"НЕ ТІКАЙ ВІД ДРОНА — 2"

В черговій серії ви не побачите нічого несподіваного. Тому — радимо.

А ще — зверніть увагу на майстерність оператора FPV-дрона, який служить в нашому підрозділі "Маленький принц".

Для того, що ви могли й далі дивитися такі роліки, нашим бійцям на передовій потрібно багато різних речей. Це і ретранслятори, і антени, і комплектуючі, і генератори, і транспорт, і власне дрони — ударні та розвідувальні.

Тому просимо вас допомогти волонтерам, які проводять збори, щоб підтримати нашу бригади.

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/3u7pFacP4k

💳Номер картки банки
5375 4112 1614 3714

Дякуємо, і приємного перегляду!

#ЗСУ
#21омбр

https://www.facebook.com/share/v/SeDREHAFn2boihjf/

https://youtu.be/hLABVx5Q7xU?feature=shared
Вважаю, багато моїх френдів переглянуть цей фільм з подвійним задоволенням.

ПОРТ-АНЕНТАЛЬ

Перейменування міста Южне (Южноє, Південне і т.д.) на Порт-Аненталь, яке викликало купу мемів та кумедних жартів, у мене викликає хіба що тугу.

Це — відлуння трагедії, точніше, багатьох трагедій, які були на нашій землі в останні сторіччя. А саме — спочатку геноциду німців, якій був тут в 1930-ті, потім румунської та німецької окупації і далі "остаточного вирішення німецького питання" після Другої світової.

Німці почали селитися на Чорному морі на запрошення царів двісті років тому. Вони отримали пільги та преференції за однієї умови: жити, працювати, обробляти землю і виробляти товари на щойно відвойованій у Туреччині землі.

Німці селилися компактно, зберігали мову, традиції, протестантську віру. Власне в межах Одеси були два німецьких селища: одне в районі, де зараз стоїть кірха, друге — вздовж вулиці Ремесленої (Осіпова).

В топоніміці Одеси збереглася хіба що назва Люстдорф (Веселе село), яке в радянські часи намагалися перейменувати на Чорноморку.

Було багато німецьких сіл-колоній, по декілька тисяч мешканців у кожній. Зараз їх назв немає. Наприклад, Грослібенталь - Велика долина любові, яку перейменували у безлике Великодолинське. Зараз старе ім'я ми пам'ятаємо хіба що по торговій марці місцевого вина. Поруч — Клянлібенталь, відповідно, Малодолинское.

Німецькі колонії були скрізь вздовж чорноморського узбережжя. Деякі їх назви були на честь відповідних німецьких територій, наприклад, Карлсруе - на честь німецького міста в землі Баден-Вюртемберг, звідки приїхали тамтешні колоністи. Зараз це село на Миколаївщині має назву Степове.

Були назві біблійного змісту. Наприклад, Марієнталь (долина Марії) — села з такими іменами були вздовж берегів Азовського і Чорного морів. Марієнталь, що біля Одеси, зараз має назву Мар'янівка.

Було біля Одеси і село Аненталь, зараз це Біляри, і Ней-Аненталь, Нові Біляри. Назва ця, зрозуміло, на честь святої Анни, матері святої Марії. Місто Южне і порт були побудовані саме на землях цього села.

Як і чому зникли ці колонії і ці назви — то є окрема, дуже важкіа і дуже сумна історія.

Але німецька топоніміка Одещини — це частина нашої історії. Така сама, як, наприклад, татарська в Криму, яка теж була винищена після Другої Світової.

Для кращого розуміння того, що особисто для мене ховається за поверненням назви Аненталь - раджу прочитати ось цю давню публікацію на "Думській".

https://dumskaya.net/news/gde-avel-brat-tvoy-kommunisticheskiy-genotcid-sv-131337/ua/

Тоді наші фахові редакційні історики, Олег і Олександр, налагодили взаємодію з архівом СБУ. Вони періодично виїжджали до Києва, проводили там день чи два. Поверталися у дивному стані - не могли нічого робити, аж поки не публікували статті по типу таких. Схоже, документи, які вони бачили, розривали їх зсередини.

Назву, звісно, можна повернути. Людей, на жаль - ні.

Я так розумію, нещодавній обстріл енергетичних об'єктів України теж був "отвєтом".

Хто за мною не скучив, гортаємо далі.

Хто скучив, дивимося.
https://youtu.be/PrRvYAExMPg

До речі, прогноз здійснився вже сьогодні. Про це розповім окремо.

Амантоніо на посту.

МОЯ ПРЄЄЛЄСТЬ!

На моєму столі — один з дронів , який ми отримали завдяки вам.

"Моя прєєєлєсть" — не цей гарний та дуже потрібний пристрій. Це всі ви, мої друзі. Ваша підтримка надихає і створює у мене відчуття всемогутності.

Ваш відгук на моє прохання був фантастичним. Підтримка пішла негайно і з усіх боків — з Чикаго і Техаса, з Каліфорнії і Нью-Йорка, зі Швеції та Німеччини, з Одеси, з Дніпра, з усій Україні.

❤️ Друзі, маю вам подякувати. Ваша дружня підтримка дозволила витягнути ці дуже складні два тижні.

Ворог атакує на нашому напрямку. Аеророзвідка та ударні дрони стають все більш і більш важливими чинниками нашої боєздатності.

Тому ми продовжуємо збирати пожертви. Тепер вони будуть спрямовані на придбання комплектуючих для перетворення FPV-дронів з китайських іграшок на ударну зброю - від пластика до компонентів для бойових зарядів.

Ще раз дякую всім, хто допомагає нашій бригаді.
Слава Україні!

P.S.
💸 https://send.monobank.ua/jar/3u7pFacP4k
💳 5375 4112 1614 3714
💰PayPal [email protected]

ПРО ЛІНІЇ РОЗМЕЖУВАННЯ ТА НЕНОРМАТИВНУ ЛЕКСИКУ

Нацрада України з питань телебачення і радіомовлення оприлюднила методичку для виявлення «ненависті, ворожнечі, жорстокісті» до українських військових.

Прочитаємо уважно 12 розділ. Що відтепер вимагають від журналістів?

Припустимо, на окупованій території відбулася нова бавовна, і черговий гауляйтер повторив долю Гіві та Мотороли. Українські ЗМІ в такому випадку не повинні використовувати «образливі висловлювання» та «негідні номінації». Коректними будуть хіба що нариси про те, якою с̶к̶а̶ж̶е̶н̶о̶ю̶ ̶с̶о̶б̶а̶к̶о̶ю гарною людиною був цей добродій.

Або, наприклад, типове інтерв'ю з розрахунком «Джавеліна».

«Добрий день! Позавчора ви спалили в̶о̶р̶о̶ж̶и̶й оппонентський БТР, в якому знаходились десять з̶а̶г̶а̶р̶б̶н̶и̶к̶і̶в військовослужбовців РФ. П'ятеро з них перестали бути живими людьми. У вас немає докорів сумління? Чи не хочете ви поплакати та пообіцяти, що більше так робити не будете?»

Далі цілком логічним стане коментар водія того БТРа. Він поскаржиться на дегуманізацію з боку ЗСУ. «Як їм не соромно — робити на українській землі живих росіян неживими лише за те, що ті мають при собі зброю!»

Ба більше!

«В умовах дії воєнного стану для медіа особливо важливо уникати незбалансованого інформування громадськості про перебіг і специфіку військових дій»…

Шановні! Де ваша кукуха? Що тепер, українські журналісти не повинні оприлюднювати інформацію про російські втрати без даних про втрати ЗСУ? А репортажі про героїчні вчинки треба балансувати чим - розповідями про СЗЧшників або «Героїв Росії»?

Нецензурщина заборонена, тому скажу так. «В умовах дії воєнного стану» я глибоко здивований такою вимогою з боку державного органу. Проте відтепер ваша турбота про «інші сторони», які можуть щось якось трактувати, перестає бути дивною.

Особливо пікантними є неодноразові голосіння стосовно того, що некоректна лексика начебто може призвести до «ескалації війни» та «загострення бойових дій».

Бубочки мої (ні, це не дегуманізація, я не вважаю вас частинами рослин, хоча…)

Так ось. Бубочки мої. До ескалації війни та загострення бойових дій призводять виключно політичні рішення, бойові накази та розпорядження н̶а̶ш̶и̶х ваших поважних партнерів з політичного та військового керівництва Російської Федерації, які розв'язали цю в̶і̶й̶н̶у спеціальну військову операцію.

Покладати якусь уявну провину на журналістів, які щось не так сказали чи зробили недостатньо глибокий кніксен перед о̶к̶у̶п̶а̶н̶т̶а̶м̶и, а̶г̶р̶е̶с̶о̶р̶а̶м̶и, з̶а̶г̶а̶р̶б̶н̶и̶к̶а̶м̶и, з̶р̶а̶д̶н̶и̶к̶а̶м̶и шановними людьми з р̶Російської ф̶Федерації та їх добровільними помічниками на о̶к̶у̶п̶о̶в̶а̶н̶и̶х українських землях, які опинилися під в̶о̶р̶о̶ж̶и̶м російським контролем - для вас, може, й нормально, а для мене - виправдовування агресії.

Недорогеньки мої. Я дуже радий, що у вас є біли польта та білі рукавички. Ми всі їх побачили, висновки зробили, можете далі їх не вигулювати. На 11-й рік війни та третій рік масштабного вторгнення я вам нагадаю: п̶у̶т̶і̶н Путін вже напав. Тому боятися, що через нашу лексику він нападе — це трішечки не на часі.

Проте мені сумно, що ви не розумієте головного: в̶а̶ш̶а моя країна воює. Воює за своє фізичне існування, яке зараз під загрозою.

Війна — це час, коли речі треба називати своїми іменами. Ворога — ворогом. Колаборанта — колаборантом. Зрадника — зрадником. Окупанта — окупантом. Нелюда — нелюдом. Людей які прийшли до нас зі зброєю, які руйнують українські міста, яки хочуть знищити мене і всіх нас - тими, хто вони є. І вас - теж.

Наостанок. Дискурс «треба прибрати лінії розмежування в головах», який ви просуваєте — застарів вже роки на два мінімум.

Останні 819 днів вся в̶а̶ш̶а наша країна починає кожний ранок з новини, скільки окупантів вчора припинили своє існування. Але якщо завдяки таким, як ви, лінії розмежування зникнуть в наших головах, вони дійсно можуть зникнути й на картах. Разом з Україною. P.S. Не розумію, яким взагалі дивом цей пункт потрапив до переліку критеріїв розпалення ворожнечі до українських військових?

Ви, н̶е̶д̶о̶с̶т̶а̶т̶н̶ь̶о шановні, нічого не поплутали?