страшно середньовічне
3.71K subscribers
2.32K photos
1.07K links
дрібнички із середніх віків.

чатик живе тут: @talking_medieval

особисті повідомлення можна писати сюди: @verbava
Download Telegram
натрапила в «нарисі української міфології» володимира гнатюка на чарівно анахронічну історію про шолудивого буняка, він же буньо, він же — згодом — вій, пов'язану із середньовічним (і страшним).

буняк, переказує легенду гнатюк, був «начальником татарів, але князь роман галицький побив його і стяв йому голову. голова стала котитися. брови були у неї такі довгі, що очі за ними не бачили нічого. коли їх підняли залізними вилами, голова подивилася із могилок на городище і ціла місцевість запалася. голова котилася все далі. в товмачі товмачили її бесіду сімдесятьма язиками (від чого пішла назва міста), але не могли розтовмачити. за нею йшла погоня козаків, але голова сховалася під бабу пастушку і погоня поминула її. але один козак підглянув голову і посік її на мак. від того названа місцевість погонею, що там дігнали голову».

хронологічно воно, звісно, ніяк не сходиться.
• роман галицький — це кінець хіі століття.
• татари — середина xiv століття.
• козаки — щонайменше xvi століття.
• боняк — це взагалі-то половецький правитель, проте його кар'єра завершується на початку хіі століття, коли роман іще й не народився. (на ілюстрації до цього допису — мініатюра з радзивіллівського літопису, на якій зображено якраз напад боняка на київ 1096 року).

але факти — це ніколи не перешкода для красивої історії.
розкішний ангелопад із не менш розкішного часослова герцога беррійського (f. 64v). усі ще такі красиві — і не скажеш, що це люципера і його бісів витурюють із неба.

#війнавнебесах
шотландський бронзовий релікварій із хіі століття із трошки повідламуваними ніжками (але загалом чудово зберігся). пов'язка на ісусових стегнах — окремий витвір мистецтва.

#перстгосподній #дрібкасвятості
у юдит сьогодні із самого ранку хороший настрій, то й олоферна вона вбиває з ніжною усмішкою.

радісна мініатюра з іспанської біблії 1320-х років.

#старозавітне
нічне благовіщення із фламандського часослова кінця xv століття.

спонсор допису — пісня з останнього альбому леонарда коена, яка напрочуд добре перегукується з біблійними мініатюрами.

#гарнеякбожамама
у пару до вчорашньої мініатюри — іще одне темне благовіщення. це знову часослов, теж фламандський із кінця xv століття, але цього разу за пітьму відповідає не гризайль, а сам пергамент, забарвлений у чорне. таке фарбування було люто корозивне, а літери на сторінках трималися хіба срібні й золоті, але тим вишуканіші й унікальніші виходили книжки.

#гарнеякбожамама #требабільшезолота
герби й нашоломники з гельдернського гербовника xiv століття. язиката корівка, по-моєму, все виграла.

#геральдичне
сонечко з місяченьком не можуть сказати нічого хорошого про ранок понеділка. воно й не дивно. (але в їхній книжці принаймні скоро буде апокаліпсис, то вже недовго банувати лишилося).

#увсіхпонеділок
янголи майже нікого не пропускають у фанзону до ісуса на мініатюрі до «божественної комедії» данте з xv століття. пробитися під саму мандорлу вдалося тільки божій мамі з йоаном хрестителем, а за ними — ще кільком відчайдушним святим.

#тяжкобутисвятим
середньовічна читальня з песиками й гарним краєвидом за вікном.

мініатюра з «юдейських старожитностей» йосифа флавія, переписаних наприкінці xv століття.

#песики #куточокбібліофіла