радісний біс із біблії в картинках, переписаної в xv столітті, вихваляється своєю пащею пекельною, обладнаною всім, що потрібне, аби цікаво провести час. заходьте в гості, каже.

#біси #пащапекельна

біси в рукописі 1333 року старанно втрамбовують грішників у пащу пекельну, готуючись приймати нову пачку (а та сарана зі сходу все лізе й лізе).

#пащапекельна

латиномовний апокриф під назвою «житіє адама і єви» починається одразу після їхнього вигнання з раю і розповідає, що спочатку вони тиждень просиділи в цілковитому шоці, не дуже знаючи, що робити далі. але коли райська їжа остаточно покинула їхні організми, першим людям стало голодно, тож вони вирушили на пошуки їжі. земля, втім, була непривітна й непристосована до людського життя, і все, що адам із євою знаходили, виявлялося грубими харчами для тварин, які ну зовсім не лізли в горло після ангельської їжі з едему.

тому адам вирішив улаштувати покуту, щоби бог зглянувся на їхні муки і, може, забезпечив їх якимись не вкрай жахливими продуктами. єва трохи з підозрою поставилася до цієї ідеї — мовляв, якщо ми вигадаємо собі занадто тяжкий челендж і його не виконаємо, бог навпаки може розлютитися на нас іще більше. але адам уже розробив план і мав твердий намір його дотримуватися.

базово план полягав в умертвінні плоті. сам адам по шию зайшов у йордан і пообіцяв богові, що сорок днів так простоїть; а єву послав стояти в тигрі — але, враховуючи її слабкість, не повний термін, а всього-на-всього тридцять сім днів. під час цієї покути до адама поприпливали всілякі риби — нелякані, що й не дивно, бо ж на таких живців їх іще ніхто не ловив. але він, оскільки жив у цьому світі лише кілька тижнів і ще не знав, яка райська буває смажена риба, не сприйняв цього як знаку хапати рибину й вилазити з води. його втрата.

єва ж, пробувши в річці вісім днів, змерзла і втомилася страшенно, тому зраділа, коли на березі з’явився янгол і сказав, що бог побачив покуту своїх творінь і змилувався над ними. звісно, то був не посланець із небес, а перевдягнений сатана, який прийшов знову мучити людей, але я би подивилася, як ви відрізняєте справжніх ангелів від підробних на восьмий день стояння по шию в холодній воді. тож єва вилізла з тигра й разом із неянголом пішла розповідати адамові добру звістку — а він уже запідозрив, що щось тут не те. на оцій ілюстрації з часослова 1430-х років (f. 27r) ви бачите, як на першолюдей поступово сходить усвідомлення, що райської їжі найближчим часом можна не чекати.

утім, зрештою вона їм знов перепала, якщо в посмертному раю взагалі хтось щось їсть. бо ж ісус, як ви пам’ятаєте з численних зображень пащі пекельної (а якщо ні, то дуже раджу тег #пащапекельна), між своїми смертю й воскресінням устиг вивести населення старозавітної відхлані на новозавітні небеса. а хто на небі, той святий, і католицька традиція навіть має день спомину для святих адама і єви — 24 грудня (може, знаєте, що з цим у православній?).

#голілюди #вмитілюди #біси