У другому турі виборів президента Молдови фіксують рекордну явку.

Станом на 17:30 число людей, які взяли участь у голосуванні, наближається до 1,5 мільйона, а також до 50% виборців.

Молдовани обирають між чинним президентом, проєвропейською кандидаткою від партії «Дія та солідарність» (PAS) Маєю Санду та колишнім генпрокурором, кандидатом від «Партії соціалістів» Олександром Стояногло. Мая Санду перемогла в першому турі, набравши 42,49% голосів.

❤️Радіо Свобода. Підписуйтесь

🇪🇺🇺🇸 В Європі не очікують від американських виборів нічого. Нічого хорошого.

Цьогорічна американська передвиборча кампанія, здається, лишається абсолютно поза увагою європейських політиків. І справа тут не виключно в мовчазній дипломатичності.

На відміну від емоційного 2016 і дещо стриманішого 2020, цьогоріч європейці не бачать суттєвої різниці між обома кандидатами в питанні співпраці з Європою.

Звісно, всі визнають непередбачуваність і нераціональність Трампа з його скептичним ставленням до ЄС, проте президентство Байдена продемонструвала, що тріщина в трансатлантичних стосунках – це тренд, а не випадковість.

Хоча в питанні оборони Байден демонстрував відданість американським гарантіям безпеки на континенті, політична ситуація в Америці загалом, зокрема з Конгресом під контролем Республіканців, однозначно штовхає Європу на самостійний шлях.

Але от що стало дійсно аргументом на користь стратегічної автономності Європи, то це IRA (Inflation Reduction Act) – комплекс американських ініціатив, спрямованих на субсидіювання власного виробництва і захист американського ринку, що всупереч принципам вільної торгівлі, поставило європейський бізнес в дуже скрутне становище.

Незважаючи на результати виборів в США Брюсель та Старсбург налаштовані на самостійне плавання. Підсилюючі конкурентоспроможність власної промисловості, захищаючи свої торговельні інтереси та консолідуючи оборонні спроможності.

Президентство Трампа буде для Європи черговим стрес-тестом. Проте президентство Камали не принесе суттєвих покращень в трансатлантичні стосунки. Визнаючи всі ризики другого терміну епатажного республіканця, деякі європейські політики зізнаються, що його перемога може принести необхідний імпульс в прийняття складних та ключових рішень. Одним з прикладів може бути ідея спільних запозичень через євробонди для фінансування військової допомоги України, якій наразі опирається Німеччина та Нідерланди.


🇪🇺 Підписатися на 12 зірок

Вірити в Україну сьогодні вважається наївною та дурною справою

Мовляв, у цієї країни немає майбутнього, звідси треба тікати та шукати кращого життя деінде.

Близько 150 років тому називати себе українцями вважалось наївною та дурною справою. Мовляв, "малороси" — не більше ніж складова російського народу зі своїми регіональними особливостями.

Близько 100 років тому мріяти про незалежну Україну вважалось наївною та дурною справою. Мовляв, максимум України — автономія у складі федерації народів Росії.

Близько 50 років тому прагнути розвалу Совєтського Союзу вважалось наївною та дурною справою. Мовляв, що може трапитись з могутньою наддержавою?

Близько 15 років тому готуватись до війни з Росією вважалось наївною та дурною справою. Мовляв, яка може бути війна з братнім народом?

Близько 3 років тому вірити в те, що Україна переживе відкрите воєнне вторгнення Росії, вважалось наївною та дурною справою. Мовляв, що ми здатні вдіяти проти найбільшої країни світу?

Як казав Павло Петриченко, красиві зберігають оптимізм. А ви?

👨‍💻 Пан Пузіч — Delivery Manager / ШІ-авантюрист / проповідник української більшовартості