«Дао де цзін»: у перекладах та інтерпретаціях

26 березня 2021 року, початок о 19.00

Основоположному тексту даосизму – «Дао де цзін» уже понад 25 століть, але українською мовою він з’явився лише 2020 року. На семінарі ми поговоримо про переклади та рецепцію «Дао де цзін» на Заході, про історію його перекладів слов’янськими мовами й перейдемо до обговорення власне українських перекладів. Будуть представлені лінгвістичні принципи побудови сучасної реклами у тексті «Дао де цзін».

Доповідачі:
Сергій Капранов – старший науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського, кандидат філософських наук.
Ірина Костанда – доцентка кафедри китайської філології факультету сходознавства Київського національного лінгвістичного університету, кандидатка філологічних наук
Андрій Накорчевський – незалежний дослідник, голова ГО «Ex Oriente», професор Університету Кейо у відставці.

Для участі у семінарі просимо заповнити реєстраційну форму за посиланням: https://forms.gle/ob7FJrqKx2e7qC8Y7

Як і чому газета «Киянин» висвітлювала епідемію чуми у Британській Індії 1897-1898 років?
Частина #1

⚡ Наприкінці 19 століття світ переживав ІІІ-ю пандемію чуми в історії людства. Ця хвороба поширилась з майже безлюдних монгольських степів у великі колоніальні порти Південної та Східної Азії, а звідти – потрапила до Близького Сходу, Африки, Європи й Південної Америки.

📌 Бомбей, де розташовувався один з найбільших колоніальних портів Британської Індії, опинився в епіцентрі спалаху бубонної та легеневої чуми. Тут епідемія набула середньовічних масштабів через місцеву специфіку – розвинену колоніальну інфраструктуру та величезні навколишні нетрі. Погіршували ситуацію й напружені відносини та недовіра між колоніальною адміністрацією та місцевим населенням.

Хвороба щоденно забирала життя в середньому 100-200 мешканців міста, а відсоток смертності при зараженні становив 95-98%. Така глобальна катастрофа змусила світову спільноту об’єднати зусилля, а більшість колоніальних імперій - вислати в Британську Індію власні протичумні експедиції. Вони з одного боку боролись з «чумною заразою», а з іншого – вчились протидіяти їй на чужій території.

Тогочасна преса писала про «бомбейську чуму» майже в режимі реального часу. А як же інакше? Тут зібрались провідні зірки епідеміології з Японії, Британії, Франції, Нідерландів, Італії, Німеччини. Учні Пастера, Коха, Кастельяні, Кітозато та Мечникова.

📌 Російська імперія також намагалась продемонструвати свої амбіції в Азії та приналежність до «цивілізованого», «західного» світу. А тому, вислала групу київських вчених на чолі з Володимиром Високовичем, професором університету Святого Володимира. У складі групи асистентом був також Данило Заболотний. У майбутньому – легендарний епідеміолог, академік та один з авторів вчення про ендемічні джерела чуми.

В Бомбеї «київська група» довела, що чума – «не расова, а соціальна хвороба» (с). Заболотний також відкрив чутливість до чуми серед місцевих павіанів, що дало змогу різним міжнародним групам ефективно випробовувати зразки вакцин на цих тваринах.

Через те, що група проф. В. Високовича перебувала в самому епіцентрі боротьби з чумою, газета «Киевлянин», одна з найавторитетніших провінційних газет Російської імперії, також багато писала про перебіг епідемії в Бомбеї. Власних кореспондентів на місці вона не мала, а тому передруковувала й перекладала новини з європейських видань. Іноді також отримувала відомості по телеграфу від іноземних колег з «перших вуст».

Продовження далі👇

#лонгрін #Індія #Бомбей #Британія #Україна #Київ #чума #епідемія #орієнталізм #медицина #газета #киевлянин #мисливці_на_бактерії #Високович #Заболотний

⚡ Тимчасовий шпиталь європейських лікарів у Бомбеї. Фото 1896 або 1897 року.

#фото #мисливці_на_бактерії #Індія #Британія #Бомбей #чума #епідемія

Як і чому газета «Киянин» висвітлювала епідемію чуми у Британській Індії, 1897-1898 років?

Частина #2. Завершення

⚡ Великі тиражі «Киевлянина» формували суспільну думку та уявлення не лише про Індію, а й Британську колоніальну політику загалом. Тому, її новини цікаві у контексті того, що ж дізнавались з них наші земляки у 1897-1898 роках?

⚡ Підбірку цих новин наводимо нижче. У них багато цінного матеріалу – статистика хворих, суб’єктивний погляд на «Схід», геополітика, фейк-ньюз, анти-вакцинатори та ін.:

📌 «Киевлянин», 1 января 1898 г. #1:
«Появление чумной эпидемии в некоторых областях Индии также вызвало необходимость принятия чрезвычайных мер для локализации эпидемии, дальнейшее развитие которой представляло громадную опасность не только для Индийской империи, но и для Европы. Последние известия из Индии передают, что эпидемия снова усиливается и требует особенной бдительности со стороны индо-британского правительства. Вообще, положение дел в Индии продолжает служить источником серьезных забот для правительства, которое вынуждено особо зорко следить за этой обширной колонией, населенной 300 мил. населением, относящихся враждебно к англичанам.

📌 «Киевлянин», 2 января 1898. #3:
«…На прошлой неделе в Бомбее от чумы умерло 420 человек. Общая смертность 1, 307…».

📌 «Киевлянин», 27 февраля 1898. #58:
• «Бомбей, 26 февраля. Попытка санитарных чиновников узнать причину болезни одной магометанки… вызвала беспорядки. Чиновники небыли допущены в дом и немедленно собралась большая толпа, которая стала бросать камнями в чиновников. Последние удалились в полицейский участок за подкреплением… Один из чиновников предложил толпе разойтись, а когда толпа ответила побоями, он приказал наступать. Четыре магометанина были убиты и несколько ранены…». Заворушення переросли в бунт, до якого приєднались і індуїсти. «… В предместьи Бикула чернь напала на различные дома; обитатели их устроили барикады и из окон стреляли холостыми зарядами. Войска гарнизона галопом с двумя полевыми орудиями явились на помощ…».

📌 «Киевлянин», 28 февраля 1898. #59:
• «Вести о чуме. Кореспондент Berliner Local-Anzeizer онсовательно познакомившийся с положением вещей в Бомбее, сообщает 6 (18) февраля: Только в апреле 1897 г. начали мало-по-малу надеятся, что чума прекратится… Осторожніе люди однако біли другого мнения. И в самом деле, с наступлением холодного времени года єпидемия возобновилась повсюду, где она свирепствовала в прошлом году… В настоящее время чума достигла страшной степени развития, а числа заболеваний превысило даже число заболеваний, проишедших ранее. С 1 января до следующего времени (28 февраля – авт.) всего было 1, 460 случаев заболевания, в том числе 1, 413 со смертельным исходом, т.е. умерло 96, 78 процента… Только на днях паника снова обуяла народ. Бегство из Бомбея возобновляются, вокзалы переполнены. Больных отправляют в одну из многочисленных больниц Бомбея… Среди лиц, ухаживающих за больными, много европейских сестер милосердия…».

#лонгрін #новини #Індія #Бомбей #Україна #чума #епідемія #орієнталізм #медицина #газета #киевлянин #мисливці_на_бактерії #Заболотний

📌Тим, хто цікавиться сучасним погляд Японії на Україну, може бути цікаво🇯🇵.

https://fb.me/e/2aM1bs27v

#Японія #Україна #анонс #погляд

Як сприймають Україну у Туреччині? 🇹🇷 Тези з дослідження від Українського Інституту:

📌Попри географічну близькість та спільну історичну спадщину, Україна досі не сприймається в Туреччині як окрема країна/культура, хоча добре відомо про незалежність.

📌Україна стійко асоціюється з поняттям «боротьба», причому здебільшого у позитивних конотаціях. Ще більш відчутно це серед представників кримськотатарської діаспори, для яких Україна стає синонімом боротьби за справедливість, свободу і права людини.

📌Україна цікавить в контексті нових можливостей та зростаючої ролі України для регіону, а також досвіду становлення української нації як кейсу для власних досліджень.

📌Більшість новин про Україну пишеться турецькими спецкорами, що базуються у Москві і не володіють українською мовою, а історія країн пострадянського простору вивчається через російські джерела турецькими російськомовними істориками.

📌Багато асоціацій пов’язані з Кримом та долею кримських татар. Найчастіше Крим згадується в історичному контексті (часи Османської імперії) та в контексті окупації Росією.

👉Саме дослідження можна прочитати у пдф за посиланням:
https://ui.org.ua/ukraine-abroad-research

#Україна #Туреччина #погляд