Французький історик-медієвіст Марк Блок, один із засновників Школи Анналів, відомий за свої дослідження феодального суспільства, за своє життя мінімум двічі взяв участь в історичних подіях особисто. В 1914 році Блок пішов добровольцем у французьку армію, воював у піхоті, був поранений, пройшов шлях від солдата до капітана та був нагороджений Орденом Почесного легіону. В 1939, вже в період свого академічного визнання, був знову мобілізований у французьку армію та в якості офіцера забезпечення спостерігав розгром та падіння своєї країни в другій великій війні.

Незадовго до смерті Блок працював над книгою "Апологія історії", в якій він розмірковував про ті методи історичного дослідження, які дозволяють найкраще розуміти світ. В роки окупації Блок встиг написати "в стіл" свою іншу відому працю - "Дивна поразка", військовий щоденник 1939-40 років, в якому він з позиції ветерана та громадянина намагався розібратись сам для себе чому Франція дозволила себе здолати після всього, що вона пройшла. В ході роздумів про ступінь відповідальності уряду, військового командування, партій, преси, "лідерів думок" та пересічних громадян, Блок врешті-решт приходить до болючого висновку: поразка 1940 року була одночасно результатом колективних зусиль як всього французького суспільства, так і кожного окремого його члена. В критичний момент кожен дотримувався тієї лінії поведінки, яка виховувалась і винагороджувалась суспільством, де всі прагнули жити життя з максимальним задоволенням - думати тільки про себе.

В 1942 році Блок приєднався до Руху Опору, навесні 1944 потрапив до рук Гестапо та після кількох місяців тортур був страчений в червні 1944, незадовго до втечі німців з окупованих територій.

#війна #історія #Франція #ДСВ