⚡ Орієнталізм і архітектура

📌 Австрійський архітектор і скульптор Йоган Фішер (1656-1723 рр.) був основоположником австрійського бароко. Тривалий час він працював з екс-королевою Христиною Шведською та імператором Йосипом І. Після війни з Османами та облоги Відня 1863 року, повернувся до Австрії та займався повоєнною відбудовою дворянських маєтків, фактично створивши візуальний бароковий стиль архітектури Центральної Європи.

📌 Фішер прославився виданням «Проєкти з історії архітектури» (Entwurff Einter Historischen Architecrur), у якому представив зразки знаменитих споруд світу – сучасних та минулих. Серед них знайшлось місце й для великої кількості монументальних шедеврів Сходу: єгипетських, вавилонських, арабських, персидських, османських, китайських і сіамських.

📌 В цьому відношенні, видання стало революційним, адже фактично вперше познайомило Захід з архітектурними традиціями Сходу. Значення цього видання полягає також у тому, що ці зразки надихнули кілька поколінь європейських майстрів вивчати східну архітектуру та втілювати її у своїх роботах. Завдяки Фішеру з'явився новомавританський стиль, а європейська аристократія перейняла моду на далекосхідні сади й пагоди у своїх маєтках і палацах.

#ілюстрація #архітектура #орієнталізм #Фішер

✍️"Колоніальність переживе колоніалізм тому, що залишиться в книгах, академічних критеріях, культурних патернах, в здоровому глузді і людському самосприйнятті. В надіях людей, їх чаяннях та інших аспектах сучасного життя...".

📌Роздуми доктора Мадіни Тлостанової, професорки Університету Лінчопінга, про "деколоніальний поворот" в осмисленні минулого, відмінність постколоніалізму і деколоніалізму в науці, та культурний спадок колоніальноих структур👇 :

https://theoryandpractice.ru/posts/8258-madina-tlostanova-o-dekolonialnom-povorote

#інтервю #постколоніалізм #деколоніалізм #погляд

«Дао де цзін»: у перекладах та інтерпретаціях

26 березня 2021 року, початок о 19.00

Основоположному тексту даосизму – «Дао де цзін» уже понад 25 століть, але українською мовою він з’явився лише 2020 року. На семінарі ми поговоримо про переклади та рецепцію «Дао де цзін» на Заході, про історію його перекладів слов’янськими мовами й перейдемо до обговорення власне українських перекладів. Будуть представлені лінгвістичні принципи побудови сучасної реклами у тексті «Дао де цзін».

Доповідачі:
Сергій Капранов – старший науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського, кандидат філософських наук.
Ірина Костанда – доцентка кафедри китайської філології факультету сходознавства Київського національного лінгвістичного університету, кандидатка філологічних наук
Андрій Накорчевський – незалежний дослідник, голова ГО «Ex Oriente», професор Університету Кейо у відставці.

Для участі у семінарі просимо заповнити реєстраційну форму за посиланням: https://forms.gle/ob7FJrqKx2e7qC8Y7

Як і чому газета «Киянин» висвітлювала епідемію чуми у Британській Індії 1897-1898 років?
Частина #1

⚡ Наприкінці 19 століття світ переживав ІІІ-ю пандемію чуми в історії людства. Ця хвороба поширилась з майже безлюдних монгольських степів у великі колоніальні порти Південної та Східної Азії, а звідти – потрапила до Близького Сходу, Африки, Європи й Південної Америки.

📌 Бомбей, де розташовувався один з найбільших колоніальних портів Британської Індії, опинився в епіцентрі спалаху бубонної та легеневої чуми. Тут епідемія набула середньовічних масштабів через місцеву специфіку – розвинену колоніальну інфраструктуру та величезні навколишні нетрі. Погіршували ситуацію й напружені відносини та недовіра між колоніальною адміністрацією та місцевим населенням.

Хвороба щоденно забирала життя в середньому 100-200 мешканців міста, а відсоток смертності при зараженні становив 95-98%. Така глобальна катастрофа змусила світову спільноту об’єднати зусилля, а більшість колоніальних імперій - вислати в Британську Індію власні протичумні експедиції. Вони з одного боку боролись з «чумною заразою», а з іншого – вчились протидіяти їй на чужій території.

Тогочасна преса писала про «бомбейську чуму» майже в режимі реального часу. А як же інакше? Тут зібрались провідні зірки епідеміології з Японії, Британії, Франції, Нідерландів, Італії, Німеччини. Учні Пастера, Коха, Кастельяні, Кітозато та Мечникова.

📌 Російська імперія також намагалась продемонструвати свої амбіції в Азії та приналежність до «цивілізованого», «західного» світу. А тому, вислала групу київських вчених на чолі з Володимиром Високовичем, професором університету Святого Володимира. У складі групи асистентом був також Данило Заболотний. У майбутньому – легендарний епідеміолог, академік та один з авторів вчення про ендемічні джерела чуми.

В Бомбеї «київська група» довела, що чума – «не расова, а соціальна хвороба» (с). Заболотний також відкрив чутливість до чуми серед місцевих павіанів, що дало змогу різним міжнародним групам ефективно випробовувати зразки вакцин на цих тваринах.

Через те, що група проф. В. Високовича перебувала в самому епіцентрі боротьби з чумою, газета «Киевлянин», одна з найавторитетніших провінційних газет Російської імперії, також багато писала про перебіг епідемії в Бомбеї. Власних кореспондентів на місці вона не мала, а тому передруковувала й перекладала новини з європейських видань. Іноді також отримувала відомості по телеграфу від іноземних колег з «перших вуст».

Продовження далі👇

#лонгрін #Індія #Бомбей #Британія #Україна #Київ #чума #епідемія #орієнталізм #медицина #газета #киевлянин #мисливці_на_бактерії #Високович #Заболотний

⚡ Тимчасовий шпиталь європейських лікарів у Бомбеї. Фото 1896 або 1897 року.

#фото #мисливці_на_бактерії #Індія #Британія #Бомбей #чума #епідемія