Пара зі села Богдан на Рахівщині. Світлина зроблена 1939 року, ймовірно, кимось із угорських фотографів.

Пропоную поглянути видиво про суржик.
Чому нема єдиних рамок суржику, які підходи до його визначеня і що робити нам, простим людям, які хочуть красиво говорити?

Відповідї на се все знайдете за ланкою: https://youtu.be/Xl9u4yCxEBY
#видиво

Червоніє калина в вазі,
— Так недавно були тут рожі! —
Ви сказали: «В такому разі
Я вас бачити більш не можу», —
І пішли. А мені й байдуже,
Не сумую я і не плачу.
Тільки, бачите, дощ, калюжі,
І на вікнах роса неначе.
Тільки, бачите, осінь, вітер,
І в саду вже троянд немає,
А ввітальні, нудний, сердитий,
Чоловік мій у карти грає.
І тому — моє серце хворе,
І тому — ця німа скорбота.
Як же нудно лічить: вівторок,
Середа, четвер... субота...

Наталя Лївицка-Холодна.

Кришмітки: #вІрші, #інтимне, #Лївицка_Холодна.

Ізидора Косач-Борисова, 1907.
#знимка, #Косачі, #Дора.

#співанка #галицьке

Михайло Ларінов, «Ноктюрн», 1914.

Кришмітки: #мальованє, #живопис, #Ларінов.

Вільям Кендалл. «Інтерлюдія», 1907 р.

Кришмітки: #Кендалл, #мальованє, #живопис.

«Тернопільський голос», 1942 р.
#галицке #воєнне

Наші душі гріє артилерия, що вкриває воріженьків саваном з бавовни.
Нам сьвітить майбутнє, що зі сходу жодна темінь не заслоняти ме сонця для нас.

#думи #воєнне

Томас Салли, портрет мис Мері й Еміли.

Кришмітки: #мальованє, #живопис, #Салли.

Поцїлуйте мене
терпкими устами
у щоку.
не осквернїть мого тїла і духа,
а зо всїм благочестєм
яке мали
яке показали
яке я бачила
пробудїть у менї
те, за що Вú полюбили;
те, чим я Вáс полюбила.
серце.

#вІрші #МарійчинаЛірика #інтимне

Ви розбудили.
й нїжне-нїжне серце,
що Ви його іще нїжнїш доткнули,
здригнуло ся.
від болю.
бо таїли
смуток у собі.
Чи, може, не таїли,
а мали радість,
виражали радість:
Вас серце тїшило моє.
а я не бачила,
а Ви не вдержали.
Як Ви могли?
а Ви могли.
і я могла.
і я могла.
Душа людска
імла.

#вІрші #МарійчинаЛірика #інтимне

Григорій Чупринка, «Цар-Огонь», 1911 р.

Кришмітки: #вірші, #Чупринка.