страшно середньовічне
3.71K subscribers
2.32K photos
1.07K links
дрібнички із середніх віків.

чатик живе тут: @talking_medieval

особисті повідомлення можна писати сюди: @verbava
Download Telegram
портрети людовика благочестивого, короля франків, у фігурному вірші рабана мавра.

збірка візуальної поезії «прославлення святого хреста», яку рабан уклав у іх столітті, була дуже популярна і до наших часів дійшла аж у 80 манускриптах. вірші в ній — це не просто слова, поверх яких намальована картинка: якщо читати рядки підряд, не зважаючи на ілюстрацію, вони складаються в один текст; якщо ж читати тільки літери в ілюстрації, із них вийде щось інше (у хресті, наприклад, записано — з невеличкими скороченнями — in cruce christe tua victoria vera salusque omnia rite regis; долоня — це частина іншої фрази). і тому переписувачі, навіть якщо трохи по-різному підходили до ілюстрацій, як на оцих сторінках із французької версії хі століття і німецької збірки xv століття, старанно залишали всі літери на місці.

#гарнібукви
а в одному з фігурних віршів рабан мавр лишає згадку про себе, малюючи автопортрет (і підписуючи його). в оцій версії, переписаній у середині іх століття, нескладно розгледіти ім'я на портреті.

#гарнібукви
святий катберт мав звичку виходити надвечір із монастиря і зникати кудись до самісінького ранку, і його братам, звісно, було дуже цікаво, де він вештається. якось один із ченців набрався сміливості й вирушив назирці за ним — і таки побачив дивну річ, хоча, мабуть, не ту, якої сподівався. катберт дійшов до морського узбережжя, роздягнувся, забрів у воду по шию й так стояв, на повен голос співаючи псалми, аж до світанку. коли ж святий вийшов із моря, зграйка видр підбігла зігріти йому ноги.

на мініатюрі з бединого «прозового житія святого катберта», переписаного в хіі столітті, видри вже ледь помітні, але досі видно, що м'якенькі й лагідні.

#добребутисвятим
святі в німбах у горохи й візерунчастих шкарпеточках відпочивають у затінку пальми. із їхніх жестів можна припустити, що пальма їм дуже подобається.

#апокаліпсис
шматочок раю: синє небо і море золотих німбів.

(хтось учора проспав день прапора, але свято триває, тож зі святом нас).

#добребутисвятим
давид готується до бою з голіафом, однією рукою заборюючи лева, а другою — ведмедя.

узагалі-то в біблії давид розповідає, що «як іноді прийде було лев чи ведмідь і вхопить овеча з отари, то я, бувало, кинусь навздогінці за ним, б'ю його й вирву овеча в нього з пащі. а як, бувало, кинеться на мене, то я схоплю його за щелепи, поражу й вб'ю на смерть» (1 сам 17, 34-35). але ілюстратор «дзерцала людського спасіння», мабуть, вирішив, що одночасне розривання пащек диким звірям читачів більше вразить.

#старозавітне
ісус приймає хрещення в йордані, момент напружений і врочистий, усі стоять із серйозними обличчями, дух святий летить із неба, янгол чекає збоку із сухою сорочкою. і тільки пустотливі рибки не зважають на велич ситуації і тицяються писочками в ісусові ноги. лоскітно, мабуть.

#життяісуса
просто стиглі грушки, поласувати якими позліталося птаство в поемі гуго фон трінберга.

#цвітеіпахне