Ізидора Косач-Борисова, найменьша сестра Лесї Українки. У 1940-х покинула Україну. Востатні десятилїтя провела в Канадї. Прожила 92 роки. Написала спогади про свою сестру, М. Лисенка, Олену Пчілку.

Кришмітки: #знимка, #Дора, #Косачі.

На мить посмів
із Богом стати поруч...
О, Господи, прости –
Благослови
Це слово;
Душу,
сумнівами хвору,
Зціли
весняним голосом трави.

Час повертатися.
До себе.
Шлях порожній
Очікує за колом суєти.
Не папороть шукаю, —
подорожник.
О, Господи!
Прости мені, прости...

Олександр #Абліцов, #вІрші.

#пИсанє
.
Я все платила десятками.
.
Все, коли в Києві їхала в маршрутцї й мала копійки по 10 гривень, платила ними.
.
Ладила ся наперед, ще до входу, або, коли сьпішила (а се було частїше), прилїтала всередину й доставала з гамана.
.
Зараз не їжджу в київських маршрутках.
Проте відставила десятки в окрему кешеню.
Приберегла.
.
.
.

У цьому полі, синьому, як льон,
де тільки ти і ні душі навколо,
уздрів і скляк: блукало в тому полі
сто тіней, В полі синьому, як льон.
А в цілому полі синьому, як льон,
судилося тобі самому бути,
аби спізнати долі, як покути,
у цьому полі синьому, як льон.
Сто чорних тіней довжаться, ростуть
і вже, як ліс соснової малечі,
устріч рушають. Вдатися до втечі?
Стежину власну, наче дріт, згорнуть?
Ні. Вистояти. Вистояти. Ні —
стояти. Тільки тут. У цьому полі,
що наче льон. І власної неволі
спізнати тут, на рідній чужині.
У цьому полі, синьому, як льон,
супроти тебе — сто тебе супроти.
І кожен супротивник — у скорботі,
і кожен супротивник, заборон
не знаючи, вергатиме прокльон,
твоєю самотою обгорілий.
Здичавів дух і не впізнає тіла
у цьому полі синьому, як льон.

#Стус, #вІрші, #стоя, #україньска_лють.

Любі читачі,
.
Спóдїваю ся, що ви в безпецї і з вами все добре, що ви можете внести свою лепту, жеби підтримувати економику країни зараз.
Зробила-єсьм інстаґрамну крамницю одежі в старім стилї. Публїкувати му сорочки, спідницї, капцї, сумки, прикраси, в перспективі — чоловічі також. Часто знаходжу красу, що її б не могла носити через розмір або тканину. Дїлити му ся нею там.
.
Бережіть себе,
Мурашка.

— Я Вас люблю́!
— Чого?
— Бо Ви чудова!
— З якого боку?
— З-од усїх сторин.
— Котрих?
— Де Ви: бо все, чого доткнете, стане чудом.
— Яким то чудом?
— Радосним, ясним, як Ви.
— Але ж у ми‌нї стіко темних вроків.
— Ви всї їх бачите, виносите на світ.
— Та я буваю дивна, крутобока.
— Се саме те, що я од Вас хотїв.
— А що, коли я стану буркотлива,
Стара, негарна і нечула, зла?
— А я не дам, щоб Ви така зробились.
Ви будете красива і чуткá,
Я вбережу од вад.
— Я лю‌блю Вас...
— А чом?
— Бо Ви чудові.
— Пояснїть.
— Бо тіко Ви так можете любить.

#вІрші, #МарійчинаЛірика #інтимне

🇺🇦 Що для тебе свобода? 🇺🇦

Свобода — це те, за що завжди боролися наші предки, те, що ми зараз так відчайдушно прагнемо зберегти.

📖 28 червня є важливим днем в історії України — Днем Конституції. Це не просто вихідний у календарі — саме цього дня було офіційно задокументовано та проголошено правові основи незалежної України, її суверенітет і цілісність.

На жаль, нас вкотре прагнуть позбавити свободи. Та ми українці, а українці ніколи не здаються. Наш народ незламний та непереможний!

🎶 З перших нот нового каверу на гімн ОУН-УПА «Зродились ми» ти сповна відчуєш поєднання величного духу предків та відважності воїнів, що борються за волю.

❗️Пропонуємо долучитися до боротьби фінансово. Усі кошти будуть передані на потреби ЗСУ. Пам'ятай, що навіть кілька гривень є важливими та можуть наблизити нас до перемоги. Бо разом — ми сила!

Реквізити ⬇️
💳 Приват:

5168755903752109

💳 Моно:

5375414133528223

#MOMÉNT спільно з #СБ

Григорій Світлицький (1872-1948)
Нічне побачення

Жоден вітер сонця не остудить,
Півень землю всю не розгребе!
Україно! Доки жити буду,
Доти відкриватиму тебе.

В. #Симоненко.
#цитата, #вІрші.

Леся Українка. Імовірно, Сан-Ремо, Італія. Травень 1902 р.

Кришмітки: #знимка, #Українка, #Косачі.

Пара зі села Богдан на Рахівщині. Світлина зроблена 1939 року, ймовірно, кимось із угорських фотографів.

Пропоную поглянути видиво про суржик.
Чому нема єдиних рамок суржику, які підходи до його визначеня і що робити нам, простим людям, які хочуть красиво говорити?

Відповідї на се все знайдете за ланкою: https://youtu.be/Xl9u4yCxEBY
#видиво

Червоніє калина в вазі,
— Так недавно були тут рожі! —
Ви сказали: «В такому разі
Я вас бачити більш не можу», —
І пішли. А мені й байдуже,
Не сумую я і не плачу.
Тільки, бачите, дощ, калюжі,
І на вікнах роса неначе.
Тільки, бачите, осінь, вітер,
І в саду вже троянд немає,
А ввітальні, нудний, сердитий,
Чоловік мій у карти грає.
І тому — моє серце хворе,
І тому — ця німа скорбота.
Як же нудно лічить: вівторок,
Середа, четвер... субота...

Наталя Лївицка-Холодна.

Кришмітки: #вІрші, #інтимне, #Лївицка_Холодна.

Ізидора Косач-Борисова, 1907.
#знимка, #Косачі, #Дора.

#співанка #галицьке

Михайло Ларінов, «Ноктюрн», 1914.

Кришмітки: #мальованє, #живопис, #Ларінов.

Вільям Кендалл. «Інтерлюдія», 1907 р.

Кришмітки: #Кендалл, #мальованє, #живопис.