Вечірнє:
🎶"Ey, güzel Qırım" ("Мій прекрасний Крим") кримськотатарська тужлива народна пісняу виконанні музиканта й майстра Гордія Старуха.
#музика #кримські_татари
https://www.youtube.com/watch?v=z65ANUbO85A&ab_channel=GordiyStarukh

​​Кость Котко. Сонце поза мінаретами

У наших 20-х у Туреччині бували часто: їздили туди у відрядження, як Микола Любченко, Павло Тичина чи Леонід Первомайський, або зупинялися в стамбульському порту, вирушаючи в далеку морську подорож або, навпаки, повертаючись із океанських мандрів, як Олександр Мар’ямов чи Леонід Чернов (Малошийченко).

Нариси Костя Котка (Миколи Любченка) «Сонце поза мінаретами» — здається, перший репортаж із Туреччини. Поки вони вийдуть в антології «східних» репортажів у серії «Наші 20-ті», читайте уривки — що побачив «радянський громадянин і український гуморист», як він себе рекомендував, у Туреччині сто років тому.

Собака

Ми їхали автом наниз, до Галати. Їхали швидко. Раптом шофер майже спинив машину. Серед вулиці лежав собака й байдуже дивився на авто. Шофер обережно об’їхав — це дуже важко було на такій вузькій вулиці.

Шофер був турок. Турки ще й досі дуже люблять собак і котів. Образити таку тварину колись вважалося за гріх. Тому й у прислів’я ввійшла безліч константинопольских собак.

Коли їдеш шіркетом на Пренкіпо або купаєшся в Мармуровому морі, бачиш серед моря два маленькі острови. Один зрізаний, ледве визирає з води, другий гострий. Це — Платі й Оксія. Там нічого не росте й там ніхто не живе. Ці дві темні плями якимсь дисонансом порушують яскравість рожевих островів.

Років окупації Антанта вивезла всіх собак із Константинополю на острів Оксію й потруїла там. Сучасні стамбульські собаки молоді. Але ви чули, що таке атавізм? Молодий собака, що виріс уже після окупантів, якимсь інстинктом розуміє, що в турецькому народі живе зворушлива любов до кожної тварини.

Чашка кави

Традиційну чашку кави вам і тепер можуть запропонувати в кожній крамниці, куди ви зайдете купити краватку чи папетрі. Іноді замість кави можете мати пляшку газосу.

Але пропонують не дуже охоче. Звичайно, ви можете навести на думку запропонувати якимсь жестом чи рухом. Вам принесуть кави з найближчої кав’ярні і грошей ні в якому разі не візьмуть.

Але цей звичай гостинности серед крамарів починає зникати. Кажуть, що спричинилися до ліквідації цього східного забобону російські емігранти. Вони перші роки блукали з крамниці до крамниці і попивали каву на дурничку.

Обкладинка Льва Каплана. Фото — ЦДАМЛМ.

#наші20

⚡️7 лютого День Північних територій Японії. З цього приводу коментар Хірано Такаші про те, чому Північні території - це не Курили:
✍️«Японія не вважає свої Північні території (чотири острови: Еторофу, Кунаширі, Шикотан і Хабомаї) частиною Курильських островів, що є основним обгрунтуванням, чому Японія може претендувати на ці чотири острови. Для Японії Північні території та Курильські острови (ми називаємо їх Чишимські острови) – різні…».
📌Детальніше тут:
https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3589517-zurnalist-poasniv-comu-nepravilno-kazati-kurili-ce-aponia.html?fbclid=IwAR2Fsg7iJQHrQ5rdZl4kPSHN6SohOUQ764ugeWyDeIiHxAKRuqPAgkjQj-8

⚡Цієї неділі запрошую на цікавий інтерактивний захід, який відбудеться в рамках виставки "MIRAS. Спадщина". Маєте нагоду поринути у яскравий світ кримськотатарського весілля, з усіма його символізмами й сенсами, оглянути колекцію кримськотатарських артефактів ХІХ - поч. ХХ ст., та просто випити кави з печивом "кураб'є" у чудовій компанії.
#анонс #виставка #MIRAS #Крим #кримські_татари
https://www.facebook.com/events/1404890570285265?ref=newsfeed

Коли насправді любиш свою роботу:
📷Італійська реставраторка Алессія д’Алессандро працює з настінними розписами у гробниці Нефертарі, першої дружини фараона Рамсеса ІІ. #Єгипет #мистецтво #фото #погляд

⚡️«Юрти незламності» стали в пригоді українцям. Цей позитивний досвід тепер використають і в Туреччині. ЗМІ Казахстану повідомляють, що близько 100 юрт (які обладнають як пункти допомоги) вже відправили для підтримки постраждалих від землетрусу:
#Туреччина #Казахстан
https://www.inform.kz/kz/kazakstandyktar-turkiya-halkyna-100-ge-zhuyk-kiiz-uy-zhiberedi_a4033763?fbclid=IwAR1WiAkUrcrtMj6wSvibHzb3OC3cz9PDEjAzhbxT1AKOCFGvYYOS-0hFz8w

🖼️Ранкова картина без назви, від Хале Асаф (1905-1938), талановитої турецької художниці імпресіоністки. Вона була племінницею знаменитої Міхрі Мюшфік Ханим. Не зважаючи на слабке здоров’я, досить плідно працювала й вивчала «західний стиль» у крупних мистецьких центрах Європи: Римі, Парижі, Берліні. Навчалась живопису у Артура Кампфа, Ловіса Корінта, Андре Лота та інших відомих митців свого часу. Сьогодні збереглось дуже мало картин художниці (лише кілька десятків) - нажаль, вони були втрачені під час Другої світової.
#мистецтво #Туреччина #кава

🍽️Сливовий пудинг «Імперія» - різдв'яна страва, що стала гастрономічним брендом колоніальної могутності Британії. Історія про те, як найбільш англійську страву почали робити з найменш англійських інгредієнтів:

✍️Першочергово, англійський пудинг був пряною стравою з м’яса. Згодом, щедре додавання сухофруктів і сливи зробило з нього калорійний десерт, який став символом справжнього англійського Різдва.

В 1924 р., під час підготовки до знаменитої Колоніальної виставки на стадіоні «Вемблі», у організаторів виникла маркетингова ідея – обрати страву, яка б найкраще демонструвала єдність та успіхи Британської імперії. На основі англійського пудингу кухарі Букінгемського палацу розробили рецепт, до якого мали входити інгредієнти з різних куточків імперії. За першочерговим задумом, пудинг «Імперія» мав посилити відчуття єдності, ближче познайомити британців з особливостями господарства й культури різних домініонів країни, а також стимулювати внутрішній попит на окремі колоніальні товари. А ще, давав зрозуміти – поки існує імперія, існуватиме добробут на столі та різноманіття на полицях крамниць.

Масштабною піар-кампанією пудингу займалась «Імперська торгівельна рада», яка ініціювала проведення «Тижнів імперських закупок» у більш ніж 60-и містах держави. Королівська родина також долучилась. У 1930 р. був навіть випущений фільм «One Family», який розповідав милу історію про хлопчика, що мріє приготувати пудинг єдності у Букінгемському палаці. Спойлер: у фіналі йому це вдасться.
#Британія #кухня #колоніалізм