⛩️Сакральний простір Японії у об’єктиві Енамі Нобукуні (1859-1929) та студії «T.Enami», найбільш продуктивної майстерні комерційної фотографії у Японії епохи Мейдзі і Тайсьо.
✍️Енамі Нобукуні заснував «T.Enamі» у 1892 році, після переїзду до Йокогами. Студія спеціалізувалась на фотографіях, листівках та альбомах для іноземців, які заповнили японські вулиці у «добу реформ». Їх прагнення мати сувеніри з місцевими видами, пам’ятками й типажами сприяли піднесенню японського мистецтва фотографії. «T.Enamі» «пережили» два катаклізми – землетрус у Канто (1923) та бомбардування Японії (1944), під час яких доводилось починати з чистого аркушу. Після смерті Енамі Нобукуні, фотосправу очолив його старший син Тосі (Тосідзо), на честь якого вірогідно й названо студія.
📷Тисячі книг та статей про звичаї й природу Японії ілюстровані роботами студії «T.Enami». Серед них навіть кілька випусків «National Geographic». Тож, мільйони людей сформували своє уявлення про цю країну і її мешканців через об’єктив сім’ї Енамі.
✍️Енамі Нобукуні заснував «T.Enamі» у 1892 році, після переїзду до Йокогами. Студія спеціалізувалась на фотографіях, листівках та альбомах для іноземців, які заповнили японські вулиці у «добу реформ». Їх прагнення мати сувеніри з місцевими видами, пам’ятками й типажами сприяли піднесенню японського мистецтва фотографії. «T.Enamі» «пережили» два катаклізми – землетрус у Канто (1923) та бомбардування Японії (1944), під час яких доводилось починати з чистого аркушу. Після смерті Енамі Нобукуні, фотосправу очолив його старший син Тосі (Тосідзо), на честь якого вірогідно й названо студія.
📷Тисячі книг та статей про звичаї й природу Японії ілюстровані роботами студії «T.Enami». Серед них навіть кілька випусків «National Geographic». Тож, мільйони людей сформували своє уявлення про цю країну і її мешканців через об’єктив сім’ї Енамі.
📚Орієнтальні типажі у альбомі «...усілякі костюми та одяг різних станів і націй». Гравюри Крістофа Вайгеля, виготовлені за Каспаром Луйкеном. Нюрнберг 1703.
✍️Видання присвячене Абрахаму а Санта-Клара (1644-1709), августинському монаху, сатирику й віденському придворному проповіднику. За ідеєю, тут має бути представлено актуальну моду віденського двору початку 18 ст., з правителями та їх оточенням, а також вбрання народів з різник куточків світу. Чим далі від Відня, тим екзотичніше виглядають типажі. Адже їх сенс – не визначати деталі зовнішнього вигляду мешканців різних регіонів, а підкреслити блиск і велич Відня. Подібне стосується не лише Марокко, Османської імперії чи Вест-Індії, але й Балкан, Східної Європи, Криму.
📌П.с. У виданні також є «козак» (занадто екзотичний) і «татарин». Повний альбом дивіться тут.
#мистецтво #орієнталізм #мода
✍️Видання присвячене Абрахаму а Санта-Клара (1644-1709), августинському монаху, сатирику й віденському придворному проповіднику. За ідеєю, тут має бути представлено актуальну моду віденського двору початку 18 ст., з правителями та їх оточенням, а також вбрання народів з різник куточків світу. Чим далі від Відня, тим екзотичніше виглядають типажі. Адже їх сенс – не визначати деталі зовнішнього вигляду мешканців різних регіонів, а підкреслити блиск і велич Відня. Подібне стосується не лише Марокко, Османської імперії чи Вест-Індії, але й Балкан, Східної Європи, Криму.
📌П.с. У виданні також є «козак» (занадто екзотичний) і «татарин». Повний альбом дивіться тут.
#мистецтво #орієнталізм #мода
Чому умовний Схід часто ставав дзеркалом для представлення Європи? Кілька роздумів про візуальне осмислення Сходу у європейській графіці:
✍️Звернення Європи до образу «Сходу» в епоху Ренесансу та Просвітництва було одним зі способів зрозуміти й репрезентувати «себе», через образ «іншого». В часи великих мандрівок, коли європейські країни налагоджували контакти зі Сходом, до дипломатичних і торгівельних місій включали науковців, картографів, філософів та художників, які створювали численні карти, тревелоги, путівники, картини та «книги костюмів», допомагаючи через них осмислити інший світ, з відмінним для європейця господарством, державною системою, підданим. Велику увагу приділяли релігіям, через які намагались зрозуміти «загадкову душу» жителів цих країв. А також дзеркально (на контрасті) відобразити, підкреслити, засудити чи похвалити риси власного народу й цивілізації.
В добу Просвітництва сформувався певний канон того, як треба репрезентувати «Орієнт». На противагу "прогресивному західному світу», зі збалансованими й зрозумілими суспільними відносинами, законами, моральними нормами й наукою, образ Сходу (навіть позитивний) мав бути протилежний: «всесильні деспоти» у розкішних палацах, добродушні, але войовничі й жорстокі «варвари», «загадкові інші», наївні «діти лісу» - екзотичні типажі, що існували серед «живописних руїн» (атрибут давно минувшої величі), «шумних базарів», «заплутаних міських вулиць» чи «величних диких ландшафтів» ще неосвоєної природи. Цей уявний образ Сходу є своєрідною декорацією для сцени, на якій грали «африканські», «арабські», «китайські» чи інші сюжети, не залежно від їх реальної географії.
#роздуми #текст
✍️Звернення Європи до образу «Сходу» в епоху Ренесансу та Просвітництва було одним зі способів зрозуміти й репрезентувати «себе», через образ «іншого». В часи великих мандрівок, коли європейські країни налагоджували контакти зі Сходом, до дипломатичних і торгівельних місій включали науковців, картографів, філософів та художників, які створювали численні карти, тревелоги, путівники, картини та «книги костюмів», допомагаючи через них осмислити інший світ, з відмінним для європейця господарством, державною системою, підданим. Велику увагу приділяли релігіям, через які намагались зрозуміти «загадкову душу» жителів цих країв. А також дзеркально (на контрасті) відобразити, підкреслити, засудити чи похвалити риси власного народу й цивілізації.
В добу Просвітництва сформувався певний канон того, як треба репрезентувати «Орієнт». На противагу "прогресивному західному світу», зі збалансованими й зрозумілими суспільними відносинами, законами, моральними нормами й наукою, образ Сходу (навіть позитивний) мав бути протилежний: «всесильні деспоти» у розкішних палацах, добродушні, але войовничі й жорстокі «варвари», «загадкові інші», наївні «діти лісу» - екзотичні типажі, що існували серед «живописних руїн» (атрибут давно минувшої величі), «шумних базарів», «заплутаних міських вулиць» чи «величних диких ландшафтів» ще неосвоєної природи. Цей уявний образ Сходу є своєрідною декорацією для сцени, на якій грали «африканські», «арабські», «китайські» чи інші сюжети, не залежно від їх реальної географії.
#роздуми #текст
🖼️Боснійський базар у Сараєво, від австрійського жанрового художника Алоїза Шенна (1826-1897).
#мистецтво #орієнталізм
#мистецтво #орієнталізм
Трохи актуальної погоди.
🖼️«Біла чапля під дощем», від японського художника Гакусуї Іде (1899-1978).
#мистецтво #Японія #погода
🖼️«Біла чапля під дощем», від японського художника Гакусуї Іде (1899-1978).
#мистецтво #Японія #погода