Сьогодні радимо звернути увагу на цікаве дослідження значення та сучасного положення #утакі на Окінаві та #рюкю_сінто. Автор статті, Аіке Ротс, базує своє дослідення на польовій роботі в регіонах північної та центральної Окінави між 2015 та 2018 р.

Утакі – це місце проведення ритуалів для жриць норо та камінчу, де жриця зустрічається з духами предків та сама стає камі. Натомість зараз утакі поступово стає одним із «місць сили» (powerspots), позначених в туристичних путівниках.

З періоду Мейджі в Японії склалася традиція погляду та релігію Окінави як на частину давнього шінто – кошінто (古神道). Цієї позиції дотримувались класики японського релігієзнавства Янаґіта Куніо та Орікучі Шінобу.

Янаґіта Куніо був водночас прихильником теорії Ніхонджінрон (日本人論) – комплексу ідей щодо унікальності японської культури. Погляд на релігії Окінави як на частину шінто був цілком логічним в контексті колоніалізму періодів Мейджі-Тайшьо, коли Японія формувала свій імідж багатонаціональної материкової імперії.

З цієї точки зору, наприклад, чінжю-но морі розглядаються як аналог утакі.

Але чи так це насправді? Аіке Ротс намагається віднайти відповідь на це питання та подивитись на утакі під новим кутом зору.

#утакі #рюкю_шінто

Чінджю-но морі вважається другим типом святилища сінто – камунабі (神奈備), де на відміну від яшіро (社) камі живе не в певному предметі (神体 - шінтаі), який зберігається в головному залі святилища (本殿 - хонден), а в навколишньому світі. В камунабі не тільки певні об’єкти позначені як «тимчасові втілення камі» (依代 - йорішіро), а сама природа розуміється як невід’ємна від камі сутність, або його/її фізичний прояв.

#шінто #камі

Храм Енхей-джі (永平寺) префектури Камакура став відомим як "храм гортензій" завдяки любові настоятеля за ім'ям Конака Шюін до квітів. Гортензії - одні з найбільш поширених квітів Японії, символ дощу, та кіґо (季語) сезону дощів - цую (梅雨).

😍 Відкрит доступ до всіх номерів журналу European Journal of Japanese Philosophy

https://ejjp-journal.org/archive/

#японістам

Так виглядає Сумійоші-тайшя (住吉大社) – одне з найбільш давніх джінджя в Японії. Святилище присвячене трьом камі: Соко-цуцуноо-но мікото (底筒男命), Нака-цуцуноо-но мікото (中筒男命) та Ува-цуцуноо-но мікото (表筒男命), які були народжені під час здійснення Ізанаґі омовіння після повернення з Йомі-но куні. Камі Цуцуноо охороняють людей під час морських подорожей, а оскільки місцевість Сумійоші розташована неподалік під давніх столиць Асука та Нара, ритуали в Сумійоші-тайшя були важливою частиною відправлення місій у Китай в V-VI ст.

Найбільшу популярність Сумійоші-тайшя отримало завдяки згадкам в класичних літературних творах – Ісе моноґатарі та Ґенджі моноґатарі. Саме в місцину поряд зі святилищем їде в заслання Ґенджі, де зустрічає своєю наречену Акаші – віддану богів Сумійоші, якій про приїзд Ґенджі через сон повідомили Сумійоші-даймьо:джін.

Тексту саме «Сумійоші моноґатарі» не існує, але завдяки тексту Ґенджі ми знаємо з нього декілька епізодів. Один, зокрема, розповідає про Хімеґімі, яка втікає від злої мачухи до Сумійоші, де її з часом знаходить суджений Шіі-но ШьоШьо. Цікаво, що наречені заздалегідь знають один одного – адже камі Сумійоші приходили до них уві сні. Так поступово морська функція Сумійоші-тайшя відходить на другий план, та святилище більш відоме своїми асоціаціями з успішним шлюбом та поезією.

#шінто #джінджя #Ґенджі

Реклама олімпійських ігор в стилі гравюр Кацушіка Хокусая