🎥Мої друзі зараз працюють над цікавим проектом «Emel», що з кримськотатарської перекладається як «Прагнення». Вони втілюють у сучасному звучанні давні кримськотатарські народні пісні, які були зібрані в околицях Євпаторії серед жінок – носіїв традиційної манери виконання народних співів, на початку 2000-х років. Круто, що до текстів пісень був здійснений художній переклад українською мовою, який передає відсилки до звичаїв і традиційної культури, не втрачаючи їх першочергового значення.
✍️Для прикладу, пісня «Gezeyim yalı-yalı» (у пер. «Як піду я бережком») виконується у стилі традиційних імпровізованих пісенних змагань між юнаками та дівчатами, під час яких молодь мала можливість демонструвати своїм ровесникам поетичний талант та здібності. У характерній для цього жанру манері, пісню виконує Ельвіра Сарихаліл, кримськотатарська етнічна й джазова співачка та дослідниця кримськотатарського фольклору.
📌Інші відео також на ютуб-каналі:
https://www.youtube.com/watch?v=ELlB6g8y-Og&ab_channel=Alem_Ornek

"Дюна" - історія з сильним колоніальним духом, а Весь цикл книг Френка Герберта міцно просякнутий орієнтальними образами "загадкового іншого" (за Е. Саїдом). Цей еффект у кіно підсилив Вільньов, додавши ще й безмежні пустельні пейзажі та пірамідальну архітектуру колонізованої планети, на якій місцеві мешканці читають молитви під звуки азану та живуть за суворими законами честі. Такі асоціації викликані лише поверховим першим враженням від "Дюни", адже заглиблюючись далі у сюжет, починаєш звертати увагу на такі питання, як уявлення героїв про владу й титули, а також їхнє розуміння "спасіння", надприродного чи містичного.
Суттєво глибші рефлексії про "Дюну" можна прочитати у цікавій статті "Is Dune a White Savior Narrative?", від доцента університету Бакнелл, Алі Карджу-Раварі.
https://slate.com/culture/2021/10/dune-2021-movie-vs-book-white-savior-islam.html
#текст #Дюна #кіно #книга #рецензія #орієнталізм #постколоніалізм

✍️«Щось за дверима шурхотить.
“Хтось тре там льон?” - подумав я.
Мишак із книгою сидить
І книжником себе вважа..».
🎥Жартівлива кримськотатарська пісня «Kör sıçan» («Сліпий мишак») доволі іронічного змісту. У центрі її сюжету "сліпа на обидва ока миша", яка цурається свого середовища, займаючись не тим, що у неї добре виходить і що їй до душі, а "лізе у чужий мед", шукаючи вигоди.
📌Прислуховуйтесь до народноії мудрості та не будьте, як "сліпий мишак"🙂.
https://www.youtube.com/watch?v=6s9kjhjjtNM&ab_channel=Alem_Ornek

«Коли?». Карикатура на поразку Російської імперії у війні з Японією. Обкладинка сатиричного щотижневого журналу «Пак». Нью-Йорк, травень 1905.
#карикатура #мистецтво #Пак

"Гірське селище", від Фуджіти Фуміо. Ямамура, Японія. 1976.
#мистецтво #Японія #осінь

⚡Останнім часом було мало дописів, так як працювали разом з друзями й колегами над великим виставковим проектом до 400-ліття битви під Хотином: «Хотинська війна 1621 року і доля Центрально-Східної Європи». Виставка відкривається вже цієї п’ятниці, й буде тривати щонайменше кілька місяців в Національному музеї історії України (#НМІУ #МІСТ). До проекту долучились Національна бібліотека ім. В. Вернадського, Центральний державний історичний архів України у м. Києві, Чернігівський музей ім. В. Тарновського, Музей Богдана та Варвари Ханенків, Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав», а також реконструктори, консультанти й митці, які надали свої авторські роботи.
📝Тут можна буде побачити десятки оригінальних предметів, зразків холодної й вогнепальної зброї, рукописних документів, стародруків, предметів побуту, реконструкцій одягу та художніх картин, які комплексно репрезентують ключових учасників воюючих сторін. Достойно буде представлений також «східний» блок – османська й кримськотатарська армії. Тут ви приємно здивуєтесь оригінальним експонатам, які вдалось зібрати у книгозбірнях, архівах та фондах.
📌До виставки був розроблений цілий блок заходів: публічні лекції й екскурсії від наукових експертів та реконструкторів, презентація монографії та інше. Стежте за хештегом #Хотин_1621, щоб не пропустити анонси цих подій та нові дописи про виставку.
#виставка #анонс

https://nmiu.org/anonsy-museum/2559-natsionalnyi-muzei-istorii-ukrainy-vidkryvaie-vystavku-do-400-richchia-vid-zavershennia-khotynskoi-viiny
#анонс #виставка #Хотин_1621 #МІСТ #НМІУ

В Узбекистані перевидали "Вітер зі Сходу", книгу українського письменника Григорія Гусейнова. Вона присвячена долі правлячої династії Хорезму (або ж Хівинського ханства), представники якої після завоювання цієї держави були вивезені більшовиками на Лубянку, а потім у степи Криворіжжя. Саме тут під час Голодомору 1933 р. помер Сеїд Абдулла (1871-1933), останній хан Хіви, а його родичі осіли в степовій частині Україні.
«У 1980-х я випадково у Кривому Розі познайомився з Абдурасулом Мадіяровим — племінником останнього хана Хіви… Мадіяров після заслання більшовиками залишився жити в Кривому Розі, як і багато представників хівинської сім'ї ханів. Пан Абдурасул… добре пам'ятав захоплення більшовиками Хіви, арешт сім'ї. На основі його розповідей і була написала спочатку стаття в 1980-х, а потім і книга…» - розповідає Григорій Гусейнов.
https://book-institute.org.ua/uk/news/kategoriya-2/v-uzbekistani-vpershe-viyshla-knizhka-grigoriya-guseynova-i-vidrazu-troma-movami
#Анонс #книга #Хіва #Узбекистан