Святкування новорічних свят в Японії починається одинадцятого місяця, з так званих «курячих» або «західних» базарів (鳥の市 або 西の市). На «курячих базарах» можна купити новорічні амулети-маморі, кумаде, кадомацу та каккоме для прийдешнього року.

Традиція проводити базари належить до епохи Хейан, коли базари проводились два рази на місяць – в східній, та в західній частині столиці по черзі. З годом ця традиція поширилася і за межі міста Хейан.

Вираз «курячий базар» записано за допомогою ієрогліфа 市, який, між іншим, перекладається як «місто». Так слово записано в зводі «Ніхон шьокі», що може вказувати на більш давні коріння цієї традиції.

Покровителькою базарів вважається Ічіґамі (市神), або Ічікішіма-хіме-но-мікото (市杵島姫の美琴), донька Аматераса-оо-мікамі (天照大神). Завданням Ічікішіма-хіме є захист базарів та їх проведення.

В сучасному Токіо «торі-но ічі» проводяться в районі Асакуса, біля храмів Чьококу-джі (長谷寺) та Оторі-джінджя (お鳥神社). Базар починає працювати о 12 ночі. Відвідини такого базару – це не тільки спосіб проводити минулий рік, але й гарний час для поклоніння камі.

#мацурі #новий_рік

Ієрогліф 密 (читання: міцу, хісока - вузький, близький, тісний) став ієрогліфом 2020 року. Ієрогліф символізує обмеження, введені через COVID19: рекомендацію запобігати близьких контактів, замкнутих просторів та стовпотворінь (三密)

Як завжди, церемонія пройшла в храмі Кійомідзу-дера (清水寺), Кіото.

https://m.youtube.com/watch?v=6-xo6c_iTnU&feature=youtu.be

#новий_рік

Основною новорічною прикрасою в Японії є кадомацу (門松; 門 – ворота, 松 – сосна). Вірять, що саме в кадомацу під час першого світанку нового року приходить камі нового року – О-тошіґамі-сама (お年神様). Тому таку ікебана ставлять біля входу до будинку. Таким чином, під час перебування камі в цій ікебана, кадомацу стає "шінтай" (神体 - "тілом камі").

Сосна – один із найбільш відомих символів довголіття. Традиція ставити кадомацу бере початок в період Хейан. Більшість істориків вважають, що прообразом сучасного новорічного кадомацу був обряд Комацу-бікі (小松引き).

Комацу-бікі – традиція аристократів періоду Хейан, згідно з якою в перший день народження дитини біля воріт дома було потрібно ставити гілку сосни (або ікебака з включенням соснових гілок) для того, щоб побажати дитині довгого життя.

#новий_рік #шінто

Знайомтесь з канбарі-ню:до: (加牟波理入道) - одним із найбільш дивних та найменш відомих образів йокай. Канбарі-ню:до: виглядає як ченець, в мантії та з коротким волоссям. Побачити його можна виключно в новорічну ніч. В цю ніч канбарі-ню:до: ховається за вікнами будинку та підглядає в людські туалети. З рота канбарі-ню:до: вилітає зозуля.

Вважається, що цей образ виник в Китаї XV ст. Адже здавна існує віра в те, що почути крик зозулі – значить викликати нещастя. Канбарі-ню:до: приносить невдачі, тож краще його ніколи не бачити та не чути.

На картинці – зображення від Торіяма Секіена (鳥山石燕)

#йокай #новий_рік

Осечі-рьо:рі (御節料理) – їжа, яку їдять в перші дні Нового Року. Кожна страва в осечі-рьо:рі має своє значення, так боби маме символізують здоров’я, рибний періг схож та схід сонця і тому символізує Новий Рік, водорості конбу (昆布) – радість, а нішікі-тамаґо (омлет, 錦卵) – багатство та вдачу.

Походження осечі-рьо:рі асоціюють з китайською традицією «п’яти святкових страв» (五節供) для п’яти фестивалів. В Японії осечі-рьо:рі розуміють як страви, які приносять в жертву Тошіґамі-сама (大年神様) – камі прийдешнього року. Сучасний стиль новорічних страв сформувався в період Едо.

А на цьому відео можна подивитись прості рецепти приготування осечі (японською)

#новий_рік

Новий Рік в Японії приходить із першим світанком.

Тому на різних варіантах новорічних укійо-е ми бачимо світанкові пейзажі – зображення традиції зустрічі сонця.

На цій картинці – «Корабель скарбів», на якому пливуть сім богів щастя. Поряд з ним – журавель та черепаха – відомі символи довголіття. Подорож освічують перші промені сонця, яке підіймається позаду снігової вершини Фуджі-сан. Автори – Утаґава Кунійоші (歌川国芳), Утаґава Кунісада (歌川国貞), Кеісаі Еісен (渓斎英泉).

Всіх з прийдешнім роком! Світла, чудес та натхнення!

#новий_рік #шічіфукуджін