Смак сутінок
1.81K subscribers
1.35K photos
5 videos
8 files
307 links
Подорож світами японських релігій

(публікації переодичні)
Download Telegram
Ще одна Каннон, яка стоїть в дереві (立木観音 - "тачіґі каннон"), префектура Точіґі. Статуя вирізана зі стовбура дерева та починається з коріння. Датована 8 ст.

#буддизм #шінбоку
Ґома (柴燈), ритуал хождіння по вогню в шюґендо. Є завершальною частиною ритуалів очищення на паломницькому шляху в горах Кумано.

#шюґендо #гори
Ямаґамі Тецуя, підозрілий у вбивстві колишнього прем'єр міністра Японіі Абе Шіндзо (1954-08.07.2022), називає зв'язок Абе з релігійною організацією, від якої, за його словами, постраждала його родина, причиною свого вчинку.
👻 Знайомтесь! Це шяккінамун - найстрашніший дух маджімун Окінави. Живе в коріннях дуже старих дерев, має вигляд палиці з багатьма руками, великим ротом та довгим язиком. Шяккінамун майже неможливо побачити.

Страшний він тому, що їсть людські душі, залишаючи тільки тіла. Врятуватись від нього неможливо, шяккінамун їсть душу всякої людини, як тільки розуміє, що на нього дивляться.

#йокай #рюкю_шінто #шінбоку
Кіцунебі (狐火 - "лисячий вогонь") – це різнових каіка (怪火 – сполохи полом'я, які з'являються в атмосфері без причини). Легенди про кіцунебі зустрічаються по всій Японії, окрім префектури Окінава.

Зазвичай вогоньки кіцунебі жовні чи сині, та мають 500 метрів в довжину. З'явлютьс кіцунебі тільки вночі та на дорогах, де немає іншого світла. Їх можна бачити при зміні сезонів, в холодні зими та в дошову погоду навесті.

За легендами префектури Наґано, кіцунебі завжди супроводжує появлення 野狐 (яко, зли лисиці, які не служать Інарі). Найчастіше, яко користуються вогоньками для того, щоб вказати людині не правльний шлях, збивши з дороги.

#йокай #інарі #кіцуне
Храм Шюрін (秀林寺), префектура Саґа, святилище Неко-даімьоджін (猫大明神). За легендою, святилище було побудоване для заспокоєння духу бакенеко, який був прокляттям місцевого клану Рю:зо:джі (龍造寺氏), поступово знищуючі членів родини один за одним.

#шінто #джінджя #неко
Священне каміння Такахама-ґа-хара (高天原, також назва країни, де живе Аматерасу та інші камі) в горах Південної Кореї. За теорією Казуо Мабучі (馬渕和夫), підтверджує зв'язок між міфами в перших сувоях Ніхон-шьокі та історією держави Сілла.

#гори
Джібараі (自祓い) – церемонія само-очищення в шінто. Розвовідає та демонструє церемонію ґу:джі (宮司) - один із старших служителів в джінджя.

#шінто
👻 Сьогодні знайомимось з Наканіші (仲西) – маджімунаа з Окінава, який виглядає як людина, але може перевтілюватись на ліхтар та корову. Наканіші – це доволі розповсюджене прізвище на Окінава.

Зустріти його можна в Наха та неподалік від міста. З’являється Наканіші в казках про Майстра Мооі – головного героя більшості окінавських казок.

#йокай
(продовження)

Одна з таких історії розповідає про те, як повертаючись додому з Наха, майстер Мооі побачив жінку, яка, відповідно на окінавських традицій, мила кості свого покійного чоловіка біля могили. Мооі допоміг жінці закінчити обряд та дав гроші на церемонію.
Коли він продовжив шлях, раптом з’явилися ліхтарі, які освічували дорогу до його дома. Біля останнього ліхтаря стояв чоловік, майстер Мооі не міг його побачити повністю, але почув слова подяки за допомогу з обрядом миття кісток. Чоловік пообіцяв, що наступного разу, коли Мооі знадобиться допомога, він прийде, потрібно тільки голосно позвати: «Наканіші, хеей!»
Одного разу, майстру потрібно було швидко дістатись до Янбару на екстреним викликом. Коли він крикнув «Наканіші, хеей!», з’явилася корова, яка голосом Наканіші запросила сісти на неї, та на неймовірній швидкості доставила до Янбару.


#йокай
Коротко про сенс терміну ямабуші (山伏).

#шюґендо