Коментар до попереднього допису:

Жінки тут може танцюють танець чіфтетеллі. Він настільки вважався вульгарним, шо його забороняли танцювати жінкам на публіці – зараз його в основному танцюють чоловіки)))

https://youtu.be/1b2qoeER-yI

Вспомнил как португальский клирик Антонио де Соса, который провел четыре года в плену у алжирских корсаров, описывал тусовочную культуру алжирских женщин в 16 веке:

«Седьмое занятие алжирских женщин — это тусовки (вечеринки). Они постоянно заняты походами по свадьбам и праздникам, которые устраиваются другими женщинами на протяжении года. Восемь дней перед свадьбой женщины, по обычаю проходят в постоянных танцах и вечеринках в домах женщин (как сказано было ранее). И за несколько дней до этого, мать, сестра, и родные невесты, с большой толпой женщин – иногда более пятидесяти или шестидесяти – ходят по домам города и приглашают многих женщин, знакомых им или нет, так что праздники и танцы собирают большое множество, ибо чем больше толпа людей, пришедших к ним домой, тем более официальными и почетными эти праздники становятся. Не довольствуясь танцами на протяжении дня, женщины также танцуют ночью, и муж вынужден все время высматривать, когда же его жена вернется домой. Вот почему ежедневно и ежечасно некоторые весьма постыдные вещи случаются: мужья смиряются со всем, все замолкают и стихают. Никто не пытается изменить эти обычаи, потому что это невозможно».

Антонио де Соса, «Топография Алжира» (1612)

🎥 Лекція «Інтелектуальна історія Кримського ханату: проблема першоджерел», від Михайла Якубовича.
✍️Орієнтальний "типаж" крмиського татарина у російській літературі й гуманітарній науці впізнаваний: "вершник з луком і стрілами, який лише воював чи випасав худобу" (с). А отже - його спадщина може бути цікава лише фолькльором, національною кухнею чи іншою екзотикою. Інтелектуальна спадщина та писемна культура Кримського ханства ніколи не вписувалась у цей образ, адже змушувала замислюватись про місцеві політичні традиції чи сталі інституції в Криму, які у процесі колонізації Криму витіснялись і затирались як конкурентні. Запис лекції на маловідому тему, який буде цікавий підписникам.
📌Посилання дублюю також у коментарях:
https://www.youtube.com/watch?v=LXGPjFISz0c&ab_channel=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%D0%B2%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%5CHistoricalWebinar
#лекція #відео #Крим #кримські_татари #Україна

🖼️«Буревій квітів», від Секіно Юніхіро (1914-1988), японського художника, ілюстратора та гравера, який глибоко захоплювався мистецтвом і технікою Альбрехта Дюрера.
#погода #Японія #мистецтво

🖼️Знову трохи ранкової кави у шатрі бедуїнів, від Фаїка Хасана (1914-1992), впливового іракського художника і скульптора.
✍️Він часто зображував повсякденне життя бедуїнів, адже цінував у них потяг до особистої свободи та шанування традицій. Великий вплив на творчість Хасана здійснив модернізм, який на фоні деколоніальних процесів та стрімких суспільно-політичних змін допомагав переосмислювати традиційні сюжети, робити їх більш актуальними для нового покоління діячів національного відродження на Близькому Сході.
#мистецтво #кава #Ірак #бедуїни

📝«Знявся гострий вітер, їдко заграв на дротах, обережно побіг по болоту і свавільно, не знаючи нічого про страждання, кинув пригорщу дощу на брезент авта. В його шумі зашипіли два військові голосники, повішені на стовпі серед села. Тепер вони були власністю не американської армії, а містера Лі, зайди-китайця, хазяїна найбільшого в селі борделю... Юрій подумав про містера Лі. Спекулянт, сутенер і лихвар, з бистрими очима в неймовірно чорних і глибоких, як на китайця, орбітах, з елеґантним золотим зубом... З високим, клясично орієнтальним знанням справи він повідомляв спершу офіцерів, а потім уже й рядових вояків про свої найновіші шістнадцятилітні покупки з довколишніх сіл, де не було військових таборів. Його любили всі в таборі, тремтливо шанувало все село. Юрій пригадав, як він стояв перед ним із своїм годинником після першого місяця свого життя в кімнаті Кйонґ-Су. Його тоді огорнув якийсь незрозумілий страх, подібний до страху учня перед особливо суворим учителем; а до того він добре знав, який це великий риск іти до містера Лі, що все бачить і все знає. Але коли тонке, напрочуд інтеліґентне обличчя всміхнулось йому в вічі, він зрозумів, що той не зрадить. Бистрі очі поглянули на нього тепло, і зненацька щез кудись страх і те почуття остаточного упадку, з яким він ішов до великого дерев’яного будинку серед села, знаючи проте що мусить туди йти, що зробить усе на світі, щоб хоч один ще день прожити в кімнаті Кйонґ-Су...».

✍️«Кімната Кйонґ-Су» (1961), від Богдана Рубчака (1935-2018), відомого українського поета, письменника, літературознавця, проф. Іллінойського у-ту та одного з творців знаменитої «Нью-Йоркської групи» («НЙГ»). З 1958 по 1960 роки він був мобілізований до армії США та проходив службу у Кореї. Свій досвід перебування у цій країні він відобразив в армійському оповіданні на сторінках місячника «Сучасність» (1961, ч. 11). Образи й типажі «Кореї» та «корейців» він використовує переважно для того, щоб розкрити глибокі психологічні переживання головного героя Юрія, або ж відобразити важкі армійські будні людини у далекій та незрозумілій країні.
📌Оповідання дуже цікаве й заслуговує на увагу.
#текст #Україна #Корея #США

Бенінську колекцію повертатимуть у власність не країні, а людині? Про це написав The Atlantic.

✍️Питання про повернення скарбів Беніну в Нігерію актуалізувало дискусію в середині цієї країни, на тему: "кому саме повернуться ці речі, хто буде розпоряджатись їх долею та який вони матимуть статус?". Президент (вже "екс" - авт.) Нігерії Мухаммаду Бухарі під кінець своєї каденції видав указ про визнання теперішнього оба ("короля") Евуаре ІІ єдиним прямим спадкоємцем правителів Бенінської держави. Тож, і спадок його предків з "західних" музеїв тепер має повернутись до нього у приватну колекцію. Саме він, за задумом цього рішення, має вирішувати де будуть виставлятись скарби Беніну, і чи будуть взагалі вони експонуватись. Раніше велась активна дискусія навколо проєкту створення "Музею бенінських скарбів" між Національною комісією з музеїв і пам’яток Нігерії та активістами, діячами мистецтва й культури, які прагнули будувати музей світового класу "Бенін-Сіті". Судячи з усього, підписання указу відкинуло ці два варіанти.
П.С. З 2020 р. над проєктом надсучасного та амбітного "Музею західноафриканського мистецтва" в штаті Едо (Нігерія) працював Девід Аджаїє, знаменитий британський архітектор, відомий зокрема за створенням "Національного музею афроамериканської історії та культури" у Вашингтоні. Після звинувачень у сексуальних домаганнях, цей прєкт також призупинили. Все ж цікаво, у якому форматі відбудеть повернення скарбів Беніну на історичну батьківщину...
#новини #Бенін #Нігерія #Африка #деколонізація #музей

Вечірнє:
🖼️«Цвітіння вишні у місячному сяйві», від Огати Гекко (1859-1920), японського художника, ілюстратора, гравера та одного з найвпливовіших "амбасадорів" японської культурної дипломатії епохи Fin de siècle.
#мистецтво #Японія #вечір

⚡️«У пошуках коштовних перлин». Онлайн-презентація збірки кувейтських новел, які змальовують історію життя кувейтців ХХ-ХХІ ст. та їхню визвольну боротьбу проти окупантів у 1990–1991 роках. Твори, які увійшли до збірки, допомагають краще зрозуміти культурні, ментальні, історичні, релігійні та соціальні особливості кувейтського суспільства.
📌18 липня об 11:00.
Реєстрація та деталі тут:
#Кувейт #Україна #анонс
https://facebook.com/events/s/%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B8%D0%BD-%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B8-%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B5/182271227982635/

🗺️Цікава карта морських колоніальних маршрутів, розроблена на основі оцифрованих бортових журналів 1700-1850 років.
📌Джерело.
#карта #колоніалізм