"У китайському заїзді" (1934) - передрук статті Софії Яблонської, української мандрівниці, письменниці, операторки та авторки тревелогів про подорожі Сходом.
#стаття #фото #тревелог #Китай #Україна #Яблонська
https://localhistory.org.ua/texts/chitanka/sofiia-iablonska-u-kitaiskomu-zayizdi-stattia-za-1934-rik/

"І для кочівників і для сартів...". Реклама російських калошів на туркестанському базарі.

Існує стала думка, що антрополог виступає як людина, котра "пише" чужу культуру. Автор пізнає Іншого і водночас самого Себе через текст. Транслювати побачене також можна не лише через науковий текст. На мою думку, "Печальні тропіки" Клода Леві-Строса, саме такий текст. Свій погляд на цей твір висловила Сюзан Зонтанг в есе "Герой нашого часу" (1963 р.). За посиланням переклад фрагменту цього тексту: https://telegra.ph/Geroj-nashogo-chasu-05-23
При бажанні можна купити собі можливість прочитати текст повністю :)

☪️Філософська спадщина мусульманського півдня України. Семінар дослідників східних філософій!

Доповідач: Михайло Якубович (Mykhaylo Yakubovych) (Фрайбурзький університет, Німеччина)
Співдоповідач-диспутант:
Олег Ярош (Oleg Yarosh) (Інститут філософії НАНУ)

⏰25 травня о 17:00
🌏Zoom:
https://zoom.us/j/92922711125?pwd=VUlHd2VTUU43NmJEVFVUUnZ4TjJNUT09

✍️Цікавий вебінар про Хотинську війну 1621 року.

🎥Один з промороликів до олімпіади у Токіо. Як на мене, це дуже крутий візуальний стиль, у якому можна впізнати чимало шедеврів японської графіки:
https://www.youtube.com/watch?v=KjLfqX-gXZ0&ab_channel=MullenLoweFrance
#Японія #олімпіада #відео #сумо #живопис #промо

🐘Той момент, коли мамонт виявився османським бойовим слоном 17 століття. Але це ще не точно🤔
https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3240456-hto-priviv-na-bukovinu-bojovih-sloniv.html

⚡В 2016 році у Франції оголосили про створення Меморіалу жертвам рабства. В 2018 році, вже за президента Макрона, була створена робоча група з числа митців, суспільних діячів та чиновників, для розробки концепції меморіалу, що мав розміститись у паризькому саду Тюільрі.
✍️Сьогодні дискусія навколо проекту зайшла в глухий кут. Існують різні точки зору на шляхи деколонізації проблеми работоргівлі та переосмислення наслідків французького колоніалізму.
📌Цікаво спостерігати за розвитком цих подій, адже в Україні також точаться дискусії навколо різних наративів у висвітленні трагедій голокосту, другої світової та голодомору.
В будь якому разі, колоніальний спадок є проблемою надзвичайно глибокою. А її шляхи вирішення є очевидними лише для тих, кого ця проблема мало обходить.
#колоніалізм #новини #стаття #деколоніалізм #постколоніалізм #Франція

https://www.rfi.fr/ru/%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%8F/20210510-%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B0%D0%BB-%D0%B6%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B2%D0%B0%D0%BC-%D1%80%D0%B0%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0-%D0%B2-%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6%D0%B5-%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%8C-%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%B9-%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D0%B0-%D0%BD%D0%B0-%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B8-%D1%85%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2

📝Трохи роздумів про асиміляцію культури, деколоніалізм та право народів самим говорити від свого імені.

✍️"Накривати великою парасолькою" - такий цікавий вислів почув у інтерв'ю одного польського репортера, який пояснював деталі тривалого "гастрономічного протистояння" Південної Кореї та Китаю за кімчу - гостру мариновану страву з капусти.
Якщо коротко, Китай все частіше позиціонує кімчу, як свою національну страву, аргументуючи це тим, що корейська діаспора проживає на теренах Піднебесної століттями. А тому, їх культура, як і культура інших народів Китаю, вже давно є складовою частиною "Китайського світу" (тобто умовної "парасольки").
https://www.bbc.com/news/world-asia-55129805

Думаю доречно буде порівняти цей випадок з іншою історією, яка хоча й не пов'язана зі Сходом, але все ж піднімає проблеми наслідків асиміляції культури, внутрішньої колонізації та потреби деколоніального повороту у мистецтві, культурі й гуманітаристиці.

📌Маємо на увазі дискусію навколо виставки картин Іллі Рєпіна у м. Хельсінкі (Фінляндія), куратори якої послідовно ігнорували місце України у творчості цього художника. Дійшло до того, що навіть у описах до картин з оригінальним назвами "Українка", "Запорожці пишуть листа турецькому султану" чи "Запорожець, що сміється", їх дійові особи стали "росіянами".

👇Цікава стаття про цю виставку за посиланням:
https://lb.ua/culture/2021/05/14/484495_vistavka_riepina_gelsinki_myaka.html

✍️Є багато досліджень на тему того, як імперський простір асимілював, осмислював, перевідкривав та відтворював історію і культуру своїх (пост)колоній. Знаходячись у завідома виграшній позиції, "великі держави" розміщували (й досі розміщують) під свою "парасольку" надбання інших культур, епох, цивілізацій, вибірково наділяючи їх зручними для свого наративу рисами.

І хоча ці питання більше дискутуються у контексті переосмислення історії Сходу й Африки (орієнталізму, заморської історії, деколоніалізму, постколоніалізму, тощо), вони актуальні для розуміння взаєозв'язку "колонія-метрополія" різних регіонів та епох.
#роздуми #колоніалізм #постколоніалізм #деколоніалізм #асиміляція_культури #внутрішня_колонізація #Україна #мистецтво