РАХУЄМО

(до попереднього допису)

Мені кажуть, мовляв, мисливська рушниця краще, ніж такі дробові набої 5.45 мм.

Можливо. Давайте рахувати.

В мисливському патроні 12 калібру - 47 дробин 5 мм (калібр 0000).

Тут мені кажуть, що в патроні 5.45 їх насправді 7. Окей, в такому випадку на магазин буде 30*7 = 210 дробин, і це як в 5 мисливських набоях.

Тепер оцінимо шансів на влучання .

Типове розсіювання при стрільбі в мисливського 12 калібру - дюйм на ярд, тобто 2,54 см на 0,91 м дистанції.

На відстані 35 метрів дробини після пострілу з мисливської рушниці ляжуть в коло близько метра.

Якщо рахувати в середньому, площа ураження буде 0.8 кв.м., і це буде одна дробина на 0,016 кв.м, тобто на коло діаметром 14 см.

Для розуміння: папірець 23*32 см, як цей конверт, має площу 0,0736 кв.м, і там можна очікувати десь 4-5 влучань.

Тобто що виходить?

14 см - це буде середня відстань між точками влучань сусідніх дробин калібру 5 мм з одного пострілу з мисливської рушниці 12 кал на відстані 35 метрів. Це досить багато, але це в середньому. Важко сказати, за яким законом там буде розподілення, скоріш за все гаусіана. Тому, звісно, у разі влучного пострілу шанси на ураження значно збільшаться.

У мене після 5 прицільних пострілів (35 дробин) було 7 влучань, фото в першому коментарі. Вважаю, кучність є співмірною.

І ще один важливий момент.

Початкова швидкість дробин з рушниці 12 кал - 350-400 м/с.
Початкова швидкість вильоту дробових набоїв 5.45 - 920 м/с з АК-74. При стрільбі з АКСУ можна очікувати десь 700 м/с.

Це означає, що кінетична енергія дробини з рушниці на ефективній дальності буде в 3-5 разів менша, ніж з автомата.

МОЇ ВИСНОВКИ

Відтепер в машині зі мною буде їздити не лише "цукорок" і автомат, але й і пара магазинів з такими набоями. Решта буде зі звичайними бойовими патронами ПС.

Мисливську рушницю возити не буду. По-перше, вона важка, довга і неуніверсальна. По-друге, її у мене немає.

АКТУАЛЬНА ЦИТАТА ДВОРІЧНОЇ ДАВНИНИ

"Воздушный бой с использованием современных последних модификаций F-16 выглядит так.

На дальности 160-180 км, если не больше […], то есть с огромной дальности, обнаруживается российский истребитель. При этом он даже не понимает, что его кто-то обнаружил. Ну, минуту еще мы тратим на то, чтобы определиться, принять решение, выбрать приоритетные цели, нажать или не нажать кнопку. За эту минуту мы еще сблизились, ну там километров на 20-30. Ничего страшного: российский истребитель по-прежнему нас не видит.

После чего мы запустили восемь ракет AMRAAM по восьми российским самолетам и с чувством хорошо выполненного долга развернулись и полетели назад.

Восемь целей — в идеале, конечно, — будут сбиты, причем никто из них даже не поймет, что произошло. Кто его сбивал, они не видели, они на своем локаторе даже не видели того самолета, который их атаковал.

Вот так может выглядеть современный воздушный бой.
[...]

Поэтому ещё раз повторяю: сейчас я бы ни в коем случае не сел в МиГ-29. Лучше бы я все-таки сел в F-16 последних модификаций вот c этими современными системами обнаружения и управления огнем и с современными ракетами воздушного боя"...

Марк Солонин, 28.05.2023.
https://youtu.be/6pddBb0MJ1U?si=-6kqD1EoyA4hCBil&t=2300

Зауважу: я досить скептично ставлюся до пана Солоніна як до історика, але поважаю як архівіста та популяризатора науки та техніки, зокрема авіаційної.

ДО ТИХ, КОМУ ЗА 50

Просто цікаво: які у вас емоції в радянські часи викликало слово "КГБ", і які зараз емоції викликає слово "СБУ"?

Цікавлять саме емоції, які викликають ці абревіатури. Дякую.

Цікава стаття.

В ній оцінювали вплив пандемії COVID-19 в умовах обмежень охорони здоров'я на смертність серед людей, які були не інфіковані вірусом, але мали різні неінфекційні хвороби (серцево-судинні, психічні, діабет та ін.).

Порівнювалися однорідні когорти людей 2020 р. (пандемія) та 2018 р. (допандемічний період).

Смертність у когорті 2020 р. була у 3,2 рази вищою, ніж у контрольній групі 2018 р. Найбільше зростання смертності спостерігалося серед людей, у яких своєчасно не були діагностовані указані вище патологічні стани (в 7 разів вище). Найбільше абсолютне зростання смертності було у людей із серцево-судинними захворюваннями. Психічні розлади були найбільш поширеною групою серед неінфекційних хвороб зі зростанням смертності у 2,5 рази.

❗️Непряма надмірна смертність склала щонайменше 6,5 на 10,000 у загальній популяції, що утричі перевищує пряму смертність від COVID-19 (1,9 на 10,000).

Автори роблять висновки, що обмеження в наданні медичної допомоги хворим без COVID-19 призвели до значної смертності. Пандемія виявила необхідність балансу між боротьбою з новим патогеном та підтримкою лікування існуючих захворювань.

https://bmcpublichealth.biomedcentral.com/articles/10.1186/s12889-025-21782-9

21 окрема механізована бригада починає громадське обговорення пропозиції про присвоєння почесного найменування.

Офіційне оголошення та форма для відгуків - за посиланням на сторінці бригади:
https://www.facebook.com/21ombr/posts/pfbid0DikVYMdWqgiEjWXC5fPWohXj8q82AHs4Sc3LEWycCf5B3g2b8FB2nJ3k73cnnceSl

Кожен день о 9 ранку в Україні - хвилина мовчання в пам'ять про загиблих в цій війні.

Сьогодні, 25 червня 2025 року, в 9:00 в Сумський області почалася повітряна тривога.

Це сплетіння звуків - державного гімну України та сирен повітряної тривоги - можливо, найбільш яскраве акустичне відображення сьогоднішніх подій в Україні і настроїв українців.

Моє включення до ефіру марафону "Єдині новини" дещо затримується через пряму трансляцію офіційних заходів.
Всіх зі святом!

ЧОМУ ВАСИЛЬ КУК
(запрошення до дискусії)

Триває громадське обговорення ініціативи про присвоєння 21 окремій механізованій бригаді почесного найменування на честь генерал-хорунжого УПА Василя Кука.

Я є відповідальним за проведення цього громадського обговорення, тому маю утриматися від ідеї подачі пропозицій самому собі. Але вважаю за доцільне поділитися думками про це з вами. Тим більше, що читачі моєї сторінки, скоріш за все, принаймні чули про пана Василя раніше.

Ні, я не буду зараз розповідати біографію генерала. Я не історик і не біограф, його життєписи є у вільному доступі. Я хочу лише поділитися власними думками, а потім спитати у вас про пораду.

Не є секретом, що то я подав ідею на розгляд бригади. Чому?
Почну, на мій погляд, з головного.

Давно, двадцять років тому, пан Василь сказав комусь з відносно молодих людей приблизно таке: «Ти часто кажеш, що готовий померти заради України. Але ж Україна не кровожерлива, їй не потрібна твоя смерть. Для України треба, щоб ти був живий і діяв заради неї. А помирати мають вороги — в тому числі твоїми стараннями».

Під час дискусій навколо постаті Василя Кука регулярно виникають питання: «Чому не загинув? Чому його не підірвали, як Коновальця, не застрелили, як Шухевича, не отруїли, як Бандеру? І взагалі, чому його після шести років за ґратами амністували — в той час, коли десятки тисяч людей, якими він керував і командував, перебували в таборах та на засланнях?»

Тобто, за великим рахунком, «провина» Кука в очах сучасних «суддів» полягає в тому, що він не загинув в тюрмі або не помер десь у Сибіру.

Наскільки я пам’ятаю, пан Василь ніколи не виправдовувався з цього питання. Єдине — він казав, що своїм життям вдячний Степанові Бандері: після його вбивства в КДБ зрозуміти, що в такий спосіб не послабили, а навпаки — посилили український націоналістичний рух.

Кук залишився живим Він пережив і Сталіна, і Хрущова з Брежнєвим, і Щербицького з Андроповим, і КДБ з Радянським Союзом. Читаю розсекречені документи, матеріали його кримінальної справи, і все більш переконуюся: все, що він робив, завжди було заради України і на користь українській справі.

Я у захваті від того, як майстерно Кук використовував для цього ресурси КДБ — єдині, які тоді були у нього в досяжності. Але то є темою окремої, довгої та цікавої, але окремої розмови. Зараз я про інше.

Присвоєння бригаді імені Кука — це стане в тому числі визнанням того, що героїчна смерть за Україну не є обов'язковою умовою для українського діяча, щоб потрапити у пантеон Героїв.

Далі буде. А зараз цікаво послухати: що ви думаєте з цього питання?

Що було б корисніше для України: щоб пана Василя таємно розстріляли десь на Лук'янівці у 1954-му чи стратили за вироком радянського суду у 1975-му, або ж - щоб він вижив, після цього ще 50 років "залишався націоналістом-фанатиком", як писали про нього в секретних доповідях, працював заради України і виховував тисячі таких, як я?

ЦІКАВА УКРАЇНСЬКА

Давайте спробуємо. Одне просте питання.

Як правильно писати українською слово "екіпаж" в родовому відмінку (кого/чого): "екіпажа" чи "екіпажу"?
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
ПРАВИЛЬНА ВІДПОВІДЬ.

Обидва варіанти можуть бути застосовані.

АЛЕ: для кожного конкретного випадку є лише один правильний варіант, який залежить від семантики, тобто використання слова в даному конкретному випадку.

Є два слова-омоніма.

Є "екіпаж" як корабельна команда, особовий склад судна, літака, космічного корабля. І є "екіпаж" як транспортний засіб, кінна карета.

Так ось: якщо ми кажемо про "екіпаж" як групу людей, то правильно "екіпажУ", а якщо про карету - то "екіпажА".

Навідник танка входить до складу екіпажу.
Чотири колеса входять до складу екіпажа.

Або:
Це мастило для екіпажа.
Це масло для екіпажу.

Цікаво? Мені теж.
А ще цікавіше, що у цього багатозначного слова є ще одне значення - "місце проживання моряків на суші".

І як правильно писати в такій ситуації? "Я мешканець екіпажа" чи "я мешканець екіпажу"?

СМЕРДЮЧА HAUTE CUISINE

Сьогодні під час приготування вечері подумалося мені: те, що ми вважаємо національною "високою кухнею" (haute cuisine) - це їжа навіть не бідняків, у суцільних злиднів.

Чи ви вважаєте, що французи від щасливого та безтурботного життя почали їсти равликів та жаб? Або, може, швейцарці не викидали сири з пліснявою виключно через прагнення до експериментів? А піцца? Це ж простий та доступний спосіб утилізації всього, що є в домі, і що вже починає псуватися.

Такі цікаві думки прийшли мені в голову з простої причини - я готував сьогодні вечерю з сюрстрьоммінгом. В такий несподіваний спосіб ми відсвяткували отримання чергової партії FPV-дронів від шведської організації Blågula Styrkorna.

Так ось, моя думка протягом всього часу приготування та поїдання вечері була проста: "Це ж наскільки треба було зголодніти!.."

Але ж - дякую шведським друзям за сувенір. Було цікаво та наприкінці навіть смачно. Повторювати не буду.

І того собаку на банці я зараз добре розумію. Сам такий сьогодні був.

«Впервые в истории в неэффективности лекарства обвиняют тех, кто его не принимал».

Этой фразой профессор Мэлоун в своей публикации отсылает к разной риторике, использованной во время пандемии COVID-19, когда, например, непривитых людей обвиняли в распространении вируса (напомню, безосновательно) или в снижении эффективности общественных мер по борьбе с ним. Автор считает, что такие обвинения являются частью более широкой проблемы принуждения к медицинским процедурам без учета информированного согласия, личной автономии, игнорируя при этом вопросы безопасности, эффективности или этичности самих медицинских вмешательств.

В полной версии упоминается о нацистских опытах в Дахау, осуждается позиция Американской академии педиатрии (ААР), которая выступает за гендерно-утверждающую терапию (введение гормонов) и исключает возможность отказа от вакцинации по религиозным взглядам и личным убеждениям (эти позиции ставят общественное здоровье выше прав личности, следуя ошибочной логике утилитаризма). Автор утверждает, что любая медицинская процедура без информированного согласия, особенно если она проводится скрытно или принудительно, морально отвратительна и сродни преступлениям против человечности. Статья призывает отвергать такие политики и осуждать организации, подобные AAP, которые их поддерживают.

Также обсуждается публикация 2025 г. в рецензируемом ❗️журнале Bioethics, написанную Паркером Кратчфилдом и Блейком Херетом, под названием «Beneficial Bloodsucking» («Полезное кровососание»).
Авторы утверждают, что распространение синдрома альфа-гал (AGS), вызываемого укусом клеща-одиночки и приводящего к аллергии на красное мясо, является морально обязательным, если считать потребление мяса этически неправильным. AGS заставляет людей избегать красного мяса из-за аллергических реакций, что, по мнению авторов, способствует снижению потребления мяса и, следовательно, улучшению экологической и этической ситуации. 🤦‍♀️

Как это развидеть?
Весь текст здесь, наслаждайтесь -

https://www.malone.news/p/woke-bioethics-tyranny

ЯК РЕЙГАН "ЗАГАДКОВУ РОСІЙСЬКУ ДУШУ" РОЗШИФРУВАВ

В історії Сполучених Штатів Америки є приклад переможного протистояння з супердержавою - "хрестовий похід проти СРСР", який Рональд Рейган оголосив на початку 1980-х. Результати ми знаємо.

В чому різниця між 40-м президентом, республіканцем Рональдом Рейганом, і 45/47 президентом, республіканцем Дональдом Трампом, коли мова йде про стосунки з Москвою?

Різниця полягає в тому, що Рейган, на відміну від свого колеги, дуже добре знав і розумів російську культуру.

І найважливіше: вчив він її не лише по Толстому та Прокоф'єву, а також по приказках, прислів'ях і політичних анекдотах, які він дуже добре знав і із задоволенням переповідав.

На перший погляд, що тут такого? Ну, кумедно, ну цікаво. Але виникає питання: звідки Рейган знав всі ці анекдоти? Їх не оприлюднювали в інтернетах, не друкували в газетах, не видавали збірки - нагадаю, в ті часи за такий анекдот можна було швидко опинися на берегу моря Лаптєвих, як в тому анекдоті про двох мешканців тундри.

А це означає, що в Сполучених Штатах були структури та спеціально навчені люди, які збирали ці радянські анекдоти, слухали, так би мовити, армянське радіо, аналізували, правильно перекладали на англійську - і, головне, результат їх роботи потрапляв аж до президента. Звісно, анекдоти вочевидь були не головною метою існування таких структур і не головним інструментом вивчення СРСР, але факт є факт.

Не маю жодного сумніву: саме таке розуміння, не лише через Толстого з Прокоф'євим (хто з вас Прокоф'єва читав, підійміть руки! Отож...), так ось, розуміння також через підпільний фольклор і дозволило Рейгану правильно усвідомити, з чим він має справу і як з ним треба боротися.

40 президент США не посоромився сказати ці правильні слова: "імперія зла".

8 березня 1983 року, коли пан Президент вперше промовив "Evil Empire", мені було 10 років. Все своє життя я прожив в СРСР. Зараз можу підтвердити: так, це дійсно була імперія зла. І в тому Мордорі я був маленьким, але вже цілком сформованим орчонком.

Коли зараз я згадую своє дитинство, то всі ці речі чудово усвідомлюю. Я бачу, що мої діти вже не такі - і дякую за це в тому числі Рональду Рейгану.

Так ось, повертаючись до 1980-х, я розумію, що Рональд Рейган в тому числі через ту саму андерграундну радянську культуру розшифрував код "загадкової російської души" і зробив єдиний правильний висновок: ця імперія має бути знищена. І він переміг її, попри найбільший в історії радянський ядерний арсенал, давши волю - або шанс на волю - мільйонам людей.

На жаль, зараз, через 40 років, ми бачимо, як імперія зла намагається реінкарнуватися. А ще ми бачимо, як американські солдати розмотують червоні доріжки, а наступник Рейгана з почестями вітає її імператора на американській землі. І що найтрагічніше - схоже, бере його собі за приклад.

Але то вже окрема історія. Сьогодні я хочу згадати не лише Рейгана, але й тисячі, мільйони тих невідомих бійців, які з ризиком для життя створювали, зберігали, передавали ті анекдоти.

Їх робота не була марною, їх творчість таки дійшла до потрібного адресата. Гумор та іронія, їх зброя в протистоянні з Мордором, були дуже небезпечними для них самих - але, як з'ясувалося, ще більш небезпечними для цієї Evil Empire.

Але, на жаль, на протилежному полюсі людини масштабу Рональда Рейгана наразі не спостерігається.

Serhiy Dibrov

РОЗПРОДАЖ РОЖЕВИХ ОКУЛЯРІВ

Протягом трьох з половиною років з початку повномасштабного вторгнення США та європейські країни НАТО бояться зробити занадто різкого руху, бояться створити занадто гучного шарудіння, щоб, не дай боже, не налякати Москву і "не спровокувати ядерну ескалацію".

Хто тут вважає, що якщо Україна підпише з ними "аналог п'ятої статті НАТО", а потім Росія знов нападе - вони негайно все кинуть, оголосять війну і аж бігом почнуть воювати за Україну?

Я не розумію, чому новообраного президента Польщі Кароля Навроцького називають "антиукраїнськи налаштованим".

Його перші рішення, зокрема щодо скорочення фінансової допомоги українським громадянам та збільшення терміну проживання для отримання польського паспорта з 3 до 10 років — насправді дуже і дуже проукраїнські.

Сьогодні вважаю своїм обов'язком написати,

що за висновками "Групи 2 травня" пан Андрій Парубій не є напряму причетним до подій в Одесі 2 травня 2014 року.

Пан Парубій не був у той день в Одесі і не керував діями будь-якої сторони.

Немає жодних підстав вважати, що його приїзд до міста наприкінці квітня пов'язаний з подіями, які почалися за кілька днів.

Зелені бронежилети 4 класу, які він передав охоронцям на блокпостах 29 квітня, учасниками подій 2 травня в центрі міста і біля Будинку Профспілок не використовувалися.



Співчуваю родичам і друзям загиблого пана Андрія.