Вийшла книга «Універсум під назвою Одеса. Історії колекціонування» - збірка інтерв’ю з одеськими колекціонерами про колекції, пам’ять і внутрішній культурний ландшафт міста. Для мене особливо цінно, що в цьому виданні представлені дві мої роботи - «КотоЛев і Райська пташка» та «Сад вічної весни».
Радий бути частиною проєкту, який фіксує не лише твори мистецтва, а й саму атмосферу Одеси - її історії, голоси, особисті міфології та культурні зв’язки, з яких формується жива тканина міста.
Щиро дякую авторці книги Катерині Піменовій та колекціонеру Феліксу Кохріхту за вибір моїх робіт для цього видання й за той уважний, делікатний контекст, у якому вони представлені.

Мій дідусь, Сергій Рябченко, у 1950-х і 1970-х роках створив графічні роботи, присвячені Ланжеронівському спуску (тоді ще Ласточкіну). Для нього це був не просто спуск до моря — це був живий організм міста: сходи, будинки, люди, атмосфера Одеси. Його штрихи зберігають миттєвості, яких уже не побачиш у сучасному місті.
Спуск завжди був важливою частиною життя Одеси. Тут у 1994 році відкрився Музей Одеського порту, який зберігає історію міста та його морської спадщини.
У 2011–2016 роках Ланжеронівський спуск ожив у форматі кінопоказів просто неба, організованих Одеським міжнародним кінофестивалем. Тут демонстрували відреставровану версію німого фільму «Земля» Олександра Довженка, а також показували фільм «Приморський бульвар» з піснею «Бабушки, бабушки».
Мистецтво дідуся перетворює спуск на живу хроніку Одеси. Його графіка дозволяє відчути атмосферу, яку вже не побачиш на вулицях, але яка залишилася на папері — як пам’ять, як спадок.