На днях Зеленський анонсував безвіз із Китаєм (КНР). Хоча, тут не про це :)
У свій час, на території комуністичного Китаю зародилася нова синкретична практика та релігія Фалунь Дафа (кит. трад. 法輪大法). Запровадив цю систему майстер Лі Хунчжи 1992 року. Вона суміщала в собі деякі вчення Будди та внутрішню алхімію даосизму. Візуально була схожа на практику цигун. Однак основна фішка цього руху - пасивний спротив комунізстичному режиму. Через це багато послідовників, яких нараховують бл.80 млн.осіб в різних країнах світу, опинилися в тюрмах комуністичного режиму. Як стверджують деякі адепти та правоохоронні орагнізації, багато кого саме з цих ув'язнених "пускають на органи" на чорному ринку.
Тому можна цим людям лише поспівчувати та побажати міцної волі у боротьбі. В Україні представники Фалунь Дафа також досить активні. Кожного тижня вони медитують в Києві на Хрещатику. Інколи організовують художні та інформаційні виставки, акції тощо. Нещодавно така була в Харкові. Дякую за інформацію @shmat_layna.
У свій час, на території комуністичного Китаю зародилася нова синкретична практика та релігія Фалунь Дафа (кит. трад. 法輪大法). Запровадив цю систему майстер Лі Хунчжи 1992 року. Вона суміщала в собі деякі вчення Будди та внутрішню алхімію даосизму. Візуально була схожа на практику цигун. Однак основна фішка цього руху - пасивний спротив комунізстичному режиму. Через це багато послідовників, яких нараховують бл.80 млн.осіб в різних країнах світу, опинилися в тюрмах комуністичного режиму. Як стверджують деякі адепти та правоохоронні орагнізації, багато кого саме з цих ув'язнених "пускають на органи" на чорному ринку.
Тому можна цим людям лише поспівчувати та побажати міцної волі у боротьбі. В Україні представники Фалунь Дафа також досить активні. Кожного тижня вони медитують в Києві на Хрещатику. Інколи організовують художні та інформаційні виставки, акції тощо. Нещодавно така була в Харкові. Дякую за інформацію @shmat_layna.
Forwarded from Вірусні митарства
Загиблий солдат біля розп'яття. Перша світова війна, битва на Соммі, 1916 рік. #історія
Вірусні митарства
Вірусні митарства
Зображення грибного шамана з обличчям бджоли. Можливо у процесі камлання. Печера в районі плато Тассілі, що у Алжирі. Можливо замість грибів зображені стріли або пір'я. Версія з грибами прийшла від Теренса Маккену - головного ідеолога грибних теорії походження релігій :). Також існує версія, що це не маска бджоли, а маска муфлона. Цікаво чи росли у цьому регіоні псилоцибічні гриби... Все складно і неоднозначно з цим зображенням.
Наскельне зображення було зроблено 9000 років тому.
Наскельне зображення було зроблено 9000 років тому.
Останнім часом мені все частіше трапляться розвінчання міфів про Середньовіччя. Тож хочеться додати й від себе дещо. Пост для тих, хто «в темі».
Часто доводилося чути думку, що в християнстві в добу від Пізньої Античності й до кінця Середніх Віків не приділяли належної (а то й більш категорично – жодної!) уваги вивченню давньоєврейської мови Біблії та юдейських джерел. Навіть в одній досить «поважній» книжці (назву якої умисно не озвучу) читав колись, що від часів Орігена та Ієроніма аж до доби Ренесансу та Реформації жоден з християнських богословів в Європі не міг читати єврейської Біблії мовою оригіналу, й уяви не мав про юдейську екзегезу Танаху (Старого Завіту).
Колись і сам так думав, аж поки, ще бувши аспірантом, не натрапив на книгу про історію єврейських студій в християнстві, що перевернула мій світогляд і викликала жвавий інтерес до того, що називається Christian Hebraism (чи Christliche Hebraistik), тобто, християнською гебраїстикою.
Так от, якщо коротко, то з єврейською традицією тлумачення Біблії (так само, як і з мовою оригіналу Старого Завіту) добре були знайомі Юстин Мученик та Оріген на Заході, Афраат Яков та Єфрем Сирін на Сході, а Ієронім ретельно вивчав давньоєврейську й арамейську заради того, щоб зробити новий на той час переклад Біблії латиною. Цікаво, що Старий Завіт він вирішив перекласти з мови оригіналу, а не з грецької Септуаґінти, як часто робили в ті часи. Але то була доба Пізньої Античності, а як щодо Середньовіччя? Невже справді в християнстві було забуте «єврейське коріння»?
Звичайно, ні. Скільки тоді було знавців давньоєврейської сказати важко, але певно, що такі знання не були рідкістю серед християнських богословів. До давньоєврейського тексту Старого Завіту як першооснови Ієронімового перекладу зверталися англійський монах-бенедиктинець св. Беде (672-735 рр.) та англійський вчений Алкуїн із Йорка (735-804 рр.), знав давньоєврейську і Псевдо-Ієронім (ІХ ст).
Особливе пробудження інтересу до гебраїстики припадає на ХІІ-ХІІІ ст. Справжнім центром вивчення давньоєврейської мови в Європі стає абатство Сен-Віктор в передмістях Парижа, з якого вийшов відомий поет і гебраїст Адам із Сен-Віктора (пом. 1146 р.). Іншим осередком гебраїстики була Толедська школа перекладачів (Escuela de Traductores de Toledo) в Кастилії.
Варто згадати й французького філософа-схоласта П’єра Абеляра (1079-1142 рр.), що сам вивчав давньоєврейську й спонукав до того своїх учнів. На особливу увагу заслуговує й англійська школа гебраїстики, представлена Александром Некамом (1157-1219 рр.), архієпископом Кентерберійським Стівеном Лангтоном (1150-1228 рр.), автором De hebraeis et graecis vocabilis glossarum bibliae Вільямом де ла Маром (пом. 1279 р.) та укладачем Grammatica Hebraica Роджером Беконом (1219-1292 рр.).
У XIV ст. цей процес тривав далі. Можна було б перелічити ще чимало імен, та згадати не один науковий осередок, аж до славнозвісного Йохана Рейхліна (1455-1522 рр.) – найвидатнішого християнського гебраїста доби Відродження, але про це написано чимало книг, тож обтяжувати інформацією не буду. Відзначу лише, що в дослідженні єврейського сходознавця й бібліографа Моріца Штайншнайдера (Moritz Steinschneider 1816-1907 рр.) під назвою «Християнські гебраїсти» (Christliche Hebraisten) подано інформацію про понад 400 (!) персоналій, і це аж до ХІХ ст. Але мій пост не про це.
Історія надзвичайно складна річ, і далеко не все в ній піддається схематизації. Середньовіччя – не виняток. Хтось тоді у християнському світі затято переслідував євреїв, хтось докладав зусиль до їх насильницького навернення в християнство, а хтось вивчав мову, писемні джерела, прагнув зрозуміти єврейське коріння своєї ж християнської віри. Не все так просто, панове.
@Дмитро Цолін
Часто доводилося чути думку, що в християнстві в добу від Пізньої Античності й до кінця Середніх Віків не приділяли належної (а то й більш категорично – жодної!) уваги вивченню давньоєврейської мови Біблії та юдейських джерел. Навіть в одній досить «поважній» книжці (назву якої умисно не озвучу) читав колись, що від часів Орігена та Ієроніма аж до доби Ренесансу та Реформації жоден з християнських богословів в Європі не міг читати єврейської Біблії мовою оригіналу, й уяви не мав про юдейську екзегезу Танаху (Старого Завіту).
Колись і сам так думав, аж поки, ще бувши аспірантом, не натрапив на книгу про історію єврейських студій в християнстві, що перевернула мій світогляд і викликала жвавий інтерес до того, що називається Christian Hebraism (чи Christliche Hebraistik), тобто, християнською гебраїстикою.
Так от, якщо коротко, то з єврейською традицією тлумачення Біблії (так само, як і з мовою оригіналу Старого Завіту) добре були знайомі Юстин Мученик та Оріген на Заході, Афраат Яков та Єфрем Сирін на Сході, а Ієронім ретельно вивчав давньоєврейську й арамейську заради того, щоб зробити новий на той час переклад Біблії латиною. Цікаво, що Старий Завіт він вирішив перекласти з мови оригіналу, а не з грецької Септуаґінти, як часто робили в ті часи. Але то була доба Пізньої Античності, а як щодо Середньовіччя? Невже справді в християнстві було забуте «єврейське коріння»?
Звичайно, ні. Скільки тоді було знавців давньоєврейської сказати важко, але певно, що такі знання не були рідкістю серед християнських богословів. До давньоєврейського тексту Старого Завіту як першооснови Ієронімового перекладу зверталися англійський монах-бенедиктинець св. Беде (672-735 рр.) та англійський вчений Алкуїн із Йорка (735-804 рр.), знав давньоєврейську і Псевдо-Ієронім (ІХ ст).
Особливе пробудження інтересу до гебраїстики припадає на ХІІ-ХІІІ ст. Справжнім центром вивчення давньоєврейської мови в Європі стає абатство Сен-Віктор в передмістях Парижа, з якого вийшов відомий поет і гебраїст Адам із Сен-Віктора (пом. 1146 р.). Іншим осередком гебраїстики була Толедська школа перекладачів (Escuela de Traductores de Toledo) в Кастилії.
Варто згадати й французького філософа-схоласта П’єра Абеляра (1079-1142 рр.), що сам вивчав давньоєврейську й спонукав до того своїх учнів. На особливу увагу заслуговує й англійська школа гебраїстики, представлена Александром Некамом (1157-1219 рр.), архієпископом Кентерберійським Стівеном Лангтоном (1150-1228 рр.), автором De hebraeis et graecis vocabilis glossarum bibliae Вільямом де ла Маром (пом. 1279 р.) та укладачем Grammatica Hebraica Роджером Беконом (1219-1292 рр.).
У XIV ст. цей процес тривав далі. Можна було б перелічити ще чимало імен, та згадати не один науковий осередок, аж до славнозвісного Йохана Рейхліна (1455-1522 рр.) – найвидатнішого християнського гебраїста доби Відродження, але про це написано чимало книг, тож обтяжувати інформацією не буду. Відзначу лише, що в дослідженні єврейського сходознавця й бібліографа Моріца Штайншнайдера (Moritz Steinschneider 1816-1907 рр.) під назвою «Християнські гебраїсти» (Christliche Hebraisten) подано інформацію про понад 400 (!) персоналій, і це аж до ХІХ ст. Але мій пост не про це.
Історія надзвичайно складна річ, і далеко не все в ній піддається схематизації. Середньовіччя – не виняток. Хтось тоді у християнському світі затято переслідував євреїв, хтось докладав зусиль до їх насильницького навернення в християнство, а хтось вивчав мову, писемні джерела, прагнув зрозуміти єврейське коріння своєї ж християнської віри. Не все так просто, панове.
@Дмитро Цолін
Forwarded from Вірусні митарства
📣🤩Фантастичний тренінг із міжрелігійного діалогу "UNION & DIVERSITY: AD DIALOGUM RELIGIŌSUM"!
📆31 серпня - 9 вересня 2021
🇺🇦Київ
🌍30 учасників з 10 країн: Алжир, Вірменія, Греція, Грузія, Італія, Йорданія, Німеччина, Румунія, Туреччина, Україна.
💰Усі витрати, пов'язані з проїздом, проживанням і навчанням покривають організатори.
❤️Тренінг організовує The Oriental Studies Circle
📝Деталі і реєстрація
#тренінг #міжрелігійне
Вірусні митарства
📆31 серпня - 9 вересня 2021
🇺🇦Київ
🌍30 учасників з 10 країн: Алжир, Вірменія, Греція, Грузія, Італія, Йорданія, Німеччина, Румунія, Туреччина, Україна.
💰Усі витрати, пов'язані з проїздом, проживанням і навчанням покривають організатори.
❤️Тренінг організовує The Oriental Studies Circle
📝Деталі і реєстрація
#тренінг #міжрелігійне
Вірусні митарства
На Росії є один дослідник ісландських ельфів та рун. Звати його Леонід Корабльов. Загалом багато у чому нічого нового він не сказав, але вражає його наполегливість у дослідженні прихованого народу та магічного Ісландського знання. Напевно найцікавіша його книга - "Йоун книжник-маг". Сьогодні хочу поділитися фільмом, який він нещодавно знімав в Ісландії (2013). Краще дивитися англійською, бо переклад змонтований жахливо.
Alfatruin
Эльфы, магия и Исландия, фильм
В сентябре 2013 года российский писатель и исследователь древнегерманской культуры Леонид Кораблев со съемочной группой посетил Исландию для съемок фильма о фольклорных и магических местах Исландии. В ходе съемок съёмочная группа вела опрос исландцев всех…
Forwarded from ✙ НТП ✙
Гермес із агнцем на плечах із древнього Коринфа - прототип відомого християнського символу
@cyrilhovorun
@cyrilhovorun
Колись мене підняла на сміх в одній тематичній групі на фб поважна пані доктор з Росії. Причиною тому був мій допис про те, що Миклухо-Маклай - українець. Загалом все завершилося тим, що мене блоканув фб за мову ненависті. Нещодавно був його день народження. Ось вам фото реакції папуаса, який вперше побачив білу людину. Мабуть, таку ж саму реакцію міг спостерігати і Миклухо-Маклай. Фото 1930-х років.
Літня онлайн-школа
«Лімінальність релігійного: простір і засоби переходу»
Закриття кордонів між країнами та активне дистанціювання один від одного змусило нас податися у пошуки альтернативних форм спілкування, незвичного виміру для комунікацій. Школа «Лімінальність релігійного: простір і засоби переходу» пропонує переосмислити межі, які існували раніше та втілилися у перехідний простір для сприйняття релігії у сьогоденні. Перетин меж релігійного – це дії, що реалізують розширення власних кордонів, і з цього виникає своєрідний «межовий простір» або «територія поміж» – третій простір, де може відбутися якісна трансформація.
Перетин меж релігійного – це звичний досвід у глобальну епоху, але він все ж продовжує залишатися вкрай важливим для кожного з нас. Особливо, коли безліч людей перетинають кордони щодня, неважливо які – культурні, геополітичні, особисті або екзистенційні. Перетин таких – це не тільки духовне зростання, але часто жорстокий і небезпечний процес. Спробуємо розібратися, як акт перетину меж забезпечує трансформацію релігії або людини – бо фактично кожна релігійна традиція містить у собі духовне вчення про перетин кордонів і важливості перебуванню на «прикордонні».
На нашій школі «Лімінальність релігійного: простір і засоби переходу» основна увага буде приділятися різним практикам перетину меж релігійного і «межовим просторам».
🤝🏻Організатори: ГО «Майстерня академічного релігієзнавства».
🗓Коли: 27-29 серпня 2021 року
🗺Де: онлайн
Літня онлайн-школа «Лімінальність релігійного: простір і засоби переходу» – це:
- 2 ключові лекції від провідних дослідників у своїй галузі;
- 2 семінари, де буде відбуватиметься обговорення наукових текстів за тематикою школи. Файли з текстами для обговорення будуть надані учасникам та слухачам в електронному вигляді;
- представлення власних доповідей або есе на третій день школи;
- публікація робіт учасників на сторінках дружніх інтернет проєктів (за бажанням авторів).
Запрошуємо студентів – релігієзнавців, істориків, журналістів, філологів, культурологів, філософів та представників інших гуманітарних спеціальностей. Також розглянемо заявки молодих дослідників, докторантів, медійників і просто зацікавлених людей у релігієзнавстві без вікових обмежень.
💻 Для участі у літній школі учасникам необхідно мати технічну можливість відвідувати заходи на платформі ZOOM.
💰Форми участі та оплата:
👤Учасник – отримує сертифікат участі в школі й зобов’язується відвідувати всі лекції, семінари та взяти участь у фінальній дискусії, а також представити свою доповідь або коротке есе на третій день школи за тематикою школи. Ціна участі – 300 грн.
🧑🎓Слухач – відвідує лекції та семінари на власний вибір. Участь без отримання сертифікату. Ціна – 200 грн.
Членам «Майстерні академічного релігієзнавства» – безкоштовно.
⏱ Дедлайн зголошення на участь у школі – 15 серпня, 23:59 год. Необхідно заповнити реєстраційну форму за посиланням.
👥 Результати відбору будуть повідомлені не пізніше 19 серпня, 23 години 59 хвилин.
Форма для заповнення: https://forms.gle/wUw7kHyx7CJ7dtKq8
П.С. Будемо вдячні за поширення.
«Лімінальність релігійного: простір і засоби переходу»
Закриття кордонів між країнами та активне дистанціювання один від одного змусило нас податися у пошуки альтернативних форм спілкування, незвичного виміру для комунікацій. Школа «Лімінальність релігійного: простір і засоби переходу» пропонує переосмислити межі, які існували раніше та втілилися у перехідний простір для сприйняття релігії у сьогоденні. Перетин меж релігійного – це дії, що реалізують розширення власних кордонів, і з цього виникає своєрідний «межовий простір» або «територія поміж» – третій простір, де може відбутися якісна трансформація.
Перетин меж релігійного – це звичний досвід у глобальну епоху, але він все ж продовжує залишатися вкрай важливим для кожного з нас. Особливо, коли безліч людей перетинають кордони щодня, неважливо які – культурні, геополітичні, особисті або екзистенційні. Перетин таких – це не тільки духовне зростання, але часто жорстокий і небезпечний процес. Спробуємо розібратися, як акт перетину меж забезпечує трансформацію релігії або людини – бо фактично кожна релігійна традиція містить у собі духовне вчення про перетин кордонів і важливості перебуванню на «прикордонні».
На нашій школі «Лімінальність релігійного: простір і засоби переходу» основна увага буде приділятися різним практикам перетину меж релігійного і «межовим просторам».
🤝🏻Організатори: ГО «Майстерня академічного релігієзнавства».
🗓Коли: 27-29 серпня 2021 року
🗺Де: онлайн
Літня онлайн-школа «Лімінальність релігійного: простір і засоби переходу» – це:
- 2 ключові лекції від провідних дослідників у своїй галузі;
- 2 семінари, де буде відбуватиметься обговорення наукових текстів за тематикою школи. Файли з текстами для обговорення будуть надані учасникам та слухачам в електронному вигляді;
- представлення власних доповідей або есе на третій день школи;
- публікація робіт учасників на сторінках дружніх інтернет проєктів (за бажанням авторів).
Запрошуємо студентів – релігієзнавців, істориків, журналістів, філологів, культурологів, філософів та представників інших гуманітарних спеціальностей. Також розглянемо заявки молодих дослідників, докторантів, медійників і просто зацікавлених людей у релігієзнавстві без вікових обмежень.
💻 Для участі у літній школі учасникам необхідно мати технічну можливість відвідувати заходи на платформі ZOOM.
💰Форми участі та оплата:
👤Учасник – отримує сертифікат участі в школі й зобов’язується відвідувати всі лекції, семінари та взяти участь у фінальній дискусії, а також представити свою доповідь або коротке есе на третій день школи за тематикою школи. Ціна участі – 300 грн.
🧑🎓Слухач – відвідує лекції та семінари на власний вибір. Участь без отримання сертифікату. Ціна – 200 грн.
Членам «Майстерні академічного релігієзнавства» – безкоштовно.
⏱ Дедлайн зголошення на участь у школі – 15 серпня, 23:59 год. Необхідно заповнити реєстраційну форму за посиланням.
👥 Результати відбору будуть повідомлені не пізніше 19 серпня, 23 години 59 хвилин.
Форма для заповнення: https://forms.gle/wUw7kHyx7CJ7dtKq8
П.С. Будемо вдячні за поширення.
Google Docs
Реєстрація на літню онлайн-школу «Лімінальність релігійного: простір і засоби переходу»
Школа «Лімінальність релігійного: простір і засоби переходу» пропонує переосмислити межі, які існували раніше та втілилися у перехідний простір для сприйняття релігії у сьогоденні. Перетин меж релігійного – це дії, що реалізують розширення власних кордонів…
Обранці духів ✙ pinned «Літня онлайн-школа «Лімінальність релігійного: простір і засоби переходу» Закриття кордонів між країнами та активне дистанціювання один від одного змусило нас податися у пошуки альтернативних форм спілкування, незвичного виміру для комунікацій. Школа «Лімінальність…»
Forwarded from Нотатки орієнталіста. Orientalist notes
🌜Курбан байрам хайырлы олсун!🙂
📌Фото від Марини Курукчі, кераміста й майстрині кримськотатарського традиційного орнаменту Орьнек.
#фото #Курбан_Байрам #Орьнек #чіберек
📌Фото від Марини Курукчі, кераміста й майстрині кримськотатарського традиційного орнаменту Орьнек.
#фото #Курбан_Байрам #Орьнек #чіберек
Брат Біготон - пес, якого прийняли в чернечий орден Францисканців у Болівії.