This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
"Таємничий світ пекторалі".
📕Колеги зі #Скарбниця_НМІУ підготували крутезний подарунок під новий рік: видання, присвячене золотій пекторалі скіфського часу - одній з найграндіозніших археологічних знахідок України.
✍️Пектораль була виявлена командою археологів на чолі з Борисом Мозолевським у 1971 р., під час дослідження скіфського кургану Товста Могила (нині м. Покров, Дніпропетровська обл.). Унікальність цієї події полягає в тому, що процес знахідки детально й професійно зафіксований, а сам курган (поховання) не було раніше пограбоване. Тож пектораль має "контекст" та "супутні артефакти", що дозволило дізнатись багато цінних відомостей про цю річ та її епоху.
У виданні представлені авторські статті, з яких можна дізнатись про те, як досліджували курган? Хто був "власником" пекторалі? А також як її виготовляли і які сенси вкладали у яскраві сюжети на ній. Скоро буде презентація видання, тож можна буде замовити примірник для себе. Чекаємо з нетерпінням🙂
#книга #анонс #НМІУ #музей #Україна #археологія
📕Колеги зі #Скарбниця_НМІУ підготували крутезний подарунок під новий рік: видання, присвячене золотій пекторалі скіфського часу - одній з найграндіозніших археологічних знахідок України.
✍️Пектораль була виявлена командою археологів на чолі з Борисом Мозолевським у 1971 р., під час дослідження скіфського кургану Товста Могила (нині м. Покров, Дніпропетровська обл.). Унікальність цієї події полягає в тому, що процес знахідки детально й професійно зафіксований, а сам курган (поховання) не було раніше пограбоване. Тож пектораль має "контекст" та "супутні артефакти", що дозволило дізнатись багато цінних відомостей про цю річ та її епоху.
У виданні представлені авторські статті, з яких можна дізнатись про те, як досліджували курган? Хто був "власником" пекторалі? А також як її виготовляли і які сенси вкладали у яскраві сюжети на ній. Скоро буде презентація видання, тож можна буде замовити примірник для себе. Чекаємо з нетерпінням🙂
#книга #анонс #НМІУ #музей #Україна #археологія
🔥17👍2
✍️Історія кожної родини – це частина дуже довгої розповіді, яка одного разу почалась та досі триває, поки про неї пам’ятають. Пережитий досвід кожної сім’ї відображає віхи життя цілого народу. А знайомство з цим досвідом робить історію народу більш особистою, адже дозволяє побачити «людину» серед потоку героїчних\трагічних подій чи сухої статистики. Про це власне й нова книга Марини Гримич, в якій відображена історія кількох поколінь відомої кримськотатарської родини Умерових, у центрі якої два її представника: політик Ільмі Умеров, та його брат Бекір Умеров, натхненник і організатор протестних акцій «Москва-1987». Книга сповнена цікавих деталей про боротьбу кримських татар за власні права в часи СРСР, повернення на історичну батьківщину й «зрадливе закулісся» (с) кримської політики у 1990-2000-х. Замовити книгу можна тут:
https://books.nora-druk.com/product/umerovy2/
#книга #кримські_татари #Крим #Україна
https://books.nora-druk.com/product/umerovy2/
#книга #кримські_татари #Крим #Україна
👍9🔥3😁2❤1
🖼️«Сто видів Великого Токіо в період Шьова» - модернізація Японії, оспівана в роботах ілюстратора Коїдзумі Кішо (1893-1945).
✍️Коїдзумі Кішо заробляв створенням ілюстрацій для газет і журналів, що масово випускались у Японії на початку 20 ст. У 1928 р. він розпочав одну зі своїх найголовніших серій - «Сто видів Великого Токіо в період Шьова», над якою працював наступні 12 років. Токіо тут постає індустріальним та модерністським містом, яке відродилось немов фенікс з руїн масштабного землетрусу Канто 1923 р. Ця серія демонструє світу грандіозні успіхи перебудови столиці реформованої Японії, яка живе новим життям. Головні герої цих ілюстрацій: сучасні залізо-бетонні будівлі банків, торгівельних павільйонів, залізничних вокзалів чи мостів, збудованих при залученні «західних» архітекторів. Саме таким Токіо можна було побачити лише в міжвоєнний період, адже згодом чимало цих нових районів згорить у полум’ї Другої світової.
#мистецтво #Японія #модернізм
✍️Коїдзумі Кішо заробляв створенням ілюстрацій для газет і журналів, що масово випускались у Японії на початку 20 ст. У 1928 р. він розпочав одну зі своїх найголовніших серій - «Сто видів Великого Токіо в період Шьова», над якою працював наступні 12 років. Токіо тут постає індустріальним та модерністським містом, яке відродилось немов фенікс з руїн масштабного землетрусу Канто 1923 р. Ця серія демонструє світу грандіозні успіхи перебудови столиці реформованої Японії, яка живе новим життям. Головні герої цих ілюстрацій: сучасні залізо-бетонні будівлі банків, торгівельних павільйонів, залізничних вокзалів чи мостів, збудованих при залученні «західних» архітекторів. Саме таким Токіо можна було побачити лише в міжвоєнний період, адже згодом чимало цих нових районів згорить у полум’ї Другої світової.
#мистецтво #Японія #модернізм
❤24👍2
⚡Запрошую приєднатись до публічного діалогу «Масовий голод у Криму у 1921-1923 рр. і кримськотатарський народ», який відбудеться в #Скарбниця_НМІУ. Будуть цікаві доповіді про різні аспекти цих трагічних подій: історико-політичний, соціальний, економічний, культурний. А також про їх відображення в кримськотатарській художній літературі першої половини 20 ст. (на прикладах творів Асана Сабрі Айвазова, Абібулли Одабаша, Аблякіма Ільмія).
📌Понеділок, 18 грудня о 15.00;
📌Деталі за посиланням:
https://fb.me/e/4UjgjtA0x
#музей #анонс #MIRAS_Спадщина #музей #кримські_татари #Крим
📌Понеділок, 18 грудня о 15.00;
📌Деталі за посиланням:
https://fb.me/e/4UjgjtA0x
#музей #анонс #MIRAS_Спадщина #музей #кримські_татари #Крим
🔥7
Має бути цікава подія:
⚡«Досвід деколонізації на прикладі індійського півострова». Публічна лекція від Мрідули Гош, докторки філософії й викладачки кафедри міжнародних відносин Києво-Могилянської академії. Мрідула Гош є громадянкою Індії, водночас вона добре знає Україну, тривалий час живе у Києві.
📌21 грудня, о 18:00, в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану в Києві (майдан Незалежності 18/2, Будинок профспілок). Більше деталей за посиланням:
#анонс #лекція #музей #деколонізація #Індія
https://fb.me/e/qH9dY9h2W
⚡«Досвід деколонізації на прикладі індійського півострова». Публічна лекція від Мрідули Гош, докторки філософії й викладачки кафедри міжнародних відносин Києво-Могилянської академії. Мрідула Гош є громадянкою Індії, водночас вона добре знає Україну, тривалий час живе у Києві.
📌21 грудня, о 18:00, в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану в Києві (майдан Незалежності 18/2, Будинок профспілок). Більше деталей за посиланням:
#анонс #лекція #музей #деколонізація #Індія
https://fb.me/e/qH9dY9h2W
👍11
В м. Ізмір відкрили парк імені Агатангела Кримського. Це вже друга памʼятка на честь українського сходознавця. У 2021 році в Анкарі вже зʼявилась вулиця його імені. Також, Чернівці стали містом-побратимом Ізміра🙂
#Україна #Туреччина #Ізмір
#Україна #Туреччина #Ізмір
👍28🔥5❤3
🖼️ «Боснійський базар» та «Латинський міст» у Сараєво, від австрійського жанрового художника Алоїза Шенна (1826-1897).
#мистецтво #орієнталізм #Боснія
#мистецтво #орієнталізм #Боснія
❤26