Болить Львів.

Всі бачили новину про вбиту родину, але мало хто знає що Євгенія була авторкою каналу @the_aesthetic_muse.

Слів немає. Щирі співчуття.

Ну що, чекаємо?

Le Sel d’Issey Miyaki

Поки звичайні люди скуповують Буа Імперіаль, Тілію, Ганімед і Фльор Наркотик та інші парфуми Біша (авжеж на розпив), серед парфумерних маніяків стає можно його хейтити 😂

З одного боку, можна зрозуміти чому: багато запусків, крос-цитати акордів, однакові рими, повторювані тропи, ще й дуже стійко-шлейфово-інтенсивно, мінерально… але на дцятому парфумі якось не дуже цікаво. В взагалі — мейнстрім.

Сіль Іссей — черговий люкс від Квентіна, і як на мене, черговий бестселер.

Поєднання баштанної, кавуневої акватики класичного L’Eau d’Issey та Kenzo Homme Eau de Toilette Intense, з огірковим фіалковим листям та мінеральністю Ганімеду; водорослями та імбиром, на межі асоціацій з суші-рестораном; пачулі та ветивером, майже як в Bois Impériale. Збереженно ДНК бренду, додано сучасні трендові мотиви. Порівнював паралельно з іншими роботами — інакший, хоч і пишуть на фрагрантиці що дюп та схоже на все що Квентін робив за останні роки. Перевірте і ви.

А я зносив вже більше половини мініатюри, і думаю чи треба мені флакон. Бо гарно. Можливо навіть, це запуск року в категорії чоловічого люксу по версії мене.
Подивимося.

Особисті підсумки 2025 року.

Парфум року: ???

Цього року номінація пуста. Індустрія в кризі: інфляція парфумерних запусків, більш ніж 10000 новинок за рік, швидка мода, штучній інтелект, копії та дьюпи. Єдиного аромату, який б зайняв місце першого з великим відривом, цього року, для мене, нема. Подивимося що буде наступного. Надія є.

Фланкер року: Xerjoff Louis XV Rosé.

На відміну від Louis XV, класичного фужера, Rosé — це реалістичний аромат шампанського, з бульбашками, пелюстками троянди. листочком смородини та косметичною пудрою. Святкова, життєствердна історія. І ні, це абсолютно не схоже на Dom Rosa. Це краще.

Жіночий люкс року: Guerlain Aqua Allegoria Rosa Verde.

Хоча все найцікавіше в люксі цього року було саме у фланкерах, ця свіжа троянда з огірком та конвалією отримує номінацію за оригінальність та сміливість. Ну і за те що це не черговий сунично-виногражний фльордоранж.

Чоловічий люкс року: Karl Lagerfeld Bois de Santal.

Нішевий пряний сандал по ціні середнього люксу. Symrise заходить на живоданівську територію за допомогою свого аналогу Akigalawood — Sympep, який і був використаний в цьому сандалово-перцовому парфумі.

Колекція року: Balenciaga.

Le Dix, Getaria, Extra, To be Confirmed.
Найкращий дизайн року, гарний баланс між комерцією та нішевою інтерпретацією класичних нішевих тем. В вішлист.

Жіноча ніша року: MFK Kurky.

По кількості ароматів з овердозом паперово-амбреттового мускусу Ambrettolide HC та активним використанням на палітри Givaudan, мені здається, що мсьє Куркджян взяв декілька приватних уроків у Квентіна Біша. Але не зважаючи на це: для мене це одна найкращих солодких мускусних композицій, та сучасне переосмислення компотів (floral-fruity-musk).

Чоловіча ніша року: Omanluxury Caden.

Присвята оманській гостинності: димна кава з кардамоном, шафраном та гвоздикою, чорна шафранова шкіра та східні пахощі (троянда-мускус-ладан). Достойний запуск.

Інді року: Sentire Songe de Narcisse.

На цей фотореалістичний букет нарцисів я чекав 3 роки: зелене вологе стебло, жовтий духмяний пилок, напівпрозорі пелюстки та абсолютно наркотичний, пʼянкий аромат свіжих нарцисів. Це ідеальні нарциси, з пудровими, ейфоричними та тваринними аспектами. Воно того вартувало. Відзнака від Луки Турина.

Парфумерка року: Ната Дишлюк.

Atelier 14 (2025), Songe de Narcisse, August 31.
Обожнюю не все, але більшість її робіт. Чекаю на наступні проєкти а можливо і колись попрацювати в ролі креативного детектора.

Honorable Mentions:

Anti Le Jardinier, Thomas de Monaco Jade Amour, Roja London Isola Verde, Diptyque L'Eau des Hesperides, Tom Ford Rose Exposed, Balmain Blanc Galaxie, Maison Martin Margiela Celestial Whispers, Headspace Rose, Le Jardin Retrouve Immortelle Babylone, Estee Lauder Legacy White Linen Oud, Coty Ambre Antique, Dior Rose Star, Sentire Plum Twist.

Теми року: фісташка, ганімед, тропічні фрукти та амбродеревина.

Не випустили тільки ліниві, сміливі та ті, кому не потрібні гроші.

Особиста тема року: уд.

Дерево. Олії. Синтетичні бази. Від найдешевших, до найдорожчих. Цілий світ, який неможливо пізнати за допомогою парфумів з написом Oud в назві або піраміді.

Каптив року: Symrise Ambronova.

Мало було нам з вами Ambrocenide та Ambrostar, цього року випустили на ринок ще більш інтенсивну амбродеревину. Стійкість вимірюється місяцями, інтенсивність — долями нанограмів. Далі буде тільки гірше. В 2025 році майже не існує ароматів від Symrise де б не було хоча б слідово додано Ambrocenide/Ambrostar/Ambronova. В наступному, 2026, році, слідкуйте за релізами Firmenich. We are cooked up.

Антипідсумки 2025 року.

Не сприймайте близько до внутрішніх органів! Приберіть від екрану дітей та вагітних!

Розчарування року: Marc-Antoine Barrois Aldebaran.

Не думав що скажу це, але краще вже Tilia. Bassbusted отруйна лістеринова тубероза з гальбанумом. Хімічна зброя.

Анти-Фланкер: Kilian Angels Share on Rocks.

Спроба продати Angels Share не тільки в прохолоду, але і влітку. Як на мене, спроба невдала: цитрусова частина аромату живе окремо від основної.

Анти-жіночий люкс: Zadig & Voltaire Zadig Eau de Parfum.

Намагалися зробити все краще одразу: унікальний флакон, суничний фльордоранж, гурманську ваніль, трендовий горіховий кунжут… але вийшов дуже прохідний pillar.

Анти-чоловічий люкс: Prada Paradigme.

Один з тих, кому імʼя Легіон. Типовий представник чоловічого люксу, в шлейфі не впізнати, не розпізнати, не запамʼятати.

Бренд: Born To Stand Out.

Лунав цього року з кожної праски. Швидка мода, запуски у форматі тіктоку, багато амбродеревинної комерції, машапів та майже копій. Overhyped, половину знімуть. Тимчасове але гучне явище.

Колекція: екстракти Headspace.

Ціла колекція напівфабрикатів з полиць CPL Aromas авторства Жульєна Раскіне, обʼєднаних одною простою ідеєю: «всі зробили екстракти, і ми теж зробимо».
Чи знаємо ми гарні аромати мсьє Раскіне після того як він пішов з IFF?

Парфумер: Квентін Біш.

Найприкріше, що Квентін дійсно талановитий парфумер, має і хист, і почуття краси, і власне бачення, але він продав свою душу Givaudan. Я розумію, що парфумер — це не митець а прикладний дизайнер, і він просто робить те, що йому замовили, але к'мон, навіть в заручниках у Givaudan це можна робити унікальніше та сміливіше.

Dishonorable mentions:

Comme des Garçons Max Richter 01, 27 87 Hakuna Matata, Orto Parisi Risvelium, Guerlain Shalimar Essence, Guerlain Ambre Samar, Amouage Existance, Goldfields and Banks Tales of Amber.

Теми: копії, дьюпи, блогери, русня.

Неможливо дивитися чергові «топ 10 найкращих дьюпів на авентус», як блогери описують аромати пірамідою з двома реченнями та як люди ігнорують звʼязок брендів з росією, досі всі розпивають HFC/Attar Collection/Vilhelm Parfumerie/Richard і не розуміють в чому проблема. Та і бренди раді кататися на болота з презентаціями та захищати крадену «руську шкіру» та «вєлікую культуру» бо «ми внє палітікі».


Ще раз наголошую: це особисті підсумки, і авжеж вони відрізняються від ваших. І це нормально. Бо всі ми різні. Але всі українці.

#шозамісяць

Поки не повертаюся до регулярного постингу, але намагатимусь хоча б раз на місяць писати лонгриди.

AgatHo Parfum — новий бренд у портфоліо Jan, і, знаєте, прикольний. Основні теми: цитруси, кедр, фрукти, зелені ноти.

Мені дуже сподобався Seigiorni: лимонні монпансьє, косметична пудра, абстрактні квіти та корок від білого вина. Можливо, комусь замінить TF Soleil Neige, який нещодавно був невдало реформульований.

Olimpoverde — пальці після почищених мандаринів, від гіркої ефірної олії кумкватів терпне язик. Щаслива мить посеред буремного життя. Одночасно меланхолійний і життєрадісний парфум.

Cinisca — справжня готична історія: зелена камфорна тубероза, гіркі трави, ліки та шкіра. Тут я отримав те, чого не отримав від Nuit de Bakelite.

Нову колекцію Thomas de Monaco є і за що похвалити, і за що покритикувати.

Jade Amour уже поставив собі на поличку. Соковиті мандарини та букет зеленуватих квітів: тубероза, магнолія, фльордоранж, франжипані, іланг і жасмин. Буквально за крок до класичного солярного аромату (SPF, іланг-кокоси-акватика), але тілесна мускусно-замшева база перетворює все це на вишукану неокласику.

Neo Eden. Конопляно-румбарбарова, зелено-рожева, абсолютно неонова гарденія (хоч і не заявлена в піраміді), з металевим склареном (привіт Hermès H24 EDT) та «акордом замороженого персика». Якщо колекція Cannabis від Bois 1920 для вас надто прямолінійна, CdG Ganja — занадто груба, а Aedes de Venustas Signature приївся, — вартий уваги. Або якщо хочеться флуоресцентних сучасних квітів та не боїтеся живоданівського надсучасного бульйону.

За відчуттями, Jade Amour та Neo Eden — різні інтерпретації одного ТЗ різними парфумерами. А от як до цих двох зелено-квіткових ароматів інфільтрувався Fleur Danger — мені невідомо. Овердоз металевих ладанних альдегідів (C12-MNA, можна спіймати вайби Dior New Look, MMM Celestial Whispers, Balenciaga Insense Perfumum) і багато майже фордівської замші-шкіри з восьмибітною малиною. На старті відлякує медичним металом, стерильністю, ладаном та хлоркою, але потім — красиво. Не банальний hate-to-love троп.

Всі три аромати мені подобаються, але поєднання їх в одну колекцію викликає деякі риторичні питання. Було б логічніше третім зробити дійсно цікаву нішеву інтерпретацію всюдисущих фльордоранжів і зробити колекцію повністю квітковою (що дуже сміливо), або зробити четвертий, умовно чоловічий аромат, щоб збалансувати зелені квіти (дві штуки).

Нові банки цього місяця:
Thomas de Monaco Jade Amour (про нього вище),
Panadora Forever Love (життєрадісний нюжер з фантою),
Roja Isola Verde (неоновий грейпфрут із мультифруктовим соком),
Tom Ford Soleil Neige 2025 (забуті спогади старої версії).

#шозамісяць

Як я вже писав, особистою темою 2025 року був уд.
Звісно, занурення виявилося не настільки глибоким, як мені б хотілося, адже повне занурення неможливе без безпосередньо поїздок до країн Перської затоки, але радіємо тому, що є.

Пірнати у цю безодню наодинці дуже складно: безліч парфумів, що мають у назві або піраміді слово Oud; удові олії в ціновому діапазоні від 5 € до нескінченності; дивні маленькі онлайн-магазини з деревиною та 99% тематичного контенту різними діалектами арабської мови. Мені в цій подорожі допомагав мій друг. Антоне, дякую за величезну кількість різного дерева, за семпли олій та понад 100 годин (ми перевірили!) розмов про уд, калібрування сприйняття та пошуку відповідної лексики.

Роботи було багато:
• Перенюхані натуральні олії та суміші олій, деякі вже зняті з виробництва матеріали;
• Протестовані різні парфумерні бази, деякі з них містили натуральний уд, а деякі не мали навіть натяку на нього. Але абсолютно всі пахли різними аспектами уда (що б не казали деякі наші українські парфумери щодо того, що імітувати уд без уду неможливо);
• Спалена різна деревина: від ароматизованого масмаркету, до дуже якісних дорогущих oud silani та oud hindi.
• Досліджена парфумерна хімія уда та парфумерних баз: терпени, хромони, спіросполуки та несподівані складні ефіри.
• Проаналізовано лексикон, що використовується для опису аспектів аромату уду: як про нього пишуть такі компанії як Givaudan, DSM-Firmenich та IFF, як уд продають спеціалізовані онлайн-магазини, як про уд пишуть у відгуках на популярних платформах.

Висновки невблаганні: уд — це не універсальний дескриптор, і це стосується не лише професіоналів галузі, а й кінцевих споживачів — як у нас, так і в країнах Затоки. Уд — це цілий світ, який неможливо пізнати лише за допомогою парфумів із написом Oud у назві чи піраміді.

Мене щиро здивувало, що я не знайшов чогось схожого на «колесо ароматів/смаків» specialty-кави але для уду. Це рішення здалося мені настільки очевидним, що результатом цієї подорожі став власний класифікатор ключових аспектів аромату уду. Його я створив у співавторстві та за підтримки мого друга. Антоне, без тебе цього проєкту б не існувало.

Як колесо кави застосовується до чистої кави (фільтру), а не до кавових напоїв, так і це колесо уду, на мою думку, обмежується ефірними оліями, блендами на їхній основі, пахощами та базами, що відтворюють цей аромат. Тобто всім тим, що справді пахне удом або максимально наближене до нього. Застосування цього інструмента безпосередньо до готових парфумів, на мою думку, вельми обмежене — і можливе лише за умови, що вони мають яскраво виражений, домінуючий, удовий профіль. Застосування колесу для опису уду в комплексних аромат (з удом, але не про уд/про уд, але які удом не пахнуть), дуже обмежене приблизно 5-8 дескрипторами з цього колеса.

Я усвідомлюю, що вся пророблена праця не має широкої актуальності: індустрія, незважаючи на те що не має подібного інструменту, чудово функціонує і без нього. Продавці в країнах затоки використовують замість дескрипторів типові профілі уду за країнами походження (Hindi, Silani, Thai, Vietnam тощо). Це зрозуміло місцевим, але нам, навіть парфзакоханим та/або людям з іншого культурного контексту, не дає жодних відповідей. Тож це колесо — невелика мапа для європейського ентузіаста-початківця, який прагне пірнути в цей паралельний арабський світ справжнього уду.

Наразі це досі не фінальна версія англійською мовою, в майбутньому буде ще й українська версія, і сподіваюсь, красивіша з точки зору дизайну.

Згодом буде:
• парфуми, що пахнуть удом, що можна понюхати в Україні;
• парфуми де міститься спражній уд (тут вже з купити в Україні сложніше, але трошки є);
• де купити уд: олії та дерево (на жаль не в Україні).

UPD: пробна версія українською в коментарях

Не зважаючи на складнощі війни у регіоні затоки (кому як не нам відомі ці обставини), що безумовно впливає на доступність на логістику, публікую обіцяний допис про те, де можна знайти уд.
Одразу зауважу: уд, це не дешево. Часто навіть дорого. Інколи прям дуже.

Парфуми:

•Orto Parisi Stercus 🇺🇦🧪
Реконструкція уду: димний, деревний (кедр, сандал, пачулі), тваринний та трішки фруктовий, з відтінками сублімованої малини. У сліпому тесті не кожен впізнає почерк Алессандро Гуалтьєрі, адже маркетинг тут значно епатажніший за сам аромат.

• Cartier Oud & Oud 🌐❔
Дуже спокійний, тваринний та деревний уд, з камфорними відтінками пачулі, темним стручком ванілі, та торфʼяним віскі. Спокійний, стриманий, безпечний.

• Xerjoff Malesia 🇺🇦❔
З усієї удової колекції Xerjoff, саме Malesia найбільш пахне удом: медовий та смолистий запах старої трухлявої деревини. Бренд пише про лаоський та камбоджійський уди у складі, але в мене немає цьому підтверджень.

• Louis Vuitton Pur Oud 🌐🪵 (≈10% Oud Assafi)
Не зовсім парфум — аромат, зроблений для нашаровування з іншими парфумами. Хлівний та пачулієвий уд з абстрактними мускусами і таким ж абстрактним деревом.

• Frederic Malle Hope 🇺🇦🪵 (Aquilaria Crassna IFF LMR)
Типовий уд від Домініка Ропіона: зелений, смолистий, з кардамоном, яблуком, димною гваяковою деревиною та шеіряним удом. Спокійний, але моцний.

• Oud Factory Obsidian Bloom 🌐🪵(>40% Oud Hindi + Oud Thai)
Рекордну кількість димного, хлівного та шкіряного уду намагалися стримати не солодким запеченим яблуком, гомеопатичною дозою шафрану та ірисом. Не вийшло, бо пахне це прям удом, все інше — бек-вокал.

• Parfum d’Empire Ruade 🌐🪵
Що може дати поєднання двох дуже тваринних матеріалів: уду та нарцису? Правильно, один з найлайнистих парфумів що я колись нюхав. Для дуже сміливих або вибагливих.

• Widian 71 🇺🇦🪵 (Aquilaria Crassna)
Це один із небагатьох прикладів, коли уд зазначають не просто у піраміді, а безпосередньо у складі. Знімаю капелюх за таку чесність і прозорість. Проте пахне він більше сучасним чоловічим фужером: шкіряним шафраном, чорним перцем, мускатним горіхом, сухими пачулями та шорстким мінеральним мохом. В якомусь сенсі, це Oud For Greatness але з натуральним удом.

• Sentire Kalahari 🇺🇦🪵 (5% Oud Hindi)
Скоріш за все, це перші традиційні масляні парфуми, зібрані українською парфумеркою. Ната Дишлюк взяла все найкраще: джемову дамаську троянду, медовий та тваринний Oud Hindi, вінтажний індійський сандал, багато тілесних мускусів та мʼякі деревні пачулі. Результат — еталонна арабська парфумка, але без овердозу амбродеревини.

• Sentire Atacama 🇺🇦🪵 (5% Oud Thai)
Roja Espresso Oud тільки но вийшов, а в нас вже давно є: ще один український «аттар» з тайським удом та свіжозмеленою кавою. Гарний приклад того, що уд — це доволі цікавий та різноманітний матеріал, який може працювати не тільки в комбо з трояндою та шафраном.

• Amouage Oud Ulya 🌐🪵 (≈5-7% Oud Assam)
Типова Сесіль Зарокян: тягучі смоли, ваніль, прянощі, але тепер натуральним з удом, у форматі масляних парфумів, за всі гроші світу.

• Amouage Oud Zuhal 🌐🪵 (Oud Hindi Ajmal)
Ексклюзив для країн Затоки, в який не тільки додали натуральний уд, але ще й настояли на Oud Hindi Ajmal.
Не нюхав, але відчуйте цей маркетинг.

• Ajmal Eau dʼOud 🌐🪵(2% Oud Hindi)
Аромат-виняток: натуральний уд з блендом зеленого та чорного чаю та цитрусами. І коштує не дуже дорого Якщо грамотно працювати з кошторисами то можливо і таке: балансуємо дорогий натуральний уд великою кількістю відносно недорогих (недорогі≠неякісні!) акварельних компонентів і отримує перлину. Ще б флакон красивіший був — взагалі б ціни не було.

• Frederic Malle The Night 🌐🪵 (≈10-15% Aquilaria Agallocha (Malaccensis)
Класична рима троянда-пачулі, тільки разом з пачулями — уд. Єдина проблема — останні редакції дуже сильно змінили і на жаль пахнуть набагато гірше: ніби 2д варіант, ще й без такої кількості троянди. Тож обережно з роками випуску. Скільки уду в останніх релізах — невідомо.

• Louis Vuitton Myriad 🌐🪵 (Oud Assafi)
Арабська класика шафран-троянда-уд-мускус: глибокий тваринний та деревний уд, щедро оздоблений трояндовим варенням, металевим шафраном та сухим чистим мускусом. Frederic Malle The Night, вибач, але це, на сьогоднішній день, краще.

• Estée Lauder White Linen Oud Legacy 🌐❔
Контраст чистоти — у вигляді абстрактних ладанних альдегідів та мускусів з вайбом випраної білизни — та бруду: анімалістичного, лайнистого лабдануму й димного уду.

• Kayali Tobacco Oud 04 🌐❔
Ні, це не схоже ані на Tom Ford Tobacco Vanille, ані на його ж Tobacco Oud. Солодкий тютюн з шоколадними відтінками віскі та пряними відтінками рому з обережним але відчутними аспектами деревного уду.

• Aphorismes Oud à l’Amour 🇺🇦🧪
Приємно, коли бренди не брешуть а кажуть напряму: ми не поклали натуральний уд. Класичний удозамінник: смолисто-лайнястий, восковий лабданум; суха, землиста та трошки димна нагармота і ванілін. Авжеж, рясно прикрашено трояндовими пелюстками.

• Al Majed Oud Boisée 🌐🪵 (≈0,1% Boya Oud, ≈0,8% Ambronova)
Цей аромат навряд чи допоможе розібратися з удом: він навіть не вказаний ані в піраміді, ані в пресрелізах. Проте він там є, хоча його й обмаль, і це, імовірно, найдешевший варіант із натуральних. Взяли деревину, екстрагували з неї першу олію, а з відпрацьованої тріски повторно відігнали те, що зветься Boya Oud — олію другої дистиляції. Таке собі безвідходне виробництво та безмежне поле для маркетингових спекуляцій, яких тут вдалося уникнути.

Дерево та олії:

• Kayali: Oudgasm Bakhoor — це справжній Oud Hindi Ajmal, ароматизований відповідно до парфумів з удової колекції. Геніальний, для своєї ціни, продукт. Можна знайти в Sephora, проте не в усіх регіонах.

• Ajmal: один із небагатьох брендів, що вирощують власний індійський уд. Дерево та чисті олії Oud Hindi — це база. Як і більшість у цьому списку, уди представлені онлайн та в бутіках в країнах Перської затоки.

• Al Majed Oud: upper intermediate деревина та удові олії різного походження.

• Rasasi: на відміну від їхньої масової парфумерії, дерево та удові олії тут заслуговують уваги.

• Al-Jazeera: парфумований уд, особливо з трояндою — Oud Bil Ward (схожий на Kayali, але ще краще) та різноманітні удові олії.

• Arabian Oud: класика з Саудівської Аравії — якісне дерево та олії.

• Al Haramain: забудьте їхні спиртові копії та зосередьтеся на дереві та удових оліях.

• Abdul Samad Al Qurashi: один з найстаріших брендів в регіоні. Широка дистрибуція, величезний вибір олій та деревини від середнього до найдорожчого сегменту, у тому числі для обізнаного користувача.

• Omanluxury: хоч бренд представлено на українському ринку, на жаль, їхні екзотичні уди доступні лише онлайн або безпосередньо в регіоні. Спробуйте олію Oud Cambodia — тваринну, медову, з майже вишневим відтінком.

• Abdul Rashid: теж Oud Hindi, дерево та олії, але більш преміальний ніж Ajmal та Rasasi.

• Oud Al Zubarah: олії та дерево (для удових гурманів) з Катару, доречі, найбагатшої країни затоки.

• Oud Factory: вражають підбіркою надзвичайно цікавої деревини, наприклад, Oud Silani — зелений, мінеральний, солоний, з аспектами водоростей та ветиверу. Серед олій — тваринний та майже трояндовий Thai Oud.


Дякую пану Антону та пані Наті за консультації, семпли та спілкування.

Ну і традиційна рубрика #щозамісяць

Анонси

Оля Пахне Зрадою та Ната Дишлюк проводять у Львові майстер-клас про цитруси: є можливість познайомитися з тим самим бергамотом з Creed Aventus, найкрасивішими неролями та навіть створити свій цитрусовий аромат!

Frederic Malle Contre Jour.

Пахне теплим сіном, трошки осіннім паленим листям, абстрактною яблучною трояндою, кленовим сиропом та, як часто буває в ароматах про цмин — супом.

Для кого це зроблено? Імовірно для самого Фредеріка, бо це дуже складні матерії, абсолютно не комерційна історія. Уявляю як Маль випустив цей аромат на прощання, щоб дивитися як гроші течуть рікою повз кишені Estée Lauder, який тепер буде займатися брендом власноруч.

Доречі, це перший аромат який зробила Аннік Менардо для Маля. Чекаю, що один з наступних запусків для бренду буде створений кимось із Givaudan, але навряд Бішем.

Roja Espresso Oud

Більше кава ніж уд. Пахне кавовим лікером, алкогольно-восковим лабданумом та пильним, дуже сухим та підпаленим деревом.
Повертаючись до мого удового дослідження — це ну дууууже європейський, знежирений уд, як і всі інші від Roja.

Виразна кава для тих, хто ніяк не може знайти її в парфумерії.

Sentire Songe de Tagetes

Чорнобривці для мене — це Святий Грааль. Обожнюю їхній колір, аромат і навіть смак. Завжди шукав їх у парфумерії, і це завдання не з простих: ефірна олія не відтворює запах живих квітів і суворо обмежена у використанні (лише 0,01% у складі). Тому створити соліфлор чорнобривців — це завдання з зірочкою: по-перше, технічно складно; по-друге, це нікому не потрібно. А я вважаю чорнобривці нашим, українським ольфакторним кодом.

Не можеш знайти? Створи!

Я звернувся до Нати Дишлюк, парфумерки Sentire, з технічним завданням, і ми разом створили Songe de Tagetes.

Гірка зелень полину та гальбануму, терпке зеленувате яблуко, волога земля клумби з багряними вогниками чорнобривців, білосніжними хризантемами та смарагдовою папороттю. Те, що починалось як індивідуальний парфум з робочою назвою August 31st, увійшло з адаптованою формулою та новою назвою у колекцію Les Songes. Незабаром розпочнуться продажі в лондонському Sainte Cellier.

Свою роботу як креативного директора та ольфакторного продюсера я оцінюю на 7,5 з 10, але все ще попереду.

Dior Addict Glow

Колекція вельми смілива як для дизайнерського бренду, тому і бачимо доволі контраверсійні відгуки: вже не класичний люкс, але ще далеко не ніша. Ціляться в нову авдиторію, нових молодих клієнтів.

Purple Glow пахне фіалковими цукерками, 8-бітною малиною та базою з Kurky — поліграфією, гарячою праскою та мускусною амбреттою. Для мене — найгарніший з трійці.

Peachy Glow — щось посередині між стареньким Gucci Rush, Tom Ford Bitter Peach, та, знову, Kurky: пластиково-парафінові персики та краплинка теплих, тілесних, квазі-тваринних мускусів. Могли б сміливо написати в піраміді «османтус», дивно що не зробили. Цей точно мітить на азійський ринок: візуал, маленький обʼєм (30-50мл), та ольфакторний профіль (те, чим пахне).

Rosy Glow сподобався найменше, бо не люблю як пан Куркіджіян робить троянди: фіалково-пудрово, свіжо і трошки фруктово, тільки в базі модний, трошки розсольний, сандал. Rosy — найбільш конвенціональна для жіночого люксу, тому, місцями вже й розпродана.

Куплено:

• MFK Kurky. Синтетична малина на тендітних ботанічних мускусах.
• Roja Lost in Paris. Бісквіт з полуничним джемом та вершковим маслом і помандер з гвоздики та апельсина.
• Hermes Hiris. Паперовий ірис з персиково-морквяним пюре.
• Sentire Songe de Tagetes. Чай з чорнобривців.

Вчора мені виповнилося 30 років.

Знайшов свої доковідні та довоєнні плани з 2019 року: піти попрацювати в парфумерний магазин та стати тренінг менеджером через 5 років.

В цілому, план перевиконано.

За ці роки встиг взяти участь в розробці 6 парфумів, спродюсував 2 блогерів. Мій цей невеличкий щоденник зазнав великих змін, тепер єдине що тут є — це нерегулярні дописи на одному мені цікаві теми. Але головне що вони дійсно мені подобаються та надихають.

В планах стати креативним директором до 35 😂

Ювілей зустрів в Sentire Songe de Tagete: гіркі зелені чорнобривці (мої тотемні квіти) та смарагдова папороть.

Незабаром покажу мій оновлений вішлист (в якому майже все або зняте, або існує тільки в паралельному світі), напишу про новинки (на диво є дуже гарні).

Дякую, що підписані. Дякую що слідкуєте. Дякую що читаєте.

акаунт одного з трьох адмінів каналу було зламано.
якщо бачили дивні повідомлення в особистих/коментарях — упс.

Так часто відчувається консультація в парфумерному магазині (куплять все одно Bois Impérial)

Дуже сподобався підпис до цього відео в тіктоці: академічні знання потрібні здебільшого в академіях. Ну або в таких ньордівських блогах (обожнюю)

Ще раз хочеться зауважити що любити парфуми
≠ мати гарну колекцію
≠ знати як побудована індустрія
≠ знати як пахне акігалавуд/петалія/тощо
≠ вміти продавати парфуми офлайн флаконами
≠ вміти продавати онлайн на розпив
≠ вести парфумерний блог.

Це все окремі та майже незалежні речі.

Original: https://vt.tiktok.com/ZSxQX73xf.

Навіть шкода що не вживаю алкоголь бо дуже хочеться дегустувати все з цього акаунту.

Традиційно, #шозамісяць

Конвалії of Choice

Сучасна Dior Diorissimo, хоч і не схожа на вінтажну, але достовірно пахне конваліями, з їхніми овочево-румбаровими стеблами та дзвінкими білосніжними дзвіночками квітів.
Dusita Cavatina — схожа на сучасну Diorissimo, але має особливий відтінок квіту каштана. Рідний.
Roja London Isola Snow — воскові квіточки конвалій, чисті мускуси та несподівано, ментольна мʼята.
Hermes Muguet Porcelaine — знята, але дуже особлива. Життя конвалії одним кадром, від тільки-но розкритих бутонів до зівʼялого букету у вазі та тлі з квітів магнолії та кавунової скоринки.

Нове

В JAN встав Giardini di Toscana, в якому на диву, окрім Ваніліну Ванілінича Bianco Latte є багато всього цікавого. Якщо інжири це спектр від зеленого листя до кокосів, то Ricordami — це фінальний бос зеленого напрямку: мікрогрін гороху, томатне бадилля, гальбанум.

Verde Respiro — фруктовий фужер: чорний чай з шавлією, мʼятою та одночасно терпкою та солодкою ожиною (невже я нарешті знайшов її в парфумерії??).

Сподобався також дивний півонієво-сандаловий Shabby Chic — пахне серцевиною квітки яка ще не встигла завʼянути, але вже до цього наближається.

Останні запуски Roja London мені прям подобаються. Serenity Blend — ще один чайний фужер. Окрім шавлії тут дуже відчутна суха ромашка, зеленуватий румбарбар, абстрактно-квіткова магнолія та сушена вишня та ванільна, пудрова, мускус на база. Красиво. Цікаво. Хочу.

Цікаве

Також понюхав останній запуск швейцарського інді бренду Iroise, що присвячено всесвітньому сховищу насіння — Notes from the Seed Vault. Неймовірної краси аромат, що поєднує ботанічні та тваринні мускуси: натуральну амбретту, з її алкогольними (грапа, бренді), мускусними (пудрово-борошнистими аспектами та тваринне тепло абсолюту шерсті (ланолін, тепла шкіра, хутро).

Перенюхав трошки ароматів парфумерки Symrise Філіппін Куртʼєр.
Окрім знайомих мені Omanluxury Royal Incense (православна церква з восковими свічками) та Widian Samar (дегтярний чорний чай з малиновим варенням) я понюхав дуже цікаві від Ajmal Strings of Oud та Arabian Oud Musk Mubahar.

Ajmal Strings of Oud, що присвячено не дереву-смолі уду, а музичному інструменту, пахне мʼятою, перцово-хвойним Sympep (сімрайзівський аналог Akigalawood), олівцями KOH-I-NOOR та мʼякою сухою ванільною базою.

Arabian Oud Musk Mubahar, буквально з арабської — копчений мускус. Так і пахне: середнє арифметичне між типовими арабськими профілями прального мускусу та димних пахощів. На цей раз з дьогтем, що трошки нагадало Samar.

Нове в колекції

Byredo Summer Rain. Аромат для дому, пахне зеленим інжиром та смородиною. Дуже життєрадісно, чому вони не зробити такий парфум? Невідомо.
Ahmed Al Magribi Sandalwood. Жодної згадки чи навіть фото в інтернеті, продається в бутиках за капкейки. Пахне реконструкцією сандалової олії: тендітною теплою деревиною, молочною пінкою, землистою куркумою, жирним лісовім горіхом.
Al Majed Oud Oud. Удова олія по знижці за 100€: димна деревина, дуже мʼяка анімаліка.

На відміну від багатьох сучасних комерційних нішевих брендів, що роблять по 15+ запусків на рік, Nasomatto з їхніми «раз на кілька років» виглядає ну дуже стримано.

Micodelirio. Сира земля після дощу, холодний погреб, запах метро, розрізаний буряк, бляшанка консервованої солодкої кукурудзи, пліснява в чашці чорного чаю.

Епатажно, все як завжди.
Нюхали?