Гравюра «Жінка відрізає спід кімона, щоб не розбудити кішку».

Кришмітки: #мальованє, #Японія.

Кришмітки: #слуханка, #Антитіла, #соловʼїною, #молоком.
@molodenjka

​​«Царівна-лебідь», Михайло Врубель.

Кришмітки: #мальованє, #живопис, #Врубель.

Пиріг

Чом Ви мене караєте
і мучите словами,
що лишаться між нами,
такими ніжними і теплими,
що здатні обпікати?

Чому та ласка востра,
як стріли, б'є у серце,
заплуталась тепер. Це
зво́дить мя з пуття.
Без вороття?

Немов ножем по тілу,
сама цього хотіла,
уже без крови, біла.
Тремтять всі мої кости
в полоні свої млости.

Хоч лагідні зо мною,
пада́ю неживою.
Чом же?

Коби мі Вас не знати,
ніколи не стрічати,
що там?

Якби не покохала,
Би ся не мордувала —
знаю.

І ніжними словами
лікую свої рани —
Вами.

Кришмітки: #вірші, #МарійчинаЛірика.

Кришмітки: #слуханка, #shy, #соловїною.
@molodenjka

Кришмітки: #слуханка, #JerryHeil, #Вічність, #соловїною.
@molodenjka

Кришмітки: #бувальщина, #посміхунка, #усмішка.

Ось я танцюю. Я танцюю.
Тебе я біля себе чую,
Твій подих, лагідний вогонь,
І дотик молодих долонь,
І сукні тихе доторкання,
Грудей незриме підглядання —
Прийми мене, не відсторонь!

Печальні люди, йдіть додому,
Не заважайте молодому —
Бо я танцюю, я живу,
Я світ вдихаю мов траву
Вдихає кінь на пасовищі —
Я чую погляд — о найближчі! —
Неначе рану ножову…

Дмитро Павличко, збірка «Золоте ябко».

Кришмітки: #вірші, #Павличко.

Кришмітки: #слуханка, #ПіккардійськаТерція, #колядки, #соловїною.
@molodenjka

Найкращий переспів сеї композиції, що я чула.

Кришмітки: #слуханка, #переспів, #соловїною.

Заньковецька в ролі Івги Цвіркунки в опереті Миколи Лисенка «Чорноморці», 1892 р.

Кришмітки: #знимка.

А де зима?

Кришмітки: #знимка, #СамаСвітлила, #природа.

Буття.

Кришмітки: #знимка, #молоком, #ЗеленаЧашка, #СамаСвітлила.

Ти гордо йдеш, лишаючи позаду
Свої сліди, немов осінній дощ.
Я розводжу руками безпорадно
І хочу запитати: «Ну чого ж?»
Я ніби намагаюся зловити
Дощу того краплинку на вікні,
І скло блищить, водою вмите,
А може, то не дощ? А лиш здалось мені.

Люба Музичка, 1990.

Кришмітки: #вірші, #Музичка.

Кришмітки: #слуханка, #соловїною.
@molodenjka

Кришмітки: #посміхунка, #укрліт, #усмішка.

Зимове сонце

Не чекай, що я скажу "залишся",
Але тихе у спину "прощай",
І дерева тоді заколишуться,
Заспіває печальної гай.

Не чекай, що я скажу "люблю тебе",
Не чекай ти від мене тепла.
Світ жорстокий як був, так і буде,
Вже погасла моя доброта.

Забере час усе у невідання:
І тебе, і мене в забуття.
Не стогнати, вставати і вірити —
В цьому сенс є людського життя.

Як ідеш, проживімо ми гідно же
Те, що далі відмірав нам Бог.
Та чи знáйдеш ти шлях той свій істинний
Серед болю, печалі, тривог?

Кришмітки: #вірші, #МарійчинаЛірика

«Парижанки. Біля кафе», Олександр Мурашко, 1902.

Кришмітки: #мальованє, #живопис, #Мурашко, #руський_живопис.

Хочу порекомендувати канал моєї подруги @rissssss. Там ви знайдете авторську лірику і незвичайну прозу з цікавими зобрагами й знимками.

​​​​у гаморі вулиць губилися люди,
спіткались об небо і падали вниз,
туди, де в цемент ледь не кожен закутий,
де замісь думок розливається слиз.

давилися димом потворного міста,
і бігли все далі в колесах своїх.
чужі черепи були в їхніх намистах,
кожнісньке сказане слово – то гріх.

а небо все кликало, хоч задихалось –
не бачило світла, свічки лиш криві.
надію згубивши, воно захиталось.
й упало.
а ми – живі.