Знаєте що завжди є в досвідчених підприємцях або менеджерах високого рівню? - Вони були на всіх посадах.

Як зростають компанії та люди в них? Просто йдуть по карʼєрним сходам. І рано чи пізно це дозволяє людині опанувати настільки різні навички, які він отримав на різних позиціях, що він буквально стає дженералістом.

За свої 6 років керування бізнесом я спробував ну буквально усе, чим займались мої компанії. І ось такі позиції я встиг або зайняти, або як мінімум рік цим займався:

- лінкбілдер (1,5 роки)
- сейлз-менеджер (2,5 роки)
- проджект-менеджер (2,5 роки)
- маркетолог (5 років)
- розробник + дизайнер (1 рік)
- продакт менеджер (1 рік)
- СМО (1 рік)
- рекрутер + HR (1 рік)
- SEO-спеціаліст (1 рік)
- хед оф сейлз (2 роки)
- копірайтер (2 роки)
- біздев (4 роки)
- SMM (1 рік)

Крч, був усюди і усим. Як в принципі і більшість з тих, хто це читає. Жоден керівник на старті карʼєри не може чітко обійняти одну посаду - він завжди буде скакати туди, де може дати користь. Це норм практика в перші років 5 я б сказав. І чим далі - тим вужче вже йдеш до своєї позиції. Але який же бекграунд ви в той момент маєте.. казка.

В такі моменти задумуюсь, а можна казати що в мене досвіду на різних посадах 20+ років?😀

Ким ви вже встигли попрацювати до того ким стали зараз?

Ви інвестували кудись (наприклад маркетинг кампанія) $20,000. Продумали план, поставили очікування.

І не пішло. Не окупилось, або бачите тут і зараз що шанси на окупність низькі.

Чи будете інвестувати в той самий напрямок, канал маркетингу, в ту саму кампанію?

Може ні. А можна зробити висновки і спробувати ще раз - а якщо вийде?

Про людей так само. Про команду, підлеглих.

Ваша інвестиція, окрім грошей - це ваш час та тонна досвіду, який передаєте. А результат - це вимірюваний KPI, або як мінімум ваші очікування від людини.

Ви вклали час, сили. Порахуйте його. Скільки годин консультацій, скільки правок та діалогів. І скільки втраченого прибутку, якщо пішло не по плану.

І норм давати другий шанс. Зробити аудит, знайти в чому проблема - не той підхід, не чіткі зони відповідальності, розмиті очікування. Паралель з маркетингом: канал залучення той же (умовно Google Ads), але не ті ключі, не та ЦА, не ті рекламні тексти чи креативи. Тестуємо once again)

Якщо знову не те, то відповідь очевидна. Не той «маркетинговий канал» = не та людина.


Для керівників - це інфа про те, що перед запуском кампаній - аналізуйте все. Оберіть саме той, на який реально впевнені що робитимите акцент.

Наймайте довго, вкладайте в кращих. Давайте шанси тим, хто заслужив - хто хоче і може.

А для тих, кому цей шанс дають - банально не проїбіть його. Бо третього майже ніколи вже не дадуть.

Знаєте що помітив? Що найбільший найоб з точки зору назви позиції - це Business Development Manager (BDM).

По дефолту це позиція, де спеціаліст відповідає за розвиток бізнесу, аналізує ринок, планує запуск нових послуг та вихід на нові ринки, будує СТРАТЕГІЧНІ партнерства. Тобто фокусування на стратегічному розвитку компанії.

Але чомусь в 90% BDM яких я зустрічав - це просто лідгенщики з крутою назвою 😀

Сьогодні в Україні відзначають "День Боса". І дізнався що команда зробила мені стікери, приємно😍

Стікери, з моїми найбільш ходовими фразами. Тепер буду юзати.

В коментах закину приклад 😀

Погляд на конкурентів на старті створення компанії. Тим хто краще - не до нас. Як це працює в бізнесі?

Я коли починав в 2020 році - зайшов в дуже вузьку нішу лінкбілдингу на той момент. Вона була дійсно вузька, бо на пальцях можно було перерахувати конкурентів в Україні (та раші на той момент). Це були конкуренти, які піарились на форумах, в гуглі по запиту "крауд сервіс" були в ТОПі. Я і досі більшість з них памʼятаю.

І як було багато думок "а чи буде сенс, якщо вже є потужні конкуренти?". Був страх. Але я дивився на конкурентів, які були кращими на локальному ринку і хотів бути схожим. Це основа фрази "беріть приклад з кращих". Це працює завжди, усюди. GTM, MVP - будь-яка послуга, товар, сервіс створюється зі старту лише на основі конкурентів.

І ось я був в самому низу харчової ланки. Конкуренти вже були левами, а ми десь на рівні польової миші😀

І що робити "миші"? Лише дивитись на львів, та вчитись. Брати якусь основу, яку майндсет новачка-підприємця зможе проаналізувати, та зробити якісь висновки. Там не треба будувати ідеальний аналіз ринку, потрібно було розуміти фундамент, на якому будувати компанію.

І я намагався з деякими конкурентами вийти на коннект, поспілкуватись. Можливо запропонувати нас взяти як аутсорсера з демпінговими цінами (щоб наша вартість послуги була на рівні вартості зарплати їх команди). Так, ось так я готовий був до демпінгу навіть, щоб хоч якось "зкентуватись" з лідерами.

Результат? Нікому це не було цікаво. Хтось ігнорував взагалі, хтось хоча б відповідав що соррі бро, не на часі. І це нормально. Я просто не був вартий їх часу, і не міг дати хоч якоїсь користі, щоб нетворк будувався.

Це не нетворкінг, коли один отримує цінність, а інший її віддає. При тому конкуренту. Зараз я б робив так само.

В якийсь момент, ти з "миші" перетворюєшся на умовного малого хижака. Вже є якесь імʼя, є досвід, є розуміння ринку більш серйозне. І можеш цапнути, а не лише стати зʼїденим)

І коли ти вже в середній ланці конкуренції, то навички аналізу конкурентів стають іншими. Ти не просто дивишся на їх сайт з думками "Вау, крутий дизайн, цікаві ціни". Ти вже дивишся з точки зору потенційних відмінностей, УТП, позиціювання:

- як виглядає перший екран
- які СТА та кнопки конвертять
- як конвертується блог в лідів
- які переваги в наданні послуг

І вже впроваджуєш точково, і лише після валідації ідей. Тому що коли ти на старті - майже все шо бачиш здається кльовим, що можна собі зробити. На середині, розумієш що половина того що є в конкуренту - тобі не потрібно, або в тебе це вже є. Або ж, потрібно суттєво покращити, змінити та адаптувати. Це ключова відмінність - вміння валідувати ідеї на основі конкурентів, а не тупо копіювати.

Що ж казати вершину ринку? Їм буквально не до нас, і це ок. Зараз, наприклад needmylink.com, можу сказати що ми в лідерах українського лінкбілдингу. Тож поділюсь нинішнім відношенням до конкурентів.

- Дуже глибоко шукати "голку в сіні". Ти дивишся вже конкурентів, які з тобою +- на рівних, або нижчих за тебе. І шукаєш щось нове та цікаве. І в 95% НЕ знаходиш (хіба якийсь новий конкурент, який рухається з темпом вальсу до тебе). І якщо щось знайдеш - круто. Але якщо немає?

- Створити свою "голку". Якщо ринок вже не може дати чогось, то це "щось" потрібно створити самому. Ось тут штампує креатив, та будь-які ідеї мають місце на життя. І створювати нове - це тестувати нове, це 0 розуміння, чи буде це працювати, бо прикладів тупо немає.

І якщо одне нове впровадження спрацює, то ви автоматично отримали навичку "Новатор" (як в грі ачівки). І наступні рішення будуть легшими. А конкуренти вже вас розглядатимуть як тих, на кого потрібно рівнятись.

Два приклади таких "нових рішень":

1. В 2022 році, ми створили телеграм бот з індексації. В раші вже такий бот був, але в Україні - ні. Ми створили його першими @needmylinkbot. І отримали купу клієнтів та локальний респект (при тому, наша система працює досі і дійсно унікальна).

2. В 2023 році ми перші, хто почав позиювати "крауд посилання" з новим УТП - гарантія індексації. Потім це підхопили інші, і зараз це вже класика жанру.

Наступного разу сидітиму на пляшці 😀

Помилка в векторі розвитку бізнесу, яка коштувала нам $50,000.

Якщо бізнес думає про визнання, соціальний внесок, впізнаванність раніше ніж заробив гроші - це хуй*вий підхід.

Я сам на це попався. Коли захотів щоб компанія "була відома", раніше ніж в нас було достатньо коштів та клієнтів.

Робили PR, крутили рекламу на "всіх", показували "які круті", а насправді ще нічого не вартували.

👌 Ну є видимість, ну розуміють люди хто ви, і ваш "статус". Але, блять, де гроші? Де ліди?

1. Ми витратили 10К баксів на розробку сайту, команда робила сторінки з купою послуг, які МИ не робили на норм рівні. Сайт давав суцільний розфокус лідам - що ми пропонуємо, кому. Які ключові послуги?

Кожна послуга була на 50% упакована, і таких було десяток. Замість того щоб зробити 2-3 упаковані на 100%.

2. Дизайн, який вартував пару тисяч доларів, який виглядає "дорого", і лише дає "респект", бо немає довіри.

Керівник проєкту заплатив за впровадження підкреслювань тексту кілька сотень баксів. Сміялись довго потім. Але трохи з сумом.

3. Запустили SEO для сайту, коли варто було робити Google Ads спочатку. Витратили майже 10К за пів року на блог-сторінки та оптимізацію з лінками.

Блог-статті, по верху воронки. Коли АІ забирає весь трафік в більшості запитів під що робили. Нонсенс..

4. Робили SMM, який давав дох*я переглядів, але одиниці лідів. Команда з контентщиків, СММщиків, дизайнера, монтажера та відеографа. Широкийс розмах на старті = обісрались. Зараз команда в рази менше, але і залученність вище + ефективність.

Зараз змінили підхід = бачу інший результат. Спочатку тестування гіпотез, потім системне впровадження.

В якийсь момент я повністю поговорів на слові "системність". Я хотів її бачити в усьому, і одразу "з розмахом". Якщо робити лідген - то давайте максимум одразу, навіть не протестувавши чи це ок, та які результати можемо оцінювати.

Дурні "рожеві окуляри", але досвід. Такий досвід, який відкрив нові горизонти і розуміння бізнесу з точки зору "не зазнавайся".

Інколи страшно заходити до команд на міти, бо ніколи не знаєш що тебе там може чекати.

P.S. З хеллоуіном нічого спільного немає.

☠️ Антикейс: купівля телеграм-каналу за $33К. Передісторія. Як з послуги телеграм-реклами дійшли до рішення купити свій.

Хто ще не бачив, то ось перший загальний пост-екскурс про цю історію. Назбирали 50+ реакцій на другий пост - тому почну детально цю історію шейрити.

Preview. Влітку 2024 року ми почали підготовку до створення нової компанії - діджитал агенції. І я знаю сотні агенцій, знаю наскільки цей ринок переповнений, і це історія не була про гроші тут і зараз. Хоча мав кілька напрямків, де бачив потенціал, який на ринку ЩЕ не реалізовували.

Одним з таких напрямків було просування в телеграм. Телеграм - це просто імба для деяких ніш, і більш того, я все це дізнався на практиці. В якийсь момент пару років тому, реклама в телеграм-каналах стала для першої нашої компанії дуже сильним рішенням. Конкуренція відносно мала, залученність велика, довіра та репутація - найбільші серед усіх соц. мереж та месенджерів.

Я особисто займався закупами реклами, нетворкінгом в телеграмі, взаємими колабораціями - і це давало результат. Не системно, хаотично. Але він відчувався (так, ось так тупо).

Коли почали вже будувати компанію, зробили сотні помилок. Але я не відпускав ідею про послугу телеграм просування. Вона не була упакована, але я тупо вірив, що це може бути ноухау.

Ну і перші пів року 2025 - були суцільним фейлом для мене. Помилки, ціна яких вимірюється втраченими грошими, часом та людьми. І бажання запустити нову для ринку послугу, і хайпанути на ній - було однією з таких помилок.

Буду ще багато казати про відсутність GTM, аналізу ринку, відсутності сегментації - крч, це період, коли я зрозумів як реально масштабувати бізнес потрібно, а що просто залишиться назавжди "тупими рішення підприємця-початківця".

Ми створили сайт, зарелізили сторінку послуги. Отримували інколи запити - як легкі відносно, які успішно реалізувували, так і такі, де тупо не могли донести людям цінність і вони зливались ще до старту.

Найняв фахівця - амбіційного чувака з мого міста, який мав пару років досвіду як Telegram Media Buyer. Ми особисто зустрілись, поспілкувались. Я доніс свої плани, розказав що хочу бачити і коли. Телеграм просування як клієнтський напрям бачив таким:

- просування через купівлю реклами в інших каналах (Influence Marketing)
- просування через Telegram Ads (через оф. реселера в особі нетпіку).

Перший варіант - тестив сам постійно, знав як працює. Як торгуватись, який контент стріляє, кому це підійде. Другий - ще тільки зароджувався в Україні, і інфи було вкрай мало. І упакувати толком нічого не зміг. Про саме досвід побудови послуги + відділу телеграм якось напишу окремо, а поки йдемо далі.

І надівши рожеві окуляри, що "бабки є", треба масово масштабуватись, я почав широко аналізувати ринок телеграм-реклами. Наткнувся на біржу ТГ-каналів - https://t.iss.one/tumobog_bir

Періодично моніторив, взагалі дивився які канали там продають, що цікавого. І одночасно регулярно продовжували спілкування з новим менеджером по телеграму.

Чувак - має 2 роки досвіду, і саме як байер для новинних ТГ-каналів. І там абсолютно інша історія. Це не просто ніша. Це навіть не індустрія чи сегмент. Це взагалі окремий бізнес, можна сказати "тємка". Бо відрізняється від класичного телеграм-просування бізнесу майже усім.

І я вирішив зробити ставку на досвід людини, кого найняв. І прийшла така думка. Якщо в нас буде свій канал, то це одночасно буде:

- потужний кейс
- досвід, який зараз потрібний бо бачу потенціал
- пасивний дохід, хоч і невеликий

Почали обговорення чи має сенс інвестувати в свій канал. Чи створити з нуля, чи купувати. Отримав відповідь, що знайти норм канал на біржі - дуже складно, і це рідко буває.

І ось на біржі викладають оголошення. Продаємо канал - 170к підписників, 25К охоплень (доба), активна аудиторія. Це канал - один з відомих мілітарі-політичних в Україні, який я раніше і сам бачив. Ціна - $33 000.

В наступному пості покажу сам канал, як ТГ-канали новинні взагалі заробляють, та як поверхневий аналіз (неточний) запустив це хуй*ве доміно.

Я хочу бути заміненим. І ціль - це знизити власну долю впливу в компанії з 50% до 20%. Про делегування, постановку задач, та командні координації.

В якийсь момент, коли компанія стає дійсно великою (і я не лише про штат, а і про напрямки бізнесу, різнопланові задачі, зміни пріоритетів серед сотень) - у фаундера виникає почуття, що все тримається на його присутності тут і зараз.

Я з цим стикався раніше, і такі думки часто проскакують. І навчився фільтрувати в голові цей момент, та відпускати його. Хоча зараз, поки пишу цей пост - такі думки як раз присутні, що від моєї енергії та постійному коригуванні векторів багато чого залежить. І не можу якось дорікнути команді, бо це мої субʼєктивні думки, та як то кажуть "хаос в моїй голові" в першу чергу.

Я зробив для себе тезис, який допомагає постійно бути в тонусі та вмотиваним - я просто хочу відчувати "спокій", що процеси йдуть як потрібно, що не виникає форс-мажорів (або мене до них не приплітають). Це дозволяє фокусуватись на стратегічних задачах, а не йти розгрібати якісь операційні процеси чи накидувати ідей на роздуми.

❗️Лідер - має бути архітектором, а не пожежником.

Колись і роль пожежника була ок (ходиш собі, тушиш пожари, керуєш хаосом), і відчував себе як риба у воді. Але не зараз.

Перший ключ переходу в нову ієрархію ролей - це навчитись делегувати не задачі, а зони відповідальності. Ох, як я це багато разів чув, записував і практикував. Але на практиці цей етап дається найскладніше особисто мені.

🙈 Бо часто, якщо делегована саме зона відповідальності, то що робити якщо пішло не так, як очікував? Ось це основний блокер. І які варінти?

а) "Давайте зроблю сам" - майже позбувся цього, але коли і втручась таким чином, то відчуваю найбільший дискомфорт. Переміг на 70%.

б) Не та людина стала відповідьною. Але це ж я КЕРІВНИК! І я поставив не ту людину, значить це мій факап. Чи може ця людина хоча б потенційно стати тією самою? Чи готовий вкластись в неї, чи поставити іншу краще? В моєму випадку дефіцит кадрів, та завищені очікування дають цей пункт.

в) Ти не поставив чіткі рамки. Ось тут мій найбільший блокер, бо з деякими людьми, з ким вже багато років пліч-о-пліч працюю - мені не потрібно розповідати покроково що та як робити, а можу донести ідею та свої думки, і далі вже спокійно відпустити. Якщо людина не настільки готова до мого підходу - то правильно саме мені приділити більше уваги до донесення усієї інформації. Системність постановки задач хромає сильно, субʼєктивно.


📝 Які решення вже тестуємо або впроваджуємо зараз?

1. Синхронізація керівництва. Щотижневі координації (вже пів року як тестували, але не знайшли ідеальну методику саме для нашого кейсу). Поки можу сказати, що саме щотижневий забирає непотріб у вигляді рандомних мітів зі словами "ну що там, є результати?".

2. Координації по напрямкам. Ідентична ситуація. Але менший круг осіб + обговорення чітких задач вже в рамках напрямку. Це простіше, і моя команда в своїх командах це використовують, я - ні (бо мене не кличуть, або свою шарманку кручу і заважаю).

3. Єдина структура постановки задач. Не коли хтось дає в джирі, хтось в трелло, хтось в телеграмі. Чіткий флоу, чіткі правила. Легко відстежувати як керівнику, так і підлеглому.

Банальні речі, які мені особисто як СЕО дають більше спокою, та "псевдо-контролю", який архіважливий. Коли мені немає сенсу тримати в голові купу думок "а що там, а що тут", а можу сконцентруватись на стратегічному розвитку, розуміючи що в інших напрямках команди знають що роблять, та я спокійний, що завжди можу в цьому переконатись.

Ініціюй розмови, якщо хочеш рости

Років 10 тому, мені вперше, до рук потрапила книга Дейла Карнегі «Як здобувати друзів і впливати на людей». Вона не про НЛП чи ще якусь таку штуку, як вам може здатись із назви. Вона про щирість, відвертість, відповідальність і активність. Про те, як правильно спілкуватись.

Зараз, вирішив перечитати її знову, і зрозумів, що навіть сам того не усвідомлюючи, я направду гарно засвоїв уроки з неї, що і дозволило мені рухатись карʼєрними сходами та і просто робити своє життя більш насиченим та цікавим.

Ми часто чекаємо.
Що хтось напише.
Що хтось запропонує.
Що хтось помітить, оцінить, підкаже шлях.

Коли я вперше читав Карнегі, мене вразила не історія про чарівну харизму, а те, наскільки багато людей просто… мовчать.
Мовчать на зустрічах.
Мовчать у чатах.
Мовчать у моменти, коли треба було б зробити перший крок.

Карнегі прямо казав:

«Будь щиро зацікавленим іншою людиною — і тебе будуть чути».

Звучить просто. Але працює лише тоді, коли ти ініціюєш контакт, а не сидиш у режимі очікування.
Успішні рухаються не тому, що їм щастить.
А тому, що вони відкривають більше дверей, ніж інші навіть помічають.

Кожна розмова — це точка зростання:
— новий контакт,
— нова можливість,
— нова перспектива,
— новий урок.

Соціальні ліфти працюють для тих, хто сам натискає кнопки.
Особистісне зростання — для тих, хто не боїться починати діалог.

Хочеш рости швидше?
Почни писати першим.
Почни ставити питання.
Почни цікавитися іншими.
Почни створювати контекст, у якому тебе хочеться підтримати, познайомити, залучити.

Ти здивуєшся, наскільки швидко зміниться динаміка життя.
Світ любить активних.
Світ помічає тих, хто не соромиться робити «перший крок».

Так, часто це дивно/ складно/ некомфортно/ незручно.
Але незручність — це плата за зростання.

Карнегі про це і писав: ініціатива — це не навичка, це стратегія становлення.

Тож перестань чекати, поки хтось зацікавиться тобою.
Ініціюй.
Комунікуй.
Будуй зв’язки.

Це твій найшвидший шлях і вгору, і вглиб. 🚀

В нас вже другий рік в компанії є цікава ініціатива, придумана нашою HR-командою - "Таємний Миколайчик".

Дуже рідко пишу тут про корпоративну культуру, але в нас вона дійсно на високому рівні (хоча думаю варто було б). Так, звісно є когорта людей, які думають що це все залупа повна (інколи я такий самий), і важливіше за все ГРОШІ ГРОШІ. Але на дистанції це працює зовсім інакше)

Суть ініціативи:

1. Співробітники подають заявки на участь.

2. Рандомно обираються люди, хто кому даруватиме подарунки. Отримувач НЕ ЗНАЄ від кого отримає подарунок, але знає кому він робитиме сам.

3. Роблять, відправляють по Україні чи закордон.

4. Діляться що кому подарували. Зазвичай це якісь смачні штуки, приколи, одяг. Але інколи може бути щось мемне. Залежить хто кому випаде (комусь випаде дівчина-маркетолог, яка зробить естетичний пакунок, а комусь клоун-приколіст, який відправить співаючу какашку 😀).


На цей раз приблизно було до 25 учасників (так, мінус, що не всі залучені). Але ті хто беруть участь - отримують додаткову долю позитиву.

Дрібниця, але приємно ❤️

Як грамотно засетапити Visionary для компанії. Яка різниця між цілями, стратегічними ініціативами та задачами, та чому це важливо?

Короче кажучи, зараз про проблему з якою я стикнувся. Десь пів року тому я вбив купу часу на створення віжінарі-доку компаніям, і це було дуже складно. Складно, тому що кожного дня нові думки, нові ідеї, і хотілось з цього зробити прям еталон віжінарі.

В якийсь момент я просто заїбався, і релізнув як є. Хоча і було досить якісно. Але той віжінарі не зміг виконати головну ціль - стати основним вектором для команди. Всі так і продовжували рухатись в своєму напрямку, і моя задача як СЕО провалилась. Хоч і все було красиво та "правильно" - результат не прижився.

Зараз, я зафікусував ключову проблематику. Я дуже багато всього написав, все що хочу. І цілі, і бажання, і ініціативи, ідеї, задачі. Все в купу. І за рахунок цього (поки така думка) - віжінарі не прижився. Він був не стратегічним вектором, а щось більше схоже на "бачення всього, і перенос думок з моєї голови в документ, з спробою це структурувати".

Наприклад, такі пункти:

- запуск Telegram Ads
- запуск Реддіт Адс
- інтеграції з Youtube каналами (реклама)

Це кожен пункт, під який я спочатку робив окреме OKR:

Obj: Системно отримувати лідів з телеграм адс
KR1: Мінімум 20 MQL за місяць
KR2: CAC:LTV < 1:3

Але таким чином, в мене вийшло настільки багато OKR-елементів (більше 25), що сенсу від такого вектору немає. Цілей має бути всього 4-6, щоб уникнути розфокусу. І він має бути комплексним.

Дійшов до:

Obj: "Побудувати систему платної реклами, яка дає швидку окупність".
KR1: Gross Profit з рекламних каналів > X
KR2: CAC:LTV < 1:3 в мінімум 3-х каналах
KR3: Протестувати 7 каналів платної реклами

А все інше - залишаю вже за маркетинг-відділом з їх родмапом. Кожен напрямок має свій родмап на квартал або рік, і окремі елементи (такі як канали) додає як окремі "епіки/спринти" (залежно який відділ по якому флоу йде).

Перше що важливо при створенні таких векторів - це вміння розбивати на елементи. Якщо є декілька "напівцілей", які можна обʼєднати - супер, це вже ціль". Якщо є декілька задач, які можна обʼєднати - це ініціатива. Якщо ж навпаки, є ціль, яку можна роздробити - це будуть ініціативи. І в результаті маю таку ієрархію:

1. Ціль (Objective) - якого результата хочемо досягти за рік (результат, вимірюваний)
2. Стратегічна ініціатива - що треба побудувати чи змінити в системі, щоб конкретна ціль була виконана (процес)
3. Родмап - що робить конкретний напрямок чи відділ, щоб ініціативи були виконані.
4. Задача - що робимо конкретно на цьому тижні
5. Ідея - в беклог (усі "а давайте спробуємо, потестимо").

Як точно зрозуміти, який пункт у вас?

1. Горизонт часу. Це можна зробити через рік? Через квартал, тиждень?

Якщо більше пів року - це кандидат на ціль, копаємо далі. Тиждень - задача в родмап, не більше.

2. Масштаб. Це змінює всю компанію, якийсь напрямок (Marketing, Product, Delivery)? Чи тільки канал чи процес в відділі?

Якщо всю компанію - кандидат в ціль.

3. Формулювання. Це результат (збільшити, зменшити, досягти) чи дія (запустити, протестувати, змінити)?

Результат (особливо числовий - це кандидат в ціль, або як мінімум KR до Objective).

4. Кому можна делегувати повністю?

Приклад. Збільшити ретеншн на 50% (період). Це ціль. А ось умовно "запуск системе емейл-розсилок" - це вже стратегічна ініціатива, або ж елемент в родмап (залежно який пріоритет, і чи дійсно це важливо настільки, щоб показувати в віжінарі).

Поки успішно вже задачу не пхаю туди взагалі, але досі є плутанина між стратегічними ініціативами та епіками в родмап.

Тиждень тому побачив пост-історію про старт роботи з Adsense. І зачепило, що автор за десяток років так і не навчився правильно писати це слово - adcence, adcense і тд.

По-перше, Діма, я також з третьої спроби написав це йобане слово.. Я з тобою😀

І знайшов своє таке слово, яке з 10 спроб пишу правильно лише 10%. Це слово - Retention (поки писав це слово тут, також написав неправильно спочатку). Я його пишу зараз в рамках цілей на 2026 рік напевно разів по 5 в день, але все одно ніяк. То Renention, то renenion. Крч не йде..

У вас є такі слова?

На протязі 5 років я стабільно роблю одну штуку - я читаю. НЕ виділяю час або дні під читання. Роблю в потоці. Бачу щось цікаве - читаю, формую думки, записую це в беклог. Потім повертаюсь та роблю висновки.

Основне джерело це звісно телеграм канали. Чому? Бо це швидко, зручно, і не треба відволікатись.

1. Статті - круто, але щоб опанувати якусь статтю треба виділити декілька годин читання, що не завжди можу.

2. Подкасти та конференці - 80% інфи вже розжували. Конфи це цікаво, якшо дійсно маєш знову ж таки ці 2-3 години вільного часу, і готовий конспектувати інфу, не відволікаючись.

ТГ-канали - це імба. Короткі дописи, і дуже часто влучні.

І найголовніше, що ЯКІ саме канали читаю - це змінний елемент. Пару років тому читав сеошні канали, потім маркетингові. Зараз вони на фоні, я скіпаю будь-які новини або технічні новини про SEO автоматично. А ось бізнесові, менеджерські, операційні канали - це те, де корисна інфа одразу може постукати в саме серце.

Я регулярно казав команді - читайте, бл*ть канали. Це не прокрастинація, це пасивна прокачка навичок. Яка не займає більше 5 хвилин на один цікавий контент.

І смішний факт, що змусити когось щось читати - неможливо (хоча б мій канал вони читають, щоб розуміти що я там собі вигадую). Але результат:

Один колега - читає різне по ринку, постійно в курсі змін індустрії, знає про конкурентів, знає хто на що робить акцент зараз. Він буквально "в темі". І в нього є розуміння основ біздеву, аналізу ринку. Бо сьогодні - ти можеш бути найкращим фахівцем, але якщо ти не розумієш основні речі (що потрібно вашій ЦА, що зараз в тренді, що має потенціал, як рухаються конкуренти) - то ти будеш працювати в закритому інфополі.

Інший колега - постійно відкладав читання. В результаті, він лише розуміє ЯК щось робити. Пройшов час - і ми вже досконало щось робимо, а як це покращити? Чи інші вже дійшли до цього? Він поза зоною доступу цієї інфи. Він вже не може в біздев-питаннях бути на рівних з тими, хто це знає.

ІНФОРМАЦІЯ - ЦЕ ЗОЛОТО. І хто це розуміє - він зайжди знайде її. А хто ні - ось тут ТГ-канали можуть стати гарним стартом, з умовною швидкою окупністю знань.

P.S. Підсумки року вже напишу в січні. Але змін дійсно багато. Якщо коротко - все йде вгору, але дуже високою ціною та складними рішеннями

Мало хто знає, але чим більше ключових слів в резюме накидаєте - тим більше шансів що вас наймуть.

Потенційний роботодавець одразу побачить наскільки ви професіонал в кожному напрямку, і легко можете покривати одночасно 10 позицій.

(сарказм)

Команда це круто, а конкуренти - це круто і корисно.

Є колеги по індустрії, а є прямі конкуренти. Я вважаю що конкуренція це мотиватор, який рухає вас та ринок загалом. Ви і є "команда", яка рухає вашу індустрію, будь то мала, чи велика галузь.

Я робив перші кроки назустріч, бо мені було щось цікаво. Хтось відповідав взаємністю, хтось ні. Я міг робити таких кроків декілька, але коли не отримую взаємності - гра завершена з мого боку (хоча завжди відкритий до зворотнього підходу і готовий після цього йти на зустріч знову). Як з дівчатами приблизно, бо коли ти пишеш і тобі не відповідають або дають зрозуміти "відʼїбись" - ну нахуя ти мені потрібна)

І я був спочатку на одному боці, де я, не маючи імені та бренду був ініціатором. З часом вже і почав отримувати в свою сторону зацікавленність з боку конкурентів. І з часом сформував для себе пул людей, з якими не просто цікаво і класно спілкуватись, проводити час та консультуватись, а реальний нетворкінг, який дає плоди.

Нетворкінг з конкурентами - це те, де ти НЕ МОЖЕШ відмовляти і просити щось взамін все одно. Це та стадія, де кожен дуже обережно підходить до того що розповідати, чим ділитись і як взаємодіяти. Але коли довіра вже вибудована - головне її не проїбати.

Мені писали люди формату "а скажи, як в тебе організовано ось це", коли ми жодного разу не спілкувались.. Камон, я відповім на це? Можливо, але з тією ж цінністю, з якою ви до мене прийшли.

Але коли мені пише інша людина, яка не тільки бере, а й віддає - це інша розмова. Бо ніхто абсолютно вам не дасть поради краще за людей, які варяться в тому ж колі, що й ви. Ніхто.

І якщо побудувати довіру з клієнтом складно, то з конкурентом - це архіскладно.