страшно середньовічне
4K subscribers
2.74K photos
1.22K links
дрібнички із середніх віків.

чатик живе тут: @talking_medieval

особисті повідомлення можна писати сюди: @verbava
Download Telegram
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
мультфільм про дикого чоловіка (водвоса) від британської бібліотеки.

водвоси — це такі вкриті хутром люди, що не визнають одягу (ну бо нащо він їм), живуть у незайманих лісах і часом викрадають прекрасних дам, яких потім доводиться рятувати лицарям, але в лицарів робота така, то й нехай.

не знаю, чи ці істоти якось споріднені з єті / бігфутом, але дослідники середньовічного мистецтва пов'язують із ними чудовий котячий образ марії магдалини.

#дикілюди
дитячі ігри на вітражах 1450-х років: перегони на ходулях і конячках.

хлопчаки вдягнуті стильно: у двох на головах модні тюрбани, в одного — прикрашений квітами солом'яний капелюх; на всіх приталені жупани з широкими рукавами й тонкі шкіряні капчики. спадкоємці заможних міських родів, не інакше.

#грайливілюди #моднілюди
раптова зустріч оленя й верблюдика на маргінесі часослова xiv століття (f. 177v). олень, здається, збентежений.

#бестіарії #маргіналії
троє волхвів гостюють в ірода в єрусалимі, більше схожому, звісно, на середньовічне італійське місто (штибу неаполя, де цей манускрипт був створений у xiv столітті), ніж на єрусалим початку нашої ери.

ірод і його придворні вчені мужі, яких можна впізнати за анахронічними книжками в руках, уважно слухають розповідь волхвів про зірку, що веде до новонародженого царя-месії; іродові вся ця історія дуже не подобається, але треба тримати покерфейс, щоб гості не запідозрили, що він новому цареві нічого доброго не бажає, і на зворотному шляху поділилися координатами малюка; волхви ж, здається, трохи незручно почуваються в ролі вісників — вони думали, в палаці всі все знають, а от як вийшло. напруга в повітрі густа, хоч ножем ріж.

#новозавітне
різдво з ліхтарем із зовсім пізнього — створеного в xvi столітті — часослова анни бретанської.

#дитятковяслах
вертепна сценка із франції 1450-х років: янголи з пастушками збіглися подивитися на новонароджене дитятко, марія молиться, а йосиф повернувся до вогнища, щоб зігріти ісусикові пелюшки.

#дитятковяслах
космічне поклоніння волхвів із так званого беатуса — коментаря до апокаліпсису, переписаного в 1060-х роках.

беатуси — це абсолютно захопливий тип середньовічних манускриптів. назву вони отримали за іменем автора тексту, беата льєбанського, який у viii столітті написав розлогий коментар до книги одкровення. жив він на кордоні з нещодавно захопленою арабами іберією, і це сусідство добряче вплинуло не тільки на інтерпретації біблійного тексту, а й на оформлення коментарів: беатуси — це найвиразніші зразки мозарабського книжкового мистецтва (мозарабами називали християн, які жили в мусульманській іберії). мініатюри, які скидаються на #примаченконамінімалках — зазвичай якраз звідти.

#дитятковяслах
троє голих дядьків у ліжку — це не розпуста, а біблійний сюжет про волхвів, які повертаються додому з відвідин святого сімейства.

поки вони сплять у заїзді, до них приходить янгол, який застерігає: варто обійти ірода десятою дорогою, нічого йому про ісуса не розповідати й неодмінно видалити геодані зі зроблених у вифлеємі селфі. бо ірод — не просто так синонім поганця: він задумав позбутися конкуренції в особі новонародженого месії, то треба йому цю справу ускладнити. волхви дослухаються до попереджень, і це рятує малого ісусика, а от купу інших немовлят не рятує, але це історія на інший день.

а голі й у коронах волхви тому, що в середньовіччі зазвичай так і спали: роздягненими, але в головних уборах, щоб тепло через голову не виходило. якщо ж урахувати, що сім'ї та навіть слуги ночували зазвичай тісненько, в одній кімнаті, стає зрозуміло, що середньовічні люди бачили багато голих людей — і не мали з цим проблем.

мініатюра із зальцбурзького месалу (f. 63r).

#новозавітне #голілюди #соннілюди
дуже грайливі мавпи з французького вітража середини xiv століття.

#бестіарії
невиспаний і голодний демон із арабського астрологічного трактату, переписаного у xv столітті. так, бідолаха, поспішає підтягти всі хвости до кінця року, що не встигає навіть нормально поїсти — доводиться на ходу снідати фастфудом.

#свояатмосфера
у кожного — своя робота: бог творить світ, а бартоломій англійський розповідає про нього у бестселері під назвою «книга про властивості речей». і обоє заслуговують на розкішне тло з позолотою.

ілюстрації з рукопису межі хiv—xv століть.

#райськанасолода
мавпа й котик до святкування нового року готові. і байдуже, що календарні дати — це суцільна умовність: ритуали важливі, особливо радісні ритуали.

#котики #маргіналії #бестіарії
клопоти (і розваги) місяців із французького рукопису хііі століття.

натхненного і приємно насиченого нового року нам усім.

#навсесвійчас