🖼️Трохи атмосфери «старого Стамбулу», від українського художника Олекси Грищенка. «Мої роки в Царгороді. 1919-1920-1921»:
✍️«Пишу ці рядки в турецькій каварні. Грають шалено в карти. Час до часу злинає пісенька, немов шовкова нитка… Навпроти мене, на чорному дивані сидить цікава група з трьох банабаків, над нею висить килимок кольору сонця. Один голос звучить, ніби охра між оксамитовими кольорами. Той, що приспівує, тримає в руці сас – інструмент з трьома струнами, натягненими на довгій дошці. Він торкається струн і акомпаніює співові акордом, який видобуває з інструменту. Монотонно й довго… Раптом голос, що жаліється і стогне, підноситься дуже високо, падає з силою, розчиняється в жахливі крики і розходиться рівномірними та буркотливими звуками…».
✍️«Пишу ці рядки в турецькій каварні. Грають шалено в карти. Час до часу злинає пісенька, немов шовкова нитка… Навпроти мене, на чорному дивані сидить цікава група з трьох банабаків, над нею висить килимок кольору сонця. Один голос звучить, ніби охра між оксамитовими кольорами. Той, що приспівує, тримає в руці сас – інструмент з трьома струнами, натягненими на довгій дошці. Він торкається струн і акомпаніює співові акордом, який видобуває з інструменту. Монотонно й довго… Раптом голос, що жаліється і стогне, підноситься дуже високо, падає з силою, розчиняється в жахливі крики і розходиться рівномірними та буркотливими звуками…».
🖼️Картини корейського художника Кім Хак Су (1919-2009). Чудові пейзажі, панорами міст та християнські сюжети, сповнені співчуття й любові до дітей, які стали сиротами під час Корейської війни.
✍️Кім Хак Су народився в християнській родині у Пхеньяні. Після початку Корейської війни 1955 року він був розлучений з дружиною та дітьми, адже потрапив в якості біженця на Південь, у Пусан. Власний трагічний досвід змусив його допомагати дітям війни, приймаючи участь у створенні Церкви «Зіон» та фонду допомоги біженцям.
#Корея #мистецтво
✍️Кім Хак Су народився в християнській родині у Пхеньяні. Після початку Корейської війни 1955 року він був розлучений з дружиною та дітьми, адже потрапив в якості біженця на Південь, у Пусан. Власний трагічний досвід змусив його допомагати дітям війни, приймаючи участь у створенні Церкви «Зіон» та фонду допомоги біженцям.
#Корея #мистецтво
🖼️Колоніальна естетика у мистецтві Поля Мерварта (1855-1902), французько-польського живописця й ілюстратора з української Херсонщини.
✍️Поль Мерварт народився у с. Мар’янівка (суч. Херсонська обл. України), в родині польки та французького військового, що оселився в українських степах після Східної (Кримської) війни. Дитинство й юність він провів у Льовові й Коломиї, вивчав мистецтво у Відні, Мюнхені та Парижі. Працював ілюстратором у «L'Illustration», «Le Monde illustré» та інших відомих французьких часописах. Під впливом молодшого брата Еміля Мерварта, який будував успішну кар’єру колоніального чиновника (працював на фр. уряд у Гаяні, Кот-д’Івуарі, Убангі-Чарі, Чаді, Дагомеї), Поль Мерварт став художником французького департаменту колоній. Ця робота дала змогу здійснювати подорожі у Туніс, Конго, Сенегал, Мавританію, Сомалі та на Канарські о-ви. Під час візиту на о. Мартініка у 1902 році, художник загинув від виверження вулкану Сен-Пьеро, разом з населенням цього острова.
#мистецтво #орієнталізм #мистецтво
✍️Поль Мерварт народився у с. Мар’янівка (суч. Херсонська обл. України), в родині польки та французького військового, що оселився в українських степах після Східної (Кримської) війни. Дитинство й юність він провів у Льовові й Коломиї, вивчав мистецтво у Відні, Мюнхені та Парижі. Працював ілюстратором у «L'Illustration», «Le Monde illustré» та інших відомих французьких часописах. Під впливом молодшого брата Еміля Мерварта, який будував успішну кар’єру колоніального чиновника (працював на фр. уряд у Гаяні, Кот-д’Івуарі, Убангі-Чарі, Чаді, Дагомеї), Поль Мерварт став художником французького департаменту колоній. Ця робота дала змогу здійснювати подорожі у Туніс, Конго, Сенегал, Мавританію, Сомалі та на Канарські о-ви. Під час візиту на о. Мартініка у 1902 році, художник загинув від виверження вулкану Сен-Пьеро, разом з населенням цього острова.
#мистецтво #орієнталізм #мистецтво
✍️«…Мовне питання — це теж проблема, коли ваша мова навіть не збережена на папері, не уніфікована, коли 10 кримських татар тобі по-різному напишуть слово «дякую».
⚡Щире інтерв’ю з кримськотатарським режисером Наріманом Алієвим, який (серед іншого) розповідає й про повернення кримських татар додому та проблеми ідентичності корінного народу, викликані депортацією й пост\колоніальними реаліями Криму 1990-х років.
#інтервю #кримські_татари #Крим #Україна #постколоніалізм
⚡Щире інтерв’ю з кримськотатарським режисером Наріманом Алієвим, який (серед іншого) розповідає й про повернення кримських татар додому та проблеми ідентичності корінного народу, викликані депортацією й пост\колоніальними реаліями Криму 1990-х років.
#інтервю #кримські_татари #Крим #Україна #постколоніалізм
The Ukrainians
Наріман Алієв: «Мені не страшно почати життя з нуля»
Режисер — про можливості кінематографу й українську ідентичність
🎥«Суук-Су»: народна пісня кримськотатарських емігрантів та її пост/колоніальні змісти.
✍️4 червня 1904 року 120 родин селища Суук-Су (Suvuq Suv) вимушені були покинути Крим, та відплисти у Стамбул в пошуках кращої долі. З цього сумного приводу, місцева кримськотатарська громада склала пісню, яку згодом записав дослідник О. Мурасов зі слів Іси Хакли Аріф Оглу, жителя цього селища. Деякі фрагменти пісні були змінені кримськими татарами вже пізніше, щоб додати у її зміст ігровий, а не тужливий характер. Сам дослідник зазначає, що становище мігрантів у Стамбулі було дуже важким, але вони хотіли приховати це навіть у словах пісні, щоб у Туреччині не сприйняли її, як нарікання на погану гостинність:
...
«Ми вирушаємо у плавання, полишивши селище,
Що нам робити, не знаємо, і це викликає подив!
Суук-Су славиться своєю подвійною скелею;
Душевно любе нами селище пішло за дарма!
Коли вітер сильно дме, листя спадає з дерева;
Ми не змогли прихопити пригоршні землі із нашого селища!
Ми відправляємось, покидаючи селище й поглядаючи на хмару;
З ким ми будемо бавитись, коли подібно до квітів розсипались?
Ми хотіли би не їхати, але поміщик говорить: виїжджайте!
Якщо випаде померти на морі, наше тіло риби з’їдять!
В Суук-Су є п’ять яблучних садів,
Жодного разу в Криму не було такої печалі!
…
Пісня просякнута тугою за домом, поетичними метафорами та символізмом. Її повний текст наведений у «Песни крымских татар», С. Ефетова, В. Филоненко (Симферополь, 1927). Послухати кримськотатарською її можна за посиланням.
#кримські_татари #Крим #Суук_Су #пісня
✍️4 червня 1904 року 120 родин селища Суук-Су (Suvuq Suv) вимушені були покинути Крим, та відплисти у Стамбул в пошуках кращої долі. З цього сумного приводу, місцева кримськотатарська громада склала пісню, яку згодом записав дослідник О. Мурасов зі слів Іси Хакли Аріф Оглу, жителя цього селища. Деякі фрагменти пісні були змінені кримськими татарами вже пізніше, щоб додати у її зміст ігровий, а не тужливий характер. Сам дослідник зазначає, що становище мігрантів у Стамбулі було дуже важким, але вони хотіли приховати це навіть у словах пісні, щоб у Туреччині не сприйняли її, як нарікання на погану гостинність:
...
«Ми вирушаємо у плавання, полишивши селище,
Що нам робити, не знаємо, і це викликає подив!
Суук-Су славиться своєю подвійною скелею;
Душевно любе нами селище пішло за дарма!
Коли вітер сильно дме, листя спадає з дерева;
Ми не змогли прихопити пригоршні землі із нашого селища!
Ми відправляємось, покидаючи селище й поглядаючи на хмару;
З ким ми будемо бавитись, коли подібно до квітів розсипались?
Ми хотіли би не їхати, але поміщик говорить: виїжджайте!
Якщо випаде померти на морі, наше тіло риби з’їдять!
В Суук-Су є п’ять яблучних садів,
Жодного разу в Криму не було такої печалі!
…
Пісня просякнута тугою за домом, поетичними метафорами та символізмом. Її повний текст наведений у «Песни крымских татар», С. Ефетова, В. Филоненко (Симферополь, 1927). Послухати кримськотатарською її можна за посиланням.
#кримські_татари #Крим #Суук_Су #пісня
YouTube
«Сувукъсувда» – песня крымскотатарских эмигрантов
У крымских татар практически нет весёлых народных песен, связанных с их Родиной – Крымом. К сожалению, история народа была полна трагических событий, людских драм и горьких разлук с родными краями. Многие народные песни появились в 18-19 вв. – во время вынужденной…
Подальша доля селища Суук-Су змушують замислитись над тим, як імперії змінюють колонізований простір, формуючи власну пам’ять про нього через нові суб’єктивні зв’язки.
✍️«Суук-Су» з кримськотатарської мови значить «холодна вода». Цю назву селище на південному березі Криму отримало через знамените джерело з цілющою водою. У 1896 році навколишні землі викупив російський поміщик та інженер В. Бєрєзін, який взявся перетворювати місцевість у оздоровчий курорт. Хоча сам він не встиг побачити результати своїх старань, його дружина все ж відкрила тут у 1903 році дачне поселення та казино, яке стало місцевою архітектурною гордістю. Уже в радянський час у поселенні збудували знаменитий дитячий табір «Артек», а приміщення казино стали використовувати як «будинок піонерів». Улюблені скелі біля Суук-Су, які кримські татари з сумом згадують у пісні, отримають назву «Пушкіна» та «Шаляпіна», а селище перейменують у Лісне 1948 року, після депортації його корінних мешканців.
#Суук_Су #кримські_татари #Крим #колоніалізм
✍️«Суук-Су» з кримськотатарської мови значить «холодна вода». Цю назву селище на південному березі Криму отримало через знамените джерело з цілющою водою. У 1896 році навколишні землі викупив російський поміщик та інженер В. Бєрєзін, який взявся перетворювати місцевість у оздоровчий курорт. Хоча сам він не встиг побачити результати своїх старань, його дружина все ж відкрила тут у 1903 році дачне поселення та казино, яке стало місцевою архітектурною гордістю. Уже в радянський час у поселенні збудували знаменитий дитячий табір «Артек», а приміщення казино стали використовувати як «будинок піонерів». Улюблені скелі біля Суук-Су, які кримські татари з сумом згадують у пісні, отримають назву «Пушкіна» та «Шаляпіна», а селище перейменують у Лісне 1948 року, після депортації його корінних мешканців.
#Суук_Су #кримські_татари #Крим #колоніалізм