Forwarded from АО Кравець і партнери
Рішення ЛОАС про визнання протиправним та скасувати рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-ти річного віку
Справа №380/8136/22
https://forum.antiraid.com.ua/topic/13938-rishennja-loas-pro-viznannja-protipravnim-ta-skasuvati-rishennja-pro-vidmovu-v-peretinanni-derzhavnogo-kordonu-ukrayini-gromadjaninu-ukrayini-jakij-dosjag-16-ti-richnogo-viku/
Цим рішенням, суд фактично встановив, що особи які не підлягають мобілізації, можуть вільно перетинати кордон України не отримуючи при цьому жодних довідок чи дозволів від центрів комплектації (бувших військоматів).
Зокрема суд зазначив, що позивач, прибувши до міжнародного автомобільного пункту пропуску «Шегині» мав право на перетин державного кордону України як особа, яка згідно пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, а не як особа, яка згідно абзацу 3 пункту 2-1 Правил здійснює безпосередній супровід дитини-інваліда.
Посилання представника відповідача в судових засіданнях на те, що позивачем не було надано довідки з регіонального центру комплектування та соціальної підтримки про звільнення від призову суд до уваги не бере, адже ОСОБА1 є звільненим від призову на військову службу під час мобілізації в силу прямої вказівки Закону №3543-XII.
Ба більше, жоден нормативно-правовий чи підзаконний акт не зобов`язує позивача з`являтись до центрів комплектування та соціальної підтримки для отримання такої довідки.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що наведені вище мотиви вказують на протиправність прийнятого відповідачем 21.05.2022 року рішення про відмову у перетинанні державного кордону України громадянину України ОСОБА3 , а тому, базуючись на сукупності встановлених дійсних обставинах справи, враховуючи підстави прийняття такого рішення, керуючись релевантними нормами законодавства, таке підлягає скасуванню.
#воєннийстан
#перетинкордону
#мобілізація
Справа №380/8136/22
https://forum.antiraid.com.ua/topic/13938-rishennja-loas-pro-viznannja-protipravnim-ta-skasuvati-rishennja-pro-vidmovu-v-peretinanni-derzhavnogo-kordonu-ukrayini-gromadjaninu-ukrayini-jakij-dosjag-16-ti-richnogo-viku/
Цим рішенням, суд фактично встановив, що особи які не підлягають мобілізації, можуть вільно перетинати кордон України не отримуючи при цьому жодних довідок чи дозволів від центрів комплектації (бувших військоматів).
Зокрема суд зазначив, що позивач, прибувши до міжнародного автомобільного пункту пропуску «Шегині» мав право на перетин державного кордону України як особа, яка згідно пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, а не як особа, яка згідно абзацу 3 пункту 2-1 Правил здійснює безпосередній супровід дитини-інваліда.
Посилання представника відповідача в судових засіданнях на те, що позивачем не було надано довідки з регіонального центру комплектування та соціальної підтримки про звільнення від призову суд до уваги не бере, адже ОСОБА1 є звільненим від призову на військову службу під час мобілізації в силу прямої вказівки Закону №3543-XII.
Ба більше, жоден нормативно-правовий чи підзаконний акт не зобов`язує позивача з`являтись до центрів комплектування та соціальної підтримки для отримання такої довідки.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що наведені вище мотиви вказують на протиправність прийнятого відповідачем 21.05.2022 року рішення про відмову у перетинанні державного кордону України громадянину України ОСОБА3 , а тому, базуючись на сукупності встановлених дійсних обставинах справи, враховуючи підстави прийняття такого рішення, керуючись релевантними нормами законодавства, таке підлягає скасуванню.
#воєннийстан
#перетинкордону
#мобілізація
Forwarded from АО Кравець і партнери
Рішення ЧОАС про визнання нечинним та скасувати рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку і навчається за кордоном
Справа № 600/2952/22-а
https://forum.antiraid.com.ua/topic/14015-rishennja-choas-pro-viznannja-nechinnim-ta-skasuvati-rishennja-pro-vidmovu-v-peretinanni-derzhavnogo-kordonu-ukrayini-gromadjaninu-ukrayini-jakij-dosjag-16-richnogo-viku-i-navchajetsja-za-kordonom/
Чергова справа де суд встановивши наявність дозволу РТЦК та СП на виїзд за кордон зазначив про протиправність дій співробітників Держприкордонслужби, які не пропустили студента на навчання.
Суд зазначив, що як вбачається з матеріалів справи, 11.08.2022 р. позивач при спробі перетину державного кордону надав працівнику прикордонного загону, зокрема: документи на підтвердження того, що він є студентом денної форми навчання Вільного міжнародного університету Молдови; довідку Бориспільського РТЦК та СП про відстрочку ОСОБА1 від призову на військову службу під час мобілізації, в якій також зазначено, що Бориспільський РТЦК та СП не заперечує щодо його виїзду за кордон у встановленому законом порядку для продовження навчання за кордоном.
Отже, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивач, пред'явивши під час перетину державного кордону документи, які підтверджують, що він є студентом Вільного міжнародного університету Молдови , та довідку Бориспільського РТЦК та СП про відстрочку від призову на військову службу, мав право на перетин державного кордону України.
#воєннийстан
#перетинкордону
#мобілізація
Справа № 600/2952/22-а
https://forum.antiraid.com.ua/topic/14015-rishennja-choas-pro-viznannja-nechinnim-ta-skasuvati-rishennja-pro-vidmovu-v-peretinanni-derzhavnogo-kordonu-ukrayini-gromadjaninu-ukrayini-jakij-dosjag-16-richnogo-viku-i-navchajetsja-za-kordonom/
Чергова справа де суд встановивши наявність дозволу РТЦК та СП на виїзд за кордон зазначив про протиправність дій співробітників Держприкордонслужби, які не пропустили студента на навчання.
Суд зазначив, що як вбачається з матеріалів справи, 11.08.2022 р. позивач при спробі перетину державного кордону надав працівнику прикордонного загону, зокрема: документи на підтвердження того, що він є студентом денної форми навчання Вільного міжнародного університету Молдови; довідку Бориспільського РТЦК та СП про відстрочку ОСОБА1 від призову на військову службу під час мобілізації, в якій також зазначено, що Бориспільський РТЦК та СП не заперечує щодо його виїзду за кордон у встановленому законом порядку для продовження навчання за кордоном.
Отже, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивач, пред'явивши під час перетину державного кордону документи, які підтверджують, що він є студентом Вільного міжнародного університету Молдови , та довідку Бориспільського РТЦК та СП про відстрочку від призову на військову службу, мав право на перетин державного кордону України.
#воєннийстан
#перетинкордону
#мобілізація
Forwarded from АО Кравець і партнери
Рішення ХОАС про визнання протиправним та скасування рішення 6 прикордонного загону про відмову у перетинанні Державного кордону України
Справа № 520/6229/22
https://forum.antiraid.com.ua/topic/14052-rishennja-hoas-pro-viznannja-protipravnim-ta-skasuvannja-rishennja-6-prikordonnogo-zagonu-pro-vidmovu-u-peretinanni-derzhavnogo-kordonu-ukrayini/
Судді дуже обережно приймають повністю законні рішення, на мій погляд, боючись зазначити правду про відсутність у жодному Законі України заборони виїзду за кордон під час дії воєнного стану, як це передбачено ст. 33 Конституції України.
Хоча суд прямо і зазначив, що відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено жодної з визначених статтею 6 Закону України №3857-XII підстави для тимчасового обмеження позивачу права на виїзд з України, однак далі зазначає й про постанову КМУ, якою фактично і не заборонено виїзд за кордон. Будемо слідкувати за ситуацією.
#воєннийстан
#перетинкордону
#мобілізація
Справа № 520/6229/22
https://forum.antiraid.com.ua/topic/14052-rishennja-hoas-pro-viznannja-protipravnim-ta-skasuvannja-rishennja-6-prikordonnogo-zagonu-pro-vidmovu-u-peretinanni-derzhavnogo-kordonu-ukrayini/
Судді дуже обережно приймають повністю законні рішення, на мій погляд, боючись зазначити правду про відсутність у жодному Законі України заборони виїзду за кордон під час дії воєнного стану, як це передбачено ст. 33 Конституції України.
Хоча суд прямо і зазначив, що відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено жодної з визначених статтею 6 Закону України №3857-XII підстави для тимчасового обмеження позивачу права на виїзд з України, однак далі зазначає й про постанову КМУ, якою фактично і не заборонено виїзд за кордон. Будемо слідкувати за ситуацією.
#воєннийстан
#перетинкордону
#мобілізація
Forwarded from АО Кравець і партнери
Рішення ЛОАС про визнання протиправним та скасувати рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку і є студентом українського ВНЗ
справа №380/7174/22
https://forum.antiraid.com.ua/topic/14100-rishennja-loas-pro-viznannja-protipravnim-ta-skasuvati-rishennja-pro-vidmovu-v-peretinanni-derzhavnogo-kordonu-ukrayini-gromadjaninu-ukrayini-jakij-dosjag-16-richnogo-viku-i-je-studentom-ukrayinskogo-vnz/
Хоча рішення й на користь студента українського ВНЗ, але суди бояться навіть згадувати про те, що на сьогодні не існує жодного Закону, що б забороняв чоловікам у віці з 18 до 60 років перетинати кордон України, як це прямо встановлено ст. 33 Конституції України.
Суд зазначив, що ОСОБА1 є студентом Національного університету «Одеська юридична академія» денної форми навчання та відповідно до посвідчення про приписку до призовної дільниці №1175/19, йому надано відстрочку від призову до 13.06.2023.
Наведене дає підстави для висновку про те, що ОСОБА1 , у відповідності до статті 23 Закону №3543-XII станом на 26.03.2022 не підлягав призову на військову службу під час мобілізації.
Відтак, з огляду на встановлені обставини, суд приходить до переконання, що позивач прибувши до міжнародного автомобільного пункту пропуску «Рава-Руська-Хребене» 26.03.2022 мав право на перетин державного кордону України як особа, яка згідно пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 14 Закону №1710-VI рішення уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону про відмову громадянину у праві перетину кордону в кожному випадку повинно бути обґрунтованим, із зазначенням конкретних причин відмови.
Водночас, відповідачем в оскаржуваному рішенні не вказано конкретних документів, які повинні були бути подані позивачем для виїзду за кордон, однак не подані. Відповідачем не вказано такого переліку також і під час розгляду справи в суді.
При цьому суд наголошує, що можливість підтвердження позивачем наявності права на перетин кордону України прямо залежить від чіткого визначення відповідачем конкретного та вичерпного переліку необхідних для цього документів, чого зроблено не було.
#воєннийстан
#перетинкордону
#мобілізація
справа №380/7174/22
https://forum.antiraid.com.ua/topic/14100-rishennja-loas-pro-viznannja-protipravnim-ta-skasuvati-rishennja-pro-vidmovu-v-peretinanni-derzhavnogo-kordonu-ukrayini-gromadjaninu-ukrayini-jakij-dosjag-16-richnogo-viku-i-je-studentom-ukrayinskogo-vnz/
Хоча рішення й на користь студента українського ВНЗ, але суди бояться навіть згадувати про те, що на сьогодні не існує жодного Закону, що б забороняв чоловікам у віці з 18 до 60 років перетинати кордон України, як це прямо встановлено ст. 33 Конституції України.
Суд зазначив, що ОСОБА1 є студентом Національного університету «Одеська юридична академія» денної форми навчання та відповідно до посвідчення про приписку до призовної дільниці №1175/19, йому надано відстрочку від призову до 13.06.2023.
Наведене дає підстави для висновку про те, що ОСОБА1 , у відповідності до статті 23 Закону №3543-XII станом на 26.03.2022 не підлягав призову на військову службу під час мобілізації.
Відтак, з огляду на встановлені обставини, суд приходить до переконання, що позивач прибувши до міжнародного автомобільного пункту пропуску «Рава-Руська-Хребене» 26.03.2022 мав право на перетин державного кордону України як особа, яка згідно пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 14 Закону №1710-VI рішення уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону про відмову громадянину у праві перетину кордону в кожному випадку повинно бути обґрунтованим, із зазначенням конкретних причин відмови.
Водночас, відповідачем в оскаржуваному рішенні не вказано конкретних документів, які повинні були бути подані позивачем для виїзду за кордон, однак не подані. Відповідачем не вказано такого переліку також і під час розгляду справи в суді.
При цьому суд наголошує, що можливість підтвердження позивачем наявності права на перетин кордону України прямо залежить від чіткого визначення відповідачем конкретного та вичерпного переліку необхідних для цього документів, чого зроблено не було.
#воєннийстан
#перетинкордону
#мобілізація
Forwarded from АО Кравець і партнери
Постанова ШААС про скасування рішення КОАС щодо відмови у виїзді за кордон та задоволенні позову
Справа № 320/10801/22
https://forum.antiraid.com.ua/topic/14625-postanova-shaas-pro-skasuvannja-rishennja-koas-shhodo-vidmovi-u-viyizdi-za-kordon-ta-zadovolenni-pozovu/
Це наша справа. Фактично суд встановив відсутність сьогодні у законодавстві України заборон щодо виїзду за кордон під час дії воєнного стану з посиланням на норми Конституції України, Законів України, міжнародних актів ратифікованих Україною та практики ЄСПЛ. В цьому випадку суд не просто знає Закон, а він його прямо застосовує і захищає права українців.
Суд зазначив, що враховує міжнародні гарантії захисту права вільного пересування, що є основоположним правом людини.
Відповідно до статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Згідно статті 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав та свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Також, в силу вимог ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у справі «Ігнатов проти Болгарії» («Ignatov v. Bulgaria», рішення від 2 липня 2009 року, заява № 50/02) зазначив, що стаття 2 Протоколу № 4 до Конвенції гарантує кожній особі право на вільне пересування в межах території, на якій вона перебуває, а також право залишати її та відповідно вирушати в країну за власним вибором за умови, що особі дозволено в'їжджати на її територію. Це означає, що дії, які можуть становити втручання або обмежувати здійснення цього права, відповідають вимогам статті 2 Протоколу № 4, тільки якщо вони передбачені законом, мають одну з легітимних цілей, згаданих у третьому пункті статті, і можуть бути «необхідними у демократичному суспільстві» для досягнення зазначених вище цілей.
Втручання вважатиметься «необхідним у демократичному суспільстві» для досягнення законної мети, якщо воно відповідає «нагальній суспільній потребі» і, зокрема, якщо це пропорційно законній меті і якщо причини, наведені національними органами влади для його виправдання, є «відповідними та достатніми». Хоча національні органи влади мають зробити початкову оцінку в усіх цих аспектах, остаточна оцінка того, чи є втручання необхідним, залишається на розгляді Суду на відповідність вимогам Конвенції (Хлюстов проти Росії, 2013, §84). Питання, чи був досягнутий справедливий баланс між загальним інтересом і інтересами право заявника на свободу пересування має бути оцінено за всіма особливостями справи (Hajibeyli проти Азербайджану, 2008, § 63).
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що, застосовуючи статтю 2 Протоколу 4 до Конвенції та практику Європейського суду з прав людини, які є джерелом права в Україні, суд зобов'язаний забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну було виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.
#воєннийстан
#перетинкордону
#мобілізація
Справа № 320/10801/22
https://forum.antiraid.com.ua/topic/14625-postanova-shaas-pro-skasuvannja-rishennja-koas-shhodo-vidmovi-u-viyizdi-za-kordon-ta-zadovolenni-pozovu/
Це наша справа. Фактично суд встановив відсутність сьогодні у законодавстві України заборон щодо виїзду за кордон під час дії воєнного стану з посиланням на норми Конституції України, Законів України, міжнародних актів ратифікованих Україною та практики ЄСПЛ. В цьому випадку суд не просто знає Закон, а він його прямо застосовує і захищає права українців.
Суд зазначив, що враховує міжнародні гарантії захисту права вільного пересування, що є основоположним правом людини.
Відповідно до статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Згідно статті 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав та свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Також, в силу вимог ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у справі «Ігнатов проти Болгарії» («Ignatov v. Bulgaria», рішення від 2 липня 2009 року, заява № 50/02) зазначив, що стаття 2 Протоколу № 4 до Конвенції гарантує кожній особі право на вільне пересування в межах території, на якій вона перебуває, а також право залишати її та відповідно вирушати в країну за власним вибором за умови, що особі дозволено в'їжджати на її територію. Це означає, що дії, які можуть становити втручання або обмежувати здійснення цього права, відповідають вимогам статті 2 Протоколу № 4, тільки якщо вони передбачені законом, мають одну з легітимних цілей, згаданих у третьому пункті статті, і можуть бути «необхідними у демократичному суспільстві» для досягнення зазначених вище цілей.
Втручання вважатиметься «необхідним у демократичному суспільстві» для досягнення законної мети, якщо воно відповідає «нагальній суспільній потребі» і, зокрема, якщо це пропорційно законній меті і якщо причини, наведені національними органами влади для його виправдання, є «відповідними та достатніми». Хоча національні органи влади мають зробити початкову оцінку в усіх цих аспектах, остаточна оцінка того, чи є втручання необхідним, залишається на розгляді Суду на відповідність вимогам Конвенції (Хлюстов проти Росії, 2013, §84). Питання, чи був досягнутий справедливий баланс між загальним інтересом і інтересами право заявника на свободу пересування має бути оцінено за всіма особливостями справи (Hajibeyli проти Азербайджану, 2008, § 63).
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що, застосовуючи статтю 2 Протоколу 4 до Конвенції та практику Європейського суду з прав людини, які є джерелом права в Україні, суд зобов'язаний забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну було виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.
#воєннийстан
#перетинкордону
#мобілізація
Forwarded from АО Кравець і партнери
Рішення Херсонського міського суду про скасування постанови ТЦК та СП за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.210 КУпАП (порушення правил військового обліку)
Справа № 766/2398/23
https://forum.antiraid.com.ua/topic/15081-rishennja-hersonskogo-miskogo-sudu-pro-skasuvannja-postanovi-tck-ta-sp-za-vchinennja-administrativnogo-pravoporushennja-peredbachenogo-ch1-st210-kupap-porushennja-pravil-vijskovogo-obliku/
Це наша справа. ТЦК та СП, впевнившись у своїй безкарності Закон виконувати не збираються. Суд зазначив:
З оскаржуваної постанови вбачається, що її складено за відсутності ОСОБА1 . Відомостей, яким чином позивача було повідомлено про дату і місце розгляду адміністративної справи, та якими доказами це підтверджено, у постанові не зазначено. Отже особі, що притягується до адміністративної відповідальності, не було повідомлено про дату і місце розгляду адміністративної справи, не було роз'яснено її права та обов'язки, у тому числі право на захист, не надано можливості заявити клопотання та надати пояснення, що є грубим порушенням вимог закону.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати позицію позивача, однак належних доказів, що позивач порушив правила військового обліку, зокрема доказів, які б спростували вищезазначені доводи позивача, чи вказували б на правомірність рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності суду не надано.
#мобілізація
#воєннийстан
#адмінпротокол
Справа № 766/2398/23
https://forum.antiraid.com.ua/topic/15081-rishennja-hersonskogo-miskogo-sudu-pro-skasuvannja-postanovi-tck-ta-sp-za-vchinennja-administrativnogo-pravoporushennja-peredbachenogo-ch1-st210-kupap-porushennja-pravil-vijskovogo-obliku/
Це наша справа. ТЦК та СП, впевнившись у своїй безкарності Закон виконувати не збираються. Суд зазначив:
З оскаржуваної постанови вбачається, що її складено за відсутності ОСОБА1 . Відомостей, яким чином позивача було повідомлено про дату і місце розгляду адміністративної справи, та якими доказами це підтверджено, у постанові не зазначено. Отже особі, що притягується до адміністративної відповідальності, не було повідомлено про дату і місце розгляду адміністративної справи, не було роз'яснено її права та обов'язки, у тому числі право на захист, не надано можливості заявити клопотання та надати пояснення, що є грубим порушенням вимог закону.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати позицію позивача, однак належних доказів, що позивач порушив правила військового обліку, зокрема доказів, які б спростували вищезазначені доводи позивача, чи вказували б на правомірність рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності суду не надано.
#мобілізація
#воєннийстан
#адмінпротокол
Forwarded from АО Кравець і партнери
Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210 КУпАП (порушення правил військового обліку)
Справа № 159/7889/23
https://forum.antiraid.com.ua/topic/15194-rishennja-kovelskogo-miskrajonnogo-sudu-volinskoyi-oblasti-pro-skasuvannja-postanovi-v-spravi-pro-administrativne-pravoporushennja-za-ch2-st210-kupap-porushennja-pravil-vijskovogo-obliku/
Це наша справ. Приємно, що в цій категорії справ на відміну від справ про відсторонення суди не натягують сову на глобус та застосовують Закон. Суд зазначив:
Незрозуміло, у який спосіб, яким документом позивач був оповіщений у місці свого проживання, що розуміє відповідач під висловом «офіційне повідомлення», що означає вислів «з допомогою телефонного зв'язку», з ким був цей зв'язок і як він був задокументований. Вказана розмитість і неконкретність обвинувачення не дає змоги позивачу захищатись від нього, зокрема заперечити конкретні обставини так званого «офіційного повідомлення» (де, коли, кому, як), конкретні обставини телефонного повідомлення (коли, кому, як). Неконкретність обвинувачення у постанові сама по собі є підставою для її скасування.
Відповідач також зобов'язаний був довести дотримання ним процедури притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема позивач мав бути у встановленому порядку викликаний для складання протоколу, під час цього складання йому мали бути роз'яснені його права, надана можливість скористатися правовою допомогою, надати пояснення. Позивач мав бути повідомлений у встановленому порядку про час розгляду справи, знову ж таки йому мали бути роз'яснені його права, надана можливість скористатися правовою допомогою, надати пояснення. Нічого з викладеного відповідачем не доведено.
#військовийоблік
#мобілізація
#адмінпротокол
Справа № 159/7889/23
https://forum.antiraid.com.ua/topic/15194-rishennja-kovelskogo-miskrajonnogo-sudu-volinskoyi-oblasti-pro-skasuvannja-postanovi-v-spravi-pro-administrativne-pravoporushennja-za-ch2-st210-kupap-porushennja-pravil-vijskovogo-obliku/
Це наша справ. Приємно, що в цій категорії справ на відміну від справ про відсторонення суди не натягують сову на глобус та застосовують Закон. Суд зазначив:
Незрозуміло, у який спосіб, яким документом позивач був оповіщений у місці свого проживання, що розуміє відповідач під висловом «офіційне повідомлення», що означає вислів «з допомогою телефонного зв'язку», з ким був цей зв'язок і як він був задокументований. Вказана розмитість і неконкретність обвинувачення не дає змоги позивачу захищатись від нього, зокрема заперечити конкретні обставини так званого «офіційного повідомлення» (де, коли, кому, як), конкретні обставини телефонного повідомлення (коли, кому, як). Неконкретність обвинувачення у постанові сама по собі є підставою для її скасування.
Відповідач також зобов'язаний був довести дотримання ним процедури притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема позивач мав бути у встановленому порядку викликаний для складання протоколу, під час цього складання йому мали бути роз'яснені його права, надана можливість скористатися правовою допомогою, надати пояснення. Позивач мав бути повідомлений у встановленому порядку про час розгляду справи, знову ж таки йому мали бути роз'яснені його права, надана можливість скористатися правовою допомогою, надати пояснення. Нічого з викладеного відповідачем не доведено.
#військовийоблік
#мобілізація
#адмінпротокол
‼️🇺🇦 Дуже багато запитань у тих хто звільнився зі строкової служби. У відео коротко намагався надати відповідь на більшість з них.
https://youtu.be/1RMYl9v84oM?si=mlAk-Y_R4EjTm_we
🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️
⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.iss.one/rkravetsUA
https://youtu.be/1RMYl9v84oM?si=mlAk-Y_R4EjTm_we
🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️
⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.iss.one/rkravetsUA
YouTube
Що потрібно знати при звільненні зі строкової служби | Адвокат Ростислав Кравець
Звільнення зі строкової служби, повістки та резрв📌Друзі, дякую за ваші коментарі та підписку 🔔! *Telegram* 👉 t.iss.one/rkravetsUA *TikTok* 👉 tiktok.com/@rkravetsua *Фейсбук* 👉 fb.com/rkravets/
#кравець #строковаслужба #мобілізація #відеоукраїнською #ukraine #україна
#кравець #строковаслужба #мобілізація #відеоукраїнською #ukraine #україна
Forwarded from АО Кравець і партнери
Постанова ШААС щодо визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 210-1 КУпАП у зв'язку з відмовою від отримання повістки
Справа № 759/1018/24
https://forum.antiraid.com.ua/topic/15390-postanova-shaas-shhodo-viznannja-protipravnoju-ta-skasuvannja-postanovi-pro-pritjagnennja-do-administrativnoyi-vidpovidalnosti-za-chastinoju-drugoju-statti-210-1-kupap-u-zvjazku-z-vidmovoju-vid-otrimannja-povistki/
З огляду на такі дії службових осіб ТЦК та СП стає зрозумілим, чому депутати намагаються закрити реєстр і не розміщувати рішення, що стосуються оскарження таких постанов. До речі, незаконне притягнення до адміністративної відповідальності містить в собі склад і кримінального правопорушення для керівників ТЦК та СП.
Суд зазначив:
Колегія суддів наголошує, що факт відмови особи від отримання повістки, а так само і обставини наявності/відсутності у неї бронювання на період мобілізації, не позбавляють таку особу від обов'язку прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у встановлений у повістці строк. Проте, сам лише факт відмови від отримання повістки не створює склад правопорушення, зокрема у частині явки у визначений строк до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що спірні правовідносини виникли у зв'язку із відмовою позивача від отримання повістки, що, на думку відповідача свідчить про вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених статтею 210-1 та частиною першою статті 210 КУпАП (згідно протоколу) та частиною другою статті 210-1 КУпАП (згідно оскаржуваної постанови).
У межах справи про адміністративне правопорушення не встановлювався факт неявки позивача у встановлений за викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки, протокол про адміністративне правопорушення у зв'язку із цим не складався, а постанова за таким протоколом не виносилась. Тому, наведені обставини не підлягають оцінці у межах даного спору.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відмова позивача від отримання повістки не створює складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 210-1 КУпАП, а тому притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вказаною нормою є неправомірним.
#мобілізація
#відстрочкавідмобілізації
#військовийоблік
#воєннийстан
#повістки
Справа № 759/1018/24
https://forum.antiraid.com.ua/topic/15390-postanova-shaas-shhodo-viznannja-protipravnoju-ta-skasuvannja-postanovi-pro-pritjagnennja-do-administrativnoyi-vidpovidalnosti-za-chastinoju-drugoju-statti-210-1-kupap-u-zvjazku-z-vidmovoju-vid-otrimannja-povistki/
З огляду на такі дії службових осіб ТЦК та СП стає зрозумілим, чому депутати намагаються закрити реєстр і не розміщувати рішення, що стосуються оскарження таких постанов. До речі, незаконне притягнення до адміністративної відповідальності містить в собі склад і кримінального правопорушення для керівників ТЦК та СП.
Суд зазначив:
Колегія суддів наголошує, що факт відмови особи від отримання повістки, а так само і обставини наявності/відсутності у неї бронювання на період мобілізації, не позбавляють таку особу від обов'язку прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у встановлений у повістці строк. Проте, сам лише факт відмови від отримання повістки не створює склад правопорушення, зокрема у частині явки у визначений строк до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що спірні правовідносини виникли у зв'язку із відмовою позивача від отримання повістки, що, на думку відповідача свідчить про вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених статтею 210-1 та частиною першою статті 210 КУпАП (згідно протоколу) та частиною другою статті 210-1 КУпАП (згідно оскаржуваної постанови).
У межах справи про адміністративне правопорушення не встановлювався факт неявки позивача у встановлений за викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки, протокол про адміністративне правопорушення у зв'язку із цим не складався, а постанова за таким протоколом не виносилась. Тому, наведені обставини не підлягають оцінці у межах даного спору.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відмова позивача від отримання повістки не створює складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 210-1 КУпАП, а тому притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вказаною нормою є неправомірним.
#мобілізація
#відстрочкавідмобілізації
#військовийоблік
#воєннийстан
#повістки
Forwarded from АО Кравець і партнери
Рішення РОАС про визнання незаконним наказу про мобілізацію, наказу про зарахування в частину, зобов'язання командира частини розглянути рапорт про звільнення
Справа №460/3374/24
https://forum.antiraid.com.ua/topic/15429-rishennja-roas-pro-viznannja-nezakonnim-nakazu-pro-mobilizaciju-nakazu-pro-zarahuvannja-v-chastinu-zobovjazannja-komandira-chastini-rozgljanuti-raport-pro-zvilnennja/
Це наша справа. Черговий керівник ТЦК вирішив для себе, що він вище Закону, вище Міністра оборони та Міністра економіки й мобілізував особу, яка була заброньована. Суд ретельно розібрався у правовідносинах, не сховався, як багато суддів за новим принципом - як би чого не вийшло, та захистив права людини й Закон.
Суд встановив, що керівник ТЦК, якого вже раніше було у зв'язку з цим притягнуто до адміністративної відповідальності, перевищив свої повноваження та проігнорував норми законодавства. Крім того, суд зобов'язав і командира частина у зв'язку з відсутністю наказу про мобілізацію і зарахування до частини розглянути питання про звільнення особи, яку було незаконно мобілізовано.
Свої права потрібно захищати.
#мобілізація
#бронювання
#звільненнязЗСУ
Справа №460/3374/24
https://forum.antiraid.com.ua/topic/15429-rishennja-roas-pro-viznannja-nezakonnim-nakazu-pro-mobilizaciju-nakazu-pro-zarahuvannja-v-chastinu-zobovjazannja-komandira-chastini-rozgljanuti-raport-pro-zvilnennja/
Це наша справа. Черговий керівник ТЦК вирішив для себе, що він вище Закону, вище Міністра оборони та Міністра економіки й мобілізував особу, яка була заброньована. Суд ретельно розібрався у правовідносинах, не сховався, як багато суддів за новим принципом - як би чого не вийшло, та захистив права людини й Закон.
Суд встановив, що керівник ТЦК, якого вже раніше було у зв'язку з цим притягнуто до адміністративної відповідальності, перевищив свої повноваження та проігнорував норми законодавства. Крім того, суд зобов'язав і командира частина у зв'язку з відсутністю наказу про мобілізацію і зарахування до частини розглянути питання про звільнення особи, яку було незаконно мобілізовано.
Свої права потрібно захищати.
#мобілізація
#бронювання
#звільненнязЗСУ
Forwarded from АО Кравець і партнери
Постанова 5ААС про можливість подання заяви про відстрочку від мобілізації засобами поштового зв'язку, а не виключно особистого прибуття до ТЦК
Справа № 420/840/24
https://forum.antiraid.com.ua/topic/15460-postanova-5aas-pro-mozhlivist-podannja-zajavi-pro-vidstrochku-vid-mobilizaciyi-zasobami-poshtovogo-zvjazku-a-ne-vikljuchno-osobistogo-pributtja-do-tck/
Як суд першої інстанції, так і апеляційний суд правильно зазначили, що в той же час, обов'язок «особисто повідомити» та «особисто прибути» не є тотожнім у спірних правовідносинах. При цьому, відповідачем не ставиться під сумнів, що заява позивача була направлена ним особисто.
Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що ІНФОРМАЦІЯ2 , як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання поштою від ОСОБА1 заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права повинен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в такому.
#відстрочкавідмобілізації
#мобілізація
Справа № 420/840/24
https://forum.antiraid.com.ua/topic/15460-postanova-5aas-pro-mozhlivist-podannja-zajavi-pro-vidstrochku-vid-mobilizaciyi-zasobami-poshtovogo-zvjazku-a-ne-vikljuchno-osobistogo-pributtja-do-tck/
Як суд першої інстанції, так і апеляційний суд правильно зазначили, що в той же час, обов'язок «особисто повідомити» та «особисто прибути» не є тотожнім у спірних правовідносинах. При цьому, відповідачем не ставиться під сумнів, що заява позивача була направлена ним особисто.
Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що ІНФОРМАЦІЯ2 , як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання поштою від ОСОБА1 заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права повинен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в такому.
#відстрочкавідмобілізації
#мобілізація
Forwarded from АО Кравець і партнери
Виправдувальний вирок Млинівського райсуду Рівненської області залишений в силі апеляційним судом за ч. 2 ст. 337 КК України у зв'язку з досягненням на 2010 рік граничного віку перебування в запасі
Справа №566/182/18
https://forum.antiraid.com.ua/topic/15496-vipravduvalnij-virok-mlinivskogo-rajsudu-rivnenskoyi-oblasti-zalishenij-v-sili-apeljacijnim-sudom-za-ch-2-st-337-kk-ukrayini-u-zvjazku-z-dosjagnennjam-na-2010-rik-granichnogo-viku-perebuvannja-v-zapasi/
Досягнення граничного віку перебування в запасі є підставою для виключення з військового обліку. І ніякого автоматичного переведення в інший розряд чи поновлення на військовому обліку немає.
Суд зазначив:
Аналіз чинного законодавства станом на 2010 рік (час досягнення обвинуваченим ОСОБА19 45 років) та станом на жовтень 2017 року дає суду підставу зробити висновок про те, що жоден із наданих строною обвинувачення доказів не підтверджує винуватість обвинуваченого ОСОБА19 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
За приписом ч.2 ст.28 ЗУ України «Про військовий обов'язок і військову службу», який був чинний станом на 2010 рік, військовозобов'язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком:
1) перший розряд - до 35 років;
2)другий розряд: рядовий склад - до 40 років;
сержантський і старшинський склад - сержанти і старшини - до 45 років;
У відповідності до ст.32 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у редакції, яка була чинною на момент досягнення обвинуваченим ОСОБА7 сорокап'ятирічного віку - ІНФОРМАЦІЯ7 , військовозобов'язані, які досягли граничного віку перебування в запасі, виключаються з військового обліку і переводяться у відставку.
Згідно пунктів 7, 26 «Інструкції з військового обліку військовозобов'язаних і призовників в органах місцевого самоврядування», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27 червня 1995 року №166, який втратив чинність 15.12.2010 року, військовозобов'язаних, які досягли граничного віку перебування в запасі, а також тих, яких військово-лікарські комісії визнали непридатними до військової служби, знімають з військового обліку і переводять у відставку.
Зняття з виключенням з військового обліку військовозобов'язаних, які досягли граничного віку перебування в запасі Збройних Сил України, проводиться протягом січня - лютого кожного року тільки за вказівкою районних військових комісаріатів.
#мобілізація
#граничнийвік
#вирок
Справа №566/182/18
https://forum.antiraid.com.ua/topic/15496-vipravduvalnij-virok-mlinivskogo-rajsudu-rivnenskoyi-oblasti-zalishenij-v-sili-apeljacijnim-sudom-za-ch-2-st-337-kk-ukrayini-u-zvjazku-z-dosjagnennjam-na-2010-rik-granichnogo-viku-perebuvannja-v-zapasi/
Досягнення граничного віку перебування в запасі є підставою для виключення з військового обліку. І ніякого автоматичного переведення в інший розряд чи поновлення на військовому обліку немає.
Суд зазначив:
Аналіз чинного законодавства станом на 2010 рік (час досягнення обвинуваченим ОСОБА19 45 років) та станом на жовтень 2017 року дає суду підставу зробити висновок про те, що жоден із наданих строною обвинувачення доказів не підтверджує винуватість обвинуваченого ОСОБА19 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
За приписом ч.2 ст.28 ЗУ України «Про військовий обов'язок і військову службу», який був чинний станом на 2010 рік, військовозобов'язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком:
1) перший розряд - до 35 років;
2)другий розряд: рядовий склад - до 40 років;
сержантський і старшинський склад - сержанти і старшини - до 45 років;
У відповідності до ст.32 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у редакції, яка була чинною на момент досягнення обвинуваченим ОСОБА7 сорокап'ятирічного віку - ІНФОРМАЦІЯ7 , військовозобов'язані, які досягли граничного віку перебування в запасі, виключаються з військового обліку і переводяться у відставку.
Згідно пунктів 7, 26 «Інструкції з військового обліку військовозобов'язаних і призовників в органах місцевого самоврядування», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27 червня 1995 року №166, який втратив чинність 15.12.2010 року, військовозобов'язаних, які досягли граничного віку перебування в запасі, а також тих, яких військово-лікарські комісії визнали непридатними до військової служби, знімають з військового обліку і переводять у відставку.
Зняття з виключенням з військового обліку військовозобов'язаних, які досягли граничного віку перебування в запасі Збройних Сил України, проводиться протягом січня - лютого кожного року тільки за вказівкою районних військових комісаріатів.
#мобілізація
#граничнийвік
#вирок
Forwarded from АО Кравець і партнери
Рішення ХОАС про зобов'язання розглянути заяву про відстрочку на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 ЗУ ПМПМ за відсутністю акту догляду не передбаченого Законом
Справа № 520/20878/24
https://forum.antiraid.com.ua/topic/15589-rishennja-hoas-pro-zobovjazannja-rozgljanuti-zajavu-pro-vidstrochku-na-pidstavi-p-13-ch-1-st-23-zu-pmpm-za-vidsutnistju-aktu-dogljadu-ne-peredbachenogo-zakonom/
Суд задовільняючи позов послався на Закон, що має вищу силу за постанову КМУ та зазначив:
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Щодо посилань відповідача на відсутність у позивача акта про встановлення факту здійснення постійного догляду за батьком з інвалідністю ІІ групи, суд зазначає, що згідно з п. 13 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII (в редакції чинній на момент звернення відповідача із заявою) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані які мають, зокрема одного із своїх батьків із числа осіб з інвалідністю ІI групи за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати.
Суд установив, що у позивача дійсно є батько ОСОБА2 , якому установлено ІІ групу інвалідності з 10.06.2024 /а.с. 11,12/.
Тобто, факт наявності у військовозобов'язаного батька із числа осіб з інвалідністю ІІ групи вже є достатньою підставою для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, за наявності лише однієї додаткової умови, а саме відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати.
#мобілізація
#відстрочкавідмобілізації
#догляд
Справа № 520/20878/24
https://forum.antiraid.com.ua/topic/15589-rishennja-hoas-pro-zobovjazannja-rozgljanuti-zajavu-pro-vidstrochku-na-pidstavi-p-13-ch-1-st-23-zu-pmpm-za-vidsutnistju-aktu-dogljadu-ne-peredbachenogo-zakonom/
Суд задовільняючи позов послався на Закон, що має вищу силу за постанову КМУ та зазначив:
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Щодо посилань відповідача на відсутність у позивача акта про встановлення факту здійснення постійного догляду за батьком з інвалідністю ІІ групи, суд зазначає, що згідно з п. 13 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII (в редакції чинній на момент звернення відповідача із заявою) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані які мають, зокрема одного із своїх батьків із числа осіб з інвалідністю ІI групи за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати.
Суд установив, що у позивача дійсно є батько ОСОБА2 , якому установлено ІІ групу інвалідності з 10.06.2024 /а.с. 11,12/.
Тобто, факт наявності у військовозобов'язаного батька із числа осіб з інвалідністю ІІ групи вже є достатньою підставою для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, за наявності лише однієї додаткової умови, а саме відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати.
#мобілізація
#відстрочкавідмобілізації
#догляд
Forwarded from АО Кравець і партнери
Рішення Червонозаводського райсуду Харкова про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення за ч.3 ст.210 КУпАП у зв'язку з наявністю можливості ТЦК отримати всі необхідні дані
Справа № 646/8631/24
https://forum.antiraid.com.ua/topic/15645-rishennja-chervonozavodskogo-rajsudu-harkova-pro-skasuvannja-postanovi-pro-nakladannja-administrativnogo-stjagnennja-za-ch3-st210-kupap-u-zvjazku-z-najavnistju-mozhlivosti-tck-otrimati-vsi-neobhidni-dani/
Ця справа демонструє нахабне та цинічне вимагання у громадян України грошей та невиконання посадовими особами ТЦК своїх обов'язків.
Суд зазначив:
Крім того, суд зазначає, що відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Таким чином, законодавець чітко визначив умову, за якої положення ст. 210-1 КУпАП не застосовуються за відсутності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками) яких є державні органи.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Відповідно до ч.5 ст.5, 8, 9 цього Закону органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно з ч.3 ст.14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України «Про публічні електронні реєстри», «Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
Разом з тим, відповідачем не вказано, які саме відомості (персональні дані) не були оновлені позивачем і не могли бути одержані самостійно відповідачем по справі шляхом електронної інформаційної взаємодії.
#мобілізація
#штраф
#оновленняданих
#бронювання
Справа № 646/8631/24
https://forum.antiraid.com.ua/topic/15645-rishennja-chervonozavodskogo-rajsudu-harkova-pro-skasuvannja-postanovi-pro-nakladannja-administrativnogo-stjagnennja-za-ch3-st210-kupap-u-zvjazku-z-najavnistju-mozhlivosti-tck-otrimati-vsi-neobhidni-dani/
Ця справа демонструє нахабне та цинічне вимагання у громадян України грошей та невиконання посадовими особами ТЦК своїх обов'язків.
Суд зазначив:
Крім того, суд зазначає, що відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Таким чином, законодавець чітко визначив умову, за якої положення ст. 210-1 КУпАП не застосовуються за відсутності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками) яких є державні органи.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Відповідно до ч.5 ст.5, 8, 9 цього Закону органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно з ч.3 ст.14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України «Про публічні електронні реєстри», «Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
Разом з тим, відповідачем не вказано, які саме відомості (персональні дані) не були оновлені позивачем і не могли бути одержані самостійно відповідачем по справі шляхом електронної інформаційної взаємодії.
#мобілізація
#штраф
#оновленняданих
#бронювання
