Провели одноденний вишкіл для капеланів на базі ДФТГ Ірпінь спільно з Капеланською школою "Серце Воїна" Ірпінської біблійної церкви.
Разом із досвідченими інструкторами відпрацювали стрілецьку підготовку та базові алгоритми дій у зоні бойових дій. Капелани навчалися інженерній справі та вчилися діяти в умовах контролю з боку ворожої аеророзвідки.
Окремий блок був присвячений тактичній медицині за протоколами TCCC та протимінній безпеці. У сучасній війні ці навички критично впливають на виживання – як особисте, так і всього підрозділу. І вони мають бути доведені до автоматизму, бо в бою рішення приймаються за секунди.
Так, капелан не виконує бойових задач, але має повністю розуміти тактичну обстановку, логіку бою, пересування підрозділу, рівні загроз і алгоритми дій у критичних ситуаціях, щоб не створювати додаткового ризику для бійців.
Підготовлений до фронтових умов капелан – це стійкість наших воїнів, це той внутрішній ресурс, який тримає людей у найважчі моменти і це побратим, який може врятувати життя.
Дякую всім учасникам за відповідальний підхід до служби.
Разом до перемоги і Слава Україні!
🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎 Facebook 📹 YouTube
Разом із досвідченими інструкторами відпрацювали стрілецьку підготовку та базові алгоритми дій у зоні бойових дій. Капелани навчалися інженерній справі та вчилися діяти в умовах контролю з боку ворожої аеророзвідки.
Окремий блок був присвячений тактичній медицині за протоколами TCCC та протимінній безпеці. У сучасній війні ці навички критично впливають на виживання – як особисте, так і всього підрозділу. І вони мають бути доведені до автоматизму, бо в бою рішення приймаються за секунди.
Так, капелан не виконує бойових задач, але має повністю розуміти тактичну обстановку, логіку бою, пересування підрозділу, рівні загроз і алгоритми дій у критичних ситуаціях, щоб не створювати додаткового ризику для бійців.
Підготовлений до фронтових умов капелан – це стійкість наших воїнів, це той внутрішній ресурс, який тримає людей у найважчі моменти і це побратим, який може врятувати життя.
Дякую всім учасникам за відповідальний підхід до служби.
Разом до перемоги і Слава Україні!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤65🙏21👍18👎2
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Друзі, коли сьогодні будете вмикати світло – згадайте енергетиків.
Чотири роки тому, 21 квітня 2022 року, енергетики ДТЕК заживили всю критичну інфраструктуру Ірпеня. Це дало нам можливість почати відновлення і повернення до життя.
Тоді фахівці ДТЕК зайшли до міста одразу за саперами і побачили сотні кілометрів понівечених мереж, розбиті опори і трансформатори, які перетворилися на брухт.
Завдяки їхній професійності та відданості своїй справі енергопостачання повернулося в Ірпінь у рекордні три тижні. А вже через 45 днів, 18 травня, фахівці повернули світло в усі населені пункти Київщини.
Минуло чотири роки, і сьогодні, коли ми вмикаємо світло в Ірпінській громаді, все рідше згадуємо, що навесні 2022 року нашим світлом були свічки.
Вдячний команді ДТЕК Київські регіональні електромережі та особисто генеральному директору Віталію Шайді.
Ірпінь пам’ятає — і дякує за те, що вже чотири роки енергетики щодня долають нові виклики, які ворог приносить у наші міста.
🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎 Facebook 📹 YouTube
Чотири роки тому, 21 квітня 2022 року, енергетики ДТЕК заживили всю критичну інфраструктуру Ірпеня. Це дало нам можливість почати відновлення і повернення до життя.
Тоді фахівці ДТЕК зайшли до міста одразу за саперами і побачили сотні кілометрів понівечених мереж, розбиті опори і трансформатори, які перетворилися на брухт.
Завдяки їхній професійності та відданості своїй справі енергопостачання повернулося в Ірпінь у рекордні три тижні. А вже через 45 днів, 18 травня, фахівці повернули світло в усі населені пункти Київщини.
Минуло чотири роки, і сьогодні, коли ми вмикаємо світло в Ірпінській громаді, все рідше згадуємо, що навесні 2022 року нашим світлом були свічки.
Вдячний команді ДТЕК Київські регіональні електромережі та особисто генеральному директору Віталію Шайді.
Ірпінь пам’ятає — і дякує за те, що вже чотири роки енергетики щодня долають нові виклики, які ворог приносить у наші міста.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤226🙏44👍30
Завтра, 24 квітня, зустрінемо на щиті захисника Віктора Степанова, якого родина шукала з 2024 року.
Віктор родом з Нової Каховки на Херсонщині. Освіту здобув у Новокаховському електротехнічному ліцеї (раніше – ПТУ №7), після чого працював на відомому за межами України підприємстві "Дім марочних коньяків "Таврія". Саме там 23 роки тому він познайомився зі своєю майбутньою дружиною. Пара виховувала двох доньок.
На початку повномасштабного вторгнення родина захисника опинилась в окупації. Щоб зібрати кошти на евакуацію сім’ї, Віктор виїхав на заробітки за кордон.
Після повернення на Батьківшину, у травні 2024 року, приєднався до лав ЗСУ. Служив кулеметником у 59-й окремій мотопіхотній бригаді імені Якова Гандзюка. На жаль, того ж року родина отримала звістку, що захисник зник безвісти. Майже два роки тривали пошуки.
За цей час родина за допомогою волонтерів подолала важкий шлях з окупованої Херсонщини та знайшла свій другий дім в Ірпені.
На початку квітня цього року ДНК-експертиза підтвердила, що Віктор загинув 22 липня 2024 року в районі населеного пункту Невельське Донецької області.
"Він був дуже гарним чоловіком, любив дітей. Піклувався про сім'ю, вів здоровий спосіб життя. Був настільки щирим і добрим, що всі постійно дивувалися. А я казала: він таким народився", — згадує дружина Наталія.
Прийдіть підтримати родину воїна завтра, 24 квітня:
11:30 – живий коридор по
вул. Університетській (поворот на кладовище);
11:45 – поховання на Алеї пам’яті захисників України.
Вічна пам'ять і слава Герою – Віктору Степанову!
🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎 Facebook 📹 YouTube
Віктор родом з Нової Каховки на Херсонщині. Освіту здобув у Новокаховському електротехнічному ліцеї (раніше – ПТУ №7), після чого працював на відомому за межами України підприємстві "Дім марочних коньяків "Таврія". Саме там 23 роки тому він познайомився зі своєю майбутньою дружиною. Пара виховувала двох доньок.
На початку повномасштабного вторгнення родина захисника опинилась в окупації. Щоб зібрати кошти на евакуацію сім’ї, Віктор виїхав на заробітки за кордон.
Після повернення на Батьківшину, у травні 2024 року, приєднався до лав ЗСУ. Служив кулеметником у 59-й окремій мотопіхотній бригаді імені Якова Гандзюка. На жаль, того ж року родина отримала звістку, що захисник зник безвісти. Майже два роки тривали пошуки.
За цей час родина за допомогою волонтерів подолала важкий шлях з окупованої Херсонщини та знайшла свій другий дім в Ірпені.
На початку квітня цього року ДНК-експертиза підтвердила, що Віктор загинув 22 липня 2024 року в районі населеного пункту Невельське Донецької області.
"Він був дуже гарним чоловіком, любив дітей. Піклувався про сім'ю, вів здоровий спосіб життя. Був настільки щирим і добрим, що всі постійно дивувалися. А я казала: він таким народився", — згадує дружина Наталія.
Прийдіть підтримати родину воїна завтра, 24 квітня:
11:30 – живий коридор по
вул. Університетській (поворот на кладовище);
11:45 – поховання на Алеї пам’яті захисників України.
Вічна пам'ять і слава Герою – Віктору Степанову!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢186🙏28❤13🕊5
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
В Ірпені провели в останню путь захисника Віктора Степанова, якого родина шукала майже два роки.
Віктор був родом із Нової Каховки, Херсонської області.
На початку повномасштабного вторгнення родина опинилася в окупації ворога. У травні 2024 року Віктор доєднався до лав ЗСУ. Служив кулеметником у 59-й окремій мотопіхотній бригаді імені Якова Гандзюка.
На жаль, того ж року зв'язок із ним обірвався. Поки родина за допомогою волонтерів долала важкий шлях із окупованої Херсонщини до Ірпеня, тривали виснажливі пошуки. Лише у квітні цього року ДНК-експертиза підтвердила найстрашніше: Віктор загинув 22 липня 2024 року в районі Невельського на Донеччині.
"Він був дуже гарним чоловіком, любив дітей. Піклувався про сім'ю, вів здоровий спосіб життя. Був настільки щирим і добрим, що всі постійно дивувалися", – згадує дружина Наталія.
Вічна пам'ять і слава Герою – Віктору Степанову!
🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎 Facebook 📹 YouTube
Віктор був родом із Нової Каховки, Херсонської області.
На початку повномасштабного вторгнення родина опинилася в окупації ворога. У травні 2024 року Віктор доєднався до лав ЗСУ. Служив кулеметником у 59-й окремій мотопіхотній бригаді імені Якова Гандзюка.
На жаль, того ж року зв'язок із ним обірвався. Поки родина за допомогою волонтерів долала важкий шлях із окупованої Херсонщини до Ірпеня, тривали виснажливі пошуки. Лише у квітні цього року ДНК-експертиза підтвердила найстрашніше: Віктор загинув 22 липня 2024 року в районі Невельського на Донеччині.
"Він був дуже гарним чоловіком, любив дітей. Піклувався про сім'ю, вів здоровий спосіб життя. Був настільки щирим і добрим, що всі постійно дивувалися", – згадує дружина Наталія.
Вічна пам'ять і слава Герою – Віктору Степанову!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢140🙏22❤7🕊5
Друзі, шановна Ірпінська громадо! Щойно мама нашого захисника Андрія Лисакова повідомила, що її син живий і повернувся з полону.
Багато хто з вас знає його маму Ларису – вона два роки не втрачала надії знайти сина, виходила на акції, стояла з його фото, не мовчала, боролася і чекала.
Безкінечно довгих 745 днів…
І сьогодні сталося диво – настав день їхньої зустрічі.
Андрій Лисаков – старший стрілець 25-ї окремої повітрянодесантної бригади ДШВ ЗСУ, зник під час боїв у квітні 2024 року на Донеччині.
Навіть не уявляю, що зараз відчуває родина. Але це саме та новина, заради якої ми всі тримаємось.
Дуже хочеться, щоб таких новин було більше.
Чекаємо кожного і кожну до останнього!
Слава Україні!
🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎 Facebook 📹 YouTube
Багато хто з вас знає його маму Ларису – вона два роки не втрачала надії знайти сина, виходила на акції, стояла з його фото, не мовчала, боролася і чекала.
Безкінечно довгих 745 днів…
І сьогодні сталося диво – настав день їхньої зустрічі.
Андрій Лисаков – старший стрілець 25-ї окремої повітрянодесантної бригади ДШВ ЗСУ, зник під час боїв у квітні 2024 року на Донеччині.
Навіть не уявляю, що зараз відчуває родина. Але це саме та новина, заради якої ми всі тримаємось.
Дуже хочеться, щоб таких новин було більше.
Чекаємо кожного і кожну до останнього!
Слава Україні!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤199🙏55🔥15👍4👏4
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🏆ЗОЛОТО ЇДЕ В ІРПІНЬ!
Ірина Коляденко – чотириразова чемпіонка Європи з вільної боротьби!
Неймовірна безкомпромісна перемога в Тирані (Албанія)!
Ірина Коляденко здобуває золоту медаль Чемпіонату Європи з боротьби 2026 у ваговій категорії до 65 кг, яка вкотре довела, що є абсолютною лідеркою у своїй категорії.
У вирішальній сутичці українка розгромила суперницю.
Повний контроль поєдинку від першої до останньої секунди.
Її суперницею була віцечемпіонка світу та призерка чемпіонату світу U23 – "нейтральна" росіянка Аліна Касабєєва.
Щирі вітання Ірині та її особистому наставнику Володимиру ЯРЕМЕНКУ!
Іра, Ірпінь пишається твоєю силою. Україна – аплодує стоячи!👏
🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎 Facebook 📹 YouTube
Ірина Коляденко – чотириразова чемпіонка Європи з вільної боротьби!
Неймовірна безкомпромісна перемога в Тирані (Албанія)!
Ірина Коляденко здобуває золоту медаль Чемпіонату Європи з боротьби 2026 у ваговій категорії до 65 кг, яка вкотре довела, що є абсолютною лідеркою у своїй категорії.
У вирішальній сутичці українка розгромила суперницю.
Повний контроль поєдинку від першої до останньої секунди.
Її суперницею була віцечемпіонка світу та призерка чемпіонату світу U23 – "нейтральна" росіянка Аліна Касабєєва.
Щирі вітання Ірині та її особистому наставнику Володимиру ЯРЕМЕНКУ!
Іра, Ірпінь пишається твоєю силою. Україна – аплодує стоячи!👏
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥150❤105👍26👏5👎3
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Учора обмін полоненими приніс радісну звістку до Ірпінської громади – повернувся Андрій Лисаков, старший стрілець 25-ї окремої повітрянодесантної бригади ДШВ.
Він зник у квітні 2024 року під час запеклих боїв на Донеччині. Весь цей час його чекала мама – Лариса.
Вона переїхала до Ірпеня взимку минулого року й одразу приєдналася до наших акцій "Не мовчи! Полон вбиває!".
Лариса Миколаївна не втрачала надії: виходила з фотографією сина, вірила, боролася і не здавалася.
І сьогодні я був приємно здивований, коли побачив її на акції. Після вчорашньої короткої зустрічі з рідним сином вона знову поруч із тими, хто чекає.
"Я все одно буду ходити на акції, буду підтримувати. Я і в Бучі виходила, і ще в Кропивницький збиралася їхати", – каже пані Лариса.
Кожен голос в Ірпені, кожен плакат у руках рідних – це нагадування, що ми не забули про жодного захисника.
Щиро вітаю родину Лисакових!
Приєднуйтеся до акції "Не мовчи! Полон вбиває!" і підтримуйте рідних щодругої суботи об 11:00, у Центральному парку.
Чекаємо на кожного і кожну —
до останнього!
🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎 Facebook 📹 YouTube
Він зник у квітні 2024 року під час запеклих боїв на Донеччині. Весь цей час його чекала мама – Лариса.
Вона переїхала до Ірпеня взимку минулого року й одразу приєдналася до наших акцій "Не мовчи! Полон вбиває!".
Лариса Миколаївна не втрачала надії: виходила з фотографією сина, вірила, боролася і не здавалася.
І сьогодні я був приємно здивований, коли побачив її на акції. Після вчорашньої короткої зустрічі з рідним сином вона знову поруч із тими, хто чекає.
"Я все одно буду ходити на акції, буду підтримувати. Я і в Бучі виходила, і ще в Кропивницький збиралася їхати", – каже пані Лариса.
Кожен голос в Ірпені, кожен плакат у руках рідних – це нагадування, що ми не забули про жодного захисника.
Щиро вітаю родину Лисакових!
Приєднуйтеся до акції "Не мовчи! Полон вбиває!" і підтримуйте рідних щодругої суботи об 11:00, у Центральному парку.
Чекаємо на кожного і кожну —
до останнього!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤163👍39🙏22