Операція Булмус 6

Арабо-ізраїльська війна на виснаження. 19 липня 1969.

Спецпідрозділи Шайетет 13 та Саєрет Маткаль здійснюють нічний наліт на невеликий штучний острів у Суецькому каналі. Острів непростий - це фортеця, збудована британцями у ДСВ. 145 метрів у довжину, 50 у ширину, насичена оборонними спорудами та перешкодами, які обороняють 70 єгипетських піхотинців та 12 спецназівців. 14 кулеметних точок та 6 гармат ППО.

Мета: знищення радару раннього попередження та РЕР; ІПСО

У першій фазі операції, Шайетет 13 (спецназ флоту), у складі 4 груп по 5 чоловік, наближається на відстань 900 метрів до острова, зістрибує із човнів і далі добирається вплав, спочатку над поверхнею, ближче до острова - під водою, користуючись водолазним обладнанням. Кожен боєць має на собі 40кг спорядження. Непомітно добравшись до берега, групи приступили до створення проходу через колючу проволоку і були виявлені патрулем противника. Патрульних убили, але так як один із них встиг кинути гранату, скритність на цьому закінчилась. З другої сторони острова відволікаюча секція ізраїльтян відкрила стрільбу по острову, щоб відвернути увагу від головного напрямку атаки. Ізраїльтяни просуваються по фортифікаціях противника, розстрілюючи єгиптян, закидаючи гранатами кулеметні точки і укріплення (частина гранат не розривається, через намокання). Коли боєприпаси починають закінчуватись, учасники першої фази подають команду на початок другої фази. Перша група зуміла захопити половину острова.

Саєрет Маткаль прибувають на човнах прямо до острова, збирають поранених (яких половина першої групи) у човни і продовжують штурмові дії. Вони продовжують придушувати і зачищати противника, але також несуть втрати. Зачистивши більшу частину острову, дається команда на відхід, ізраїльтяни, погрузивши поранених і загиблих на човни, відходять. Десь в цей час єгипетська артилерія розчехляється, і починає вести вогонь по своїм, наносячи втрати френдліфаєром.

Втрати: 75 загиблих арабів (майже весь гарнізон). У ізраїльтян 6 загиблих, 11 поранених.

Фактори успіху нападника: ефект неочікуваності, забезпечений грамотними діями першої групи. Рішучість дій в атаці, навченість у ближньому бою ізраїльтян (зокрема у використанні ручних гранат).

Прекрасна візуалізація від The Operations Room.

Листаю я рілси на фб, і натикаюсь на таку хуйню. Я спочатку не поняв, а потім шось орав як сука.

ААААААААААААААА

Сьогодні день народження у найріднішої і найгероїчнішої. З днем народження мамуль!
Дякую тобі за те що залишаєшся стійкою не зважаючи на дві війни. Дякую за те що завжди допомагаєш. Дякую що завжди хвилюєшся.
Я поїв і в шапці.
Люблю тебе безмежно!
Дякую за те що ти є.❤️

Служба Божа зняла відос який показує як бутилять шкілу яка за бабки погодилась творить хуєту. Норм попередження.
Але цікаво чому ми самі не починаємо підкупать расєянскіх шкільників в промислових масштабах, шоб промишлять кишеньковим тероризмом?

Немного дайджеста и потока мыслей.

В день подписания прекращения огня и возвращения наших заложников я официально вернулся в резерв Бронетанкового корпуса АОИ. В конце месяца ухожу в увлекательное питушествие в составе 14-ой брт. бригады, получаю понижение в прокачке с "четвёрки" на "тройку" и, как настоящий эйджлорд, буду флексить патчиком ЧВК "Ебалай" на танковом комбезе и, наконец, открою чаптер сей славной организации и в наших ебенях. Кряхтя и пердя залезая в танк через десантный отсек я произнесу: "Чуи, мы дома!" (Трилогия сиквелов Звёздных войн - говно).

Сделка. Сознательно избегал эту тему, слишком много "нет" и слишком много "да". Когда я увижу кадры наших ребят в Израиле, на моем сердце будет бесконечная радость. Они дома. Но они дома не все, а платим мы за это ценой отступления со стратегических позиций внутри сектора, и в конце концов, снова получим войну. Но нам не в первой.

Национальная гвардия Израиля состоялась. Страшный сон беглого русского либерала на Каплане. Личная армия министра, который похож на Питера Гриффина. И прочие глупости, которые не имеют к нашей с вами реальности никакого отношения. Лично для меня, это некая загадка, дублирующая функции жандармерии. В идеале, как я себе представлял, на базе нашей славной жандармерии будет создана единая структура, могущая работать с беспорядками, преступностью и прочими милыми вещами. Пока что, я вижу множение сущностей. Множение сущностей в такой системе как эта - плохо. Но вот офицер во главе данной структуры - отличный.

Такие дела, дорогие мои дорогие.

Фейсбук патруль приніс вам ще жопоболю. Насолоджуйтесь.

Побачив відос кацапів і вирішив трішки доробити.

22-ий рік.
Ми з Крафтером, Лакі і Совою несемо дітям Донбасу рекламу дюрекса.

В мене вчора померла родичка. Не найближча, але все рівно близька. Померла через рак, не через війну.
Так склалося що я навчився сприймати такі удари спокійно. Занадто багато мерців за спиною. Але чого я ніколи не навчусь, це говорити з дітьми померлих без того щоб в мене розривалось серце. Сьогодні це наклалось на те що дитина - моя родичка.
Це наштовхнуло мене назад до війни. Я в черговий раз задумався про те як же я ненавиджу кацапа. Скільки таких дітей які втратили батька чи матір тепер в нашій державі. А скільки батьків які поховали своїх дітей. А скільки дітей, достойніших людей так і не народились.
І це призводить мене до наступної думки. Я ж дійсно ніколи вже не позбудусь цієї ненависті. Це або пробачити їх, або всіх убити. І так як перший варіант я не оберу ніколи - то залишається тільки другий. І якщо сльози українських дітей не викликають у вас такого ж бажання - готуйтесь плакати по своїм дітям, бо ворог не зупиниться остаточно - доки не буде знищений.

Тітко Оля дякую за все, я зроблю все щоб ваші діти і онуки жили в мирній країні.
Ольга Опаєць - в строю!