На розквітлі акації грона
Срібний місяць тихенько ступив.
“Ваша кров, мабуть, чорна й солона,
Ви поганка з монгольських степів”.
Похилилось мережкою листя,
Довгі тіні, мов привиди, сплять.
“Сотниківна в червонім намисті,
Білі зуби лякають, п’янять”.
Не порветься закохана тиша,
Ніч ворожить під владою чар.
“Голос ваш, наче спів, заколише,
І присниться кривавий кошмар.
Будуть гинути в полум’ї хати,
Будуть маски кривавих облич…
На татарський аркан вас піймати б,
Волочити б за коси у ніч!”
Наталя Лівицька-Холодна.
Кришмітки: #вІрші, #Лївицка_Холодна.
Срібний місяць тихенько ступив.
“Ваша кров, мабуть, чорна й солона,
Ви поганка з монгольських степів”.
Похилилось мережкою листя,
Довгі тіні, мов привиди, сплять.
“Сотниківна в червонім намисті,
Білі зуби лякають, п’янять”.
Не порветься закохана тиша,
Ніч ворожить під владою чар.
“Голос ваш, наче спів, заколише,
І присниться кривавий кошмар.
Будуть гинути в полум’ї хати,
Будуть маски кривавих облич…
На татарський аркан вас піймати б,
Волочити б за коси у ніч!”
Наталя Лівицька-Холодна.
Кришмітки: #вІрші, #Лївицка_Холодна.