Иногди я купую суші з супермаркету, чипси і горіхи. Я почуваю провину, бо се не найнеобхіднїйші продукти, не найкориснїйші і вони займають вагомий відсоток витрат. Я картаю себе за фінансову нерациональність, ба більше — харчову залежність від хрусткого, солоного, жирного. Бо менї здаєть ся, що стресові емоциї я переживаю їжею і деяку пустку в собі намагаюсь заповнити їжею.
Але нинї я згадала, що як добре, що в мене є можливість купувати суші, чипси й горіхи. Я маю роботу, що менї любить ся, і вона закриває основні потреби та ще й залишає на втїхи.
Я хворіла на корону кілька разів, і якось втратила смак-запах на ~ тижнїв. Житє було менї сїре, немиле, жахливе. Яка я рада, що почуваю смак і можу насолоджуватись їдою!
Я щаслива, Господи. Дякую.
Але нинї я згадала, що як добре, що в мене є можливість купувати суші, чипси й горіхи. Я маю роботу, що менї любить ся, і вона закриває основні потреби та ще й залишає на втїхи.
Я хворіла на корону кілька разів, і якось втратила смак-запах на ~ тижнїв. Житє було менї сїре, немиле, жахливе. Яка я рада, що почуваю смак і можу насолоджуватись їдою!
Я щаслива, Господи. Дякую.
Сегоднї я дивилась короткі видива від дванадцятої до 3:15. Се ввело мене в стан гнїву, деструктивности й безсилля. Я почувала провину. Зараз уже ся година... Зараз я нічого не вдїю, нічого не виправлю, але гнїваюсь на себе, бо зробила се знову, і завтра мабуть не висплюсь, і мабуть не зроблю всїх справ, і мабуть болїти ме голова.
Але потім я згадала, що в підлїтковости спілкувалась в інтернетах зо студентами і думала: як круто ж! Як круто жити самому, без батьків. Вчити то, що тобі цїкаво, в колї цїкавих людей. Купувати чипси, коли захочеш. Я гадала, що хочу бути сею крутою людиною і жити се круте житє — я є і я живу. Я щаслива.
Я дивилась короткі видива від дваднадцятої до 3:15. Гаразд. У мене є свобода робити так. Круто! У мене ж сьвітло, інтернет, тепло. Круто! Менї навіть не треба працювати до третої ночи, я можу просто відпочивати й дивитись короткі видива. Круто!
Я спокійна і можу поспати зараз.
Але потім я згадала, що в підлїтковости спілкувалась в інтернетах зо студентами і думала: як круто ж! Як круто жити самому, без батьків. Вчити то, що тобі цїкаво, в колї цїкавих людей. Купувати чипси, коли захочеш. Я гадала, що хочу бути сею крутою людиною і жити се круте житє — я є і я живу. Я щаслива.
Я дивилась короткі видива від дваднадцятої до 3:15. Гаразд. У мене є свобода робити так. Круто! У мене ж сьвітло, інтернет, тепло. Круто! Менї навіть не треба працювати до третої ночи, я можу просто відпочивати й дивитись короткі видива. Круто!
Я спокійна і можу поспати зараз.