архангел михаїл відбивається від кудлатої рогатої жаби у французькому часослові з 1480-х років. (дуже люблю ці барвисті середньовічні янгольські крила).

#біси #війнавнебесах

вишуканий кінь від іранського художника хабібалли із сави. намальований аж у 1600-х роках, але заради такого зграбного можна час від часу розширювати хронологічні межі цього каналу (ну й тойво, недарма ле гофф писав про довге середньовіччя).

#бестіарії #требабільшезолота

на компенсацію вчорашнього випадання із таймлайну — іще один коник, цього разу китайський, десь із середини viii століття, із трошки іншими канонами конячої краси.

#бестіарії

індуїстські демони на зображенні з х століття винаходять чебуречки. поки що не визначилися, що в них класти.

#свояатмосфера

вишукано вбрані люди грають у шахи на французькому вітражі з 1430-х років, але, здається, більше цікавляться одне одним, ніж шахівницею.

#моднілюди #грайливілюди

свята катерина в розкішній сукенці дивиться на цей понеділок без особливого ентузіазму, але в неї меч (і хороша книжка), вона все зможе.

мініатюра з прованського часослова 1480-х років.

#моднілюди #добребутисвятим

іще одна пані у вишуканій сукенці — синагога з вівтаря роботи конрада віца (1435 рік), який гарно вмів малювати тканини, але, здається, ніколи не бачив єврейського письма.

християни зображали алегорію синагоги із заплющеними або зав'язаними очима, бо вона не розпізнала христа, і часом зі зламаним списом у руці, що символізував її поразку. (у такі моменти дуже хочеться позакочувати очі на алегористів).

#алегоріявспідниці

черниці з монастиря, де в vii столітті жила свята остерберта, підзаробляли тим, що прали літургійне вбрання для розташованого неподалік чоловічого монастиря. а щоб нікому не доводилося туди-сюди бігати з клунками (і не виникало зайвих спокус), прання між монастирями возив віслюк.

та одного непрекрасного дня віслюк зник. пішовши на пошуки, остерберта натрапила на вовка, який зізнався їй, що з’їв бідну тварину, і попросив пробачення. свята насварила вовка й нагадала йому, що каяття — це тільки перший крок до прощення, і воно має небагато сенсу без наступного — відшкодування (тому, якщо хтось просить у вас пробачення, але не робить нічого, щоб залагодити скоєну шкоду, чи — ще гірше — не припиняє цю шкоду чинити, ви преспокійно можете послати його до дідька). тож остерберта запропонувала вовкові на покуту самому возити прання; він погодився й до самісінької смерті вірно служив черницям.

мініатюри із самою святою і вовком мені знайти не вдалося, то буде оця — зі переписаної в xiv столітті збірки байок, на якій вовк придивляється до віслюка й намагається оцінити, наскільки імовірно, що його після такого обіду змусять до довічної роботи.

#чудотворення #добребутисвятим

риба-кит жує йонину ногу на маргінесі англійського бревіарію з 1320-х років.

(поки не прочитала опису на сайті бібліотеки, думала, що це мініатюра про збурення пекла, на якій паща пекельна сердиться, що ісус із неї людей забрав, і за це намагається його покусати).

#голілюди #старозавітне

ісус випірнує з неба подивитися, що поробляють його ченці, у месалі з xv століття.

#гарнібукви #перстгосподній

троє імператорських котів за своїми котячими забавами.

жадеїтова статуетка приблизно з 1400-х років, неповні 10 сантиметрів у діаметрі.

#котики #манюнє