1370 року жінка на ім’я тедія ламбірд звернулася до єпископського суду, просячи визнати її шлюб недійсним, бо чоловік у неї — імпотент.

справу слухали в церковному суді, бо ще на межі хіі–хііі століть шлюби остаточно стали церковним таїнством. а про імпотенцію йшлося, бо вона — як неспроможність тілесно консумувати укладений духовний союз — була одним із небагатьох підґрунть, на яких шлюб узагалі можна було анулювати.

утім, для такого серйозного вироку суд потребував доказів — і знайшлися свідки, готові їх надати. один із них розповів, що весняного дня о дев’ятій ранку бачив, як тедія і її чоловік джон сондірсон безуспішно намагалися зайнятися сексом у стодолі, що належала джоновому батькові. хоча вони й завзято бралися до справи, «прутень у чоловіка був опущений і ніяк не підіймався». поруч був брат джона, і він спробував допомогти, погладжуючи джонові пеніс, але все одно нічого не вийшло.

ну гаразд, свідчення промовисті, але як єпископові впевнитися, що це були не окремі невдачі, а перманентний стан джонового організму? правильно, замовивши незалежну експертизу. в англії роль експерток виконували шановані у спільноті «чесні жінки», і для цієї справи покликали трьох таких. вони оглянули джона й доповіли судові, що його член справді «не розширюється й не росте» від стискань і погладжувань. через кілька днів після їхніх свідчень шлюб таки визнали недійсним.

ілюстрація з парою, у якої все неодмінно вийде, взята з переписаного в 1260-х роках «тілесного режиму» альдобрандино сієнського. а про справу тедії і джона в різних контекстах можна більше почитати тут і тут.

#плітки #голілюди #отівсялюбов

сільська дискотека, середньовічна весія.

замість клубу садочок, замість магнітофона барабан, але люди такі самі — що двадцять років тому, що п'ятсот двадцять: комусь добре удвох, комусь самому (головне підтримувати градус), а когось зачепили плечем, то він тепер вимагає розібратися по-чоловічому.

мініатюра з французького часослова кінця xv століття.

#грайливілюди

ілюстрація до казки про лисицю і журавля з англійського псалтиря 1260-х років. (так, ви все правильно пам'ятаєте, голий чоловічок збоку не має жодного стосунку до сюжету. а шкода).

#голілюди #маргіналії #бестіарії #дужемандрівнісюжети

на ілюстрації до «дзерцала людського спасіння» з 1463 року сцена райської спокуси виглядає так, наче це єва вмовляє змію скуштувати смачнючий плід пізнання, а не навпаки. змія аж замріялася.

#райськанасолода #голілюди

янгол прийшов забрати з чистилища чернечу душу, яка свої гріхи вже спокутувала. біс, відповідальний за це вогненне озеро, вочевидь невдоволений — добре ж сиділи. чернець, здається, шкодує, що не роздягнувся повністю.

натхненна мініатюра з часослова xvi століття, написаного вже, до речі, на папері.

#пекельце #голілюди #біси

абсолютно нормальні коні у профіль і анфас із прозового циклу про грааль, 1316 рік.

#непришийкобиліхвіст

персонажі з рукопису початку хііі століття попросили таймаут від апокаліпсису, бо їм треба трохи часу, щоб осмислити прочитане на жижі.

про жижу можна сказати якісь очевидні речі: це канал у телеграмі + онлайновий журнал, авторам якого подобається творити дивне і вони не проти, якщо ви прийдете і творитимете разом із ними. але насправді пояснити, що воно таке, доволі складно. жижа — це трохи наче дада, тільки, звісно, не дада, бо дада вже було, а жижа ще ні. (якщо в цьому реченні взагалі є сенс).

одне слово, якщо вам подобається читати / дивитися / робити всіляке експериментальне, на @zhyzha_ua варто зазирнути.

#іншілюди

одного разу, поки святий бенедикт молився в пустелі, його захопили — під диявольським впливом, не інакше, як видно на оцій мініатюрі з німецького рукопису 1414 року, — думки про гарну жінку, яку він колись бачив. бідолашний святий так розпалився бажанням, що мало не вирішив покинути пустелю, але господня благодать допомогла йому отямитися. щоб не спокушатися пристрасними фантазіями, бенедикт роздягнувся й кинувся в зарості будяків і кропиви, які, на щастя, саме росли неподалік, і качався в них, поки його тіло не вкрилося ранами.

і що ви думаєте: це гасіння плотського вогню виявилося таким результативним, що більше солодкі спокуси на бенедикта не нападали.

#тяжкобутисвятим #голілюди

автопортрет скрипторки у збірці проповідей із хіі століття.

у руці в черниці — стрічка з підписом: «гуда, грішниця, переписала й оздобила цю книжку» (guda peccatrix mulier scripsit quae pinxit hunc librum).

#гарнібукви

я не знаю, що це за звір (єдинорогопесикокабанчик?), але він прекрасний.

малюнок із маргінесу бельгійського часослова початку xv століття.

#маргіналії #манюнє