Forwarded from Zelenskiy / Official
Сьогодні 200 українських родин отримали найочікуваніше повідомлення: їхні рідні повертаються додому. І це завжди хороші новини для всіх нас, для всієї країни – повернення наших людей на рідну землю. Серед тих, хто повертається, – захисники Маріуполя, Донеччини, Луганщини, Харківщини, Запоріжжя. Воїни Збройних Сил, Державної спеціальної служби транспорту, прикордонники та нацгвардійці.
Щоразу, коли наші вдома, це доводить, що Україна працює, щоб повернути кожного й кожну. Нікого не забуваємо. Залучаємо посередників. Я вдячний усім, хто допомагає Україні. Дякую Сполученим Штатам за підтримку в реалізації цього обміну. Вдячний усім нашим воїнам, які на фронті забезпечують поповнення обмінного фонду для України. Повернення наших додому – це результат сили українських захисників.
Щоразу, коли наші вдома, це доводить, що Україна працює, щоб повернути кожного й кожну. Нікого не забуваємо. Залучаємо посередників. Я вдячний усім, хто допомагає Україні. Дякую Сполученим Штатам за підтримку в реалізації цього обміну. Вдячний усім нашим воїнам, які на фронті забезпечують поповнення обмінного фонду для України. Повернення наших додому – це результат сили українських захисників.
🙏99❤56👍12
Завтра, 6 березня, Ірпінська громада проведе в останню путь майора МВС та ЗСУ – 57-річного Олександра Данилюка, позивний "Сан Сей".
Олександр Олександрович народився в Києві 15 листопада 1967 року. З 2016 року разом із дружиною проживав в Ірпені.
Свій шлях захисника він розпочав із Військового авіаційного технічного училища. Проходив службу на Далекому Сході. Вже після здобуття незалежності нашої держави отримав освіту в Національній академії оборони України (нині — Національний університет оборони України).
Працював у Міністерстві внутрішніх справ і мав звання майора МВС. Кілька років очолював ДАІ міста Ірпінь.
Щоб доєднатися до захисту України у лютому 2022 року, він приховав своє звання та групу інвалідності й записався добровольцем до ТрО як солдат.
Продовжив службу у складі 30-ї та 115-ї бригад, отримав звання майора ЗСУ, був заступником командира батальйону.
Через стан здоров'я вимушено завершив службу. Пройшов довгий шлях реабілітації та лікування. Але, на жаль, серце захисника зупинилося 27 серпня 2025 року в Німеччині.
Завтра родина Героя зможе провести його в останню путь в Україні.
"Він прожив життя честі, служби та відповідальності. Його пам’ятатимуть як людину сильну духом, віддану своїй справі, своїй родині та своїй країні", — кажуть про Олександра Данилюка знайомі та близькі.
"Він був дуже добрим і спокійним. Витриманим — усі важкі моменти у житті завжди сприймав розсудливо. Побратими пам'ятають його ввічливим у будь-яких ситуаціях, де він проявляв увесь свій фах і досвід. Нікому не відмовляв у допомозі", — згадує дружина Тетяна.
Завтра відбудеться прощання та поховання праху Олександра Олександровича Данилюка:
10:00 — живий коридор біля повороту на кладовище (вул. Університетська, м. Ірпінь);
10:15 — чин поховання праху на Алеї пам’яті захисників України.
Щирі співчуття родині, колегам і побратимам по службі!
Вічна пам’ять та слава Герою Олександру Данилюку!
🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎 Facebook 📹 YouTube
Олександр Олександрович народився в Києві 15 листопада 1967 року. З 2016 року разом із дружиною проживав в Ірпені.
Свій шлях захисника він розпочав із Військового авіаційного технічного училища. Проходив службу на Далекому Сході. Вже після здобуття незалежності нашої держави отримав освіту в Національній академії оборони України (нині — Національний університет оборони України).
Працював у Міністерстві внутрішніх справ і мав звання майора МВС. Кілька років очолював ДАІ міста Ірпінь.
Щоб доєднатися до захисту України у лютому 2022 року, він приховав своє звання та групу інвалідності й записався добровольцем до ТрО як солдат.
Продовжив службу у складі 30-ї та 115-ї бригад, отримав звання майора ЗСУ, був заступником командира батальйону.
Через стан здоров'я вимушено завершив службу. Пройшов довгий шлях реабілітації та лікування. Але, на жаль, серце захисника зупинилося 27 серпня 2025 року в Німеччині.
Завтра родина Героя зможе провести його в останню путь в Україні.
"Він прожив життя честі, служби та відповідальності. Його пам’ятатимуть як людину сильну духом, віддану своїй справі, своїй родині та своїй країні", — кажуть про Олександра Данилюка знайомі та близькі.
"Він був дуже добрим і спокійним. Витриманим — усі важкі моменти у житті завжди сприймав розсудливо. Побратими пам'ятають його ввічливим у будь-яких ситуаціях, де він проявляв увесь свій фах і досвід. Нікому не відмовляв у допомозі", — згадує дружина Тетяна.
Завтра відбудеться прощання та поховання праху Олександра Олександровича Данилюка:
10:00 — живий коридор біля повороту на кладовище (вул. Університетська, м. Ірпінь);
10:15 — чин поховання праху на Алеї пам’яті захисників України.
Щирі співчуття родині, колегам і побратимам по службі!
Вічна пам’ять та слава Герою Олександру Данилюку!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢128🙏19🕊6❤4🔥1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Кожен день березня назавжди закарбувався у пам’яті Ірпеня болючими втратами серед захисників і мирних мешканців міста.
Сьогодні, 5 березня, росіяни розстріляли автомобіль, в якому їхали наші побратими – Дмитро Українець і Сергій Малюк.
Того дня на вул. Лисенка вони натрапили на російських окупантів, які відкрили по ним вогонь.
Дмитро ще був живий, коли росіяни витягли його з машини і зробили контрольний постріл.
Тіла Дмитра Українця і Сергія Малюка кілька днів залишалися біля розстріляного автомобіля. Через декілька днів їх поховають у братській могилі із двома мешканцями.
Того ранку Дмитро встиг подзвонити мамі. Його останні слова були прості:
– Мам, плюс?
– Плюс.
У цей день також загинув Федір Сєропов – ірпінець, який у поважному віці 70 років взяв зброю і тримав оборону на блокпосту "Синергія".
У ті найтяжчі дні весни 2022 року, коли росіяни вже заходили у райони нашого міста, ці мужні чоловіки не шукали причин, щоб виїхати. Вони були першими, хто тримав оборону і чекав на ЗСУ.
Їх вбили російські окупанти за те, що вони любили і захищали свій дім, своє місто, свою Батьківщину.
Схиляємо голови перед батьками і рідними захисників Ірпеня.
Пам’ятаємо своїх Героїв!
🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎 Facebook 📹 YouTube
Сьогодні, 5 березня, росіяни розстріляли автомобіль, в якому їхали наші побратими – Дмитро Українець і Сергій Малюк.
Того дня на вул. Лисенка вони натрапили на російських окупантів, які відкрили по ним вогонь.
Дмитро ще був живий, коли росіяни витягли його з машини і зробили контрольний постріл.
Тіла Дмитра Українця і Сергія Малюка кілька днів залишалися біля розстріляного автомобіля. Через декілька днів їх поховають у братській могилі із двома мешканцями.
Того ранку Дмитро встиг подзвонити мамі. Його останні слова були прості:
– Мам, плюс?
– Плюс.
У цей день також загинув Федір Сєропов – ірпінець, який у поважному віці 70 років взяв зброю і тримав оборону на блокпосту "Синергія".
У ті найтяжчі дні весни 2022 року, коли росіяни вже заходили у райони нашого міста, ці мужні чоловіки не шукали причин, щоб виїхати. Вони були першими, хто тримав оборону і чекав на ЗСУ.
Їх вбили російські окупанти за те, що вони любили і захищали свій дім, своє місто, свою Батьківщину.
Схиляємо голови перед батьками і рідними захисників Ірпеня.
Пам’ятаємо своїх Героїв!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢168🙏31❤10🕊5
Forwarded from Zelenskiy / Official
Ще 300 українських захисників повертаються додому з російського полону. Також двох цивільних українців вдалося сьогодні повернути.
Серед них хлопці зі Збройних Сил України, Національної гвардії, нашої прикордонної служби. Рядові, сержанти, офіцери. Захищали Україну на різних напрямках: Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, у Маріуполі. Більшість із них були в полоні понад рік, деякі – з 2022 року.
Дякую всім нашим воїнам, які забезпечують цей результат, поповнюючи обмінний фонд для України. Дякую всій команді, яка працювала заради цього результату. Вдячний Сполученим Штатам за посередництво. Важливо що домовленості спрацювали. Памʼятаємо про кожного та кожну й обовʼязково маємо повернути всіх наших людей.
Серед них хлопці зі Збройних Сил України, Національної гвардії, нашої прикордонної служби. Рядові, сержанти, офіцери. Захищали Україну на різних напрямках: Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, у Маріуполі. Більшість із них були в полоні понад рік, деякі – з 2022 року.
Дякую всім нашим воїнам, які забезпечують цей результат, поповнюючи обмінний фонд для України. Дякую всій команді, яка працювала заради цього результату. Вдячний Сполученим Штатам за посередництво. Важливо що домовленості спрацювали. Памʼятаємо про кожного та кожну й обовʼязково маємо повернути всіх наших людей.
❤82🙏28👍7