принцеса лея спокушає єву в ініціалі з часослова леонори де ла веги (f. 27r), 1460-ті роки. адам уже щось наминає.

#райськанасолода #голілюди

божій мамі заважають читати у французькому молитовнику 1492 року, а в неї ж стільки книжок, які треба встигнути закінчити для книжкових клубів.

#гарнеякбожамама #куточокбібліофіла

ісус дбайливо замотує душу в простирадлечко, щоб у пеклі не мерзла.

мініатюра з неапольської ілюстрованої біблії 1340-х років.

#голілюди #біси #пекельце

жив собі художник, який, оздоблюючи храми, завжди малював диявола дуже потворним. одного разу диявол не витримав і прийшов до нього з питанням: «нащо ти мене таким страшком перед усіма людьми показуєш?»

художник відповів, що, власне, як є, так і показує, щоб люди одразу розуміли, що з цією бридотою не треба мати справи. диявола ці слова розлютили, а про ефект стрейзанд він не знав, тож вирішив убити чоловіка.

і скоро нагода випала. коли художник поліз високо на риштування, щоб намалювати прегарну божу маму, диявол викликав страшну бурю. вітер розчахнув двері церкви й перекинув платформу, на якій стояв чоловік. але художник помолився діві марії — і вона прийшла на допомогу, підхопивши його в польоті й ніжно приземливши.

риштування завалилися так гучно, що люди з довколишніх будинків збіглися подивитися, що сталося, — і встигли помітити, як диявол тікає з храму. а фрески полишалися — і гарні, і страшнючі.

ілюстрації до історії — з рукопису початку xv століття.

#чудотворення #гарнеякбожамама

чи равлик, чи ящірка, чи щось інше психоделічне з маргінесу історичного трактату 1450-х років.

#маргіналії #бабевини

іще тільки понеділок, а сова з псалтиря королеви марії, переписаного в 1310-х роках, уже трошечки втомилася. ні від чого конкретного — просто, знаєте, іноді втома бере й надходить.

(ну й ці дурні сороки, звісно, зовсім не полегшують життя).

#совоньки

річард із бері, пишучи книжку про любов до книжок (вона так і звалася, «філобібліон»), зупиняється на питанні про те, як дізнаватися про нові рукописи і де їх брати. бо ж який ви бібліофіл, якщо постійно не шукаєте нового.

у нього є кілька рецептів, зокрема — дружити з чернечими орденами, бо ченці не тільки самі переписують тексти, а ще й завжди в курсі, що там понаписували інші (надто якщо воно не зовсім ортодоксійне).

але нині, в принципі, можна обійтися й без знайомих ченців, бо в нас є @chytomo — медіа про літературу, яке за 14 років свого існування встигло вибудувати спільноту, зібрати авторів і зав’язати контакти, які точно допоможуть читачам орієнтуватись у книжковому світі. тут можна знайти анонси, огляди, інсайди, дослідження ринку і критичні статті — і все це без потреби пертися через пів континенту в монастир, де, кажуть, роздобули нового арістотеля.

підписуйтеся, річард вам заздритиме.

(на маргінесі рукопису 1410-х років читають усі. і слушно).

#іншілюди #куточокбібліофіла