Молитва святого Брендана

Господи, я покладаюся на Тебе
Допоможи мені вирушити за межі знайомого
і увійти в невідоме
Дай мені віру, щоб залишити старі шляхи
і з Тобою прокладати нові
Христе таїнств, чи можу я довіритися Тобі,
щоб Ти був сильнішим за кожну бурю всередині мене?
Чи все ще прагну Твоєї слави, щоб вона осяяла мене?
Я покажу іншим ту турботу, яку Ти дарував мені.
Я вирішую серед усієї непевності
завжди довіряти.
Я обираю жити без жалю
і дозволяю Тобі оновити моє життя
Вірю, що Ти знайдеш для мене шлях
і забезпечиш мене,
якщо тільки довірюся Тобі
і буду слухняний.
Я буду вірити в темряві й знати,
що мої часи все ще в Твоїй руці
Я віритиму Тобі за майбутнє,
главу за главою, поки вся історія не буде написана.
Зосередь мій розум і серце на Тобі,
щоб моя увага завжди була звернена на Тебе без змін.
Зміцни мене Своїм благословенням
і признач мені завдання
Навчи мене жити з думкою про вічність
Налаштуй мій дух на музику небес
Нагодуй мене,
і якось
зроби так, щоб моя слухняність мала значення для Тебе

О Царю таємниць, чи маю я залишити затишок рідного дому? Чи маю відвернутися від своєї землі і звернути погляд до моря?

Чи маю віддати себе повністю на Твою милість, без срібла, без коня, без слави, без честі? Чи маю кинутися у Твої обійми, без меча і щита, без їжі та питва, без ложа для відпочинку? Чи маю попрощатися з прекрасною країною, вкладаючи себе під Твоє ярмо?

Чи маю викласти перед Тобою своє серце, визнаючи численні гріхи та просячи прощення, поки сльози стікатимуть моїми щоками? Чи маю залишити сліди своїх колін на піщаному березі, як свідчення останньої молитви на рідній землі?

Чи маю тоді витримати всі рани, що завдасть море? Чи маю у своєму маленькому човні перетнути широкий сяючий океан? О Царю Славного Неба, чи маю за власним бажанням вирушити у море? О Христос, чи допоможеш Ти мені на диких хвилях?

(Приписується св. Брендану, яку він виголосив перед подорожжю через Атлантику.)

✍️«Музейні колекції й артефакти нерозривно пов’язані людьми та їхніми долями. Як і «Спадщина» в цілому. Із тими, хто в різний час створював, використовував, досліджував та зберігав подібні речі. Ми намагались створювати видання й виставку так, щоб за речами історичної чи мистецької вартості завжди можна було побачити людей. Розказати про їхні долі. Саме цей контекст і відрізняє живу спадщину від, так би мовити, «археологічних культур», які залишились лише на сторінках історії…».
📝Дякую команді «Кримськотатарський ресурсний центр» за інтервʼю. Говорили про виставку, видання та їх концепцію. Читайте за посиланням:
#інтервю #Крим #кримські_татари #музей #Miras
https://ctrcenter.org/uk/vydannya-miras-spadshhyna-the-heritage?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR00UQ_NsI0Xq6fCF-cjpfjx4hMnpPpmissWJaJPgkqDKclkWn20Ns_LR8I_aem_EFX__4y15C75kRMV8ixbag

Дерев’яна ритуальна чаша із зображенням духу предка. Приблизно початок 1800-х років, Фіджі 🇫🇯.

Колодний Анатолій Миколайович.
Українське релігієзнавство в його історії, особистих і спільнотних виявах. Монографія. Київ: Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, 2024. 182 с.

Нова праця професора Анатолія Колодного увібрала насамперед дослідження ним питання ролі видатних осіб в їх баченні в різні вікові часи самобутньої духовної історії релігій України. Автором виокремлюються етапи розвитку українського релігієзнавства – богословський, релігійного вільнодумства, початки світського релігієзнавства, атеїстично-інституційний і світсько-інституційний періоди. Професор є самодостатній у своїх оцінках і не підлаштовувався під те чи інше конфесійне бачення постаті, під якийсь авторитет. Головне для нього – з’ясувати наскільки той чи інший мислитель прислужився своїм талантом українській історії, з’яві і розбудові українського релігієзнавства.

Підкинула реклама такий контент...

В Україні під впливом істориків та блогерів, які Русь перетворили на скандинавську державу, а українців позбавили і продовжують позбавляти свого минулого - Русі, - стрімко популяризується скандинавська тематика в багатьох сферах життя.

Але минуле України - не скандинавське.

Українці не мали відношення до скандинавських тотемів і богів, у яких ніколи не вірували ні князі, ні люди, які жили на території сучасної України.

А поки що у багатьох українців вироблений стійкий комплекс меншовартості, як наслідок поневолення на сотні років Московією.

Чи це просто дань московсько-норманському вченню історії, згідно якої державність нам дали тільки скандинави?

Така версія нашої історії була написана Біроном і Катериною ІІ і до цього часу є незмінною офіційною версію в освітніх закладах України.

Щоб це зрозуміти, ти маєш прочитати книгу «Від Русі до України. Відновлення історії».
Книгу можна замовити на сайті
rus-ukraine.com.ua.

якось так. ше й картінка

Особисто у мене є певний сентимент до корінних народів Північної Азії (тут як Ви зрозуміли вся ця територія знаходиться на росії) та Америки (Канада і США).
Про корінні народи Північної Азії навіть пишу докторську роботу, звісно більше як історик ідей та релігій, а не як антрополог. Тому доводится копатися в архівах, музеях, старих книгах і спогадах людей.
Однак, нині не про це.
Вирішив переглянути декілька інтерв'ю команди Золкіна, де спілкуються з військовополоненими з корінних народів Північної Азії. Відчуйте пічальку та гіпотетичне майбутнє тих кого підкорює росія.
Ось декілька з них:
https://www.youtube.com/watch?v=vzaT4Uie8LQ&t=2s
https://www.youtube.com/watch?v=2jeGav-UUtc
https://www.youtube.com/watch?v=QKvtvhUG06E&t=1410s
https://www.youtube.com/watch?v=AgT52HYEC7E
https://www.youtube.com/watch?v=q5PpnwpwCdA&t=2820s
https://www.youtube.com/watch?v=Ta9jy8jNVLc&t=977s
https://www.youtube.com/watch?v=pqMc8GH0FiQ
https://www.youtube.com/watch?v=JH8Uw6MumkU
https://www.youtube.com/watch?v=k1U7hPhj6IA