✍️«Найбільше село зазнало втрат у 1942 році. Дідусь розповідав, що коли до них прийшли німці, вони виселили всіх людей із Ювківець і привезли туди людей німецького походження, що жили в Україні. А коли німці відступали – село спалили, вціліло лише дві хати», - пригадує Людмила.
📌Ще трохи про долю найвідомішої осади волинських татар в с. Ювківці (раніше Білгородський, тепер Шепетівський район), яка розташовується на межі регіонів Волині та Поділля. Тут скоріше виклад того, як собі уявляє своє татарське коріння й звичаї сама респондентка, що походить з цього села. Але є кілька слів про народну медицину татар (чим здавна славились Ювківці), молитовні книги «кітаби» (писані українською та польською мовами в арабській графіці), а також долю самої общини, яка проживала тут вірогідно з 17 ст.
#татари_липки #Україна
https://suspilne.media/240816-mizar-perkal-ta-dzejmi-poselenna-tatar-ta-tatarski-zvicai-u-seli-na-hmelniccini/

І знову до теми вигляду мечетей литовських татар:
🖼️Одне з найбільш ранніх зображень інтер'єру мечеті у м. Вільнюс (район Лукішкес), від Францішека Смуглевича (1745-1807), відомого польського та литовського художнка.
#мистецтво #татари_липки #Литва #мечеть #іслам

🖼️«Шлях бедуїна», від Абдула Кадіра Аль Рассам (1882-1952), іркаського офіцера й художника реаліста (малював в «європейському стилі»), одного з фундаторів сучасного іракського живопису. Надихав багатьох молодих іракських і турецьких художників, які малювали в «європейському стилі».
#мистецтво #Ірак

✍️”Серед українських президентів Африку відвідували тільки двоє: Леонід Кравчук та Віктор Ющенко. Перший президент мав візити до Єгипту та Тунісу, третій — до Єгипту та Лівії. У різні роки Африку відвідували також урядові делегації, однак, як зазначив по завершенні свого турне міністр, «у попередні три десятиліття африканська політика України розвивалася за інерцією з радянських часів», і з часом сила цієї інерції ставала дедалі слабшою”.
📌Про друге африканське турне Дмитра Кулеби та перспективи України у взаєминах з країнами Африки.
#Африка #стаття #Україна
https://tyzhden.ua/u-napriamku-na-pivden/?utm_source=fb&utm_medium=cpc&utm_campaign=u-napriamku-na-pivden&fbclid=IwAR2Ns-qdaQCutFfUPJkljG-lvHl_vzli-XXcVLIMiq183qVLXcX8Ueu68Tk_aem_th_AXQrGpEHJ8WdQmchHG5eX6IFH0z3Ajg4dmQM9wrtg8tDaOEYrh2hVrClFUWLC2xuGZE

🖼️До дня захисту дітей:
«Іскандер-бей та його слуга» (1841), від Джона Фредеріка Льюїса (1804-1876), британського художника орієнталіста.
✍️Юний білявий хлопець на картині (Іскандер-бей), який вбраний у албанський парадний військовий костюм – це син Сулеймана-паші аль-Фарансаві, або ж Октава Жозефа Севе (1788-1860), французького полковника в армії Наполеона Бонапарта. Після поразки імператора, він, разом з іншими французькими ветеранами пішов на службу до османського намісника Єгипту Мухаммеда Алі-паші. Допомагаючи модернізувати єгипетську армію, він прийняв іслам та досяг високого рангу на службі, що знайшло відображення в численних деталях портрету його сина (вбранні, клейнодах, зброї).
#мистецтво #орієнталізм #Єгипет #Османська_імперія #Франція

Продовжуємо звертатись до творчості Джона Фредеріка Льюїса у обідній час:
🖼️ "Кебаб-духан", у Єгипті (1858). Митець більшу частину життя прожив в Італії, Іспанії, Єгипті та на Балканах, започаткувавши у своїх роботах чимало художніх трендів для європейських орієнталістів. Сучасників особливо вражала деталізація та реалізм у картинах Льюїса, адже він намагався уникати заїжджених типажів, на зразок оголених "одалісок" в гаремах, чи "загадкових інших".
#мистецтво #орієнталізм #Єгипет #їжа #кебаб

Ще раз до теми мечетей литовських татар:
🗺️ ☪️Карта татарських мечетей Великого князівства Литовського у XVI-XVIII ст. (вже після Люблінської унії 1569 р.). Автор Артур Конопацький, польський дослідник з Білостоку.
#карта #татари_липки #Литва #Білорусь #мечеть #іслам

✍️ «Я покинула Україну у серпні 2022 року, коли вже не було боїв поблизу Чернігова. Вирішила їхати у Японію, бо мені написав знайомий японець. Він цікавився, як у мене справи увесь час і от запропонував допомогу, і пообіцяв виступити моїм гарантом у програмі для біженців. Я пристала на цю пропозицію, бо давно цікавилася японською культурою. Це був шанс побачити країну, познайомитися з її менталітетом та людьми».
📌Інтервʼю про життя українських біженців в Японії. За минулий рік ця країна прийняла безпрецедентну кількість українців, у порівнянні з минулими роками.
#Україна #Японія #інтервю
https://glavcom.ua/country/society/tut-kult-vvichlivosti-ale-divchata-chasom-majut-neprijemnosti-ukrajinska-bizhenka-pro-zhittja-u-japoniji--929391.html

А пам'ятаєте, як ми в школі ще читали ті пафосні згадки Гончара з "Людини і зброї" і Довженка з "України в огні" про Дніпрогес і жертовність радянських військових і простих людей, які життя поклали, її будуючи, але мали знищити. Заради чого? Маленької тактичної паузи і сотень загиблих і десятків тисяч вимушено переміщених мирних мешканців.

Цікаво, коли вийде російська дешева рефлексія у вигляді якихось пропагандистських романчиків чи навіть фільмів? Ну точно же, що буде.

✍️Цікава та ґрунтовна робота, яка дає змогу поглянути на взаємини між Османською імперією та країнами Європи з іншого, менш очевидного ракурсу, висвітлюючи шпигунські мережі, таємну дипломатію, розвідку чи навіть піратство, як одну з форм соціальних, політичних, культурних взаємин ранньомодерної доби. Середземномор’я тут – обширна контактна зона, де зустрічаються люди, світи, світогляди, цивілізації. І в цьому просторі існують люди, які розумють, та коли треба, вміють перетинати межу цих світів.

Емраг Сафа Ґюркан закінчив ун-т Білкент (Анкара), де захистив дипломну під керівництвом Гагіля Іналджика, відомого турецького історика кримськотатарського походження. Книга про шпигунів султана постала на основі його дисертації, захищеної у 2012 р. в університеті Джоржтауна. Містить дуже солідну бібліографію, а також додатки, на випадок якщо буде бажання зануритись у тему глибше. Сьогодні дослідник часто дає інтерв’ю, записує популярний подкаст про повсякдення в Османській імперії. Також він працював консультантом на зйомках відомих турецьких серіалів «Фатіх» та «Розквіт імперії».
📌Профіль автора на academia.edu
#книга #чтиво #Османська_імперія #Туреччина