сьогодні в нашій нерегулярній рубриці «сови, які бачили чимало лайна» — сова з часослова хііі століття, яка втомилася дивитися на все те лайно, тому їде у відпустку.

#совоньки

малюк із рукопису «про властивості речей» (f. 3v), виготовленого 1475 року, знайшов жабусю й іще не певен, що з нею робити, але передає вітання із середою.

#голілюди

несподівана різдвяна мініатюра з месалу 1406 року, на якій ісус іще не народився, але всі вже чекають. деталі — розкішні:
• закамуфльовані янголи, які, мов нінджі, крадуться з неба;
• книжка, яку взяла із собою в мандрівку марія, бо як же їхати кудись без книжки;
• пастух із підкрученим вусом, який помітив, що тут щось цікаве коїться, і вирішив лишитися глянути;
• смугастий матрацик, наче з мого дитинства.

#гарнеякбожамама #дитятковяслах

як зазвичай трапляється зі святими жінками, бригіда кілдерська була дуже вродлива. інша її безумовна чеснота полягала в умінні примножувати їжу, перетворювати воду на пиво чи, наприклад, домовлятися з корівкою, щоб та дала молока тричі за день, коли в гості приїхав єпископ, а годувати його нічим (у неї загалом багато чудес про свійських тварин, то з корівкою бригіду зазвичай і зображають). здобути собі таку дружину було б красиво і корисно, тож до бригіди приходило чимало залицяльників.

почалося все, як каже одне з житій, іще в ранній юності, коли бригіді було тільки дванадцять. батько вирішив видати її заміж, але дівчинка вже давно постановила посвятити себе богові, тому, коли просто прохання на батька не вплинули, вийняла собі око. ясно, що після такого потенційний наречений втратив інтерес, батько погодився віддати бригіду в монастир, а вона зітхнула з полегшенням і вставила око на місце, наче нічого й не було. (загалом спотворення були поширеним способом відігнати від себе мару небажаного шлюбу чи сексуального насильства: наприклад, блаженна ода відрізала собі ніс, а свята вільгефортіс… знаєте, я вам якось окремо розкажу про святу вільгефортіс).

інше житіє теж говорить про прагнення батьків видати бригіду заміж, але наводить менш брутальне чудо з цього приводу. прагнучи присвятити себе богові, дівчина попросила допомоги в місцевого єпископа. коли вона торкнулась у соборі дерев’яної основи вівтаря, під її рукою одразу проросли молоді гілочки з бростю — і всім стало очевидно, що краще лишити бригіду в спокої.

дорослій бригіді теж доводилося відваджувати залицяльників. буду щира, я зовсім не пам’ятаю, де прочитала це чудо, але воно цікаве, то нехай: одного разу до святої прийшов чоловік, який, наслуханий про її надзвичайні таланти й добре серце, вирішив добитися її прихильності. щоб довго з ним не морочитися, бригіда зробила себе потворною в його очах, зате розповіла, що в поблизькому селі живе самотня жінка, яка була б не проти вийти заміж, і поблагословила чоловіка, щоб він тій жінці здався привабливим. (тут, бачте, знову йдеться про силу зовнішності; це одна з тем, які я залюбки подосліджувала б у чудесах, якби мала нескінченний час і доступ до всіх бібліотек. от би домовитися з якоюсь святою про маленьке чудо).

#чудотворення #тяжкобутисвятим #добребутисвятим

дракон із ам'єнського часослова 1490-х років кличе підійти ближче, він вам щось дуже цікаве покаже 🌚

#маргіналії