Василь народився у Львові в родині технічних спеціалістів. З дитинства співав на сімейних святах. У 1983 році дев’ятирічного Василя старший брат Орест відвів до хорової капели «Дударик». Там відкрили талант хлопця. Спершу він співав дискантом та альтом, а потім – поєднував низькі партії баритона з високими партіями контртенора. Учасники «Дударика» згадують, що на репетиціях Василь із приятелем Юрієм Коласою любили виконувати пісню «Барселона», імітуючи голоси Монсеррат Кабальє та Фредді Мерк’юрі.
«Його голос я навіть боюсь кваліфікувати певним терміном, бо, мабуть, такого немає», – говорив про талант Сліпака його перший учитель, український диригент Микола Кацал.
Василь вступив до Львівського вищого державного музичного інституту імені Миколи Лисенка. Паралельно продовжував виступати, зокрема в європейських країнах. 1997-го став співаком Паризької національної опери. Він володів сімома іноземними мовами. Виконував оперні партії та арії в постановках Петра Чайковського, Джузеппе Верді, Жоржа Бізе, Вольфганга Амадея Моцарта та інших. Хоча найбільше Сліпак славився партією Мефістофеля в опері Шарля Гуно «Фауст».
Поряд із карʼєрою в опері Василь займався благодійною та громадською діяльністю. Був членом християнського руху «Віра і світло», який допомагає розумово неповносправним людям. Організовував концерти в колоніях для неповнолітніх.
З початком Революції гідності він організував у Франції акції на підтримку Майдану, займався гуманітарною підтримкою протестувальників в Україні. А з початком російської агресії у 2014 році організував благодійні концерти на підтримку дітей, які постраждали від бойових дій.
У травні 2015-го Василь вступив до складу 1-ї окремої штурмової роти 7-го окремого батальйону Добровольчого українського корпусу «Правого сектору». На передовій узяв позивний «Міф» – скорочено від Мефістофеля, оперної партії, що принесла йому славу.
Брав участь у боях біля Авдіївки, Водяного, Бахмута. Статус добровольця давав Василю змогу поєднувати участь у бойових діях з виступами в опері. Кошти від співочої кар’єри Сліпак передавав на потреби підрозділу. Так між виступами в Парижі та війною на Донбасі минув останній рік життя Василя. Він загинув 29 червня 2016-го під Бахмутом, виконуючи бойове завдання.
«Відбивали атаку сепарів, за участю арти, військової техніки. Василь загинув від кулі снайпера, з автоматом в руках», – розповідав командир Сліпака Олександр Карась.
Василя поховали у Львові, на Личаківському цвинтарі. У 2017 році його посмертно нагородили званням Героя України з врученням ордену «Золота Зірка».
«Його голос я навіть боюсь кваліфікувати певним терміном, бо, мабуть, такого немає», – говорив про талант Сліпака його перший учитель, український диригент Микола Кацал.
Василь вступив до Львівського вищого державного музичного інституту імені Миколи Лисенка. Паралельно продовжував виступати, зокрема в європейських країнах. 1997-го став співаком Паризької національної опери. Він володів сімома іноземними мовами. Виконував оперні партії та арії в постановках Петра Чайковського, Джузеппе Верді, Жоржа Бізе, Вольфганга Амадея Моцарта та інших. Хоча найбільше Сліпак славився партією Мефістофеля в опері Шарля Гуно «Фауст».
Поряд із карʼєрою в опері Василь займався благодійною та громадською діяльністю. Був членом християнського руху «Віра і світло», який допомагає розумово неповносправним людям. Організовував концерти в колоніях для неповнолітніх.
З початком Революції гідності він організував у Франції акції на підтримку Майдану, займався гуманітарною підтримкою протестувальників в Україні. А з початком російської агресії у 2014 році організував благодійні концерти на підтримку дітей, які постраждали від бойових дій.
У травні 2015-го Василь вступив до складу 1-ї окремої штурмової роти 7-го окремого батальйону Добровольчого українського корпусу «Правого сектору». На передовій узяв позивний «Міф» – скорочено від Мефістофеля, оперної партії, що принесла йому славу.
Брав участь у боях біля Авдіївки, Водяного, Бахмута. Статус добровольця давав Василю змогу поєднувати участь у бойових діях з виступами в опері. Кошти від співочої кар’єри Сліпак передавав на потреби підрозділу. Так між виступами в Парижі та війною на Донбасі минув останній рік життя Василя. Він загинув 29 червня 2016-го під Бахмутом, виконуючи бойове завдання.
«Відбивали атаку сепарів, за участю арти, військової техніки. Василь загинув від кулі снайпера, з автоматом в руках», – розповідав командир Сліпака Олександр Карась.
Василя поховали у Львові, на Личаківському цвинтарі. У 2017 році його посмертно нагородили званням Героя України з врученням ордену «Золота Зірка».
💔27👍1
Вранці 20 грудня внаслідок чергової російської ракетної атаки в Києві пошкоджено унікальну пам’ятку національного значення — Костел Святого Миколая. Вибухова хвиля пошкодила фасад храму, а також вікна адміністративної будівлі Національного будинку музики, що розташована поруч.
У костелі понівечено фасад, центральний вітраж у формі готичної «троянди», бетонну раму, а також зовнішнє та внутрішнє скління. Окрім того, вибухова хвиля зруйнувала віконні рами сходових клітин, які ведуть до шпилів — північної та південної веж, відомих як Хрестоцвіти.
Настоятель костелу отець Павло Вишковський наголосив, що попри пошкодження будівлі, різдвяну месу 24 та 25 грудня проведуть у храмі.
Довідково: Костел Святого Миколая, зведений за проєктом архітектора Владислава Городецького у 1899–1909 роках. Це одна з небагатьох пам’яток архітектури в неоготичному стилі в Києві.
1978-го року в приміщенні костелу створили Київський будинок органної та камерної музики. Після відновлення Україною незалежності будівлю ділять Національний будинок органної та камерної музики і парафія святого Миколая Римсько-католицької церкви в Україні. У 2020 році Кабмін ухвалив розпорядження, яким визначив перспективне завдання – передачу костелу святого Миколая в постійне безоплатне користування парафії святого Миколая Київсько-Житомирської дієцезії Римо-католицької церкви в Україні. Однак наразі костел досі розділений між Національним будинком органної та камерної музики й католицькою громадою Києва.
За даними МКСК, 1222 пам’ятки культурної спадщини постраждали через російську агресію. Шкода, завдана культурним цінностям кожного народу, є шкодою для культурної спадщини усього людства. Захист культурних об’єктів України та їх відновлення від наслідків неспровокованої війни Росії проти України потребує спільних зусиль. Закликаємо міжнародних партнерів до активних дій, щоб зупинити агресора та вберегти культурну спадщину України від знищення.
Фото: МКСК
У костелі понівечено фасад, центральний вітраж у формі готичної «троянди», бетонну раму, а також зовнішнє та внутрішнє скління. Окрім того, вибухова хвиля зруйнувала віконні рами сходових клітин, які ведуть до шпилів — північної та південної веж, відомих як Хрестоцвіти.
Настоятель костелу отець Павло Вишковський наголосив, що попри пошкодження будівлі, різдвяну месу 24 та 25 грудня проведуть у храмі.
Довідково: Костел Святого Миколая, зведений за проєктом архітектора Владислава Городецького у 1899–1909 роках. Це одна з небагатьох пам’яток архітектури в неоготичному стилі в Києві.
1978-го року в приміщенні костелу створили Київський будинок органної та камерної музики. Після відновлення Україною незалежності будівлю ділять Національний будинок органної та камерної музики і парафія святого Миколая Римсько-католицької церкви в Україні. У 2020 році Кабмін ухвалив розпорядження, яким визначив перспективне завдання – передачу костелу святого Миколая в постійне безоплатне користування парафії святого Миколая Київсько-Житомирської дієцезії Римо-католицької церкви в Україні. Однак наразі костел досі розділений між Національним будинком органної та камерної музики й католицькою громадою Києва.
За даними МКСК, 1222 пам’ятки культурної спадщини постраждали через російську агресію. Шкода, завдана культурним цінностям кожного народу, є шкодою для культурної спадщини усього людства. Захист культурних об’єктів України та їх відновлення від наслідків неспровокованої війни Росії проти України потребує спільних зусиль. Закликаємо міжнародних партнерів до активних дій, щоб зупинити агресора та вберегти культурну спадщину України від знищення.
Фото: МКСК
💔21👍3
Скоро вся країна святкуватиме світле свято Різдва Христвого й мільйони маленьких українців вже чекають на свої подарунки.
А тому ми зібрали свіжу підбірку сучасних українських дитячих видань, які допоможуть молодшому поколінню більше дізнатися про історію та національну пам’ять.
До збірки увійшло 9 книжок для дітей різного віку, які видані у 2024 році. Книги зможуть бути помічні для вас, щоб пояснити вашим нащадкам історію нашої боротьби та формування українського народу як нації.
Діліться в коментарі своїми улюбленими дитячими книжками про історію України та враженнями про них!
А тому ми зібрали свіжу підбірку сучасних українських дитячих видань, які допоможуть молодшому поколінню більше дізнатися про історію та національну пам’ять.
До збірки увійшло 9 книжок для дітей різного віку, які видані у 2024 році. Книги зможуть бути помічні для вас, щоб пояснити вашим нащадкам історію нашої боротьби та формування українського народу як нації.
Діліться в коментарі своїми улюбленими дитячими книжками про історію України та враженнями про них!
❤23👍3
Відносини між українськими козаками та кримськими татарами – тема, яка часто супроводжується стереотипами та міфами. Чи дійсно вони були виключно ворогами, чи все ж їх об’єднувало більше, ніж здається на перший погляд?
У рамках нашої співпраці з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим ми розвінчуємо черговий міф.
У рамках нашої співпраці з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим ми розвінчуємо черговий міф.
🔥13👍3
✨ Вітаємо з Різдвом Христовим та прийдешнім Новим 2025 роком!
Цьогорічні свята знову приходять у час, коли наша країна веде боротьбу за своє майбутнє. Але Різдво нагадує нам, що навіть у найтемніші часи світло не згасає, а стає дороговказом.
Ми разом продовжуємо боротися за Україну – на передовій, у тилу, у кожній сфері життя. Нехай це Різдво стане джерелом тепла, надії та віри у те, що наша спільна боротьба наближає нас до світлого майбутнього.
Нехай 2025 рік стане роком сили, витримки та згуртованості для кожного з нас.
З вірою в те, що світло переможе темряву,
Український інститут національної пам’яті
Цьогорічні свята знову приходять у час, коли наша країна веде боротьбу за своє майбутнє. Але Різдво нагадує нам, що навіть у найтемніші часи світло не згасає, а стає дороговказом.
Ми разом продовжуємо боротися за Україну – на передовій, у тилу, у кожній сфері життя. Нехай це Різдво стане джерелом тепла, надії та віри у те, що наша спільна боротьба наближає нас до світлого майбутнього.
Нехай 2025 рік стане роком сили, витримки та згуртованості для кожного з нас.
З вірою в те, що світло переможе темряву,
Український інститут національної пам’яті
❤24🔥4😁1
27 грудня у Львові відбудеться церемонія перепоховання видатного громадського діяча, правозахисника, дисидента та учасника руху опору в Україні Данила Шумука (1914–2004).
Прах борця за свободу буде похоронено на полі почесних поховань Личаківського цвинтаря поруч з похованнями багатьох інших представників і представниць дисидентського руху.
Перепоховання відбувається за ініціативи родини Данила Шумука та небайдужих військовослужбовців Сил безпеки та оборони України, що була підтримана Українським інститутом національної пам’яті й Львівською міською радою. Перенесення праху вдалося реалізувати завдяки спільним зусиллям військовослужбовців 13-ої бригади НГУ «Хартія» та співробітників СБУ.
Розклад церемонії:
– 14:00 – Чин похорону в Гарнізонному храмі Святих апостолів Петра і Павла (вул. Театральна, 11).
– 15:00 – Чин перепоховання на Личаківському цвинтарі (вул. Мечникова, 33).
– 17:30 – Лекція «Данило Шумук – в'язень трьох окупаційних режимів» у Львівській міській раді (пл. Ринок, 1).
Прах борця за свободу буде похоронено на полі почесних поховань Личаківського цвинтаря поруч з похованнями багатьох інших представників і представниць дисидентського руху.
Перепоховання відбувається за ініціативи родини Данила Шумука та небайдужих військовослужбовців Сил безпеки та оборони України, що була підтримана Українським інститутом національної пам’яті й Львівською міською радою. Перенесення праху вдалося реалізувати завдяки спільним зусиллям військовослужбовців 13-ої бригади НГУ «Хартія» та співробітників СБУ.
Розклад церемонії:
– 14:00 – Чин похорону в Гарнізонному храмі Святих апостолів Петра і Павла (вул. Театральна, 11).
– 15:00 – Чин перепоховання на Личаківському цвинтарі (вул. Мечникова, 33).
– 17:30 – Лекція «Данило Шумук – в'язень трьох окупаційних режимів» у Львівській міській раді (пл. Ринок, 1).
❤13👍3