Ранок - найкращий час для розумової праці😌
📷Навчання в єврейській школі, біля синагоги Кінесої Гумбаз. Самарканд, Туркестан. 1902 рік. Фотограф Дудін С.М.
#фото #Самарканд #Туркестан #євреї #школа
📷Навчання в єврейській школі, біля синагоги Кінесої Гумбаз. Самарканд, Туркестан. 1902 рік. Фотограф Дудін С.М.
#фото #Самарканд #Туркестан #євреї #школа
🌜Курбан байрам хайырлы олсун!🙂
📌Фото від Марини Курукчі, кераміста й майстрині кримськотатарського традиційного орнаменту Орьнек.
#фото #Курбан_Байрам #Орьнек #чіберек
📌Фото від Марини Курукчі, кераміста й майстрині кримськотатарського традиційного орнаменту Орьнек.
#фото #Курбан_Байрам #Орьнек #чіберек
📷Дівчина в татарському вбранні. Литва, 1930 рік.
Фото з колекції Центрального державного архіву Литви.
#фото #рік_татар_литви #татари_липки #Литва
Фото з колекції Центрального державного архіву Литви.
#фото #рік_татар_литви #татари_липки #Литва
🖼️Кілька робіт Хірацукі Юнічі (1895-1997) - японського митця, художника, гравера та одного з найкращих майстрів по дереву своєї епохи. І, що традиційно для Японії, вже не в першому покоління: його батько був відомим храмовим теслею, а дідусь - архітектором дерев'яних конструкцій.
📌Цікаво, що митець більше 30 років прожив у США, працюючи над відомими пам'ятками Меморіалу Лінкольна та Бібліотеки Конгресу. Завдяки йому, "західні" поціновувачі мистецтва познайомились з численними пам'ятками сакральної архітектури Східної Азії (переважно Японії та Кореї), яку стали уявляти через яскравий та деталізований стиль Юнічі.
#мистецтво #Японія #Хірацукі_Юнічі #архітектура #візуальне_осмислення
📌Цікаво, що митець більше 30 років прожив у США, працюючи над відомими пам'ятками Меморіалу Лінкольна та Бібліотеки Конгресу. Завдяки йому, "західні" поціновувачі мистецтва познайомились з численними пам'ятками сакральної архітектури Східної Азії (переважно Японії та Кореї), яку стали уявляти через яскравий та деталізований стиль Юнічі.
#мистецтво #Японія #Хірацукі_Юнічі #архітектура #візуальне_осмислення
Саме те, що треба у спекотний день:
📷Продавець лимонаду в районі Галата. Стамбул, Османська імперія. Травень, 1913 рік. Фотограф: Огюст Леон.
Оригінал зберігається у колекції Альберта Кана.
#фото #повсякдення #погляд #Османська_імперія #Туреччина #Стамбул #Галата #Огюст_Леон
📷Продавець лимонаду в районі Галата. Стамбул, Османська імперія. Травень, 1913 рік. Фотограф: Огюст Леон.
Оригінал зберігається у колекції Альберта Кана.
#фото #повсякдення #погляд #Османська_імперія #Туреччина #Стамбул #Галата #Огюст_Леон
🖼️Середня Азія у роботах Сергія Світославського (1857-1931), українського майстра поетичного пейзажу.
📝В Середній Азії художник бував у 1899, 1900 та 1910-1911 роках. Під час відвідин Самарканду, Бухари, Хіви, Ашхабаду, Кушки, Джизаку, Аниджану, Ош він працював над створенням пейзажів та збирав тварин для київського зоопарку.
Побачене в Азії справило на Світославського сильне враження та надихнула на створення низки робіт, які сьогодні зберігаються у Національному художньому музеї в Києві (ілюстрації також звідти):
📌Гірський пейзаж, 1910-1911;
📌Отара в горах, 1910-1911;
📌Східний двір. Етюд, 1910-1911;
📌Базар в Самарканді;
#мистецтво #Середня_Азія #орієнталізм #Україна #Сергій_Світославський #погляд #візуальне_осмислення #НХМУ
📝В Середній Азії художник бував у 1899, 1900 та 1910-1911 роках. Під час відвідин Самарканду, Бухари, Хіви, Ашхабаду, Кушки, Джизаку, Аниджану, Ош він працював над створенням пейзажів та збирав тварин для київського зоопарку.
Побачене в Азії справило на Світославського сильне враження та надихнула на створення низки робіт, які сьогодні зберігаються у Національному художньому музеї в Києві (ілюстрації також звідти):
📌Гірський пейзаж, 1910-1911;
📌Отара в горах, 1910-1911;
📌Східний двір. Етюд, 1910-1911;
📌Базар в Самарканді;
#мистецтво #Середня_Азія #орієнталізм #Україна #Сергій_Світославський #погляд #візуальне_осмислення #НХМУ
У продовження:
📷Сергій Світославський під час подорожі у Середню Азію. 1910-1911 роки.
✍️«…Ось де справжнє сонце! Ми сонця писати не вміємо. Середньоазіатське сонце має бути написане так, щоб від нього очі боліли. Писати сонце треба не в кімнаті, а проти сонця, інакше воно виходить блідим, як у Верещагіна» - так говорив художник про свій суб'єктивний досвід мандрівок на Схід (фото й ілюстрації з сайту НХМУ).
#фото #мистецтво #Середня_Азія #орієнталізм #Україна #Сергій_Світославський #погляд #візуальне_осмислення #НХМУ
📷Сергій Світославський під час подорожі у Середню Азію. 1910-1911 роки.
✍️«…Ось де справжнє сонце! Ми сонця писати не вміємо. Середньоазіатське сонце має бути написане так, щоб від нього очі боліли. Писати сонце треба не в кімнаті, а проти сонця, інакше воно виходить блідим, як у Верещагіна» - так говорив художник про свій суб'єктивний досвід мандрівок на Схід (фото й ілюстрації з сайту НХМУ).
#фото #мистецтво #Середня_Азія #орієнталізм #Україна #Сергій_Світославський #погляд #візуальне_осмислення #НХМУ
Forwarded from Обранці духів ✙
Образи китайської богині Сіванму з феніксом. З колекцій музею Ханенків. Зараз триває виставка, що присвячена образу жінки в китайському мистецтві. Можна завітати і все побачити самому до 29 серпня :)
🇯🇵🇺🇦Дизайнерське кімоно, що репрезентує Україну. Виготовлене в жовтні 2019 року, як промо до олімпіади у Токіо. Презентоване у 2021 році до офіційного відкриття, разом з кімоно інших країн-учасниць олімпіади.
✍️"Дві дружні лелеки, квіти соняшнику, що репрезентують цю країну, мають прихований візерунок з писанок... Включаючи дизайн з українських народних костюмів на рукавах та комірці, ви можете відчути екзотику... а контраст між жовтим і синім кольорами прапору України справляють сильне враження на всю роботу..." (с).
Автори кімоно "Україна":
📌Масанобу Ота - безпосередній творець;
📌Нішіцзін Майдзуру - відповідальний за кольори і принт;
Джерело:
https://kimono.piow.jp/nation/169.html
#мистецтво #Японія #Україна #Токіо2021 #погляд #кімоно
✍️"Дві дружні лелеки, квіти соняшнику, що репрезентують цю країну, мають прихований візерунок з писанок... Включаючи дизайн з українських народних костюмів на рукавах та комірці, ви можете відчути екзотику... а контраст між жовтим і синім кольорами прапору України справляють сильне враження на всю роботу..." (с).
Автори кімоно "Україна":
📌Масанобу Ота - безпосередній творець;
📌Нішіцзін Майдзуру - відповідальний за кольори і принт;
Джерело:
https://kimono.piow.jp/nation/169.html
#мистецтво #Японія #Україна #Токіо2021 #погляд #кімоно