Якось моя сусїдка в бльоцї плакала. Ся дївчина була досить експресивна: коли сьміятись — то повністю, плакати — повністю, так що я завжди се чула. Було вже пізно й вона не давала менї з сусїдкою в кімнатї спати. Заледве я могла би розрадити її добрим словом, бо не були достатньо близкі, проте я піднялась із постелї, постукала, обняла її і дала їй маленьку чукулядку.
Через два днї вона дала менї також маленьку чукулядку, з иншим наповненєм.
Я була сама в кімнатї. Лямпа осьвітлювала лише часть столу, за яким я сидїла, і золотиста фольга виблискувала, коли я розгортала лиґумін. Се була найсмачнїйша чукулядка в моєму житї. Я ще богато разів купувала її і куштувала ту саму чукулядку, але вже ніколи вона не була такою смачною.
Через два днї вона дала менї також маленьку чукулядку, з иншим наповненєм.
Я була сама в кімнатї. Лямпа осьвітлювала лише часть столу, за яким я сидїла, і золотиста фольга виблискувала, коли я розгортала лиґумін. Се була найсмачнїйша чукулядка в моєму житї. Я ще богато разів купувала її і куштувала ту саму чукулядку, але вже ніколи вона не була такою смачною.
Сиджу в Києві. Їм котлету по київски. Масло застигло. Одставила, чекаю, щоб розмякло.
Нема сьвітла.
Тривоги нема, лише повітряна.
Читаю папір.
Нема сьвітла.
Тривоги нема, лише повітряна.
Читаю папір.
Роман Веретельник — мій викладач і лїтературознавець, що здобув усю осьвіту в Торонтї й Оттаві — у розмові сказав, що україньска і канадска чи європейска осьвіта не дуже відрізняють ся за якістю. Відмінности в іншому.
На початку незалежности була колосальна різниця в доступности біблїотек: у нас потрібно було богато дозволів, папірцїв, приписів, обґрунтувань, чому вам потрібна книжка і саме ся книжка. У той час в канадских біблїотеках можна було вільно приходити, брати, записуватись, читати в залї, читати вдома.
Проблєма також у тому, що в Українї є міністерство осьвіти. У Британиї, наприклад, немає такої структури. Ніхто з гори не вказує, як викладати, і не ставить претензий. У пана Романа якось доскіпались до його курсу "Велика америцка проза", мовляв, чому тут немає от сього письменника, чому тут лише 1 твір иншого письменика. Але не можливо за 4 місяцї прочитати 30 романів. Але мінїстерство хоче 40. Усе лише для хорошої статистики.
На початку незалежности була колосальна різниця в доступности біблїотек: у нас потрібно було богато дозволів, папірцїв, приписів, обґрунтувань, чому вам потрібна книжка і саме ся книжка. У той час в канадских біблїотеках можна було вільно приходити, брати, записуватись, читати в залї, читати вдома.
Проблєма також у тому, що в Українї є міністерство осьвіти. У Британиї, наприклад, немає такої структури. Ніхто з гори не вказує, як викладати, і не ставить претензий. У пана Романа якось доскіпались до його курсу "Велика америцка проза", мовляв, чому тут немає от сього письменника, чому тут лише 1 твір иншого письменика. Але не можливо за 4 місяцї прочитати 30 романів. Але мінїстерство хоче 40. Усе лише для хорошої статистики.
Чи хочете Ви (по)жити в утопічному сьвітї без страждань? Там не буде зла і у вас не буде вибору добра і зла, але вибір між різними видами добра
Anonymous Poll
56%
Так!
29%
Не певна (певен).
15%
Нї.