Історичні Передумови Фашизму

https://www.youtube.com/watch?v=SQ1QIB2r1rg&t=15s

Хосе Антоніо та Леон Дегрелль були, без перебільшення, спорідненими душами. Неможливо зрозуміти особистість Дегрелля, не підкресливши його поетичну натуру. Понад усе він був поетом. Навіть політика для нього була великим поетичним твором, який він намагався створити “не голосними й приголосними, а плоттю, серцем, скорботами й надіями народу”. Він говорив, писав і мислив, як справжній поет. І Дегрелль, і Хосе Антоніо були пройняті первісною й незаперечною поезією. Вони були бардами політики й поетами Християнства, які підіймали стяг і тримали його високо, захищаючи з радістю й поетичністю, бо були переконані, що народ із покликанням може бути захоплений лише мінстрелями. “Перед обличчям поезії, що руйнує”, вони обидва протиставили “поезію обітниць” — сильним голосом і військовою впевненістю, з маршальською поставою, воїнським духом і душею монашого стоїцизму.

— «Леон Дегрель у вигнанні» — післявоєнна біографія, написана близьким соратником і другом Л. Дегреля — Хосе Луїсом Хересом Ріеско.

На фото Леон Дегрель відвідує могилу Хосе Антоніо.

Передусім — віддаю свою душу Богові, її єдиному Творцеві. Вона не безгрішна, не свята — лише душа людини, що впала, але не зрадила віри.

Нехай святі Франції, оборонці її вічної честі, стануть перед Господом і промовлять: він ніколи не згрішив проти надії.

Що міг я принести у дар Батьківщині, коли вона сама вигнала мене з-поміж своїх дітей?

Я вірив, що служу їй, і любив її навіть у вигнанні, навіть серед проклять.

Вона дала мені землю, що стала моєю плоттю, і мову, що стала моєю кров’ю.

Тепер я можу залишити їй лише це тіло — на землі, оскверненій людською зрадою, але освяченій стражданням і вірністю.

— Робер Бразіяк 🇫🇷 |«Записи у в’язниці Френ», 1945

Його гумор був простим і прямим, майже як у казармі.

Одного дня, коли я прийшов, він сказав мені:

«Ти знаєш, хто вчора сидів на цьому стільці? Головний рабин Італії.

Ти знаєш, що він мені сказав?

«Ми, євреї, піднімаємося над вами, язичниками, як олія над водою». Яка нахабність!

Знаєте, що сталося вчора ввечері? Він помер».

Муссоліні вдарив себе по великому стегну і зареготав.

Я зрозумів, що смерть рабина була цілком природною, але він мав своєрідне почуття гумору, жваве сприйняття життєвих злетів і падінь.

— Освальд Мослі | «Моє життя»

Ви можете піти і сказати сенатору Аньєллі, що заводи FIAT тепер повинні мати зручні та гідні їдальні для робітників.

Скажіть йому, що фашистська епоха не терпить робітників, які поспіхом їдять перед верстатом.

І наголосіть, що людина — це не машина, єдиною метою якої є виробництво інших машин

— Беніто Муссоліні

Ми падали й піднімалися знову вже багато разів.

І якщо наші вороги сміються з нашого падіння, ми стоїмо впевнені у своїй здатності підвестися знову.

У минулі часи ми піднімалися заради себе.

Тепер нам доведеться підвестися через вас, юнаки, щоб у момент перемоги попрощатися з вами й передати вам факел, перш ніж наші руки стануть надто старими й зів’януть, як це сталося з іншими, які не хотіли передавати факел.

Тож, юнаки, прийміть це моє прощання як ідейну передачу смолоскипа.

А якщо хочете кілька рядків, щоб пам’ятати й мати віру:

«Живіть так, ніби можете померти будь - якої миті. Думайте так, ніби ніколи не помрете».

— Джорджо Алміранте | «Autobiografia di un fucilatore»

Український народ, багатовікова боротьба, яка за свою свободу не має рівних в історії інших народів, від всієї душі підтримує ідеали Нової Європи. Весь український народ хоче прийняти участь у реалізації цих ідеалів. Ми, старі борці за свободу в 1918 - 1921 роках, просим, ​​щоб нам разом з нашою українською молоддю після ви повинні спробувати захиститися від більшовицької війни. За двадцять один рік оборонної боротьби ми принесли кроваві жертви і страдаємо особливо у теперешній час  від жахливого багатьох наших побратимів. Ми просимо, щоб нам дозволили іти плечем до плеча з легіонами Європи і нашим освободителем — німецьке слово махтом і тому ми просимо дозволити нам створити українське військове формування.

—Андрій Мельник

Я кажу вам прямо: вас систематично обманювали.

Невже ви й досі не бачите, що ця так звана “демократична” держава перебуває під повним ярмом капіталу й плутократії?

Невже гіркий досвід нічому вас не навчив — що жодна політична партія не дбає про ваше благо, а лише використовує вас?

Ваш голос став посміховиськом, фарсом, зручним прикриттям для їхньої влади.

Ви стали жертвами класового законодавства — законів, написаних винятково для захисту багатіїв і їхньої власності.

Законів, що топчуть бідних і зневажають саму гідність людини та її права.

— Отець Чарльз Коглін | серія лекцій про соціальну справедливість.

​​Христос народився! Славімо Його!

Зі Святом Різдва Христового, браті і сестри, наші улюблені читачі.

Нам важко, нас вбивають, нас катують і намагаються забрати нашу землю. Але ми - українці, ми нащадки тих, хто пережив Голодомор, ГУЛАГ, радянську окупацію. Ми нащадки тих, хто воював з москалями в лісах і молився в підпіллі. Ми ті, хто відстоює Україну з 2014 року зі зброєю в руках і Христом у серці.

Сьогодні, коли ми святкуємо народження нашого Спасителя Ісуса Христа, ми мусимо пам'ятати, Чим є Христос для нас. Це - Надія. Тому вітаємо вас від усього серця, закликаємо триматися, вірити і зберігати Надію. Надію на щасливе майбутнє, заради якого ми маємо зберігати нашу християнську ідентичність та українськість.

Ми кожного з Вас обіймаємо і бажаємо миру над головою і в серці.

Ми дякуємо усім нашим воїнам, нашим побратимам, що відстоюють незалежність і цілісність, дякуємо усім нашим людям, що працюють задля Перемоги Світла над темрявою. Обіймаємо кожного українця і молимось за тих, хто зараз перебуває на окупованих територіях і в полоні.

Згадуємо наших полеглих Героїв і мріємо про те, аби їхні душі зараз були разом з Господом.

Зі Святом Народження нашого Спасителя! З Різдвом Христовим, друзі! Ми обов'язково переможемо!

Нехай важкі обставини не послаблюють нашої віри. Ми знаємо, що кожен, хто покладає надію на Бога, не буде посоромлений.

CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв

Ті, хто вагається перед боротьбою, – це ті, чиї душі заніміли.

Велика ідея завжди дає тобі силу подолати тіло, терпіти втому, голод, холод.

Яке значення мають безсонні ночі, нестерпна праця, стрес чи бідність!

Головне — мати в глибині серця велику силу, яка зігріває і штовхає вперед, яка зміцнює розхитані нерви, яка змушує втомлену кров битися сильними ударами, яка вкладає в очі той вогонь, який палає і перемагає.

Тоді страждання не мають значення, сам біль стає радістю, бо він є засобом посилення свого спадку, очищення своєї жертви.

— Леон Дегрель | «Палаючі душі»

Фашизм — це насамперед єдність. Це його перше і головне значення, на що вказує етимологія слова «фашизм», яке походить від «fascio» — пучок, зв'язка.

У той час, коли країна занурилася в хаос, коли політична і національна ворожнеча досягла свого апогею, коли всі, хто знав про російську та українську революції, злякалися неминучої катастрофи... саме в той час з'явилася група людей, яка закликала до єдності, щоб відбудувати «Велику Італію».

— Євген Онацький | «Ми і фашизм»

»Святий Пій X та модернізм«

–•–
Модернізм у Церкві постає не як окрема помилка, а як цілісна система, що підмінює Боже Одкровення людською свідомістю, об’єктивну істину — суб’єктивним досвідом, а стабільне Передання — постійною «еволюцією» доктрини.

Його витоки простежуються від історичних криз у Церкві до сучасних поглядів, що протиставляють «прогрес» традиції та допускають релігійний суб’єктивізм. Там, де така логіка панує, Церква перестає розуміти себе як містичне Тіло Христа, а влада здається результатом консенсусу, а не даром від Бога.

Непокора та гордість, прагнення «реформувати» Церкву без очищення серця, руйнують її віру, мораль і дисципліну. Лише відданість Традиції, чуттю вірних та непохитній істині здатна захистити Церкву від духовного розпаду
–•–

Автор: Отець Грегор Гессе

|𝘝𝘦𝘳𝘣𝘶𝘮 𝘛𝘳𝘢𝘥𝘪𝘵𝘶𝘮
|Via Intelligendi

Справжня революція — тоді, коли сили праці прориваються до цитаделі Держави, від якої ліберали намагаються їх відсторонити, і розгортають там свої прапори перемоги.

— Беніто Муссоліні

Нація – це та воля, яка усвідомлює себе та своє історичне минуле, яка, як ми її формулюємо у нашій свідомості, визначає та окреслює нашу національну належність, породжуючи мету, яка має бути досягнута, місію, яка має бути втілена. Заради цієї волі, у разі потреби, ми жертвуємо своїм життям, бо наші життя справжні, гідні і наділені незаперечною цінністю лише тоді, коли вони витрачаються на виконання цієї великої історичної місії.
‌‎
— Джовані Джентіле

До євреїв у Британії ставилися з такою справедливістю та щедрістю, якої не знали більше ніде, і попри загальноприйняту думку, що об’єднуватися проти них було б дуже неправильно, вони згуртувалися проти нас. І тепер ця організована чужинська меншина, яка збагачувалася за наш рахунок, віддячує за нашу щедрість політичним тероризмом, здійснюваним під прицілом економічної зброї.
Дивна річ, що велика країна дозволяє, аби і економічна, і політична свобода такої кількості її громадян перебувала на милості організованої меншини, яка зобов’язана вірністю — і яка сама це визнає — не передусім Британії, а своїм родичам за межами наших кордонів, і чия здатність до шкоди поступається лише їхньому бажанню її чинити.

— Освальд Мослі

Геній Муссоліні вклав усі справедливі та людські елементи, зацікавлені в італійській революції, у цілі фашистів.

Муссоліні тісно поєднав ці два елементи і вклав власне серце в синтез фашистської революції — соціальний порив і національну ідею. Пізніше Німеччина знайшла нове вирішення народних прагнень у націонал-соціалізмі, який вдруге в Європі об’єднує національну та соціальну ідею разом із особливими рисами раси, що прагне міжнародної справедливості.

Це не ізольовані рухи, а радше різні прояви одного й того ж загального руху і масового повстання у всьому світі. На поверхні постала нова корисна копалина свідомість, яка реагує проти лицемірства і неефективності старих систем.

— Франсіско Франко, грудень 1942.

Більшовизм у своїй суті є матеріалістичним ставленням до світу. Більшовизм може змиритися з невдачею у своїх спробах колективізованого землеробства, але ніколи не піде на поступки в тому, що має першорядне значення: викоріненні всякої релігії з народу, знищенні сімейної клітини, матеріалізації існування. Той, хто виходить із суто економічного тлумачення історії, уже прямує до більшовизму. Отже, антибільшовизм — це саме позиція тих, хто дивиться на світ під знаком духовних речей.

— Хосе Антоніо Прімо де Рівера

Демократія нездатна до витривалості й сталості. Оскільки влада в ній переходить від однієї політичної партії до іншої кожні один, два чи три роки, вона не може ні замислювати, ні втілювати задуми довготривалої дії. Одна партія перекреслює плани й працю іншої. Те, що сьогодні створює одна, завтра руйнує інша.
У країні, де необхідно багато будувати, де саме творення є головною історичною вимогою часу, цей недолік демократії стає справжньою небезпекою. Це нагадує установу, в якій щороку змінюються господарі: кожен новий приходить зі своїми проєктами, нищить зроблене попередниками й починає нові справи — лише для того, щоб вони були зруйновані господарями завтрашнього дня.

— Корнеліу Зеля Кодряну