Радянський Союз вдавав із себе високоморальну країну, але які насправді були їх радянські сімейні цінності👈читайте у #дваабзаци на сайті.
Підписатися «ОбираєшТи!»
сайт | FB | telegram | УКМЦ
Підписатися «ОбираєшТи!»
сайт | FB | telegram | УКМЦ
#дваабзаци #деколонізація
Читайте про шаги, замість копійок та голосуйте під цим дописом чи підтримуєте ви цю ініціативу? 🤔
так -👍 , ні - 👎
Підписатися «ОбираєшТи!»
сайт | FB | telegram | УКМЦ
Читайте про шаги, замість копійок та голосуйте під цим дописом чи підтримуєте ви цю ініціативу? 🤔
так -👍 , ні - 👎
Підписатися «ОбираєшТи!»
сайт | FB | telegram | УКМЦ
Публічне цькування було одним із важливих інструментів контролю над суспільством у СРСР. Боятися осуду інших вчили змалку, а сам осуд вправно спрямовували проти “неправильних” за допомогою пропаганди… Читати #дваабзаци далі👉Що скажуть люди?
#НіТоталітаризму
Підписатися «ОбираєшТи!»
сайт | FB | telegram | УКМЦ
#НіТоталітаризму
Підписатися «ОбираєшТи!»
сайт | FB | telegram | УКМЦ
#дваабзаци #деколонізація
Верховна Рада перейменувала Сєвєродонецьк на Сіверськодонецьк, а також однойменний район Луганської області. Окрім цього, перейменовано багато інших населених пунктів, назви яких не відповідали нормам української мови. Сєвєродонецьк – російська назва, написана українськими буквами.
Сіверськодонецьк походить від назви річки Сіверський Донець, яка не має нічого спільного з російським “сєвєром”, тобто північчю. Ріка отримала таку назву дуже давно, ще за княжої доби. Вона текла із Сіверського князівства. На Чернігівщині маємо схожий топонім – Новгород-Сіверський. Назва Сіверськодонецьк не лише виправляє граматичну помилку, але і нагадує про нашу тисячолітню історію та стародавню Сіверщину, значну частину якої в різний час загарбала Москва.
Підписатися «ОбираєшТи!»
сайт | FB | telegram | УКМЦ
Верховна Рада перейменувала Сєвєродонецьк на Сіверськодонецьк, а також однойменний район Луганської області. Окрім цього, перейменовано багато інших населених пунктів, назви яких не відповідали нормам української мови. Сєвєродонецьк – російська назва, написана українськими буквами.
Сіверськодонецьк походить від назви річки Сіверський Донець, яка не має нічого спільного з російським “сєвєром”, тобто північчю. Ріка отримала таку назву дуже давно, ще за княжої доби. Вона текла із Сіверського князівства. На Чернігівщині маємо схожий топонім – Новгород-Сіверський. Назва Сіверськодонецьк не лише виправляє граматичну помилку, але і нагадує про нашу тисячолітню історію та стародавню Сіверщину, значну частину якої в різний час загарбала Москва.
Підписатися «ОбираєшТи!»
сайт | FB | telegram | УКМЦ
#дваабзаци
⛪️Центральну церкву Києво-Печерської лаври, Успенський собор, збудований у 1078 р. з пізнішими бароковими прибудовами варварськи підірвали вісімдесят років тому. 19 вересня німецькі окупанти зайняли Київ. За день до того Червона армія після відступу підірвала мости через Дніпро. З 24 до 28 вересня тривав підрив центральних вулиць Києва вибухівкою, закладеною радянськими диверсантами. І третього листопада після візиту в Успенський собор словацького президента Йозефа Тісо собор підірвали.
🧨Радянська влада подавала усе так, буцім собор підірвали самі нацисти. Мовляв, перед тим вивезли найцінніше, а потім висадили у повітря. Хоча, насправді, усе вказує на те, що це був невдалий замах на Тісо та інших високопоставлених нацистів. Хто став би закладати велику кількість вибухівки (а для підриву середньовічних мурів треба чималу кількість), а потім робити екскурсію для глави союзної держави, наражаючи його на небезпеку (перший вибух пролунав за годину після відходу Тісо)? Питання риторичне. Незмінними залишаються тільки злочини та безжальне викривлення історичної правди, які у Кремлі продовжують робити за давніми традиціями.
Підписатися «ОбираєшТи!»
сайт | FB | telegram | УКМЦ
⛪️Центральну церкву Києво-Печерської лаври, Успенський собор, збудований у 1078 р. з пізнішими бароковими прибудовами варварськи підірвали вісімдесят років тому. 19 вересня німецькі окупанти зайняли Київ. За день до того Червона армія після відступу підірвала мости через Дніпро. З 24 до 28 вересня тривав підрив центральних вулиць Києва вибухівкою, закладеною радянськими диверсантами. І третього листопада після візиту в Успенський собор словацького президента Йозефа Тісо собор підірвали.
🧨Радянська влада подавала усе так, буцім собор підірвали самі нацисти. Мовляв, перед тим вивезли найцінніше, а потім висадили у повітря. Хоча, насправді, усе вказує на те, що це був невдалий замах на Тісо та інших високопоставлених нацистів. Хто став би закладати велику кількість вибухівки (а для підриву середньовічних мурів треба чималу кількість), а потім робити екскурсію для глави союзної держави, наражаючи його на небезпеку (перший вибух пролунав за годину після відходу Тісо)? Питання риторичне. Незмінними залишаються тільки злочини та безжальне викривлення історичної правди, які у Кремлі продовжують робити за давніми традиціями.
Підписатися «ОбираєшТи!»
сайт | FB | telegram | УКМЦ
Обираєш ТИ!
Uchoose - Обираєш ТИ!
Сайт Uchoose про саморозвиток критичного мислення. Унікальні статті, відео, політичні ігри та тексти, завдяки яким ТИ можеш розвиватись і навчатись жити в інформаційному просторі.
Перегони із Заходом СРСР програв на всіх фронтах. Особливо помітною була поразка в битві за молодь, яка дедалі більше дивилася за “залізну завісу” і переймала західну поп-культуру. Якщо в 1979 році у Києві було 16 дискотек, то через рік їх стало вже 33. Розуміючи, що процес неможливо зупинити, комсомол вирішив його очолити...
Читайте далі про радянські дискотеки у #дваабзаци на сайті.
#НіТоталітаризму
Підписатися «ОбираєшТи!»
сайт | FB | telegram | УКМЦ
Читайте далі про радянські дискотеки у #дваабзаци на сайті.
#НіТоталітаризму
Підписатися «ОбираєшТи!»
сайт | FB | telegram | УКМЦ
#дваабзаци
Цього дня 1984 року у ленінградській тюремній лікарні (тепер Санкт-Петербург) помер Валерій Марченко. Він був онуком першого радянського ректора Львівського університету, який теж зазнав репресій. Марченко працював у “Літературній Україні” та вчителював у Києві. Зокрема, він наважився говорити про Голодомор і русифікацію, відтак у 1973-му його вперше заарештували. У таборах правозахисник познайомився з іншими дисидентами і, повернувшись у Київ, продовжив діяльність. Удруге його схопили в 1983-му. Черговий термін ув’язнення по суті був смертним вироком, бо він мав хронічну хворобу нирок, з якою в тюрмі йому було не вижити. Цього разу Марченка, зокрема, засудили за передачу на Захід проєкту рішення колегії Міносвіти УРСР «О дополнительных мерах по улучшению изучения русского языка в общеобразовательных школах и педагогических учебных заведениях Украинской ССР».
Про свою боротьбу Валерій Марченко якось сказав: “Виступивши проти цілої імперії брехні, я мав одну підпору-свідомість, що ярмо — нестерпне”. На смерть дисидента зреагували Папа Римський Іван Павло ІІ та президент США Рональд Рейган. Міжнародний тиск був такий, що матері вдалося забрати тіло сина, попри правила репресивної системи СРСР. Через три десятиліття під час декомунізації Інтернаціональну площу на Нивках у Києві перейменували на честь Валерія Марченка. Суддя Григорій Зубець, який відправив його за ґрати, уже в незалежній Україні очолював Київський міський суд і Апеляційний суд Києва, заслужений юрист України, має орден Ярослава Мудрого V ступеня та подяку Верховної Ради...
Підписатися «ОбираєшТи!»
сайт | FB | telegram | УКМЦ
Цього дня 1984 року у ленінградській тюремній лікарні (тепер Санкт-Петербург) помер Валерій Марченко. Він був онуком першого радянського ректора Львівського університету, який теж зазнав репресій. Марченко працював у “Літературній Україні” та вчителював у Києві. Зокрема, він наважився говорити про Голодомор і русифікацію, відтак у 1973-му його вперше заарештували. У таборах правозахисник познайомився з іншими дисидентами і, повернувшись у Київ, продовжив діяльність. Удруге його схопили в 1983-му. Черговий термін ув’язнення по суті був смертним вироком, бо він мав хронічну хворобу нирок, з якою в тюрмі йому було не вижити. Цього разу Марченка, зокрема, засудили за передачу на Захід проєкту рішення колегії Міносвіти УРСР «О дополнительных мерах по улучшению изучения русского языка в общеобразовательных школах и педагогических учебных заведениях Украинской ССР».
Про свою боротьбу Валерій Марченко якось сказав: “Виступивши проти цілої імперії брехні, я мав одну підпору-свідомість, що ярмо — нестерпне”. На смерть дисидента зреагували Папа Римський Іван Павло ІІ та президент США Рональд Рейган. Міжнародний тиск був такий, що матері вдалося забрати тіло сина, попри правила репресивної системи СРСР. Через три десятиліття під час декомунізації Інтернаціональну площу на Нивках у Києві перейменували на честь Валерія Марченка. Суддя Григорій Зубець, який відправив його за ґрати, уже в незалежній Україні очолював Київський міський суд і Апеляційний суд Києва, заслужений юрист України, має орден Ярослава Мудрого V ступеня та подяку Верховної Ради...
Підписатися «ОбираєшТи!»
сайт | FB | telegram | УКМЦ
Конструюючи “гомо совєтікус”, в СРСР вигадували та насаджували нові обряди, традиції і звичаї. Родинні і народні традиції відтісняла пропаганда, національні відмінності стиралися.
Читайте коротко в #дваабзаци про радянську обрядовість
#НіТоталітаризму
Підписатися «ОбираєшТи!»
сайт | FB | telegram | УКМЦ
Читайте коротко в #дваабзаци про радянську обрядовість
#НіТоталітаризму
Підписатися «ОбираєшТи!»
сайт | FB | telegram | УКМЦ
#дваабзаци
Після завершення Другої світової відбувся Нюрнберзький процес над нацистською верхівкою. До страти засудили таких діячів: Герман Ґерінґ (творець і головком Люфтваффе, рейхсмаршал), Йоахім фон Ріббентроп (міністр закордонних справ), Вільгельм Кейтель (начальник штабу Верховного головнокомандування збройними силами Німеччини), Ернст Кальтенбруннер (керівник Головного управління безпеки Рейху), Альфред Розенберг (ідеолог нацизму, міністр окупованих східних територій), Ганс Франк (генерал-губернатор окупованої Польщі), Вільгельм Фрік (рейхспротектор Богемії і Моравії), Юліус Штрайхер (головний редактор антисемітської газети «Штурмовик», гауляйтер Франконії), Фріц Заукель (Генеральний уповноважений із використання робочої сили), Артур Зейсс-Інкварт (рейхскомісар Голландії), Мартін Борман (голова партійної канцелярії НСДАП), Альфред Йодль (начальник оперативного відділу Верховного головнокомандування збройними силами Німеччини). Усіх, за винятком Ґерінґа (наклав на себе руки), страчено 16 жовтня 1946 року.
Рудольф Гесс (заступник фюрера у НСДАП, що прилетів у Британію у 1941 році з пропозицією підписати мир із Німеччиною і був ув’язнений), Вальтер Функ (міністр економіки і голова Рейхсбанку) та Еріх Редер (головнокомандувач кріґсмаріне) отримали довічне ув’язнення. Бальдур фон Ширах (гауляйтер Відня) та Альберт Шпеер (міністр озброєнь і боєприпасів) отримали по 20 років ув’язнення. Константін фон Нойрат (рейхспротектор Богемії і Моравії) отримав 15 років, Карл Деніц (наступник Гітлера після його самогубства) отримав 10 років. Дипломата Франца фон Папена, економіста і банкіра Ялмара Шахта та пропагандиста-радіоведучого Ганса Фріче виправдано.
Підписатися «ОбираєшТи!»
сайт | FB | telegram | УКМЦ
Після завершення Другої світової відбувся Нюрнберзький процес над нацистською верхівкою. До страти засудили таких діячів: Герман Ґерінґ (творець і головком Люфтваффе, рейхсмаршал), Йоахім фон Ріббентроп (міністр закордонних справ), Вільгельм Кейтель (начальник штабу Верховного головнокомандування збройними силами Німеччини), Ернст Кальтенбруннер (керівник Головного управління безпеки Рейху), Альфред Розенберг (ідеолог нацизму, міністр окупованих східних територій), Ганс Франк (генерал-губернатор окупованої Польщі), Вільгельм Фрік (рейхспротектор Богемії і Моравії), Юліус Штрайхер (головний редактор антисемітської газети «Штурмовик», гауляйтер Франконії), Фріц Заукель (Генеральний уповноважений із використання робочої сили), Артур Зейсс-Інкварт (рейхскомісар Голландії), Мартін Борман (голова партійної канцелярії НСДАП), Альфред Йодль (начальник оперативного відділу Верховного головнокомандування збройними силами Німеччини). Усіх, за винятком Ґерінґа (наклав на себе руки), страчено 16 жовтня 1946 року.
Рудольф Гесс (заступник фюрера у НСДАП, що прилетів у Британію у 1941 році з пропозицією підписати мир із Німеччиною і був ув’язнений), Вальтер Функ (міністр економіки і голова Рейхсбанку) та Еріх Редер (головнокомандувач кріґсмаріне) отримали довічне ув’язнення. Бальдур фон Ширах (гауляйтер Відня) та Альберт Шпеер (міністр озброєнь і боєприпасів) отримали по 20 років ув’язнення. Константін фон Нойрат (рейхспротектор Богемії і Моравії) отримав 15 років, Карл Деніц (наступник Гітлера після його самогубства) отримав 10 років. Дипломата Франца фон Папена, економіста і банкіра Ялмара Шахта та пропагандиста-радіоведучого Ганса Фріче виправдано.
Підписатися «ОбираєшТи!»
сайт | FB | telegram | УКМЦ