якщо вас у дитинстві вчили тримати в кишені дулю від вроку, знайте: ви — частина великої традиції, поширеної ще з античності, коли цей жест вважали захистом від злих духів і неприхильних людських очей.
проблема в тому, що долонею, складеною в дулю, тяжко робити будь-що інше. тож мудрі люди виготовляли з підручних матеріалів маленькі дульки, які можна було носити на шиї, а руки мати вільними. звісно, до наших часів дійли дорожчі й вишуканіші обереги, як, наприклад, оцей із xv століття — кришталевий, у золотій оправі, із коштовним камінням (його нещодавно продавали на аукціоні, там є багато фотографій із різних ракурсів).
#їхнізвичаї
проблема в тому, що долонею, складеною в дулю, тяжко робити будь-що інше. тож мудрі люди виготовляли з підручних матеріалів маленькі дульки, які можна було носити на шиї, а руки мати вільними. звісно, до наших часів дійли дорожчі й вишуканіші обереги, як, наприклад, оцей із xv століття — кришталевий, у золотій оправі, із коштовним камінням (його нещодавно продавали на аукціоні, там є багато фотографій із різних ракурсів).
#їхнізвичаї
мініатюра з «любовного бестіарію» кінця хііі століття начебто ілюструє фрагмент про павука і мух, але зображені на ній істоти скидаються не так на мух, як на вгодованих кажанчиків. здається, художник хотів нас про щось попередити.
#бестіарії
#бестіарії
божа мама годує ісусика на мініатюрі з коптського манускрипту 890-х років. ісусик іще зовсім маленький, але вже із сувоєм у руці — видно, що мудрим виросте.
#гарнеякбожамама
#гарнеякбожамама
на межі хv і хvі століть, поки манускрипти ще не зовсім поступилися місцем друкованим книжкам, можна було спостерігати цікавий симбіоз: друкарі намагалися робити видання якомога більше схожими на рукописи (залишали вільне місце для ініціалів, використовували стилізовані шрифти й червоне чорнило для рубрик, а часом навіть робили окремий розкішний наклад на пергаменті, як гутенберг для своєї найвідомішої біблії), а скриптори полегшували собі переписування, користуючись технологічними інноваціями.
німецький друкар ісраель ван менекен знаменитий повносторінковими гравюрами, але він робив також мініатюрки для, скажімо так, скрапбукінгу: їх можна було купити окремим аркушем, вирізати та вклеїти в ініціали у власній книжці — як і вчинив переписувач францисканського часослова, виготовленого в 1490-х роках. особливо приємно, що зберігся ще й повний аркуш, із копії якого було вирізано святу варвару для цього рукопису.
#куточокбібліофіла
німецький друкар ісраель ван менекен знаменитий повносторінковими гравюрами, але він робив також мініатюрки для, скажімо так, скрапбукінгу: їх можна було купити окремим аркушем, вирізати та вклеїти в ініціали у власній книжці — як і вчинив переписувач францисканського часослова, виготовленого в 1490-х роках. особливо приємно, що зберігся ще й повний аркуш, із копії якого було вирізано святу варвару для цього рукопису.
#куточокбібліофіла
лев у середньовічних оповідках — цар звірів, але по англійському часослові 1320-х років цього й не скажеш: леви на його маргінесах, здається, не дуже знають, що таке королівська поважність.
#котики #бестіарії #маргіналії
#котики #бестіарії #маргіналії
французьку оправу для дзеркальця, виготовлену зі слонової кістки десь у 1330-х роках, прикрашає романтичний комікс:
- лицар із друзями під'їжджає до замку;
- дама серця вискакує із замкового вікна в обійми лицареві;
- лицар із дамою обіймаються, сидячи на конику;
- щаслива закохана пара пливе в човні назустріч майбутньому, де житиме довго і щасливо, нехай і тільки на оправі для люстерка.
середньовічна культура сприймала дзеркальця як дуже особистий жіночий предмет, та й слонова кістка асоціювалася з інтимністю, і такі оправи, оздоблені грайливими сценками, часто були любовними подарунками.
#закоханілюди
- лицар із друзями під'їжджає до замку;
- дама серця вискакує із замкового вікна в обійми лицареві;
- лицар із дамою обіймаються, сидячи на конику;
- щаслива закохана пара пливе в човні назустріч майбутньому, де житиме довго і щасливо, нехай і тільки на оправі для люстерка.
середньовічна культура сприймала дзеркальця як дуже особистий жіночий предмет, та й слонова кістка асоціювалася з інтимністю, і такі оправи, оздоблені грайливими сценками, часто були любовними подарунками.
#закоханілюди
свята франческа римська отримує причастя і свячення на абатису на картині антоніо да вітербо старшого.
на перший погляд франческу складно відрізнити від інших святих благодійниць: рано видана заміж; допомагала вбогим і недужим; заснувала монастир; багато хворіла й умертвлялася. одного разу тесть франчески розлютився на її благодійність і забрав у неї ключі від комори — але повернув їх, побачивши, що запаси зерна й вина чудесно поповнилися. усе як завжди.
та канонізаційні документи показують цікавішу франческу. її незмінною супутницею була ванноцца — чи братова, чи кузина. якось вони захотіли з’їсти лобстера — і лобстер не забарився з’явитися. іншим разом пішли провідати знайому породіллю, але вирішили не сидіти з нею, а усамітнитись у саду при будинку, наче святі пустельниці, і, хоча надворі стояв квітень, їм у руки впали дві стиглі інжирини.
а ще франческа мала дар «розпізнавати вади інших людей». може, й не дивно, що її канонізували не з першого разу.
#добребутисвятим #святітакісвяті
на перший погляд франческу складно відрізнити від інших святих благодійниць: рано видана заміж; допомагала вбогим і недужим; заснувала монастир; багато хворіла й умертвлялася. одного разу тесть франчески розлютився на її благодійність і забрав у неї ключі від комори — але повернув їх, побачивши, що запаси зерна й вина чудесно поповнилися. усе як завжди.
та канонізаційні документи показують цікавішу франческу. її незмінною супутницею була ванноцца — чи братова, чи кузина. якось вони захотіли з’їсти лобстера — і лобстер не забарився з’явитися. іншим разом пішли провідати знайому породіллю, але вирішили не сидіти з нею, а усамітнитись у саду при будинку, наче святі пустельниці, і, хоча надворі стояв квітень, їм у руки впали дві стиглі інжирини.
а ще франческа мала дар «розпізнавати вади інших людей». може, й не дивно, що її канонізували не з першого разу.
#добребутисвятим #святітакісвяті
маленький сюжет на доповнення до вчорашньої історії про лобстера, бо ж не тільки римські святі час від часу дозволяли собі смачненьке.
альберто мангеуль в «історії читання» переповідає легенду з iv століття про двох талмудистів, ошаю і ханані, які щотижня, читаючи «сефер єціру» (кабалістичний трактат про творення світу) і правильно складаючи літери, творили собі на вечерю товстеньку трирічну теличку.
ілюстрація — корова з телям із бестіарію початку хііі століття.
#чудотворення
альберто мангеуль в «історії читання» переповідає легенду з iv століття про двох талмудистів, ошаю і ханані, які щотижня, читаючи «сефер єціру» (кабалістичний трактат про творення світу) і правильно складаючи літери, творили собі на вечерю товстеньку трирічну теличку.
ілюстрація — корова з телям із бестіарію початку хііі століття.
#чудотворення
ефіопська мініатюра кінця xiv століття з воскреслим христом, по ліву руку якого стоїть архангел михаїл, а по праву — марія магдалина і двоє апостолів.
які ж у них бороди. які вушка.
#порожнійгріб
які ж у них бороди. які вушка.
#порожнійгріб
красені-євангелісти зі староанглійського євангеліарію хі століття.
із мініатюр це не обов'язково видно, але луку символізує бик, марка — лев, матея — людина або янгол (йоана — орел, але сторінку з йоаном із рукопису якась зараза вирізала).
#новозавітне
із мініатюр це не обов'язково видно, але луку символізує бик, марка — лев, матея — людина або янгол (йоана — орел, але сторінку з йоаном із рукопису якась зараза вирізала).
#новозавітне
їде мавпа на чотириголовому звірі, а назустріч їй — вавилонська блудниця. та й каже блудниця до мавпи:
— слухай, який класний у тебе звір. де взяла і чи там іще такі є? мені на апокаліпсис не завадить.
а мавпа й відповідає:
— у марії примаченко взяла. у неї таких іще багато, недавно якраз кількох від ракет урятували. думаю, вони не відмовляться понести апокаліпсис на загарбницькі голови.
якщо й вам, як вавилонській блудниці, не завадить трохи життєствердного українського мистецтва, його можна роздобути у творчому об'єднанні імені василя симоненка, яке збирає образи й тексти хх століття (там справді є марія примаченко, а крім неї — ще багато цікавого).
#іншілюди
— слухай, який класний у тебе звір. де взяла і чи там іще такі є? мені на апокаліпсис не завадить.
а мавпа й відповідає:
— у марії примаченко взяла. у неї таких іще багато, недавно якраз кількох від ракет урятували. думаю, вони не відмовляться понести апокаліпсис на загарбницькі голови.
якщо й вам, як вавилонській блудниці, не завадить трохи життєствердного українського мистецтва, його можна роздобути у творчому об'єднанні імені василя симоненка, яке збирає образи й тексти хх століття (там справді є марія примаченко, а крім неї — ще багато цікавого).
#іншілюди