📷Кілька #фото з візиту Микити Хрущова та Миколи Булганіна в Індію. 1955.
🖼️«Колоніальні сили». Сатиричне зображення колоніальної політки різних країн в Африці, авторства Томаса Теодора Гейне. Журнал «Simplicissimus», 1904.
#колоніалізм #карикатура #Африка #орієнталізм
#колоніалізм #карикатура #Африка #орієнталізм
🖼️"Вікно", від Насіди Тадасіге (нар. 1942) - популярного японського гравера і художника-самоучки.
#мистецтво #настрій #Японія #Насіда_Тадасіге
#мистецтво #настрій #Японія #Насіда_Тадасіге
📝Цієї п’ятниці о 14.00 запрошую на лекцію в #НМІУ, яка присвячена історії кримських та литовських татар. Цього разу зосередимся на другій половині XVII століття та поговоримо про те, який вплив на події Хмельниччини, Руїни і польсько-турецької війни 1672-1676 років справили татарські підрозділи. З одного боку - татарські хоругви Речі Посполитої (переважно місцеві татари ВКЛ та Корони), а з іншого - загони кримських і ногайських татар у війську Кримського ханства.
📌Деталі за посиланням:
https://www.facebook.com/events/2868379953414034/?ref=newsfeed
#анонс #лекція #татари_липки #кримські_татари
📌Деталі за посиланням:
https://www.facebook.com/events/2868379953414034/?ref=newsfeed
#анонс #лекція #татари_липки #кримські_татари
🖼️"Кримський сокольничий Яна ІІ Казимира з родиною", від Єжи Шульца.1664.
📌Після укладення союзу Кримського ханства та Реччі Посполитої 1653 року, чимало кримських татар пішли на службу до Корони. З дозволу хана, їх комплектували у татарські та козацькі (панцерні) хоругви, за що вони отримували платню, а іноді й землю на військовому праві.
Дедиш-ага був одним з союзників Яна ІІ Казимира, а його син отримав важливу придворну посаду королівського сокольничого. Цю картину Єжи Шульц намалюв з нагоди урочистого візиту Дедиш-аги (на картині сидить) до короля та свого сина у Варшаву 1664 року.
#мистецтво #кримські_татари #татари_липки
📌Після укладення союзу Кримського ханства та Реччі Посполитої 1653 року, чимало кримських татар пішли на службу до Корони. З дозволу хана, їх комплектували у татарські та козацькі (панцерні) хоругви, за що вони отримували платню, а іноді й землю на військовому праві.
Дедиш-ага був одним з союзників Яна ІІ Казимира, а його син отримав важливу придворну посаду королівського сокольничого. Цю картину Єжи Шульц намалюв з нагоди урочистого візиту Дедиш-аги (на картині сидить) до короля та свого сина у Варшаву 1664 року.
#мистецтво #кримські_татари #татари_липки
📝Колеги підготували цікавий текст про розкопки Чингульського кургану, знаменитого поховання кипчацького аристократа (вірогідно хана) другої половини XIII століття. Частина його знахідок сьогодні зберігаються в Скарбниці Національного музею історії України.
📌Кілька предметів з розкопок на фото: Амфори з кумисом та вином, візантійський глечик та альбарела (аптекарська посудина) з міста Ракка (Сирія).
https://nmiu.org/bloh/item/38-chym-dyvuiut-chynhulska-mohyla-ta-doslidzhennia-na-kistiakakh-poiasniuie-arkheoloh-vitalii-otroshchenko
#НМІУ #археологія #музей #текст #фото #Чингульський_курган #кипчаки #Україна
📌Кілька предметів з розкопок на фото: Амфори з кумисом та вином, візантійський глечик та альбарела (аптекарська посудина) з міста Ракка (Сирія).
https://nmiu.org/bloh/item/38-chym-dyvuiut-chynhulska-mohyla-ta-doslidzhennia-na-kistiakakh-poiasniuie-arkheoloh-vitalii-otroshchenko
#НМІУ #археологія #музей #текст #фото #Чингульський_курган #кипчаки #Україна
У продовження. Стаття "Трофеї половецького вождя з Чунгульського кургану: пережиток, ритуальні функції та символіка", в журналі "Археологія" (2016). Автори: О. Галенко, Ю. Рассамакін, В. Вудфін, Р. Голод.
Ілюстрація: Чаша з кришкою (курильниця), з Чингульського кургану.
https://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=arhl_2016_4_5
#стаття #археологія #музей #НМІУ #Україна #кипчаки #Чингульський_курган
Ілюстрація: Чаша з кришкою (курильниця), з Чингульського кургану.
https://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=arhl_2016_4_5
#стаття #археологія #музей #НМІУ #Україна #кипчаки #Чингульський_курган
🎙️На радіо "Культура" трохи поговорили з Василем Шандро, про феномен татар липків, а також участь кримських і служивих татар в буремних подіях Хмельниччини, Руїни та Польсько-турецької війни другої половини XVII століття. Випуск просвітницького характеру, тому пройшлись і загалом по відомих стереотипах в українсько-татарських відносинах.
🖼️Ілюстрація: Татарський ротмістр. 1660-ті роки.
📌Запис ефіру за посиланням:
https://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=2946554&fbclid=IwAR0fmnG83kEbjHYJ915dtwBwToxHtZlUivcZBs00a1fDJIeHosS099EoMUo
#інтервю #татари_липки #кримські_татари #Річ_Посполита #ВКЛ #Гетьманщина
🖼️Ілюстрація: Татарський ротмістр. 1660-ті роки.
📌Запис ефіру за посиланням:
https://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=2946554&fbclid=IwAR0fmnG83kEbjHYJ915dtwBwToxHtZlUivcZBs00a1fDJIeHosS099EoMUo
#інтервю #татари_липки #кримські_татари #Річ_Посполита #ВКЛ #Гетьманщина
Гортаючи один з випусків щотижневого польського часопису «Biesiada Literacka» («Літературна бесіда», виходив між 1876-1917 рр.), несподівано натрапив на опис «Японського демона» (Оні). Цікаво, що навіть у короткому описі цього міфічного персонажа, вдалось вмістити узагальнення про менталітет цілого народу:
✍️«…Гріхом, як своєю власністю, управляє в Японії Шатан, представлений на малюнку. Має козлячі копита, а на потворній голові рога… На грудях носить тарілку, у яку вдаряє людською кісткою, коли закликає до себе когось із грішників. На уривку папірусу, який тримає в руках, записані імена тих душ, що віддані йому за правом гріха. В дияволі, більше комічному ніж грізному, проглядається лагідний характер японського народу, який саме цією рисою здобув собі так швидко симпатії Європи».
🖼️Японський демон. Biesiada Literacka. Варшава, 1876. #1.
#мистецтво #Японія #орієнталізм
✍️«…Гріхом, як своєю власністю, управляє в Японії Шатан, представлений на малюнку. Має козлячі копита, а на потворній голові рога… На грудях носить тарілку, у яку вдаряє людською кісткою, коли закликає до себе когось із грішників. На уривку папірусу, який тримає в руках, записані імена тих душ, що віддані йому за правом гріха. В дияволі, більше комічному ніж грізному, проглядається лагідний характер японського народу, який саме цією рисою здобув собі так швидко симпатії Європи».
🖼️Японський демон. Biesiada Literacka. Варшава, 1876. #1.
#мистецтво #Японія #орієнталізм
🖼️"Хотинський трактат" 1621 року, від італійського художника Марчелло Баччареллі (1731-1818), придворного портретиста польського короля Станіслава ІІ Августа.
#мистецтво #Хотин_1621
#мистецтво #Хотин_1621
🖼️Османська Порта на сторінках польського часопису «Літературна бесіда» (Biesiada Literacka). Варшава, 1876.
Вже перший випуск містить десяток відомих гравюр, картин, типажів і сюжетів, пов’язаних з історією, літературою й новинами в Османській імперії.
📝«Biesiada Literacka» – популярний щотижневий ілюстрований часопис, розрахований на широку аудиторію. У кожному його випуску публікувались не лише літературні твори, поезія, авторські переклади (класиків та сучасних авторів), але й актуальні новини та «цікавинки» про різні куточки світу (з акцентом на Європу і Польщу).
Османи та їх піддані викликали великий інтерес у масового польського читача. І мода на орієнтальну екзотику тут поєднувалась з власним історичним досвідом взаємин. Така література ілюструє, як формувалось колективне уявлення про «Схід» та його народи. А також, що «східні сюжети» довгий час були частиною повсякдення жителів Європи.
#орієнталізм #література #мистецтво #фото #Османська_Порта
Вже перший випуск містить десяток відомих гравюр, картин, типажів і сюжетів, пов’язаних з історією, літературою й новинами в Османській імперії.
📝«Biesiada Literacka» – популярний щотижневий ілюстрований часопис, розрахований на широку аудиторію. У кожному його випуску публікувались не лише літературні твори, поезія, авторські переклади (класиків та сучасних авторів), але й актуальні новини та «цікавинки» про різні куточки світу (з акцентом на Європу і Польщу).
Османи та їх піддані викликали великий інтерес у масового польського читача. І мода на орієнтальну екзотику тут поєднувалась з власним історичним досвідом взаємин. Така література ілюструє, як формувалось колективне уявлення про «Схід» та його народи. А також, що «східні сюжети» довгий час були частиною повсякдення жителів Європи.
#орієнталізм #література #мистецтво #фото #Османська_Порта
"Битва за штандарт", від Юзефа Брандта. 1882.
#мистецтво
#мистецтво