Як виглядає, коли та навіщо святкується японське свято Обон, читаємо в яскравій статті від Ніхонбу:
"Вже у 8 столітті буддійська традиція Обону синкретизувалась з традиціями шінто, і злилась з так званим “Святом Ліхтарів”. Власне, повна назва Обону – 盂蘭盆会 – Urabon-e що так і перекладається. Пізніше назва скоротилась до 盆, “Bon”, а “о” додалось як частка, що виражає повагу. Тож теперішня, всім відома назва – Обон, і хоча свято одночасно стосується і буддизму, і шінто (і його назви залежно від релігії відрізняються), найпоширеніша назва – власне “Обон” більш світська".
https://www.nihonbu.club/2016/08/16/obon/
#обон #мацурі
"Вже у 8 столітті буддійська традиція Обону синкретизувалась з традиціями шінто, і злилась з так званим “Святом Ліхтарів”. Власне, повна назва Обону – 盂蘭盆会 – Urabon-e що так і перекладається. Пізніше назва скоротилась до 盆, “Bon”, а “о” додалось як частка, що виражає повагу. Тож теперішня, всім відома назва – Обон, і хоча свято одночасно стосується і буддизму, і шінто (і його назви залежно від релігії відрізняються), найпоширеніша назва – власне “Обон” більш світська".
https://www.nihonbu.club/2016/08/16/obon/
#обон #мацурі
Святкування новорічних свят в Японії починається одинадцятого місяця, з так званих «курячих» або «західних» базарів (鳥の市 або 西の市). На «курячих базарах» можна купити новорічні амулети-маморі, кумаде, кадомацу та каккоме для прийдешнього року.
Традиція проводити базари належить до епохи Хейан, коли базари проводились два рази на місяць – в східній, та в західній частині столиці по черзі. З годом ця традиція поширилася і за межі міста Хейан.
Вираз «курячий базар» записано за допомогою ієрогліфа 市, який, між іншим, перекладається як «місто». Так слово записано в зводі «Ніхон шьокі», що може вказувати на більш давні коріння цієї традиції.
Покровителькою базарів вважається Ічіґамі (市神), або Ічікішіма-хіме-но-мікото (市杵島姫の美琴), донька Аматераса-оо-мікамі (天照大神). Завданням Ічікішіма-хіме є захист базарів та їх проведення.
В сучасному Токіо «торі-но ічі» проводяться в районі Асакуса, біля храмів Чьококу-джі (長谷寺) та Оторі-джінджя (お鳥神社). Базар починає працювати о 12 ночі. Відвідини такого базару – це не тільки спосіб проводити минулий рік, але й гарний час для поклоніння камі.
#мацурі #новий_рік
Традиція проводити базари належить до епохи Хейан, коли базари проводились два рази на місяць – в східній, та в західній частині столиці по черзі. З годом ця традиція поширилася і за межі міста Хейан.
Вираз «курячий базар» записано за допомогою ієрогліфа 市, який, між іншим, перекладається як «місто». Так слово записано в зводі «Ніхон шьокі», що може вказувати на більш давні коріння цієї традиції.
Покровителькою базарів вважається Ічіґамі (市神), або Ічікішіма-хіме-но-мікото (市杵島姫の美琴), донька Аматераса-оо-мікамі (天照大神). Завданням Ічікішіма-хіме є захист базарів та їх проведення.
В сучасному Токіо «торі-но ічі» проводяться в районі Асакуса, біля храмів Чьококу-джі (長谷寺) та Оторі-джінджя (お鳥神社). Базар починає працювати о 12 ночі. Відвідини такого базару – це не тільки спосіб проводити минулий рік, але й гарний час для поклоніння камі.
#мацурі #новий_рік
Відповідь на тест 🌸
Навесні, в період квітіння сакури, проводять Фестиваль заспокоєння квітів – Ханашідзуме-но мацурі (花鎮めの祭り). Процесія, попереду якої йде каннуші (神主) несе квітки сакури, які в цей момент символізують рис.
Одна з цілей фестивалю – продовжити період квітіння сакури. Адже вважалося, що довгий період квітіння означає гарний врожай рису. Коли квітне сакура - час саджати рис.
Фестиваль проводять в двох святилищах – Оміва-джінджя (お美和神社) та Саі-джінджя (崔神社) в Нара (奈良).
Друга ціль фестивалю – заспокоїти духів ґорьо (御霊, вид юрей 幽霊). Коли квітне сакура, камі гір спускається з гір, та стає Та-но камі. Разом з ним, спускаються численні душі людей - духи предків, які після смерті 33 роки перебувають в горах. Разом зі звичайними духами предків, спускаються і ґорьо.
Ґорьо стають причиною епідемій та стихійних нещасть. Заспокоїти таких духів має Фестиваль заспокоєння квітів.
А ось з щастям та злагодою сакура напряму не пов'язана.
#сакура #юрей #мацурі
Навесні, в період квітіння сакури, проводять Фестиваль заспокоєння квітів – Ханашідзуме-но мацурі (花鎮めの祭り). Процесія, попереду якої йде каннуші (神主) несе квітки сакури, які в цей момент символізують рис.
Одна з цілей фестивалю – продовжити період квітіння сакури. Адже вважалося, що довгий період квітіння означає гарний врожай рису. Коли квітне сакура - час саджати рис.
Фестиваль проводять в двох святилищах – Оміва-джінджя (お美和神社) та Саі-джінджя (崔神社) в Нара (奈良).
Друга ціль фестивалю – заспокоїти духів ґорьо (御霊, вид юрей 幽霊). Коли квітне сакура, камі гір спускається з гір, та стає Та-но камі. Разом з ним, спускаються численні душі людей - духи предків, які після смерті 33 роки перебувають в горах. Разом зі звичайними духами предків, спускаються і ґорьо.
Ґорьо стають причиною епідемій та стихійних нещасть. Заспокоїти таких духів має Фестиваль заспокоєння квітів.
А ось з щастям та злагодою сакура напряму не пов'язана.
#сакура #юрей #мацурі
Прапори коі-ноборі (鯉幟) зі свята дітей (子供の日), 5 день 5 місяця.
Фестиваль коі-ноборі відмічається в Японії приблизно з кінця періоду Хейан. Найбільш розповсюдженим фестиваль був серед самурайських родин, пізніше – серед міського населення. Короп (коі) є символом цього фестивалю через давню легенду про те, що з усіх риб саме короп має здібність піднятись проти течії на водоспад Рю:мон (龍門 滝) та перевтілитись на дракона.
Через це короп є символом успіху та благородною рибою, страви з коропом вважалися достойні столу самого імператора.
Прапори коі-ноборі символізують склад родини. В період Едо використовували два типи прапорів – чорний короп (黒い鯉), символізує батька, та червоний короп (緋鯉), символізує сина. В період Шьова погляди на родину стали поступово змінюватись, та до складу прапорів додали блакитного коропа, який тепер символізував мати, та залишили червоного як символ дитини. Сьогодні до прапорів долучають коропів різних кольорів – як символи великої родити, братів та сестер.
#мацурі
Фестиваль коі-ноборі відмічається в Японії приблизно з кінця періоду Хейан. Найбільш розповсюдженим фестиваль був серед самурайських родин, пізніше – серед міського населення. Короп (коі) є символом цього фестивалю через давню легенду про те, що з усіх риб саме короп має здібність піднятись проти течії на водоспад Рю:мон (龍門 滝) та перевтілитись на дракона.
Через це короп є символом успіху та благородною рибою, страви з коропом вважалися достойні столу самого імператора.
Прапори коі-ноборі символізують склад родини. В період Едо використовували два типи прапорів – чорний короп (黒い鯉), символізує батька, та червоний короп (緋鯉), символізує сина. В період Шьова погляди на родину стали поступово змінюватись, та до складу прапорів додали блакитного коропа, який тепер символізував мати, та залишили червоного як символ дитини. Сьогодні до прапорів долучають коропів різних кольорів – як символи великої родити, братів та сестер.
#мацурі
Сьогодні в деяких регіонах Японії святкується свято закоханих - Танабата (七夕). Також цей день називають святом зірок.
Сьогодні єдиний день на рік, коли на Чумацькому Шляху бачаться принцеса Ткаля (зірка Вега) та Волопас (зірка Альтаїр).
За легендою, принцеса Ткаля, дочка небесного царя, яка разом з батьком пряла небесну парчу — одного разу вона відволіклася від роботи і побачила неподалік прекрасного юнака — Волопаса. Молоді люди з першого погляду полюбили один одного і закинули роботу, чим викликали гнів батька дівчини. Він звелів розлучити закоханих і наказав стояти їм все життя по обидві сторони Чумацького Шляху. Бачитись вони можуть всього один раз на рік - 7 дня 7 місяця.
В Японії в цей день прикрашають кімнати бамбуком та вішають на дерева стрічки з бажаннями (танзаку - 短冊). Вірять, що бажання загадані сьогодні неодмінно виповняться.
#мацурі #шінто
Сьогодні єдиний день на рік, коли на Чумацькому Шляху бачаться принцеса Ткаля (зірка Вега) та Волопас (зірка Альтаїр).
За легендою, принцеса Ткаля, дочка небесного царя, яка разом з батьком пряла небесну парчу — одного разу вона відволіклася від роботи і побачила неподалік прекрасного юнака — Волопаса. Молоді люди з першого погляду полюбили один одного і закинули роботу, чим викликали гнів батька дівчини. Він звелів розлучити закоханих і наказав стояти їм все життя по обидві сторони Чумацького Шляху. Бачитись вони можуть всього один раз на рік - 7 дня 7 місяця.
В Японії в цей день прикрашають кімнати бамбуком та вішають на дерева стрічки з бажаннями (танзаку - 短冊). Вірять, що бажання загадані сьогодні неодмінно виповняться.
#мацурі #шінто
Так виглядає кумасо-одорі (熊襲踊) - танець, який виконують на честь перемоги Ямато Такеру (大和址尊) над кумасо (熊襲) - напів-міфічним населенням південної Японії (Кюшю)
#мацурі
#мацурі
YouTube
民俗芸能 熊襲踊（くまそおどり 庄内町）
都城市内各所に伝わる民俗芸能の紹介です。
都城市作成
平成24年度文化遺産を活かした観光振興・地域活性化事業により作成したDVDより抜粋
都城市作成
平成24年度文化遺産を活かした観光振興・地域活性化事業により作成したDVDより抜粋
Маска для зображення іноземців, переважно голландців, острів Іріомоте, Окінава. Викорестовується під час літніх мацурі.
#мацурі #життя_рюкю
#мацурі #життя_рюкю
"Церемонія зеленої цибулі", Арука-джінджя (有鹿神社), префектура Канаґава.
Назва церемонії відсилає до неґі (禰宜, що співзвучно з неґі, 葱, цибуля) - жреця в джінджя, що за посадою нижчий за каннуші. Неґі відповідає за "заспокоєння камі", проводить каґура та допомогає каннуші в проведенні церемоній.
Незвичне вбрання в цьому році було вирішено додати до наґоші-но оо-харае, щоб привернути увагу до ритуалу очищення.
#шінто #мацурі
Назва церемонії відсилає до неґі (禰宜, що співзвучно з неґі, 葱, цибуля) - жреця в джінджя, що за посадою нижчий за каннуші. Неґі відповідає за "заспокоєння камі", проводить каґура та допомогає каннуші в проведенні церемоній.
Незвичне вбрання в цьому році було вирішено додати до наґоші-но оо-харае, щоб привернути увагу до ритуалу очищення.
#шінто #мацурі
Вчора народився Будда.
З цього приводу в Японії кожного року в цей день проводять фестиваль квітів хана-мацурі. Про традиції фестивалю, квіти, ритуал облиття статуї будди ось тут розповідає чернець простою японською.
Світлини з цьогорічного хана-мацурі.
#мацурі
З цього приводу в Японії кожного року в цей день проводять фестиваль квітів хана-мацурі. Про традиції фестивалю, квіти, ритуал облиття статуї будди ось тут розповідає чернець простою японською.
Світлини з цьогорічного хана-мацурі.
#мацурі
ЗМІСТ
"Релігії":
#шінто
#буддизм
#онмьодо
#шюґендо
#дзен
#християни
#японський_іслам
#нові_релігії
#шінтоїзм
#оомото
Окінава:
#рюкю_шінто
#життя_рюкю
#ізаіхоо
#утакі
#ітако
Сучасність:
#сучасна_релігійність
#релігійні_фільми
#аніме_про_релігії
#міядзакі
В святилищах шінто:
#джінджя
#омаморі
#печатка
#ема
#міко
#мусубі
#мацурі
#обон
#каґура
#новий_рік
#ясукуні
З різних релігій:
#ворожіння
#футомані
#паломництво
Теоретичне:
#релігії
#посібник
#японістам
Серед природи:
#гори
#шінбоку
#каміння
#сакура
#фуджі_сан
Історичне:
#фото_історія
#мапи
#едо
#мейджі
#айну
#ама
Мистецтва:
#укійо_е
#театр_но
#каліграфія
#Ґенджі
Персонажі шінто:
#камі
#інарі
#хачіман
#ізумо
#шічіфукуджін
Персонажі буддизму:
#кукай
#каннон
#джідзо_сама
#іккю
#голодні_духи
Йокаї:
#йокай
#юрей
#цукумоґамі
#мононоке
#йокай_птиці
#кіцуне
#неко
#каппа
#іппондатара
#ямамба
#шікіґамі
#амабіе
#хяккіяґьо
#оні
Про йокай:
#історія_йокай
#дослідження_йокай
#йокай_простір_та_час
#художнє_про_йокай
——
#роздуми_та_статті
#кіото_блог
"Релігії":
#шінто
#буддизм
#онмьодо
#шюґендо
#дзен
#християни
#японський_іслам
#нові_релігії
#шінтоїзм
#оомото
Окінава:
#рюкю_шінто
#життя_рюкю
#ізаіхоо
#утакі
#ітако
Сучасність:
#сучасна_релігійність
#релігійні_фільми
#аніме_про_релігії
#міядзакі
В святилищах шінто:
#джінджя
#омаморі
#печатка
#ема
#міко
#мусубі
#мацурі
#обон
#каґура
#новий_рік
#ясукуні
З різних релігій:
#ворожіння
#футомані
#паломництво
Теоретичне:
#релігії
#посібник
#японістам
Серед природи:
#гори
#шінбоку
#каміння
#сакура
#фуджі_сан
Історичне:
#фото_історія
#мапи
#едо
#мейджі
#айну
#ама
Мистецтва:
#укійо_е
#театр_но
#каліграфія
#Ґенджі
Персонажі шінто:
#камі
#інарі
#хачіман
#ізумо
#шічіфукуджін
Персонажі буддизму:
#кукай
#каннон
#джідзо_сама
#іккю
#голодні_духи
Йокаї:
#йокай
#юрей
#цукумоґамі
#мононоке
#йокай_птиці
#кіцуне
#неко
#каппа
#іппондатара
#ямамба
#шікіґамі
#амабіе
#хяккіяґьо
#оні
Про йокай:
#історія_йокай
#дослідження_йокай
#йокай_простір_та_час
#художнє_про_йокай
——
#роздуми_та_статті
#кіото_блог
Фестиваль Христа (キリスト祭) проводиться біля «могили Христа» в селі Шінґо: (新郷村), префектури Аоморі кожного року на початку літа, починаючи з 1964 року. Завідують організацією фестивалю Торгівельна палата та місцева Асоціація туризму.
Центральною подією фестивалю є Тамаґуші-хо:тен (玉串奉奠) – ритуал підношення тамаґуші (玉串 – гілка дерева сакакі з шіде (四手) та йоде (紙垂), приклад на другому зображенні) до вівтаря. Тамаґуші слугує сполучною ланкою між людиною та камі. Під час ритуалу каннуші (神主), за допомогою тамаґуші заспокоює духів предків або одну конкретну душу людини, яка відійшла на той світ.
Після церемонії, фестиваль продовжують місцеві народні танці навколо могили. Каннуші вважає, що проведення фестивалю сприяє заспокоєнню духів предків, які захороненні на цьому місті. Як і місцеві жителі, які вважають себе нащадками загадкової фігури, яку група вчених напочатку XX ст. ідентифікувала як Христа.
#християни #шінто #мацурі
Центральною подією фестивалю є Тамаґуші-хо:тен (玉串奉奠) – ритуал підношення тамаґуші (玉串 – гілка дерева сакакі з шіде (四手) та йоде (紙垂), приклад на другому зображенні) до вівтаря. Тамаґуші слугує сполучною ланкою між людиною та камі. Під час ритуалу каннуші (神主), за допомогою тамаґуші заспокоює духів предків або одну конкретну душу людини, яка відійшла на той світ.
Після церемонії, фестиваль продовжують місцеві народні танці навколо могили. Каннуші вважає, що проведення фестивалю сприяє заспокоєнню духів предків, які захороненні на цьому місті. Як і місцеві жителі, які вважають себе нащадками загадкової фігури, яку група вчених напочатку XX ст. ідентифікувала як Христа.
#християни #шінто #мацурі
Згідно з вченням онмьодо про п'ять елементів (陰陽五行), вогодь дає силу землі. Саме тому сьогодні в Сеймей-джінджя проходить вогняний фестиваль охітакі-мацурі (御火焚祭), під час якого дякують за цьогорічний та готуються до наступного врожаю. В селах в цей день фермери також влаштовують вогнища.
#онмьодо #мацурі
#онмьодо #мацурі
Хетомато-мацурі на острові Ґото: префектури Наґасакі (長崎県の五島列島) в перше новомісяччя нового року, у третю неділю січня.
Святкування Хетомато починається з боїв сумоїстів-аматорів.
Після завершення виступів дві жінки забираються на бочки для саке, щоби взяти участь у ханецукі – традиційній новорічній грі у волан. Далі вулиці заповнюють натовпи вкритих сажею молодих чоловіків, які борються за володіння варадама – важким солом'яним м'ячем, зробленим із щільно звитої мотузки. Ця гра називається тамасесері.
Глядачів теж вимазують сажею (хеґура). Жінки кричать і намагаються втекти від покритих сажею чоловіків, деякі діти починають бігати.
Традиційно, хетомато-мацурі проводиться для залучення вдачі в новий рік.
#мацурі #новий_рік
Святкування Хетомато починається з боїв сумоїстів-аматорів.
Після завершення виступів дві жінки забираються на бочки для саке, щоби взяти участь у ханецукі – традиційній новорічній грі у волан. Далі вулиці заповнюють натовпи вкритих сажею молодих чоловіків, які борються за володіння варадама – важким солом'яним м'ячем, зробленим із щільно звитої мотузки. Ця гра називається тамасесері.
Глядачів теж вимазують сажею (хеґура). Жінки кричать і намагаються втекти від покритих сажею чоловіків, деякі діти починають бігати.
Традиційно, хетомато-мацурі проводиться для залучення вдачі в новий рік.
#мацурі #новий_рік