Нотатки орієнталіста. Orientalist notes
1.76K subscribers
3.39K photos
12 videos
6 files
613 links
Український погляд на Схід і Африку. Їх дослідження та осмислення на Заході. Часто ділюсь актуальним про свої дослідження Криму, історію кримських та польсько-литовських татар.
Download Telegram
✍️Кілька слів про те, чому поява в медіапросторі нових понять – цілком нормальна практика, завдяки якій неологізми укорінюються в академічні словники, наукове середовище й культуру. Адже кожна подія і явище має свій особливий набір рис, досвід переживання яких важко втиснути в уже відомі категорії.

📝Для прикладу, у французькій мові є слово «ностальгерія» (La Nostаlgérie). Його вперше вжив у середині ХІХ століття письменник Шарль Деспре, поєднавши «ностальгію» та «Алжир» в символічний неологізм, який отримав нове життя після Алжирської війни 1954 року. «Ностальгерією» прийнято називати почуття невимовної сентиментальної туги за окремими уламками імперії (у конкретному випадку Алжиром), які в процесі деколонізації перетворились на «ближнє закордоння».

📌Почуття ностальгерії було особливим для тих, хто вибудував особистий зв’язок з колишніми колоніями: мав там родичів, проходив службу або навчання, мандрував, провів молодість, тощо. Характеризує подібне почуття й те, що ця частина життя з плином часу згадується як комфортна, а місцеві проблеми - неістотними. Відчуття ностальгерії невідривне від масової культури й мистецтва митрополії. Воно підживлюється новими поколіннями, вихованими колоніальними образами «втраченого свого», що насправді було «своїм» лише у їх свідомості.

🎙️Щоб прикинутись цим почуттям, раджу послухати пісню «Nostalgérie», від французького виконавця Жан-Пака Мефре.
#ностальгерія #постколоніалізм #мистецтво #Алжир #Франція #музика
📷Петро Щуровський (1850-1908), український піаніст та диригент родом з Полтави, автор опери "Богдан Хмельницький", а також музики до гімну династії Чакрі, королівської родини Сіаму.

✍️У кінці 19 століття король-модернізатор Рама V Чулолонгкорн оголосив конкурс на створення гімну, який би міг стати для Сіаму "національним". У 1898 році, під час подорожі в Європу, у цьому конкурсі взяв участь український композитор Петро Щуровський. Він написав ноти для гімну, які передав листом до Бангкоку через посла Сіаму в Парижі. Варіант Щуровського найбільше сподобався Рамі V, який у 1902 році виділив переможцю цінні подарунки, серед яких була коштовна табакерка. Мелодія цього гімну використовувалась на офіційних заходах до початку Сіамської революції 1932 року.
П.С. У Сіамі Петро Щуровський ніколи не був.
#Сіам #Тайланд #Україна #музика
Audio
🎶Під час боротьби куреш грали спеціальну «мелодію боротьби» (kuresh avasy), яка під час поєдинку поступово змінювалася від повільного до запального ритму, закінчуючись піднесеними вітаннями переможця. Щоб краще відчути атмосферу цих змагань, послухайте один з прикладів kuresh avasy на цьому записі, у виконанні ансамблю Яг'ї Шерфедінова (1894-1975), знаменитого кримськотатарського композитора, музиканта й збирача народного фольклору.
#музика #куреш #кримські_татари #Крим
🎵Вчора Джамала презентувала неймовірний проєкт «QIRIM», у якому були зібрані й перекладені 14 кримськотатарських пісень з різних куточків Криму. Кожна пісня – це окрема історія, розказана через народну культуру. У них йдеться про кохання, радість, жаль, розлуку, природу та все те, що століттями формувало світ корінного народу Криму.
✍️Особливо прийшлись до душі«ногайські беїти». У кримських татар так називають окремий жанр, який походить від мешканців степового Криму, ногайців. Його можна швидко впізнати за характерним ритмом та вимовою. Самі ж пісні переповідають про життя й побут людей у дуже сатиричній чи гумористичній формі, іноді висміюючи людські вади, кепкуючи з сусідів, знайомих, родичів, чи власне з себе. Тому, ногайські куплети часто звучать на весіллях, або інших народних святах, коли треба підкреслити неформальність атмосфери події.
📌Короткий фрагмент для ознайомлення. Альбом вже доступний, тож раджу слухати. Посилання у коментарях.
#кримські_татари #ногайці #Крим #Україна #музика #Jamala #QIRIM
🖼️«Музиканти грають туніський Малуф» (1956), від Нуреддіна Хаячі (1918-1987), впливового туніського художника, який прагнув поєднати традиційні сюжети з європейським мистецьким досвідом. Малуф - музичний жанр у Тунісі, Алжирі та Лівії, який має Андалузьке походження. Ця музична традиція потрапила до Магрибу у 15 столітті, разом з іберійськими біженцями в часи реконкісти.
#музика #Туніс #мистецтво
П’ятничне:
🎵«Оскільки знатним турецьким дамам не прийнято виходити з дому або зустрічатися з незнайомими людьми, вони запрошують одна одну до себе додому і розважаються танцями, комедіями та подібними формами розваг».
🖼️Текст з підпису до картини «Сцена в турецькому гаремі» (1654), роботи Франца Германа, Ґанса Ґеммінгера, Валентина Мюллера. Колекція Музею Пера у Стамбулі.
✍️У 1628 р. до Константинополя прибуло посольство від імператора Фердинанда ІІ, яке очолював Ганс Людвіг вон Кюфштейн (1582-1656). У складі його делегації були і художники, автори цієї картини, які супроводжували посла на аудієнціях до султана Мурада IV та османських посадовців і вельмож. На основі побаченого і почутого у Стамбулі, вони створили серію полотен зі сценами повсякденного життя й традицій палацу, сповнених яскравими деталями. На картині жінки танцюють під бубон, ребаб та сантур.
#Османська_імперія #Стамбул #музика #мистецтво
Картина вихідного дня:
🖼️«Музичний запал» (1954), від Хоссейна Каземі (194-1996), впливового іранського художника-модерніста, який черпав натхнення в стародавній історії та перських мініатюрах.
#мистецтво #Іран #музика