Засніжений Свірзький замок.

🔎 Архітектура Середньовіччя

📷 Культурно-мистецький центр Замок СВІРЖ

#Україна

19 грудня 2023 року стався обвал верхньої заливки контрфорса в південно-східній частині пам'ятки архітектури національного значення — Вежі Мурованої (Сторожової башти) в м. Острозі. Уламки піщано-цементної заливки впали на південно-східний схил пам'ятки та площу Гальшки Острозької.

На щастя ніхто не постраждав, та не спричинено шкоди. Уламки з площі вже прибрано. З метою безпеки та відповідно до вирішення ситуації ми встановлюємо попередження про небезпеку обвалу вздовж межі ділянки заповідника.

Актуальність реставраційних робіт стає ще більш необхідною. Оскільки програма «Велика реставрація» залишається нереалізованою через російську агресію проти України.

🔎 Архітектура Середньовіччя

📷 Культурно-мистецький центр Замок СВІРЖ

#Україна

Особливі зв’язки Києва з Британією існували задовго до російсько-української війни. Узурпатор британського престолу Гаральд ІІІ Сміливий, до прикладу, був одружении на Єлизаветі – доньці Ярослава Мудрого.

А от про контакти Чернігова із Британією в давнину відомо менше. Попри це, різного роду інформація на цю тему потроху віднаходиться. Наприклад, серед середньовічної переписки Лондонської єврейської громади було знайдено листа ребе Іце (Ісаака) з Чернігова написаному біля 1181 року, у якому він зазначає, що на мові Ханаану (слов’ян) злягання називається «ЯБАМ» — так само, як у євреїв левіратний шлюб, тобто шлюб між вдовою з братом чоловіка. Відтак, сучасні вчені вважають, що євреї Чернігівської, Київської та інших громад на теренах домонгольської Русі, в побуті розмовляли тутешньою слов’янською мовою, а іврит використовували лише для богослужіння та закордонного листування.

У 1872-1873 рр. Дмитро Самоквасов, відомий археолог родом з Новгород-Сіверщини, розкопав Чернігівський курган «Чорна могила». У ньому були виявлені надзвичайно цікаві знахідки, які в 1891 р. потрапили до Москви де зберігаються й понині. В очікуванні, що Чернігів стане «русским городом», влада РФ у останні роки щедро фінансувала історичні дослідження щодо Чернігова. Зокрема, досліджувалися й знахідки із Чорної могили. Як би ми не ставилися до політичних мотивів цих досліджень, наукові результати потрібно брати до уваги. Так московський історик Каінов знайшов аналоги великого меча з Чорної могили за межами Східної Європи. Виявилося, що цей клинок відноситься до групи мечів Wallingford, за класифікацією В. Евісона. Найбільш схожими на Чернігівський клинок виявилися два меча знайдені у 1840 року в Лондоні, біля мосту через Темзу, який і дав назву групі мечів. Це ще одна ниточка, що пов’язує Чернігів із Британією.

🔎 Архітектура Середньовіччя

📷 Ihor Ihnatenko

#Україна

Луцьк вечірній.

🔎 Архітектура Середньовіччя

📷 Вадим Тєсунов

#Україна

Засніжений Луцьк з його середньовічними стінами...

🔎 Архітектура Середньовіччя

📷 Andriy Pavlyashyk

#Україна

Збірку художнього металу закладено на початкових етапах створення Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Її основу становлять пам’ятки сакрального мистецтва, які хронологічно охоплюють ХІ–ХІХ ст. Сьогодні фонд налічує понад дві тисячі творів. Найціннішою з історико-мистецького погляду є пластика Княжої доби. До її найчисельнішої групи належать хрести-енколпіони.

🔎 Архітектура Середньовіччя

📷 Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького

#Україна

Велика Палата Верховного Суду прийняла прецедентне рішення щодо правового статусу памʼяток археології

Офіс Генерального прокурора виграв справу щодо захисту памʼятки археології — прадавніх курганів ІІ-І тис. до н.е. та ІІІ-V ст. н.е. поблизу с. Плиски (Чернігівської області). Попри охоронний статус, місцева сільська рада передала кургани під оранку (фото 1, 2).

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», пам’ятки археології можуть перебувати виключно в державній власності. Попри це, часто територіальні громади зловживали правом і передавали такі ділянки приватним особам. Якщо в ОТГ це стосувалося здебільшого оранки, то в Києві такі цінні клаптики землі віддавались під забудову.

Часто — як допоміжний інструмент — використовували невизначення території таких памʼяток в натурі, на що, зокрема, і посилалась і сільська рада. Справа в тому, що памʼятки археології можуть складати цілий комплекс цінних історичних об’єктів, розсосереджених на площині. Тож, іноді межі не визначають через складність. Іноді — це робиться умисно, щоб передати ділянки в обхід Закону.

У своїй правовій позиції суд зауважив, що невизначення меж памятки на місцевості не побавляє ії правового захисту визначеного Законом. Водночас, територіальна громада не може розпоряджатися землями памʼяток археології, оскільки вони належать державі.

🔎 Архітектура Середньовіччя

📷 Дмитро Перов

#Україна

Сьогодні — свято Благовіщення. На фото — найдавніші зображення цього сюжету на теренах України. Звичайно, вони знаходяться в інтер'єрах Софії Київської.

🔎 Архітектура Середньовіччя

📷 Вадим Кириленко

#Україна

У Дніпро доставили скульптури кам’яних баб, вивезених із зони бойових дій

🔎 Архітектура Середньовіччя

📷 Ольга Соляр

#Україна

В Україні поширення кахель фіксують з ХІV ст., що з часом набули кольорового, декоративного оздоблення. В каталозі подані зразки кахлів, приведена порівняльна характеристика з кахлями того часу Німеччини, Польщі або наприклад, «голандські кахлі», з Вишнівецького палацу ХVIII ст. і т.ін.

Ще у 2019 році надбання дослідників були систематизовані зібрані і представлені у виставці «Кахлі Волині ХV-ХVІІІ ст.» на базі Рівненського краєзнавчого музею, за результатами якої було видано каталог виробів. На виставці були представлені кахлі із фондових збірок музейних закладів Волині.

🔎 Архітектура Середньовіччя

📷Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник

#Україна

Свірзький замок – ренесансна фортеця, заснована наприкінці періоду Середньовіччя.

📸 Oleg Belikov

🔎 Архітектура Середньовіччя

#Україна

Я фактично не веду цей канал, але не можу з вами не поділитись цим чудовим макетом Львова.

📸 Petro Shchomak

🔎 Архітектура Середньовіччя

#Україна