Прокидаюся сьогодні — а нас тут уже 1500!
Психологічно для мене кожен і кожна +1 дуже важливі, бо це свідчення, що щось важливе і цікаве я роблю не лише для себе, але й зацікавлюю цим людей довкола. Дякую вам!

Хочу поділитися також каналами, які сама читаю і люблю. З абсолютною більшістю авторів знайома особисто, тому буду рада, якщо і вам вони сподобаються:

Обранці духів — сакральне мистецтво, релігієзнавство, повсякдення релігійних спільнот по всьому світу. Веде науковець Віталій Щепанський.

Їжакультура — антропологія їжі, історія гастрономічної культури в Україні, послідовна лише науково верифікована інформація і дискусії. Веде Олена Брайченко, яка заснувала видавництво "Їжак".

Антропологинька — це був перший український телеграм-канал про антропологію, який створила Тіна Полек. Ведеться не дуже регулярно, але це компенсується концентрованою і надзвичайно цікавою інформацією.

Антропологія та етнографія — найновіший канал на дотичну тему. Створила Марія Куряча, вона активніша в інстаграмі, але тут обіцяє деталізованіші тексти й дискусії.

Trips and Quips — антропологічні й історичні нотатки Павла Морковкіна про Африку, Пакистан і Близький Схід. Раніше це був канал більше про подорожі Паші та його спостереження, тепер потрошку йде нахил на цікаві історичні контексти і досвід (пост)колоніалізму.

Нотатки орієнталіста — продовжуючи тему Азії та Африки. Веде історик Олексій Савченко, який досліджує татар-липок. На каналі багато приємної візуалки й дуже крутих текстів. Пам'ятаєте, нещодавно я перепощувала про лакрицю з Аралу?

WAS — історичні огляди про все на світі, але зараз особливо цікаво спостерігати за розвитком тем про радянське минуле і війни.

Наука Куншт — канал, який створений від науково-популярного медіа "Куншт". Простою мовою про науку від історії до генної інженерії. Люблю їх шалено.

Модерна Спіжарка — канал Аврори Огородник з новинами та історіями зі світу їжі. Оновлюється дуже активно, від чого постійно хочеться їсти:)

Welcome to the climate change! — найсвіжіший канал з добірки, який щойно завів журналіст та аналітик Анатолій Максимов. Читаю його давно у фб, дуже раджу, якщо цікава тема кліматичних змін, стихійних лих і екобуття.

Про мобільність — канал про транспортне планування, різні сталі види транспорту, урбанізацію від розробників транспортної моделі Києва.

Ну, і наостанок:
Гіднасхід — раніше це був блог Наталії Михальченко про її небанальні подорожі здебільшого Сходом і Півднем України, а тепер більше фіксація того, як війна на людей і ці місця впливає.

✍️«Потроху змінили віру та прізвища і серед людського роду згасли ті згадки про іноземного воїна, котрий переслідуваний долею, мусив перекувати меч на рало… Не залишилось у нас більше осад Татарських як в Литві…». Тадеуш Чацький, «О татарах» (1810).

Коли мова заходить про дослідників історії татар липків, Тадеуша Чацького (1765-1813) згадують лише зрідка. Це не справедливо, адже відомий волинський шляхтич та просвітник був одним з перших, хто почав осмислювати історію татар Волині у глобальному контексті – від Балтії до Степового кордону. У одній з праць про національні громади Волині (татар, євреїв, ромів, караїмів, німців) він спробував виклав роздуми про походження волинських (і загалом литовських) татар, їх релігію та службу в війську, а також зробив «екскурс» у історію ісламського права, Велику Ясу Чингісхана та перші контакти Литви з кочівниками.

Тадеуш Чацький наводить цікаву історію про те, як одного разу татар звинуватили у чаклунстві й поклонінні дияволу через… «східні» монети, які на думку однієї християнської громади містили "диявольські написи" та "блюзнірство на Бога". Монети звісно у татар були, адже вони підтримували зв'язки з Кримом і Османською імперією (торгували, їздили в паломництво, дипломатичні місії чи до родичів).

Дослідник цитує писаря з татарським прізвищем Азулевич, який іронічно відповів на звинувачення: «Самі носите з Азії Музульбаси і ченчини, а татарам срібних і золотих грошей носити не можна?». Нажаль так і не знайшов, що таке «Музульбаси» і «ченчини» (судячи з контексту – це головний убір, прикраси чи елементи одягу), але писар точно був з гумором🙃.
#текст #татари_липки #Україна #Литва #Польща #Волинь #чаклунство

🖼️«Осіннє листя», від Хігасіями Каї (1908-1999), письменника й одного з найпопулярніших художників повоєнної Японії, який працював в стилі «ніхонга».
#мистецтво #Японія #осінь

📷Еулоге Аханханзо Глеле, 45-рінчий скульптор із Беніну та один з численних нащадків Ґале, короля Дагомеї, який сидить перед троном свого предка. Фото з виставки повернутих до Беніну артефактів, пограбованих у кінці 19 століття. Вперше скульптор побачив трон свого пра-пра-прадіда десять років тому на виставці у Парижі. Згодом, після того, як Франція повернула цей трон у Бенін (разом з 26 іншими творами мистецтва), Еулоге Аханханзо вклонився та сів босоніж навпроти нього, як це робили піддані короля Дагомеї більш ніж століття тому. Часткове повернення «Бенінських скарбів» викликала сплеск інтересу до власного минулого на заході Африки. Тепер до музеїв вишиковуються черги, а навколо експонування цих колекцій розпочались запеклі дискусії…
✍️Колоніалізм і музеї – це історія про трагедію кількох поколінь, які виростають без можливості взаємодіяти зі спадщиною свого народу, адже ця спадщина зберігається далеко від материнської території.
#текст #колоніалізм #Африка #музей

📚20 жовтня у Києві народився Лев Абрамович Нусембаум (1905-1942), знаменитий аванюрист, письменник, містик та орієнталіст єврейсько-азербайджанського походження. Після прийняття ісламу та початку письменницької кар’єри, він прославився як Курбан Саїд, або ж Мохаммед Есад-Бей.

Курбан Саїд найвірогідніше є автором «Алі та Ніно» (1937), знаменитого роману, який оповідає про знатного азербайджанця Алі Хана Ширваншира та грузинську князівну Ніно Кіпіані, чия драматична історія кохання розгортається на зламі 19-20 століть у м. Баку. Письменник дуже тонко відчуває орієнтальну моду епохи «fin de sicle». «Таємничість Сходу» на фоні модернізації та промислового піднесення Азербайджану, боротьба ідентичностей, геополітичні ігри, примирення цивілізацій та інші романтичні кліше міг передати лише той, хто сам жив на межі світів, рятуючись від більшовиків у еміграції.

📌«Алі та Ніно» надрукували анонімно у Відні, в 1937 р. Майже одразу роман став «перлиною азербайджанської емігрантської літератури» (с). Його видали більш ніж 33 мовами світу, в т. числі українською. Сьогодні – це класика, варта вашої уваги.
#текст #Азербайджан #Баку #орієнталізм

🎥Є цікава подія в українському культурному житті - «ОКО», міжнародний фестиваль етнографічного та антропологічного кіно, «де можна побачити і відчути повсякденне серцебиття малих та великих народів, спільнот, мешканців сіл та міст» (с).

Кожен рік у програмі фестивалю презентують великий сегмент цікавих для мене закордонних стрічок про народи й країни Азії, Океанії, Африки, а також колоніалізм, долю корінних народів та осмислення спадщини. В минулому році кілька короткометражок особливо запам’ятались.

📝Цього разу програма також заінтригувала: шукачі алмазів у Південній Африці; пост/колоніальний спадок у Папуа-Нова Гвінея; доля майже непомітної (але численної) китайської громади Сербії; а також почуття японських підлітків, які полишають свої домівки на маленькому острові Ямагуні (архіпелаг Рюкю), де минули їх дитинство та юність.
📌Ще багато цікавих тем у цьогорічній програмі фестивалю.
#анонс #кіно #фестиваль #Україна

Осінь - ідеальна пора для гарячого чаю.
🫖Срібний французький чайник кінця 18 ст., виготовлений в орієнтальному стилі. Зберігається в колекції Скарбниці НМІУ в Києві. Його форма частково відтворює китайську пагоду з вигнутим дахом, на вершині якої зображена фігура хлопчика з флейтою. Носик і ручка чайника мають вигляд вигнутого тулуба й шиї китайського дракона. Попит європейців на чай сприяв і моді на "східну естетику", яку любили відтворювати в подібних чайних сервізах, елементах інтер'єру та численних побутових речах.
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid02rYMSngHNfUKaJqGgDC1iAkcn3asKFMiwT5Sia3p8qQBzbbetipfzHNgswHqpSY3El&id=442617565773530
#мистецтво #орієнталізм #музей #Україна #Китай #Франція #МІСТ #МІКУ

📝"Від початку війни Посольство дуже активно і, може, навіть агресивно... працювало з турецькими ЗМІ. У нас із самого початку війни при Посольстві було створено пресцентр, де увесь час перебувало понад 40 журналістів. Перші тижні через кожні дві години ми давали пресконференції щодо розвитку ситуації на фронті... Від початку війни більше ніж 50 журналістів відвідали Україну, що надало змогу турецькому суспільству отримувати інформацію з першоджерел... І зараз Україну розуміють набагато краще, ніж це було до війни".

📌Нове інтерв'ю, у якому посол України в Туреччині поділився деталями про роботу українського посольства з перших днів вторгнення. Як змінювались настрої у турецькому суспільстві, яке місце відводиться Анкари в формуванні майбутніх безпекових гарантій для України, а також які об'єми гуманітарної допомоги нашій державі регулярно відправляє ця країна (історія про турецьких жінок, які передавали до посольства свої прикраси - це просто 🥹) - читайте тут.
#інтервю #Україна #Туреччина

⚡Нарешті представляємо проєкт «MIRAS. Спадщина» - особливу виставку, присвячену кримськотатарській спадщині. Ми з колегами та партнерами створили її для того, щоб показати культуру корінного народу Криму, як живе явище з безперервними традиціями, що досі впливають на цінності суспільства, є частиною повсякдення, політичної культури та взаємин із навколишнім світом і людьми.
📝Вперше комплексно буде презентована одна з найяскравіших в Україні колекцій предметів кримськотатарського ювелірного мистецтва й побуту XIХ – початку XX століть, збереження та походження яких пов’язане з діяльністю знакових діячів кримськотатарського відродження.
📌Виставку можна буде побачити в Скарбниці НМІУ. Деталі про партнерів та проєкт читайте в анонсі.
https://www.facebook.com/events/695625884916584/
#анонс #виставка #музей #кримські_татари #Крим #Україна

📝"Союз тюльпана і троянди: знайомимося з мистецтвом орьнеку".
Текст від колеги, про нашу виставку "МІRAS. Спадщина", яка присвячена традиційній культурі кримських татар. Тут трохи деталей про "основний меседж" виставки, а також кілька яскравих та символічних експонатів:
https://nmiu.org/bloh/item/78-soiuz-tiulpana-i-troiandy-znaiomymosia-z-mystetstvom-orneku
#музей #текст #МІСТ #виставка #Україна #кримські_татари #Крим

✍️«Ця країна — найбільший у світі стереотип». Історії українських розробників у Японії про азійське IT та допомогу Україні.
📌Максим Шаров, який має досвід роботи в компанії Rakuten, розповів про особливості місцевого ІТ-ринку, а також основні недоліки та переваги країни. А геймдев-розробник Ігор Ігнатьєв поділився досвідом створення громадської організації Stand With Ukraine in Japan та допомогу японців Україні.
https://dou.ua/lenta/articles/relocate-japan/
#Японія #Україна #інтервю