🗺️ «Orient» vs «Occident». Карти, які наочно демонструють різницю між уявним та географічним «Сходом».
#карта
#карта
Вечірнє:
🎶"Ey, güzel Qırım" ("Мій прекрасний Крим") кримськотатарська тужлива народна пісняу виконанні музиканта й майстра Гордія Старуха.
#музика #кримські_татари
https://www.youtube.com/watch?v=z65ANUbO85A&ab_channel=GordiyStarukh
🎶"Ey, güzel Qırım" ("Мій прекрасний Крим") кримськотатарська тужлива народна пісняу виконанні музиканта й майстра Гордія Старуха.
#музика #кримські_татари
https://www.youtube.com/watch?v=z65ANUbO85A&ab_channel=GordiyStarukh
YouTube
Гордій Старух // Gordiy Starukh - Ey, güzel Qırım [ПРЕМ'ЄРА 2021]
NEW ALBUM HERE! https://open.spotify.com/album/3CNxRc3Rwt1dniK1aELMFO?si=n08jLLA8SQSRwVejittzFA
Цю композицію я створив минулого року, як саундтрек для відео-огляду @MariAmBlog фільму “Додому” Нарімана Алієва. Фільму, в якому фактично саундтреку немає.…
Цю композицію я створив минулого року, як саундтрек для відео-огляду @MariAmBlog фільму “Додому” Нарімана Алієва. Фільму, в якому фактично саундтреку немає.…
Forwarded from Наші 1920-ті (Slovobot)
Кость Котко. Сонце поза мінаретами
У наших 20-х у Туреччині бували часто: їздили туди у відрядження, як Микола Любченко, Павло Тичина чи Леонід Первомайський, або зупинялися в стамбульському порту, вирушаючи в далеку морську подорож або, навпаки, повертаючись із океанських мандрів, як Олександр Мар’ямов чи Леонід Чернов (Малошийченко).
Нариси Костя Котка (Миколи Любченка) «Сонце поза мінаретами» — здається, перший репортаж із Туреччини. Поки вони вийдуть в антології «східних» репортажів у серії «Наші 20-ті», читайте уривки — що побачив «радянський громадянин і український гуморист», як він себе рекомендував, у Туреччині сто років тому.
Собака
Ми їхали автом наниз, до Галати. Їхали швидко. Раптом шофер майже спинив машину. Серед вулиці лежав собака й байдуже дивився на авто. Шофер обережно об’їхав — це дуже важко було на такій вузькій вулиці.
Шофер був турок. Турки ще й досі дуже люблять собак і котів. Образити таку тварину колись вважалося за гріх. Тому й у прислів’я ввійшла безліч константинопольских собак.
Коли їдеш шіркетом на Пренкіпо або купаєшся в Мармуровому морі, бачиш серед моря два маленькі острови. Один зрізаний, ледве визирає з води, другий гострий. Це — Платі й Оксія. Там нічого не росте й там ніхто не живе. Ці дві темні плями якимсь дисонансом порушують яскравість рожевих островів.
Років окупації Антанта вивезла всіх собак із Константинополю на острів Оксію й потруїла там. Сучасні стамбульські собаки молоді. Але ви чули, що таке атавізм? Молодий собака, що виріс уже після окупантів, якимсь інстинктом розуміє, що в турецькому народі живе зворушлива любов до кожної тварини.
Чашка кави
Традиційну чашку кави вам і тепер можуть запропонувати в кожній крамниці, куди ви зайдете купити краватку чи папетрі. Іноді замість кави можете мати пляшку газосу.
Але пропонують не дуже охоче. Звичайно, ви можете навести на думку запропонувати якимсь жестом чи рухом. Вам принесуть кави з найближчої кав’ярні і грошей ні в якому разі не візьмуть.
Але цей звичай гостинности серед крамарів починає зникати. Кажуть, що спричинилися до ліквідації цього східного забобону російські емігранти. Вони перші роки блукали з крамниці до крамниці і попивали каву на дурничку.
Обкладинка Льва Каплана. Фото — ЦДАМЛМ.
#наші20
У наших 20-х у Туреччині бували часто: їздили туди у відрядження, як Микола Любченко, Павло Тичина чи Леонід Первомайський, або зупинялися в стамбульському порту, вирушаючи в далеку морську подорож або, навпаки, повертаючись із океанських мандрів, як Олександр Мар’ямов чи Леонід Чернов (Малошийченко).
Нариси Костя Котка (Миколи Любченка) «Сонце поза мінаретами» — здається, перший репортаж із Туреччини. Поки вони вийдуть в антології «східних» репортажів у серії «Наші 20-ті», читайте уривки — що побачив «радянський громадянин і український гуморист», як він себе рекомендував, у Туреччині сто років тому.
Собака
Ми їхали автом наниз, до Галати. Їхали швидко. Раптом шофер майже спинив машину. Серед вулиці лежав собака й байдуже дивився на авто. Шофер обережно об’їхав — це дуже важко було на такій вузькій вулиці.
Шофер був турок. Турки ще й досі дуже люблять собак і котів. Образити таку тварину колись вважалося за гріх. Тому й у прислів’я ввійшла безліч константинопольских собак.
Коли їдеш шіркетом на Пренкіпо або купаєшся в Мармуровому морі, бачиш серед моря два маленькі острови. Один зрізаний, ледве визирає з води, другий гострий. Це — Платі й Оксія. Там нічого не росте й там ніхто не живе. Ці дві темні плями якимсь дисонансом порушують яскравість рожевих островів.
Років окупації Антанта вивезла всіх собак із Константинополю на острів Оксію й потруїла там. Сучасні стамбульські собаки молоді. Але ви чули, що таке атавізм? Молодий собака, що виріс уже після окупантів, якимсь інстинктом розуміє, що в турецькому народі живе зворушлива любов до кожної тварини.
Чашка кави
Традиційну чашку кави вам і тепер можуть запропонувати в кожній крамниці, куди ви зайдете купити краватку чи папетрі. Іноді замість кави можете мати пляшку газосу.
Але пропонують не дуже охоче. Звичайно, ви можете навести на думку запропонувати якимсь жестом чи рухом. Вам принесуть кави з найближчої кав’ярні і грошей ні в якому разі не візьмуть.
Але цей звичай гостинности серед крамарів починає зникати. Кажуть, що спричинилися до ліквідації цього східного забобону російські емігранти. Вони перші роки блукали з крамниці до крамниці і попивали каву на дурничку.
Обкладинка Льва Каплана. Фото — ЦДАМЛМ.
#наші20
⚡️7 лютого День Північних територій Японії. З цього приводу коментар Хірано Такаші про те, чому Північні території - це не Курили:
✍️«Японія не вважає свої Північні території (чотири острови: Еторофу, Кунаширі, Шикотан і Хабомаї) частиною Курильських островів, що є основним обгрунтуванням, чому Японія може претендувати на ці чотири острови. Для Японії Північні території та Курильські острови (ми називаємо їх Чишимські острови) – різні…».
📌Детальніше тут:
https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3589517-zurnalist-poasniv-comu-nepravilno-kazati-kurili-ce-aponia.html?fbclid=IwAR2Fsg7iJQHrQ5rdZl4kPSHN6SohOUQ764ugeWyDeIiHxAKRuqPAgkjQj-8
✍️«Японія не вважає свої Північні території (чотири острови: Еторофу, Кунаширі, Шикотан і Хабомаї) частиною Курильських островів, що є основним обгрунтуванням, чому Японія може претендувати на ці чотири острови. Для Японії Північні території та Курильські острови (ми називаємо їх Чишимські острови) – різні…».
📌Детальніше тут:
https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3589517-zurnalist-poasniv-comu-nepravilno-kazati-kurili-ce-aponia.html?fbclid=IwAR2Fsg7iJQHrQ5rdZl4kPSHN6SohOUQ764ugeWyDeIiHxAKRuqPAgkjQj-8
📷Китай напередодні падіння Гоміндану (1949), від Анрі Картьє-Брессона (1908-2004), впливового французького фотографа, який у своїх роботах найбільше цінував щирість.
У 1947 р. Анрі Картьє-Брессон став співзасновником «Magnum Photos» - фотокооперативу фотографів-акціонерів, яких об’єднувало прагнення висвітлювати повсякденне життя в різних куточках світу, а також вміння «залишатись максимально непомітними у кадрі»(с).
Фотограф вперше відвідав Китай у 1949 р. Тут він шукав не кадрів з жахами громадянської війни, а знімав повсякденні клопоти на фоні глобальних змін у житті людей. Найвідомішим кадром серії стала черга до державного банку у Шанхаї, в якій вкладники прагнули обміняти знецінені гроші на золото. Щоб зробити цей знімок, Картьє-Брессон більше тижня чатував у сусідньому будинку, адже видачу вкладів постійно відкладали. Згодом, отримати золото змогли лише 50 осіб (з кількатисячної черги), які підкупили співробітників банку. Інші ще довго тримали чергу перед порожнім приміщенням.
#фото #Китай
У 1947 р. Анрі Картьє-Брессон став співзасновником «Magnum Photos» - фотокооперативу фотографів-акціонерів, яких об’єднувало прагнення висвітлювати повсякденне життя в різних куточках світу, а також вміння «залишатись максимально непомітними у кадрі»(с).
Фотограф вперше відвідав Китай у 1949 р. Тут він шукав не кадрів з жахами громадянської війни, а знімав повсякденні клопоти на фоні глобальних змін у житті людей. Найвідомішим кадром серії стала черга до державного банку у Шанхаї, в якій вкладники прагнули обміняти знецінені гроші на золото. Щоб зробити цей знімок, Картьє-Брессон більше тижня чатував у сусідньому будинку, адже видачу вкладів постійно відкладали. Згодом, отримати золото змогли лише 50 осіб (з кількатисячної черги), які підкупили співробітників банку. Інші ще довго тримали чергу перед порожнім приміщенням.
#фото #Китай
⚡Цієї неділі запрошую на цікавий інтерактивний захід, який відбудеться в рамках виставки "MIRAS. Спадщина". Маєте нагоду поринути у яскравий світ кримськотатарського весілля, з усіма його символізмами й сенсами, оглянути колекцію кримськотатарських артефактів ХІХ - поч. ХХ ст., та просто випити кави з печивом "кураб'є" у чудовій компанії.
#анонс #виставка #MIRAS #Крим #кримські_татари
https://www.facebook.com/events/1404890570285265?ref=newsfeed
#анонс #виставка #MIRAS #Крим #кримські_татари
https://www.facebook.com/events/1404890570285265?ref=newsfeed
Коли насправді любиш свою роботу:
📷Італійська реставраторка Алессія д’Алессандро працює з настінними розписами у гробниці Нефертарі, першої дружини фараона Рамсеса ІІ. #Єгипет #мистецтво #фото #погляд
📷Італійська реставраторка Алессія д’Алессандро працює з настінними розписами у гробниці Нефертарі, першої дружини фараона Рамсеса ІІ. #Єгипет #мистецтво #фото #погляд
У суботній день трохи українського комедійного кіно з верблюдами:
🎥"Шкурник" (1929) - стрічка режисера Миколи Шпиковського (1897-1977), яка розповідає про пригоди підприємливого киянина Аполлона Шмигуєва, який у спробах перечекати "негоду громадянської війни" вирушає на Південь України. На Андріївському узвозі він збирає "нічийний крам" та відправляється у подорож на верблюді, що невідомо звідки приблудився до його дому. У дорозі головний герой постійно стикається з халепами, до яких часто призводить жага до наживи.
✍Стрічка створена на основі повісті відомого в 1920-х роках українського письменника Вадима Охріменка. Її заборонили до показу майже одразу після виходу. Детальніше про кіно за посиланням:
https://dovzhenkocentre.org/top-100/shkurnyk-tsybala-znayome-oblychchya/
🎥"Шкурник" (1929) - стрічка режисера Миколи Шпиковського (1897-1977), яка розповідає про пригоди підприємливого киянина Аполлона Шмигуєва, який у спробах перечекати "негоду громадянської війни" вирушає на Південь України. На Андріївському узвозі він збирає "нічийний крам" та відправляється у подорож на верблюді, що невідомо звідки приблудився до його дому. У дорозі головний герой постійно стикається з халепами, до яких часто призводить жага до наживи.
✍Стрічка створена на основі повісті відомого в 1920-х роках українського письменника Вадима Охріменка. Її заборонили до показу майже одразу після виходу. Детальніше про кіно за посиланням:
https://dovzhenkocentre.org/top-100/shkurnyk-tsybala-znayome-oblychchya/
⚡️«Юрти незламності» стали в пригоді українцям. Цей позитивний досвід тепер використають і в Туреччині. ЗМІ Казахстану повідомляють, що близько 100 юрт (які обладнають як пункти допомоги) вже відправили для підтримки постраждалих від землетрусу:
#Туреччина #Казахстан
https://www.inform.kz/kz/kazakstandyktar-turkiya-halkyna-100-ge-zhuyk-kiiz-uy-zhiberedi_a4033763?fbclid=IwAR1WiAkUrcrtMj6wSvibHzb3OC3cz9PDEjAzhbxT1AKOCFGvYYOS-0hFz8w
#Туреччина #Казахстан
https://www.inform.kz/kz/kazakstandyktar-turkiya-halkyna-100-ge-zhuyk-kiiz-uy-zhiberedi_a4033763?fbclid=IwAR1WiAkUrcrtMj6wSvibHzb3OC3cz9PDEjAzhbxT1AKOCFGvYYOS-0hFz8w
🖼️Ранкова картина без назви, від Хале Асаф (1905-1938), талановитої турецької художниці імпресіоністки. Вона була племінницею знаменитої Міхрі Мюшфік Ханим. Не зважаючи на слабке здоров’я, досить плідно працювала й вивчала «західний стиль» у крупних мистецьких центрах Європи: Римі, Парижі, Берліні. Навчалась живопису у Артура Кампфа, Ловіса Корінта, Андре Лота та інших відомих митців свого часу. Сьогодні збереглось дуже мало картин художниці (лише кілька десятків) - нажаль, вони були втрачені під час Другої світової.
#мистецтво #Туреччина #кава
#мистецтво #Туреччина #кава
🍽️Сливовий пудинг «Імперія» - різдв'яна страва, що стала гастрономічним брендом колоніальної могутності Британії. Історія про те, як найбільш англійську страву почали робити з найменш англійських інгредієнтів:
✍️Першочергово, англійський пудинг був пряною стравою з м’яса. Згодом, щедре додавання сухофруктів і сливи зробило з нього калорійний десерт, який став символом справжнього англійського Різдва.
В 1924 р., під час підготовки до знаменитої Колоніальної виставки на стадіоні «Вемблі», у організаторів виникла маркетингова ідея – обрати страву, яка б найкраще демонструвала єдність та успіхи Британської імперії. На основі англійського пудингу кухарі Букінгемського палацу розробили рецепт, до якого мали входити інгредієнти з різних куточків імперії. За першочерговим задумом, пудинг «Імперія» мав посилити відчуття єдності, ближче познайомити британців з особливостями господарства й культури різних домініонів країни, а також стимулювати внутрішній попит на окремі колоніальні товари. А ще, давав зрозуміти – поки існує імперія, існуватиме добробут на столі та різноманіття на полицях крамниць.
Масштабною піар-кампанією пудингу займалась «Імперська торгівельна рада», яка ініціювала проведення «Тижнів імперських закупок» у більш ніж 60-и містах держави. Королівська родина також долучилась. У 1930 р. був навіть випущений фільм «One Family», який розповідав милу історію про хлопчика, що мріє приготувати пудинг єдності у Букінгемському палаці. Спойлер: у фіналі йому це вдасться.
#Британія #кухня #колоніалізм
✍️Першочергово, англійський пудинг був пряною стравою з м’яса. Згодом, щедре додавання сухофруктів і сливи зробило з нього калорійний десерт, який став символом справжнього англійського Різдва.
В 1924 р., під час підготовки до знаменитої Колоніальної виставки на стадіоні «Вемблі», у організаторів виникла маркетингова ідея – обрати страву, яка б найкраще демонструвала єдність та успіхи Британської імперії. На основі англійського пудингу кухарі Букінгемського палацу розробили рецепт, до якого мали входити інгредієнти з різних куточків імперії. За першочерговим задумом, пудинг «Імперія» мав посилити відчуття єдності, ближче познайомити британців з особливостями господарства й культури різних домініонів країни, а також стимулювати внутрішній попит на окремі колоніальні товари. А ще, давав зрозуміти – поки існує імперія, існуватиме добробут на столі та різноманіття на полицях крамниць.
Масштабною піар-кампанією пудингу займалась «Імперська торгівельна рада», яка ініціювала проведення «Тижнів імперських закупок» у більш ніж 60-и містах держави. Королівська родина також долучилась. У 1930 р. був навіть випущений фільм «One Family», який розповідав милу історію про хлопчика, що мріє приготувати пудинг єдності у Букінгемському палаці. Спойлер: у фіналі йому це вдасться.
#Британія #кухня #колоніалізм
Раптом захочете приготувати, тримайте рецепт пудингу «Імперія»:
📌«1 фунт кишмишу й коринфських родзинок (Австралія); 1 фунт родзинок без кісточок та 6 унцій цукатів (Південна Африка); 6 унцій нарізаних яблук (Канада); 1 фунт панірувальних сухарів та 8 унцій борошна (Англія); 1 фунт яловичого сала (Нова Зеландія); 1 фунт тростинового цукру (Вест-Індія); 4 яйця (Ірландія); 0.5 унції меленої гвоздики (Занзібар); 0.5 унції меленого мускатного горіха (Стрейт-Сеттлментс); 1 дрібка прянощів (Індія); Столова ложка бренді (Кіпр); Столова ложка рому (Ямайка); 1 пінта старого пива (Англія)».
#рецепт #колоніалізм #кухня #Британія
📌«1 фунт кишмишу й коринфських родзинок (Австралія); 1 фунт родзинок без кісточок та 6 унцій цукатів (Південна Африка); 6 унцій нарізаних яблук (Канада); 1 фунт панірувальних сухарів та 8 унцій борошна (Англія); 1 фунт яловичого сала (Нова Зеландія); 1 фунт тростинового цукру (Вест-Індія); 4 яйця (Ірландія); 0.5 унції меленої гвоздики (Занзібар); 0.5 унції меленого мускатного горіха (Стрейт-Сеттлментс); 1 дрібка прянощів (Індія); Столова ложка бренді (Кіпр); Столова ложка рому (Ямайка); 1 пінта старого пива (Англія)».
#рецепт #колоніалізм #кухня #Британія